Київський метрополітен, чи київський екстрім?

Назвіть найточніший, найдешевший, найцікавіший і, головне, найвеселіший вид громадського транспорту. Ви вже здогадались – це метро.

Лише в метро на станції «Золоті Ворота» у вагон може ввійти старенький дідок з двометровим карнизом на плечі, пройти до вагону,обертаючись і дивлячись навколо, змусити разів п’ять пересісти десяток пасажирів, одним поглядом зігнати здоровенного хлопця, одним запахом звільнити ще два місця поруч і після цього виходити на наступній станції, дорогою до виходу набивши по синяку ще двом пасажирам «в районі обличчя». Нікого увагою не обділив! А потім цей кволенький дідусик ще секунд 10 бігтиме поруч з вагоном, погрожуючи кулаком жінці, яка зробила йому зауваження, і, водночас, збиваючи з ніг пасажирів на платформі.

Лише в метро на станції «Площа Льва Толстого» до тебе може підійти глухонімий, вручити записку з проханням допомогти матеріально. І саме тут, в метро, ти зможеш побачити чудо його зцілення, коли він, забираючи з твоїх рук записку без грошей, назве тебе тупою жадібною с…

Лише в метро на станції «Майдан Незалежності» до тебе, якщо ти досить симпатична, може підсісти цікавий п’яничка з «просроченим» запахом алкоголю і щирим бажанням вивчати з тобою «Камасутру» прямо тут. П’яничка галантно звільнить місце бабусі, сяде тобі на коліна і … замріяно описуватиме тобі свою інтимну стрижку … на правій нозі.

Лише в метро на рекламному плакаті модного бутіка з написом «Чого бажає кожна жінка» ти можеш побачити наклеєне на цю ж рекламу оголошення «Помощь психиатра».

Лише в метро, зайшовши на станції «Театральна» в ультракороткій спідниці, вже на станції «Хрещатик» ти шукатимеш по платформі свою спідницю, підчеплену чиєюсь сумкою.

В метро, і лише в ньому, ти побачиш чоловіка, який читає жіночий роман ззадунаперед, догори ногами, з якого він щось виписує.

Лише в метро ти зможеш очистити душу від негативу: організм – від матюків, а кишені – від мобільних та гаманців.

Цікаво.

І коштує «лише» 2 грн!

Витрачайте з розумом – не втрачайте розуму!=))

Автор: Олеся Венгринович ТБР-17 КНУКіМ

Студентський журнал "КРОПИВА"