Отже, акція відбулася.

Музика, яку я додав до цієї замітки, повинна нагадати те, про що багато хто з нас уже забули, а багато хто й не знав у своєму житті.

Акцію було розпочато 15 вересня близько 13-00 і завершено за пару годин.

Присутніх було, я б сказав, більше 100 точно. Різні ЗМІ називають кількість 100-200 осіб. Деякі учасники акції стверджують, що, рахуючи методом "по головах", визначили, що присутніх було приблизно втроє більш, ніж 100. Тобто, біля 300. 100 нараховано безпосередньо "по головах", потім співставлено розміри порахованої сукупності з розмірами скупчення присутніх загалом. Повідомлення таких джерел, як РІАНОВОСТІ, котрі кажуть про 50 осіб, слід вважати брехливими. Так само, як і неповні й тенденційні переліки організацій-учасниць, де зі зрозумілою метою акцент робиться на "нацыаналистических арганизацыях".

Насправді ж у підготовці та проведенні акції брали участь доволі різноманітні спільноти, від ліберально-демократичного "Нового громадянина" в особі Рибачука до "Свободи" Тягнибока. Сміливими та не без гумору витівками знову відзначилися активісти Громадянського руху "Відсіч", що з весни 2010 року перебуває у процесі самостворення і потроху доводить до свідомості розчарованих та збайдужілих співгромадян гасло: "Час дати відсіч!".

На особливу згадку заслуговують пристарілі люди з Київського товариства політв'язнів та жертв репресій, котрі на собі пізнали, що таке "порядок" по-чекістському та "дружба народів" по-імперському. Це багатолітні політв'язні Левко Лук'яненко, Степан Хмара, Василь Овсієнко, Євген Сверстюк та інші. Антидемократичні зміни в державі та чекістського штибду дії працівників СБУ проти дослідників історії України змусили їх, людей, що пам'ятають жахіття НКВД-КДБ, попри старість і неміч, знову встати і вийти до стін осоружної колись будівлі КДБ УРСР де останні роки містилася ніби СБУ. В останньому тепер важко бути впевненим. Бо слова та вчинки її нового керівника Хорошковського більше схожі на слова та вчинки слухняного підлеглого шефа похмурої та кривавої слави Луб'янки. Присутня демократична молодь тримала в руках  диски з записами розсекреченої "секретної інформації", за яку розпочато тиск на істориків. У той самий час колишні політв'язні говорили, що носіями "державної таємниці" про злочини НКВД-КДБ є вони самі.

Гасла акції прошу дивитися також на фото в моєму альбомі.

http://photo.i.ua/user/1429445/210034/

Загалом, хоч акція і спричинена сумними та зловісними подіями, в процесі її  проведення довелося чути й бачити не тільки знаки обурення громадян, а й чимало гумористичного, сатиричнного. Адже дурість, навіть коли це дурість владноможних і є небезпечною, не може не вилкикати сміху у нормальної людини.

Попри це, хочеться звернутися до тих громадян, що ще не зрозуміли, які часи настали в нашій країні. Це не та влада, яку можна було ігнорувати та спокійно жити, покладаючись на власні сили. Це не та політика, котрою можна не ціаквитися. Ця влада зі своєю політикою, зі своїми вимогами, прийде в кожен дім, до кожного підприємства. Вона претендує і на плоди нашої праці, і на те, щоб визначати, що ми маємо право знати про життя в країні, а що ні. Ця влада дала обіцянки керівництву сусідньої країни, і тепер нас і наших дітей будуть "інформувати" так, щоб ми за правду мали будь-яку брехню, вигідну Кремлю, та за благо вважали будь-яку забаганку Кремля навіть тоді, коли вона небезпечна для України і її громадян. На все, що не вигідно Кремлю, буде накладатися табу. В самій Росії є, як виявляється, чимало людей, не задоволених тим, що керівництво їхньої країни грається за їх рахунок у великодержавну геополітику. Але вони вже нічого не спроможні проти цього вдіяти! Ми ж не все ще втратили.

Хто ще спить, але кого не приваблює животіння бидла та прислуговування беззаконню - готуйтеся до активного громадянського спротиву! Небезпечно чекати, доки в нас буде віднято можливості чинити опір. Про те, як воно колись було, мала нагадати пісня.

Тепер не час на відсторонене споглядання подій. Час на активні дії. Час дати відсіч!

Про події, що спричинили цю акцію, написано тут.

Розвіюємо радянські міфи разом.

Шановний Валерію Івановичу!

Нам стало відомо, що на території України, Службу Безпеки якої Ви очолюєте, почастішали випадки вшановування, шляхом встановлення пам’ятників, відкриття музеїв, наіменування вулиць, населених пунктів, навчальних закладів та сільськогосподарських підприємств, проведення тематичних вечорів, урочистих концертів, мітингів та інших масових заходів, шляхом вивчення творів та розповсюдження портретів (в тому числі й через друк на  банкнотах національної валюти), колишнього державного злочинця, націоналіста і ксенофоба, Шевченка Тараса Григоровича.

Так звана творчість вищеозначеного Тараса Григоровича – це суцільний потік ксенофобії, агресивного націоналізму, анархічного мілітарізму та прямих закликів до фізичного знищення українцями представників інших національностей без розбору. При цьому пан Шевченко культивує, а скоріш за все – явно пропагує, використання різних типів холодної зброї. В якості прикладу можемо навести фрагмент одного із його текстів:

За що ж боролись ми з ляхами? За що ж ми різались з ордами? За що скородили списами Московські ребра?? Засівали, І рудою поливали… І шаблями скородили.

Особливо небезпечними, на наш погляд, є твори, в яких автор занадто реалістично і правдиво описує стан сучасної України. Ось один із уривків вірша “Розрита Могила”, в якому цей писака, фарбомаз, цей кар’єрист, вискочка, колишній кріпак, який хитрощами та інтригами потрапив у вищі кола столичної еліти, принижує громадян України зневажливим звертанням “нерозумний сину”:

Нерозумний сину! Подивись тепер на матір, На свою Вкраїну, Що, колишучи, співала Про свою недолю, Що, співаючи, ридала, Виглядала волю…

…Степи мої запродані Жидові, німоті, Сини мої на чужині, На чужій роботі. Дніпро, брат мій, висихає, Мене покидає, І могили мої милі Москаль розриває… Нехай риє, розкопує, Не своє шукає, А тим часом перевертні Нехай підростають Та поможуть москалеві Господарювати, Та з матері полатану Сорочку знімати. Помагайте, недолюдки, Матір катувати.

Як бачимо, автор ніяк не може утриматися ні від ксенофобської риторики, ні від образ на адресу людей, які не словом, а ділом сприяють побудові нової країни на теренах колишньої – архаїчної і безпорадної – України!

Особливу увагу просимо звернути на писання Тараса Григоровича, в яких він, на власному прикладі, не лише заохочує до протиправних дій, спрямованих на революційні зміни в державі та встановлення соціальної справедливості:

Ой виострю товариша, Засуну в халяву Та піду шукати правди І тієї слави…

…Та спитаю в жидовина, В багатого пана, У шляхтича поганого В поганім жупані І у ченця, як трапиться, Нехай не гуляє, А Святе Письмо читає, Людей поучає, Щоб брат брата не різали Та не окрадали, Та в москалі вдовиченка Щоб не оддавали.

але й викладає план розгортання цих масових протиправних дій, вказує на основні джерела соціальної напруги й нестабільності та відверто називає імена зачинщиків:

Задзвонили в усі дзвони По всій Україні; Закричали гайдамаки: «Гине шляхта, гине! Гине шляхта! Погуляєм Та хмару нагрієм!» Зайнялася Смілянщина, Хмара червоніє. А найперша Медведівка Небо нагріває. Горить Сміла, Смілянщина Кров’ю підпливає. Горить Корсунь, горить Канів, Чигирин, Черкаси; Чорним шляхом запалало, І кров полилася Аж у Волинь. По Поліссі Гонта бенкетує, А Залізняк в Смілянщині…

З метою возвеличення націоналістичних ідей та героїзації державних злочинців, підданих анафемі ще за велінням відомого гуманіста і просветителя Петра Першого, добродій Шевченко Т.Г. звертається зі своїми “батьківськими повчаннями”, написаними в дусі кращих зразків гебельсівської пропаганди, до всіх псевдопатріотів України. При цьому тексти явно спрямовані на розпалювання міжнаціональної ворожнечі та людиноненависницьких настроїв, так як під виглядом “патріотичних закликів”, ховають у собі пропаганду і вихваляння націоналізму, колабораціонізму та ксенофобії:

В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля. Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого. Волі! волі! Братерства братнього! Найшли, Несли, несли з чужого поля І в Україну принесли Великих слов велику силу, Та й більш нічого. Кричите, Що Бог создав вас не на те, Щоб ви неправді поклонились!.. І хилитесь, як і хилились! І знову шкуру дерете З братів незрящих, гречкосіїв, І сонця-правди дозрівать В німецькі землі, не чужії, Претеся знову!..

…Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! І потече сторіками Кров у синє море Дітей ваших… і не буде Кому помагати. Одцурається брат брата І дитини мати. І дим хмарою заступить Сонце перед вами, І навіки прокленетесь Своїми синами!

Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була своя. А то залізете на небо: «І ми не ми, і я не я, І все те бачив, і все знаю, Нема ні пекла, ані Раю. Немає й Бога, тілько я! Та куций німець узловатий, А більш нікого!..» — «Добре, брате, Що ж ти такеє?» «Нехай скаже Німець. Ми не знаєм». Отак-то ви навчаєтесь У чужому краю! Німець скаже: «Ви моголи». «Моголи! моголи!» Золотого Тамерлана Онучата голі. Німець скаже: «Ви слав’яне». «Слав’яне! слав’яне!» Славних прадідів великих Правнуки погані!

Так і претесь… І всі мови Слав’янського люду — Всі знаєте. А своєї Дастьбі… Колись будем І по-своєму глаголать, Як німець покаже Та до того й історію Нашу нам розкаже, — Отойді ми заходимось!..

Все розберіть… та й спитайте Тойді себе: що ми?.. Чиї сини? яких батьків? Ким? за що закуті?.. То й побачите, що ось що Ваші славні Брути: Раби, подножки, грязь Москви, Варшавське сміття — ваші пани Ясновельможнії гетьмани.

Правда!.. правда, наїдались. А вам тепер вадить. І на Січі мудрий німець Картопельку садить, А ви її купуєте, Їсте на здоров’я Та славите Запорожжя. А чиєю кров’ю Ота земля напоєна, Що картопля родить, — Вам байдуже. Аби добра Була для городу!

Так от як кров свою лили Батьки за Москву і Варшаву, І вам, синам, передали Свої кайдани, свою славу!

Доборолась Україна До самого краю. Гірше ляха свої діти Її розпинають. Замість пива праведную Кров із ребер точать. Просвітити, кажуть, хочуть Материні очі Современними огнями. Повести за віком, За німцями, недоріку, Сліпую каліку.

Просимо також звернути увагу на блюзнірське заперечення паном Шевченком, цим німецьким наймитом, таким собі козачком – натирачем енгельгардтівських чобіт, найновіших тверджень сучасної української історичної науки. Більше того, “вельмишановний”  Тарас Григорович ще й безпідствно ображає усіх тих, хто ці історичні твердження проголошує, і погрожує цим чесним людям розправою:

«Гайдамаки не воины — Розбойники, воры. Пятно в наший истории…» Брешеш, людоморе! За святую правду-волю Розбойник не стане, Не розкує закований У ваші кайдани Народ темний, не заріже Лукавого сина, Не розіб’є живе серце За свою країну. Ви — розбойники неситі, Голодні ворони. По якому правдивому, Святому закону І землею, всім даною, І сердешним людом Торгуєте? Стережіться ж, Бо лихо вам буде, Тяжке лихо!.. Дуріть Дітей І брата сліпого, Дуріть себе, чужих людей, Та не дуріть Бога. Бо в день радості над вами Розпадеться кара. І повіє огонь новий З Холодного Яру.

Викладені вище тексти зневажають пам’ять числених жертв, які здійснювали злочини проти українського народу впродовж всієї історії його існування.

Враховуючи все, викладене вище, просимо Вас хоча б забезпечити виконання Конституції України.

8 вересня в Києві працівники СБУ зняли з поїзда директора національного музею жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонського" при Львівському УСБУ Руслана Забілого. Понад 14 годин його утримували в приміщенні Центрального управління СБУ за "усною вказівкою голови СБУ Хорошковського" (зі слів СБУшників). Розмови стосувалися сфери наукових інтересів Р. Забілого (історія УПА), давалися рекомендації залишити історичні дослідження і працювати вчителем в школі. Було вилучено приватний ноутбук і 2 зовнішні жорсткі диски.

Все це робилося незаконно - без необхідних правових і процесуальних підстав та санкцій, яких офіційно на такі дії ніхто не давав.

9 вересня у Львові було припинено доступ працівників музею до службових приміщень і робочих місць.

Прес-служба СБУ повідомила: "Порушено кримінальну справу за фактом готування до розголошення співробітником СБУ відомостей, що становлять державну таємницю, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 15, ст. 328 Кримінального кодексу України.
Встановлено, що співробітник СБУ Забілий Р. В. з метою передачі третім особам несанкціоновано зібрав відомості, що становлять державну таємницю. 8 вересня 2010 року після прибуття зі Львова до Києва він був затриманий із цими відомостями.
Наразі встановлюється коло осіб, яким призначалась зазначена інформація".

Історія ОУН-УПА стає державною таємницею режиму Януковича? Бо нічим іншим Руслан не займався і до іншої інформації доступу не мав.

Тепер шукатимуть третіх осіб, яким, власне, і призначалася "таємна інформація". Полегшимо слідчим роботу і відкриємо ще один секрет: ця інформація призначалася історикам, журналістам, студентам, жертвам репресій, їхнім дітям, всім, хто цікавиться українським минулим. Вона, як і попередня, зібрана Р. Забілим інформація з РОЗСЕКРЕЧЕНОГО архіву СБУ, мала бути оприлюднена для широкого кола читачів. Тож коло третіх осіб дуже широке - це всі ми з вами.

Тому приходь і здавайся! Чесно скажи есбеушникам: "Забілий віз інформацію для мене!". Хай вони побачать, що "коло третіх осіб" здатне зупинити каток 37-го у 2010-му.

15 вересня о 13.00 в Києві відбудеться пікетування СБУ. Приходьте і приносьте диски з записаними на них матеріалами про ОУН і УПА, які стали відомі громадськості завдяки зусиллямі Р. Забілого та його колег (скачати їх можна в інтернеті на сайті: http://cdvr.org.ua/archive).

Ви вiрите в те, що майже на самiсiнькому кордонi, пiд самим носом усiх спецслужб кiлька рокiв повноцiнно функцiонував тунель завдовжки 700 метрiв i майже метр у дiаметрi, така собi безкоштовна, безвiзова, нiким не контрольована дорога до сусiдньої країни, а нашi спецслужби про це не знали?

Забороненний товар вiдправляли з пiдземного гаража, через вхiд до лазу з будинку на дiлянцi, наданiй... управлiнням СБУ своєму працiвниковi.

Контрабандний тунель називають тут, на Закарпаттi, просто - "есбеушна нора".

"Тунель" знайшли словаки на своїй сторонi. Була там собi приватна фiрма, склади, стояв туалет, а пiд туалетом, точнiше, його iмiтацiєю, i вiдкривався лаз пiдземної нори до України.

Довжина тунелю вражає. 480 метрiв тунелю вiд загальної протяжностi лежать на словацькому боцi та закiнчуються в промисловому районi мiж селами Вишнє та Нижнє Нiмецьке.

Усерединi вiн зроблений у виглядi труби, зафiксованої сучасними матерiалами, дiаметром сантиметрiв 90. Людина крiзь нору при бажаннi пролiзе сама, зв'язанiй - допоможуть тi, кому це вигiдно фiнансово. Товар по тунелю перевозила вагонетка, така, як у шахтах. Причепiв до неї було 16. Працював пiдземний поїзд на електрицi.

...cкандал був великий. У свiтi заговорили про те, що до функцiонування пiдземного тунелю пiд кордоном України причетнi генерали СБУ та прокуратури - мiсцевi, закарпатськi та столичнi.

Тунель знайшли ще в липнi минулого року. На всiх телеканалах i в центральних газетах словацька служба охорони держави, їх мiнiстри у подробицях розповiдали про "тунель" у землi пiд кордоном України й пiдраховували збитки, завданi контрабандистами їхнiй державi.

"Тунель" транслювали, показували з рiзних бокiв i звiтувалися чи не щодня перед громадськiстю. Словацька влада поважає свiй народ.

В Українi натомiсть журналiстам, якi намагалися показати людям "есбеушну нору", - виривали з рук мiкрофони. Пiзнiше розслiдування вестимуть все тi ж особи - працiвники служби безпеки та прокуратури iз Закарпаття. Здається, прогнози скептикiв правильнi: винних не буде.

детальніше тут

Противостояние жителей шахтерского поселка г. Свердловска закончилось! Люди самоотверженно, отстаивающие свои конституционные права, перекрывая движение технологическому транспорту, который вывозил и складировал породу с отвала практически на территории поселка, властью не были услышаны.

Городской голова Шмальц А.И. и руководство ГП «Свердловантрацит», провели «разъяснительную» работу среди рабочих шахты им. Свердлова, и введя их  в заблуждение информацией о том, что якобы из-за действий протестующих будет закрыта шахта, спровоцировали противостояние между жителями поселка. Цель этого подлого поступка одна - посеять вражду между свердловчанами. Помогают коррумпированным чиновникам, совершать противоправные действия по отношению к свердловчанам такие деятели, как  депутат облсовета Иванов А.М. и  холуйская общественная организация  «Эко-регион»,   которые готовы продать за тридцать серебряников свою душу не то что Шмальцу, но и самому дьяволу. 

Все здравомыслящие люди понимают, что никто не позволит Шмальцу  и К0  закрыть эту шахту. Хватит, они уже в 90-х дозакрывались, благодаря их особой «любви» к городу мы потеряли 8 шахт, уничтожено все, начиная от овощехранилища, до ДСК, все порезано на металлолом, все распродано,  люди остались без рабочих мест, городскую баню и ту продали. И все эти годы мы  от Шмальца   слышим только одно: как ему тяжело работается, и что он ничего не в состоянии   изменить и т.д., только вот за зарплатой он ходить не забывает, которая у него исчисляется десятками тысяч грн. и льготами не забывает пользоваться и по европам раскатывать не забывает, в то время, когда все мы, доведенные до отчаяния  не знаем, что ждет нас и наших детей завтра.

Благодаря преступникам, которые называют себя властью, граждане нашего города находятся в постоянном стрессе,  людей за малейшую попытку заявить, о своих правах беспощадно увольняют с работы. С мнением громады власть не считается, с целью запугивания народа местная власть использует милицию,  клевета используется  против тех, кто рискуя всем, пытается этих подлецов ставить на место.

Они себя чувствуют хозяевами, а нас они считают своими рабами. Ошибаешься гнусное ворье, мы люди, а вы нелюди, и вы ответите за все наши страдания, скоро наступит час расплаты. Ждите!

Свердловский преступный клан, он же власть 03.07.10г. в качестве последнего аргумента против законных требований жителей поселка ш. 1/2, применил милицейский спецназ «Беркут». Конечно, женщины и дети, состоявшие в пикете, преграждая путь самосвалам с породой, не конкуренты для вооруженной милиции. Невероятными усилиями представителям общественности  удалось удержать ситуацию под контролем,    поэтому дело не дошло до банального избиения ни в чем не повинных людей.   

 В очередной раз в Украине восторжествовало не право, а  сила и наглость преступников, называющих себя властью.

 В глазах поверженных людей читался страх и одновременно изумление, люди до конца надеялись, что власть имущие спустятся с небес и примут участие в их жизни, ну на худой конец исполнят свой служебный долг перед ними, все-таки   зарплаты не маленькие получают. Не тут-то было, народу жестко указали на свое место.

Сегодня эта братия, гордо именуемая  себя городской властью ликует, на шахтах города проводятся посменные собрания, как в далеких 37-х, на которых клеймят позором участников акции и голосуют за немедленное привлечение самых активных к уголовной ответственности, при чем весь этот бред запротоколирован и передан в прокуратуру и СБУ.

Твари и паразиты торжествуют, народ подавлен и молчит, но это уже не молчание ягнят, сквозь молчание все четче слышится скрежет зубов.

Свердловчане ни кого не бойтесь, организовывайтесь, помогайте друг другу, оказывайте содействие тем, кто борется за справедливость. Эти нелюди делают вид, что они нас не боятся, на самом деле боятся, потому что мы организованны и за нами правда и народ.   

Пора позаботиться о себе самим, не доверяя больше свою судьбу разноцветной сволоте.

 

Прочти и передай другому.

 

Свердловское подполье.

ЗНАЙШОВ НА ПОЛІТИКО - ВИРІШИВ ПОДІЛИТИСЯ.

Служба безпеки України заявила про викриття транснаціонального злочинного угруповання гакерів, організованого та керованого громадянами України. Обсяг викрадених коштів сягає щонайменше 72 мільйонів доларів.

Служба безпеки України допитала шістнадцятьох мешканців Києва, Харкова та Луганська за підозрою в протизаконному доступі до рахунків іноземців у банках різних країн світу та викраденні не менш як 72 мільйонів доларів.

Про це повідомив представник СБУ Віталій Хлевицький, якого цитує Deutsche Welle. Він розповів, що операція тривала три роки в координації з ФБР США, правоохоронцями Великої Британії, Нідерландів, Франції, Німеччини, Кіпру та Латвії, які виявили злочинні структури цього угрупування за межами України.

За словами Хлевицького, злочинці діяли під прикриттям легально діючої комерційної структури, яка "під виглядом програмного забезпечення розповсюджувала спеціалізований комп'ютерний вірус "Conficer", за допомогою якого отримувала доступ до рахунків іноземців". Наразі СБУ лише допитала підозрюваних та вилучила комп'ютерну техніку. Очікується порушення кримінальної справи.

Один з розробників комп'ютерних програм, що користуються попитом на Заході, Денис Назаренко, пошкодував, що через групи шахраїв Україна постає в негативному контексті в світі: "Безумовно такі новини псують репутацію нормальним розробникам. Я знаю багатьох талановитих хлопців, які заробляють не менші гроші, але чесно", - сказав Назаренко.

Він спростував припущення про шкоду його бізнесу від викриття українських гакерів. За його словами, покупці його програмного забезпечення в країнах Заходу захищені від шахрайства законами своїх країн і їх не відлякує те, що вони купують інтелектуальну продукцію в українця.

З іншого боку, фахівець не виключив, що багато хто з хакерів може уникати відповідальності через підкуп правоохоронців та можновладців. На думку Назаренка, нинішня ситуація в Україні "не сприяє законним видам заробітку IT-фахівців, таким як аутсорсінг".

джерело life.pravda.com.ua

Я ж писав про те, що є факти, які вимагають судового підтвердження перед тим, як про них кричати на весь світ..

І я вірю, що колись хто і розпочне нарешті позиватись з "нашим" ФОКУСОМ за поширення неправдивої інформації..