А ви замислювалися над такою буденною річчю, як селфі?
А виявляється, це ціла наука)

Оскільки попередній, 40-й День народження, що відбувся минулого року, не святкував, вирішив проілюструвати хоча б 41-у Днюху. Нехай і з запізненням. Нехай так-сяк (бо вийшло не так, як планував). Але треба, адже як не як — солідний вік. Та й дегустації хотілося розбавити іншою темою. Правда, про їжу теж буде, бо нині це чи не єдине задоволення...

Отож, досягнення такого вікового рубежу відбулось зовсім не святково... Хоча й попередні Дні народження були не так, щоб "Вау!". Однак цього разу не було ні подарунків (подарували гроші, але від батьківських відмовився), мама не привітала, святкового столу не було, собі теж нічого не подарував (попри те, що була крутезна ідея). А пізніше доремонтовував зуби та роботи багато накидали — так що теж було не до гулянки. Втім, щоб якось себе розважити, дещо все ж організував. Наприклад, побалував себе тортиком і алкоголем.

Цього року вперше вдаломся пофотографувати бджіл (ос). До цього фоткав тільки дохлих. А от відзняти живу бджолу не так вже й просто.

На дачі в період активного розквіту люпинів бджоли збирають нектар. Цікаво, який мед з люпинів?

Дивиться, яка мікро-краса у збільшенні! І пилок видно, який у "нормальному масштабі" і не роздивишся.


Ну і цікаво спостерігати за мініатюрним світом, який ми часто не помічаємо.
[ Читати далі ]

А раньше он злой почему был? Да потому, что не было у него клепаной кольчуги, а теперь есть (расплываясь в ехидной улыбке счастья, с мыслью, что завтра её нужно правильно обмыть).
Не хватает только фотки на мне, жаль конечно, ну да ладно.
Вика, ну а тебе персональное спасибо за тему про Реконструкторов!!! Очень порадовала, я надеюсь ты оценила мое творение в ответе, жаль на большее не хватило больного ума и охреневшего сознания.

А так как ты не прочитаешь заметку, то очень жаль, хотя нет, пусть все будет как есть.
Может приехать?

И в конце, один излюбимых, анегдот про Штирлица:
Идет Штирлиц по гестапо, а на встерчу ему, спотыкаясь, метется Мюллер.
Штирлиц подумал: "Не пронесет".
Мюллер проскочил мимо, даже не обратив на Штирлица внимание, забыв даже о радиске Кэт.
Штирлиц подумал: "Пронесло..."
- Сука, чтоб тебя так пронесло - подумал Мюллер.

И совсем в конце, очень интересное творение словоря, жаль нет китайской (скорее всего, но могу ошибаться) транкрипции звучания иероглифов (наглым образом спер с другого сайта).

Огромное спасибо авторам мульт-фильма про Домовенка Кузю, это по его мотивам навеяно название, такжен авторам мульт-фильма "Следствие ведут Колобки" так как есть слон, а также всем участвующим в процессе моей радости, начиная от папы с мамой, в середине Александром Ивановичем (начальником Южного района, ну а почему бы, собственно, и не поблагодарить человека), где-то в конце мной и Вами.
С уважением, ..., трепетом, ..., любовью (необходимое подчеркнуть, недостающее вписать и подчеркнуть) Сергей Семенович.

Бардовым отмечены мысли вслух.

Продегустувавши вітчизняні сухпайки дійшов до висновку, що попри різне пакування основних страв (бляшані банки, реторт-пакети) і різні види основних страв (швидкорозчинні пюре, сублімовані каші), чогось незвичного годі очікувати. Наповнення може бути ідентичним, відрізняючись лише виробниками. Крім того, з третього сухпаю почали повторюватись кава, мед та джем. Не кажучи про однакові галети. Тому не хотілось оглядати схожі набори. Хіба що, як продовження, розглядав купівлю зарубіжного сухпаю. І тут, як на диво, натрапив на розіграш на Ютубі: за донат на ЗСУ можна було виграти іноземний військовий набір харчування. Тож вирішив поєднати приємне з корисним — і виграв датський сухпай!

Мені подобаються всілякі соуси і кетчупи. Саме тому про них я вже писав раніше. Наприклад, про кетчуп з жовтих помідорів. Але одна річ — допис про певний соус, а зовсім інша — дегустація величезного асортименту в форматі фотозвіту. І нехай це не фотогенічно (бо знімати особливо нічого), і такі продукти не підпадають під визначення самостійної страви (тому що треба намазувати на бутерброд, гарнір чи м'ясо) — від цього дегустація буде лише незвичнішою. Хоча соуси вже не дивина і їхній асортимент певною мірою усталився. Однак зібрати їх разом стало цікаво. Правда, смакування зайняло аж півтора місяці.

Різноманітність соусів вражає. Особливо, у деяких виробників. Але, нажаль, у такій дегустації є зворотний бік медалі: від гострих і кислих соусів може виникнути печія. Втім, мені це не завадило.

Еще один неплохой фильм - "Девушка в поезде". Довольно предсказуемый, но неплохой. Алкогольная Рейчел великолепно сыграла. В этой алкогольной роли секретов мало - туманный взгляд, опухший макияж. Все довольно примитивно,-  на самом деле, когда она пила по фильму, то снимали без видимой косметики и делали утрированные тупо намалеванные глаза, потом эти попытки намазать губы помадой с тремором в руках..

А в конце, когда бросила - крутой макияж няшечки. И очень гламурненько.

Предсказуемо, но хорошо сделано.

Посмотрел с интересом. Моя оценка - примерно 6.5 баллов из десяти. Впрочем, по моей оценке ни один фильм даже восьми с половиной никогда не завоевывал. Это из десяти.

http://gidonline.club/2016/11/devushka-v-poezde/

А можжевельник, выкопанный из Авиценны, растет и процветает. Вот вчера в лучах заходящего солнца сфотал. Красавец, однако.

И вот еще - фикус очередной лист выпустил. Даже со счету уже сбился - пятый, что-ли? Как бы он не перенапрягся и не перегорел в таком усердстве. Люблю его очень, он мой побратим и очень большой любимец.

Но, все-таки, пять огромных листов за одну весну - очень много, как по мне. Даже с подкормкой.

Ну и напоследок. Прощалка, типа. Все Авиценовские люди мной никогда не будут удалены из друзей. Невзирая ни на что. Они мне близки и дороги. Все.

Это очень глупо, но это так. Все они мне снятся еженощно и в очень хороших снах. Никто не должен быть априори плохим. Бывает, что многие (даже почти все) считают кого-то очень плохим.

Но мне даже и самый плохой и самая плохая снятся в таких волшебных снах... , что вы бы просто друг дружке глотки перегрызли за право только краешком глаза посмотреть на мои добрые сны про тех, кто их, возможно, совсем не заслужил. Или наоборот. Все сложно