Один Підприємець повернувся на Україну після кільканадцяти років перебування за кордоном. Хотів розбудовувати своє підприємство та почати працювати  у своїй Батьківщині.  Замовлень  в нього було багато, і роботи мали б бути зроблені терміново. Вирішив піти до газети, щоб розмістити оголошення, що шукає людей на роботу. Пішов. В редакції державного видання побачив старенького чоловіка. Запитав у нього:

-- Ви приймаєте оголошення?

-- Так.   

Підприємець здивувався, бо чоловік, на його думку, вже давно мав би бути на пенсії, але сказав:

-- Я хочу розмістити оголошення. Шукаю людей на роботу, на будову - терміново!

-- Ясно - сказав старший чоловік та крикнув -- Маріє! Ходи, хтось прийшов до тебе!

Двері  кабінету поруч відчинилися та на порозі з`явилась жінка, а власне бабуся. Пан Підприємець був дещо здивований - "Та ж їй щонайменше 80 років" - подумав, а старша жінка сказала:

-- Добрий день, моє прізвище Левчук. Марія Анатоліївна Левчук, я займаюся оголошеннями про роботу. Увійдіть, будь ласка, до мене  та сідайте, мені треба на декілька хвилин вийти, але  повернуся якомога щвидше!.

Підприємець увійшов, сів та чекає. Чекає і чекає, а жінки немає. Нарешті, після години прийшла, стала в порозі і подивилая на нього, немов налякана, чи здивована.

-- А ви хто такий? - запитала. Підприємець спочатку не знав, що відповісти. Подивився пів хвилини на жінку і сказав:

-- Та ж ми з вами говорили годину тому. Я хочу розмістити оголошення у вашій газеті. Шукаю людей на роботу. - Жінка подумала та враз  посміхнулася несміливо і сказала:

-- Я вас дуже перепрошую. Я забула, що ви прийшли. Вибачайте, але в моєму віці таке часто трапляється. Мені вже 85 років... А щодо оголошення про роботу, мені треба вас попередити - буде тяжко кого-небудь знайти. Але ви самі переконаєтеся.

 - Підприємець продиктував їй, що написати в оголошенні, заплатив гроші, зібрався, щоб вийти і ще запитав:

-- Чи моє оголошення буде у завтрашній газеті?

-- Якщо не забуду, тоді буде - відповіла бабуся.

-- Будь ласка, постарайтесь не забути - це термінова справа!

-- Буду старатися, але пообіцяти не можу - відповіла вона, а  Підприємець вийшов.

Наступного дня Підприємець купив газету і став шукати свого оголошення. Знайшов та подумав - "На щастя не забула, зараз будуть дзвонити кандидати на роботу". І дійсно, тільки про те згадав, зразу подзвонив телефон. І так було увесь день. Зрештою  Підприємець домовився з десятьма чоловіками  про зустріч наступного дня, щоб обговорити умови зв'язані з роботою в його підприємстві.

Зранку, коли Підприємець прийшов до свого офісу, чоловіки вже чекали у  кабінеті.  Він запитав у своєї секретарки:

-- Прийшли?

-- Прийшли, але... - Вона не встигла закінчити, бо Підприємець вже її не слухав. Відчинив двері свого кабінету та остовпів... Не міг повірити в те, що побачив... Чоловіки, дійсно, прийшли, але це були... пенсіонери. Підприємець оговтався та запитав:

-- Ви прийшли на роботу?

-- Так - відповів той, що стояв найближче...

-- А скільки вам років? - звернувся до нього пан Підприємець.

-- Я ще не старий, посеред нас я наймолодший, мені 75 років - відповів той.

Підпрємець подивився на нього, придивився до них всіх та сказав:

-- Але то тяжка робота, на будові. В мене терміни, ви не встигнете зробити вчасно цієї роботи, ви не зможете її зробити. А взагалі, ви мали б бути на пенсії...

-- Ви нічого не знаєте? - Обізвався один із дідусів -- То ж в нашій державі нема вже пенсій. Всі працюють до кінця життя або доти, доки ще можуть що-небудь робити.

Підприємець подумав та сказав:

-- Я нічого не розумію, ви кепкуєте з мене. Ідіть звідси, ви не зможете працювати на будові. Що тут відбувається? Не було мене якийсь час на Батьківщині, а  повернувся - застав якісь дивні речі...Йдіть собі додому, ван не правати, а вже відпочивати пора.

Пішли. На другий день ситуація повторилася. На третій день - те саме. Підпрємець  вже почав боятися, що й справді не встигне зробти дорученої роботи і  доведеться платити великий штраф. Що ж було  робити? Вирішив, що візме тих дідусів на роботу.

З самого ранку дідусі  почали працювати, хоч працювати - це за велике слово. Протягом всього робочого дня не зробили майже нічого. Один зразу, коли прийшов, ліг спати. Другий пішов кудись та не повернувся - забув дорогу назад. В іншого заболів хребет - впав на землю та треба було покликати швидку. Інші намагалися що-небудь зробити, але не було в них сили, щоб носити тягарі... Для  Підприємця день був зовсім невдалим. Замість улагоджувати різні, вкрай важливі справи, він мусив працювати разом із дідусями, щоб хоч що-небудь було зроблено. Коли після роботи, виснажений, прийшов до дому, майже плакав. "Що мені робити?" - думав. " Не зроблю цієї роботи, доведеться платити штраф, навіщо я повертався сюди?". Взяв пляшку горілки, сів та увімкнув телебачення, щоб подивитись новини. Почув щось таке:

"Наша держава невдовзі розориться. Батьківщина тоне. Наш борг перевищиує уяву. Не встигаємо будувати нових доріг, не будуємо нових домів, ніхто не хоче вже в нас інвестувати. Праця до кінця життя, без пенсії нічого  не дає, старші люди не мають сил працювати. Це майже кінець. Нема вчителів, нема лікарів,  нема молодих людей, які могли б піднести нашу державу з колін. Проведення Євро 2012 на території нашої країни  під великим сумнівом.." Підприємець був шокований!  Налив скланку горілки, випив, налив другу - теж випив. Вирішив дізнатися в чому річ. Подзвонив до свого друга:

-- Привіт, Дмитро!  

-- Привіт! Ти повернувся із-за кордону?

-- Так. Скажи мені, будь ласка, що тут відбувається? В чому річ з тими пенсіями? Я не в курсі. Не можу збагнути про що йдеться.

-- Ти повернувся... А я казав Тобі - залишайся, не повертайся, не відкривай в нас підприємства, бо розоришся. А Ти мені не вірив.

-- Але що сталося? - пан Підприємець був розхвилюваний. Налив собі ще одну склянку горілки та випив.

-- П'єш? - Запитав Дмитро -- Горілка Тобі ні в чому не допоможе, краще - втікай звідси! Тут вже нема ніякого майбутнього, наша держава на самому дні. А буде ще гірше! Я вже спакувався та завтра буду їхати - поки ще можна виїхати, поки ще в нас є водії...

 Підприємець не міг зметикувати про що його друг говорить. Був вже спокійніший, завдяки горілці, але почував себе дивно, чогось боявся. Нарешті запитав у свого друга:

-- Скажи мені, будь ласка, що відбувається? Чи це якась війна, чи що?

-- Яка війна? Просто нема в нас кому  працювати. Майже зовсім  немає  молодих людей, залишилися тільки пенсіонери.

-- Як то пенсіонери? А де всі? Що? У вас була якась епідемія? А що з Євро 2012?

-- Ні. Просто молоді виїхали за кордон. Особливо до Польщі, там працюють, між іншим, на будовах стадіонів на Євро.

-- Всі виїхали??

-- Ні. Ще не всі.

-- Тобто де ці, що не виїхали, чому вони не працюють?

-- В них нема часу на такі дурниці, як праця для Батьківщини. Вони увесь день стоять під консульствами...

-- Але чому!? Нащо вони там стоять!?

-- Чекають в черзі... Щоб отримати документи на виїзд...  

********************************************************************************

НАША СЛАВНА УКРАЇНА
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?

І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо.
В. Самійленко

Вже другий рік існує у Дніпропетровську молодіжна організація "Квест К12".

За цей час було зроблено багато цікавих проектів, подій, заходів, зустрічів, навчальних та розважальних програм, до  К12 приєдналось більше 300 людей сповнених натхненням та бажанням творити щось корисне для Дніпропетровська, було багато співпраці з іншими активними молодіжними проектами та організаціями, надходили пропозиції від політичних партій... багато чого відбулось за цей час.

В першу чергу, всі хто чує про К12 задаються питанням "Що це таке? Що це означає? Що там робиться та відбувається?" Тепер на всі ці питання можна отримати відповіді завітавши на сайт-візитку K12.dp.ua 

Ласкаво просимо!

Як казав Задорнов, ми після "совка" лишили все найгірше та ще і з заходу взяли все найгірше.
Абсолютно дурна звичка товстих і тупих американських підлітків жерти попкорн в кінотеатрі стала модною фішкою і наших мавп! Хочеш їсти - сходи в МакДональдс чи купи Снікерса, якщо вже непритомнієш з голоду... Навіщо ж шарудіти цим попкорном у людних місцях? Та ще і воняти ароматами з тими гидкими ароматизаторами???? Чого досі не випускають попкорн і чіпси зі смаком цианістого калію? Було б дуже доречно! Вже до кінця титрів в залі була б "мертва" тиша і лишилися б тільки ті, хто прийшов не жерти, шарудіти і воняти, а дивитися фільм. Як би може пафосно це не звучало (особливо до деяких шедеврів кінематографу), але кіно це теж мистецтво! Ми ж не ходимо в театр чи музей з цією свинячею їжею? (Чи це тільки питання часу?)
До речі, дуже дивно, що "істинно української" гречки вже в Україні нема три місяці, а кукурудзи ще хоч завалися, але знову ж парадокс - українських свиней кормити немає чим! Пропоную акцію - врятуй свою культуру і українських свиней - не купуй попкорн перед входом до кінотеатру!!!!

Цей кліп демонструє радикалізацію суспільства. Причому радикалізацію молоді - молодість завжди перемагає старість (це закон природи). Найцікавіше те що вся влада представлена стариганами - Янукович (60 років), Азаров (63 роки)... Що вони можуть дати молоді - вони відстали від сучасного світу років на 30, що вони можуть дати українцям - вони-ж не мають жодної краплі української крові? Що може дати Донбас? - Купу сміття, що зветься металобрухтом, або вугілля яке дешевше зовсім не видобувати, а може тотальне старіння населення цього регіону, чи найбільшу смертність в Україні? Донбас - це промисловий регіон а-ля Уганда - рабські умови праці та надзвичайно швидке старіння населення, багатії-олігархи та (пост-)комуністичні чиновники, що стали новою місцевою аристократією. Донбас - це не вчорашній день, це позавчорашній день. Це регіон який міг-би бути лідером в 60-х, 70-х - але не пізніше. Сучасному світу потрібні інформаційні технології та агропромисловий комплекс - це все є на Заході та Півдні, але не в Донбасі. Донбас - це найбідніший, дотаційний регіон який вважає що годує інших, Донбас - це вимерші міста Луганщини та Донеччини, це повальне пияцтво в місцевих селах та регіон пенсіонерів. У нього нема майбутнього. А тим часом Західні регіони демонструють зростання народжуваності - на Заході вже більше молоді аніж на Сході і з кожним днем ця різниця зростає. А що далі? Далі - вибух, який можна відстрочити, але не зупинити. Антиукраїнський режим Януковича-Азарова нездатний протриматися довго.

Президенту України
Віктору Януковичу

Шановний пан Президент!

Київська
міська організація Спілки Української Молоді публічно звертається до
Вас зі скаргою на недостойну поведінку Голови Київської міської
державної адміністрації Черновецького Леоніда Михайловича.

Так,
останньою «краплею», котра переповнила «чашу» нашого терпіння, стало
ігнорування нашого останнього звернення Л.М.Черновецьким.

1
червня 2010 року ми звернулись з листом №227-А до Л.М.Черновецького, 7
червня 2010 року Л.М.Черновецький отримав наше звернення, однак, станом
на 23 вересня 2010 р. ми й досі (за три з половиною місяці) не отримали
відповідь про результати розгляду нашого звернення. Вважаємо, що наше
звернення взагалі було проігноровано Л.М.Черновецьким та незаконно
залишено без розгляду. Раніше подібна поведінка мала місце з боку
Начальника Головного управління у справах сім’ї та молоді Київської
міської державної адміністрації Березенка Сергія Івановича, котрий
також, навіть не відповів нам на наше звернення №84 від 28 листопада
2006 року.

Вважаємо, що проігнорувавши наші звернення державні
службовці Л.М.Черновецький й С.І.Березенко порушили статтю 40
Конституції України та статтю 7 Закону України «Про звернення громадян»,
також, вони порушили права гарантовані статтею 20 Закону України «Про
об’єднання громадян». Як наслідок, Л.М.Черновецьким та С.І.Березенком
порушено статтю 10 Закону України «Про державну службу».

Сподіваємось,
що Ви пан Президент не дасте мовчазної згоди для подальшого
привласнення столиці України прокурорсько-КГБешною мафією та
перетворення Києва на столицю корупції. Позбавте нас цієї ганьби!

Будь-ласка,
пан Президент України, як Гарант Конституції України захистіть наші
конституційні права й звільніть з посади Голови Київської міської
державної адміністрації Черновецького Леоніда Михайловича, а також,
звільніть із займаної посади Березенка Сергія Івановича.

Додаток:
1) копія Звернення №84 від 28.11.2006 р.;
2) копія листа №227-А від 01.06.2010 р.;
3) копія документів про відправку листа №227-А;
4) копія документу про отримання листа №227-А.

З повагою,
Голова Київської міської організації
Спілки Української Молоді Володимир Мозговий

№232-А від 24 вересня 2010 року
http://kmosum.livejournal.com/7049.html

Молодёжь - это движущая сила нации, страны.
Каждое поколение молодых людей определяет то направление, по которому пойдёт в дальнейшем государство.
Если молодёжь разболтана, ленива, не стремится к самосовершенствованию, то через десять лет ждите такого же беспорядка и во всех сферах деятельности страны.