хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «політика»

чи потрібна в Україні посада Президента?

мова йде конкретно не про Ющенка (як нинішнього), а саме про інститут президентства.

в Україні існує три гілки влади:виконавча, законодавча і судова.
що таке "президент України"? глава Держави, гарант Конституції, є Верховним Головнокомандуючим і тд.

ще: має відношення до законодавчої, виконавчої, судової гілок.

на вашу думку, чи має виконувати певна особа (президент) функції противаги у владних гілках

чи навпаки- така особа лише заважає здійснювати владні повноваження і "плутається під ногами"?

До Тернопільської облради проходять 7 партій

За даними голосування на 98% виборчих дільниць до Тернопільської обласної ради проходять 7 політичних партій.

Як повідомило агентству "Інтерфакс-Україна" джерело в тервиборчкомі, лідирує Всеукраїнське об'єднання "Свобода" – 33,8%, далі йде партія "Єдиний центр" – 13,8%, потім Партія регіонів – 9,7%.

Блок Юлії Тимошенко й Українська народна партія отримали по 8%, партія "Народний союз "Наша Україна" – 5,5%, Блок Литвина – 3,6%.


Поки не долають 3-відсотковий бар'єр Соцпартія (1,9%) та "Пора" (1,3%).

За попередніми даними паралельного підрахунку голосів партій "Єдиний центр" та ВО "Свобода", до Тернопільської обласної ради також проходять 7 партій та блоків.

За результатами паралельного підрахунку голосів партії "Єдиний Центр" до Тернопільської облради проходять: ВО "Свобода", яка набирає 34,4%, Єдиний Центр – 14,29%, Партія регіонів – 9,71%, БЮТ – 8,03%, Блок Української Народної Партії – 7,98%, НСНУ – 5,54%, Блок Литвина – 3,58%. Такі дані отримані за результатами обробки даних із 1130 з 1163 виборчих дільниць.

Як повідомив агентству заступник голови ВО "Свобода" Руслан Кошулинський, за даними обробки 95% протоколів з виборчих дільниць ВО "Свобода" набирає 33,5 %, партія "Єдиний центр" – 14%, Партія регіонів – 9,8 %, БЮТ – 8,1 %, блок УНП – 8%, НСНУ – 5,5%, блок Литвина 3,5 %.

Українська правда.

gsv

gsv

gsv

gsv

БЮТ в істериці зриває вибори у Тернополі

На арену політичного протистояння сьогодні у Тернополі перетворилось приміщення орендного комбінату «Збруч». Депутати рад різних рівнів від БЮТ автомобілями заблокували виїзди і не дають можливості представникам виборчих комісій з районів забрати уже віддруковані бюлетні. Бютівці як завжди ведуть себе нахабно, прикриваючись присутністю «самого» Василя Деревляного. Більше того біля видавництва у досить «веселому» і водночас хмільному стані бачили близького родича пана Василя.
До «Збруча» прибули активісти різних політичних сил, представники депутатського корпусу від «Нашої України», «Свободи», УНП, «Пори», «Єдиного центру» тощо.
Спроби розблокувати виїзд зі «Збруча» марні. Були намагання застосувати силу. Постраждав поки що лише мегафон «Пори». Міліція не втручається у перебіг подій. Лунають заклики до тернополян вийти на вулицю. Коментарі представників політичних сил та громадських активістів.
Володимир Гульовський УНП : « Ми відстоїмо справедливість. Наші активісти і симпатики уже в курсі подій. Сумно, що хлопці не розуміють, що програвати потрібно достойно»
Назар Зелінка «Пора»: «Спроби БЮТівців зірвати вибори силою приречені на поразку.
А втрата мегафона заради можливості виборців реалізувати своє право вибору нас не засмучує»
Віктор Уніят «Велика Україна»: «Це, що діється біля «Збруча» - це не цирк – це дурдом»
Ленід Бицюра «Свобода»: « Ми намагаємося вирішити питання правовими, цивілізованими методами і нас підтримує абсолютна більшість тернополян. Порядок буде встановлено»
http://maidan.org.ua/static/news/2009/1236976011.html

gsv

gsv

Перша хвиля зриву виборів!

Більше 10 вантажівок з бюлетенями, які в
п’ятницю, 13 березня 2009 року вивозилися з друкарні на дільниці, були
заблоковані прихильниками БЮТ, депутатами міської, обласної та
Верховної Ради від цієї політичної сили. Кілька годин, політичні
інтригани чинили протизаконня, не даючи автомобілям відвести документи
на дільниці, де їх очікували. БЮТівці не лише блокували виїзд, ай
застосовували силу проти представників політичних партій, а також
правоохоронних органів. До речі, останні на ситуацію вплинути не могли,
свої протизаконні дії, представники БЮТ, закривали депутатськими
посвідченнями, та мандатами депутатів ВРУ. Ані прохання членів ТВК, ані
роз’яснення правоохоронців, для представників БЮТу не мали ніякого
значення.

Своїми діями прихильники Юлі Тимошенко намагалися
чинити спробу зриву виборів в Тернопільській області, блокуючи вивіз
бюлетенів на дільниці. За інформацією наявною в нас це спланований
сценарій зриву виборів, очолюваний народним депутатом від БЮТу Василем
Деревляним, який був присутній там і керував цією провокацією –
коментує голова виконкому Тернопільської обласної організації партії
«ПОРА» Назар Зелінка.

Громадянська партія «ПОРА» спільно з
іншими політичними силами та правоохоронними органами, які на прохання
ТВК таки втрутилися в ситуацію, розблокували виїзд з друкарні
виштовхавши заблоковані автомобілі з виїзду, що дало змогу автомобілям
з бюлетенями покинути територію поліграфічного підприємства.

За словами голови ТВК Наталії Чуйко – «Автомобілі з бюлетенями до
дільниць вивозились в супроводі правоохоронців, дані яких записували,
аби не допустити провокацій. Тому говорити про порушення виборчого
законодавства з сторони ТВК – є брехнею»

Громадянська партія
«ПОРА» заявляє, що буде і далі відслідковувати сценарії зриву виборів і
всяко намагатиметься їх викрити та не допустити. Ми завжди стояли на
сторожі принципів демократії і далі будемо. Жителі Тернопільської
області заслуговують на право обрати чесну владу. Висловлюємо подяку
правоохоронцям, які допомогли уникнути провокацій та не допустили
кровопролиття.


представники партії ПОРА та інших політичних партій відштовхують бус прихильників БЮТ, який закривав виїзд з друкарні

[ Світлини з місця подій ]

Про те, кому має належати держава

Досить пристойна стаття Євгена Золотарьова на УП (друкується зі скороченнями).

 Для тих, кого "дістали"

Складається враження, що нинішня українська держава завдяки діям української влади приречена. Але це не означає приреченості України як країни. Громадяни, яким ця країна "дорога як пам'ять", які саме в ній бачать своє майбутнє повинні її врятувати.

Зробити це можна лише взявши на себе весь тягар відповідальності і пронести його шляхом установчого процесу, процесу встановлення нової держави. Установчий процес не обмежується скликанням Конституційної асамблеї чи проголошенням Декларації про національний суверенітет на зміну державного суверенітету.

Це процес усвідомлення громадянами Права, яке вище і більш всеохоплююче ніж закон. Перш за все Права на владу в своїй країні. З нашого Права на владу постане нова українська держава.

Треба бути готовими до того, що політики остаточно зруйнують основи державності. Пауза, що за цим виникне, може стати летальною, тому нова українська держава має вже зараз прорости всередині старої.

Сюжет набуття Україною незалежності надзвичайно простий і не надто пафосний. Велике Спільне Підприємство СССР збанкрутувало спочатку ідейно, а потім і економічно. По цьому відбувся процес його розділення на 15 закритих акціонерних товариств.

Наші батьки та діди проливали кров, піт і сльози, здобуваючи Незалежність, нам же вона дісталася без жодного пострілу і це зіграло з нами злий жарт – ми її не надто цінували.

Після виникнення АТ Україна наступним логічним кроком мало би стати акціонування країни між власниками-громадянами та прийняття ними Статуту АТ. Загальні збори акціонерів мали найняти на роботу Раду директорів і поставити перед ними чіткі завдання.

Однак на тлі в частини потенційних акціонерів - ейфорії, в частини - байдужості відбувся нескладний фокус. З'явилися самопроголошені "найманці".

"Найманці" сказали громадянам: "Не хвилюйтесь, ми все зробимо за Вас, саме цьому нас вчили у Вищій партійній школі, КГБ та лавах комсомолу. Ми знаємо і зробимо як краще, а Ви насолоджуйтесь - хто Незалежністю, хто безвідповідальністю".

Далі "найманці" самі себе найняли на роботу, створили під себе Раду директорів (державу) потім переписали на себе право власності на наш спільний будинок (країну) і почали з нього все потроху виносити – Чорноморське пароплавство, ядерну зброю, газ, нафту, електрику, метал, загалом, майже все.

Спочатку вони залишили старий Статут УРСР, тільки вписавши до нього необхідні для "виносу" правки, потім навчилися обходитись без Статуту, позірно його час від часу міняючи під того чи іншого Голову Ради директорів.

Національна держава перетворилася на соціальну державу.

До чого ця метафористика і де вихід?

Йдеться про необхідність раціоналізації наших стосунків з "найманцями". Ми не мусимо їх любити чи ненавидіти. Ми мусимо пам'ятати, що вони не проповідники чи пророки, не захисники нації чи православної цивілізації.

Пам'ятати, що Ющенко - не Кобзар, а Тимошенко - не Жанна Д'арк, Янукович – не Мінін з Пожарським, і Литвин - не цар Соломон.

Ми платимо їм гроші не за ці дешеві вистави з переодяганням. Ми мали найняти їх на роботу щоби вони були високооплачуваними і дієвими менеджерами та клерками а не лицедіями з прогресуючою манією величі.

Повна раціоналізація відносин громадян та влади навряд чи можлива в суспільстві де панує патерналізм – надія на державу як на батька-годувальника. Таке дитяче ставлення до держави особливо характерне для старшого покоління – основної електоральної бази "найманців".
Крім того людська природа потребує метафізичного, потребує непідробного пафосу боротьби Добра зі Злом, потребує сліз та радості, опертя на історію та мораль.

Націоналізм, наприклад, викликає дуже сильні емоції, бо обіцяє не просто Велич, а колективне безсмертя. В цьому сенсі націоналізм дуже подібний до найпоширеніших релігійних доктрин і є, по суті, світською релігією.

Ці емоції віртуозно навчилися експлуатувати українські політики. Однак ми, громадяни, маємо чітко розділяти наші людські, суб'єктивні та колективні емоції і царину раціонального, де й відбувається процес врядування. Бо інакше наші "найманці" – шахраї і далі будуть натискати на потрібні кнопки в наших душах, коли ми будемо ловити їх на черговій брехні чи крадіжці.

Кнопки ці їм добре відомі: мова, конфесійна приналежність, історична пам'ять та культурно-цивілізаційна орієнтація.

Наша помилка у 2004-му полягала в нерозумінні того, що недостатньо змінити голову ради директорів АТ, аби рада стала більш чутливою до потреб акціонерів.

Крім того ми увійшли в конфлікт з потенційними союзниками – акціонерами, що симпатизували іншому кандидату. Ми також не змогли нейтралізувати процес ірраціоналізації виборів, переведення в площину метафізики та міфології – мова, церква, історія, дві України тощо.

Негативний пафос, найяскравіше висловлений в гаслах "досить", "дістали" та "геть усіх" є надзвичайно доречним і корисним, але може виявитися безсенсовим, якщо буде відсутня позитивна ідея. Адже відповіддю на запит суспільства "геть усіх!" може стати ідея "сильної руки" реалізована через ту чи іншу форму авторитаризму.

Вірогідність того, що українське суспільство обере варіант безвідповідальності та ще більшого делегування влади комусь з "найманців"-шахраїв є достатньо високою. І навіть якщо відбудеться авторитарний поворот, про який так люблять розводитись деякі українські інтелектуали, ми мусимо усвідомлювати – що далі? Бо будь-який авторитаризм чи диктатура це лише консервування проблем і ніколи їх вирішення.

Розвиток можливий лише за одного варіанту "сильної руки" - сильної руки громадян, що здатна контролювати політиків і владу. Нажаль, влада є ефективною лише коли боїться власних роботодавців-громадян.

Для раціоналізації стосунків з державою має з'явитися критична маса справжніх громадян. Власне громадяни – це люди, які відчули в собі інстинкт акціонера, відчули своє Право і готові взяти відповідальність за себе та країну.

Точки концентрації ідеї

Існує кілька середовищ, які взяли на озброєння ідею установчої влади і вже мають не тільки концептуальний, але й технологічний план її реалізації. Ось їх неповний перелік.

Український конституційний комітет – група правників-інституціоналістів.

Громадянська спілка України – Анатолій Пінчук, Володимир Золотарьов, Віктор Чумак.

Громадянська асамблея України – фінансовані фондом "Відродження" регулярні збори представників близько 500 громадських організацій, що підтримали ідею установчого процесу, виступивши таким чином інструментом суспільної легітимації.

Середовища "Достали!", "Геть усіх" та "Третя республіка", принаймні, в особі лідерів – Юрія Романенка, Юрія Збітнєва.

Антирейдерський союз України.

Громадянська ініціатива "Спільна дія" - середовища Громадянської кампанії ПОРА та Української народної самооборони - ідейний лідер Юрій Сенюк.

Група народних депутатів - Стретович, Стецьків та їх експертно-аналітичне оточення, які навіть подали на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект за номером 2245.

Близькою до ідеї є політична асоціація "Прагнемо змін" - президент Кость Бондаренко.
Крім того існує безліч локальних ініціатив, які, нажаль, поки-що не координуються на горизонтальному рівні.

Навіть з цього неповного переліку видно, що ідейно-інтелектуального потенціалу для запуску установчого процесу більш ніж достатньо. Яким має бути технологічний план захоплення влади народом, громадянами?

Точки концентрації дії

Прикметно, що назва КСД ("комітети Спільної дії") з'явилася одночасно в кількох середовищах, що проповідують ідею установчого процесу. Це говорить про те, що ідея вже пройшла всі необхідні етапи внутрішньої еволюції і готова перерости в СПІЛЬНУ ДІЮ.

Необов'язково щоб КСД називалися саме так – головне, щоб вони були такими по суті. КСД можуть виникати скрізь де є хоча б один з чотирьох владних ресурсів: майно, гроші, право (закон), дієспроможність.

Ось найочевидніші приклади.

1.КСД на збанкрутілих підприємствах у вигляді тимчасових народних адміністрацій.

2. КСД для представлення прав громадян у стосунках з роботодавцями та урядом (функціонально – профспілки).

3.КСД для вирішення локальних соціальних проблем.

4. І найголовніше - Комітети спільної дії на рівні самоврядних територіальних громад.

Чим більше влади ми візьмемо собі, тим менше її залишиться "їм".

Завданням КСД є заволодіння чотирма владними ресурсами: майно, гроші, право (закон), дієспроможність. Заволодіння спочатку в символічній формі як усвідомлення себе власником цих ресурсів. Розглянемо на прикладі кожного з цих ресурсів як це можна зробити.

1) Майно. Інвентаризація та пропозиції по оптимізації використання (наприклад, майно територіальної громади – земля, нерухомість).

2) Гроші. Інвентаризація та оптимізація використання (місцеві бюджети, статті державного бюджету, гроші державних установ та підприємств).

3) Право. Аналіз старих та написання нових статутів міст, акціонерних товариств, організацій. Крім всього іншого це сформує процедурну спроможність для написання головного Статуту країни.

4) Дієздатність. Публічний аналіз недієздатності влади. Створення загонів охорони громадянського порядку (міліції в первісному сенсі), публічних громадянських судів, органів народного контролю тощо.

Виглядає, що установчий процес - це єдина можливість для громадян
зберегти свою країну. І не просто зберегти, але й повернути її собі.

Повна версія тут: http://www.pravda.com.ua/news_print/2009/3/12/91206.htm

Лідерам Помаранчевої революції

Роздертий дух, хоч ціле моє тіло.
Дивлюсь на вас, всміхаючись несміло.
Чого я тут? Для кого ці вистави?
Вам не потрібні ми! Вам треба слави!
Та все ж прийшла почути Ваше слово,
Яке заздалегідь уже готове.
А що зробили Ви для України?
Підняли дух хоча б одній людині?
О так! Підняли кілька років тому.
Я пам’ятаю цю щасливу втому,
Як з друзями верталися з майдану…
Ми думали, що порвані кайдани.

Ми так гадали. Вірили словам
А ви віддались нашим ворогам!
Ви нас жбурнули у глибоку прірву!
А разом з нами – нашу щиру віру!

Та ви й самі нам ворогами стали.
Та ви ж без нас пропали би! Пропали…
Та вам, цих слів ніколи не збагнути!
В ярмі не будем більше спину гнути!

Можливо, завтра виженуть зі школи,
І не закінчу я її ніколи.
Бо слів моїх ця влада не пробачить,
Та байдуже про себе! Край мій плаче!

Хай вірш цей тягарем у серці буде,
Як Януковичу яйце у груди!
Історія не пробачає зради
Хіба у Бога попросіть поради!

На щастя є ще в Україні цвіт!
І він ще зачекає кілька літ!
А вже тоді повстануть духом сильним
Тоді і будуть люди наші вільні.

І встане рідна матінка з колін!
Й почує весь народ щасливий дзвін.
Із гордістю піднімем догори
Яскраві синьо-жовті прапори!

Христя Мулик, учениця 10-А класу Тернопільської ЗСШ№14
21-22 січня 2009 року.

З Майдану.

Кого ви вважаєте кращим Президентом України?

Опитування проходить на моєму блозі http://tarastokar.blogspot.com/

Варіанти відповіді такі: 1) Кравчука; 2) Кучму; 3) Ющенка.

Голосуємо там. Коментуємо тут.

Який політик, на Вашу думку, багатший: Балога чи Тимошенко?

Вже тривалий час в Україні існує протистояння між головою Секретаріату Президента України Віктором Балогою та Прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко. Хвиля взаємних звинувачень триває. І цьому не видно кінця.

Хто з цих політиків, на вашу думку, багатший? Відповідь на це запитання ви можете дати, взявши участь у голосуванні, яке проводиться на сайті: http://tarastokar.blogspot.com/

Відповідь на це запитання може дати поштовх на цікавий аналіз. Який? Відповідь у ваших коментарях.

Пройшов Форум націоналістів



21 лютого 2009 року у Львові відбувся Форум націоналістичних сил, присвячений 80-річчю створення ОУН. Ініціатором та організатором проведення форуму виступила координаційна рада націоналістів західних областей України. У форумі взяли участь представники ОУН (р) і ОУН (м), КУН, ВО "Свобода", УНА-УНСО, Української партії, багатьох громадських організацій з 9-ти областей та міста Києва. Всього – близько 600 учасників. Робота форуму розпочалася з благословення владик УГКЦ та УПЦ КП.

Доповідь "ОУН. Вчора, сьогодні і завтра" виголосив Ярослав Сватко (http://www.maidan.org.ua/static/mai/1235230684.html).

"Панове, кращих часів не буде, якщо ми не відмовимося від своїх інтересів на користь української ідеї", – заявив під час Форуму Герой України Юрій Шухевич.

Як підсумковий документ Форуму було затверджено Меморандум націоналістичних сил, яким націоналістичні політичні та громадські організації Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької, Житомирської, Закарпатської, Волинської областей, Буковини та Києва висловили готовність об'єднатися у єдину політичну силу.

Меморандумом задекларовано, що вирішальним напрямом діяльності націоналістів є політика українського державотворення. Першочерговими заходами, які планують здійснити та ініціювати націоналістичні політичні сили України, має стати зміна виборчої системи – перехід на відкриті виборчі списки та президентсько-парламентську форму правління. "Необхідно здійснити децентралізацію у бюджетній та організаційно-управлінській сферах місцевого самоврядування. Нагальною є потреба збалансування повноважень усіх гілок влади", – йдеться у Меморандумі.

Також Меморандум передбачає реформування судової гілки влади, законодавче закріплення статусу борців за незалежність України, законодавче унеможливлення будь-яких форм людиноненависництва (фашизму та комуно-більшовизму), створення сприятливих умов для малого та середнього бізнесу, оздоровлення фінансово-банківської системи, запровадження страхових засад у системі охорони здоров'я.

За словами заступника голови Конгресу Українських Націоналістів Миколи Пшевлоцького, націоналістичні сили країни вже зробили перший крок до об'єднання – створили координаційну раду націоналістичних сил України.

Юрій АНТОНЯК
http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=3608

"Майдан".