хочу сюди!
 

Купрум

38 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «політика»

Міфи, реклама, пі ар та пам'ять

Отже, як виявилось, пам'ять людини влаштована дуже дивним чином: одна і та сама теза, повторена однією і тією ж особою, сприймається як думка всієї спільноти.  Такий ефект виникає через те, що речі, які було багаторазово повторено, легше пригадати, а якщо легко пригадати, то мозок людини сприймає їх за думку спільноти.

Більше того, як виявилось просте спростування неправдивої інформації (міфа, наклепу) може призвести до того, що люди ще більше віритимуть в його істину. Чому?  Тому що спростовуючи твердження, як правило, це твердження повторюється ще раз!

Замість того, аби казати що «Українська ракета не збивала російський літак» вчені радять казати щось накшталт «Походження ракети, що збила російський літак, встановлено не було», і жодної згадки про українську ракету.

Держава є — держави нема

 От я недавно цікаву думку прочитав. Все в нас в Україні є: народ, нація, влада. А от держави нема. Бо та влада робить що собі хоче, а про державу не дбає. Люди вмирають, а нікому діла до того нема, їх вбивати почали, а їм все одно по барабану. Якщо так розібратися то держава ж це певне утворення, яке має чіткі функції. А у нас що виходить. Президент ніби і є, ніби й укази видає, але потім відміняє і ніхто нічого не виконує. В нас ніби й Верховна рада є, але її і нема. Чи є? Я тут вже навіть не знаю що писати, направду. Вона також якісь постанови видає, але їх також ніхто не виконує. В нас і Кабінет міністрів є, але саме він нічого і не виконує з того, що приймає Верховна Рада та Президент, а робить що йому заманеться. І як він один вважає за потрібне, повірте про народ там зовсім ніхто не думає, про націю я взагалі не кажу. Більше того в нас і суди є. І ще більше туди звертається сила-силенна громадян, але ніц вони не вирішують по справедливості. Тому питаю — а що ми маємо? А ніц не маємо, бо як дбаємо, так і маємо. Скоро зовсім весело стане в такій загальні атмосфері безкарності і незрозумілості, всі почнуть робити що їм заманеться, спочатку переходити вулиці в недозволених місцях, потім давити тих пішоходів, які переходять, потім грабувати магазини, силою захоплювати підприємства, пошту, телеграф, бо відповідальності ж може і не бути, раз за все інше не було. А ви як гадаєте, що нас чекає?

І знову про комунізм

Нє, ну мене точно звинуватять у нелюбові до комунізму. Казав мені один знайомий нещодавно: “Юрку, і дались тобі ті комуністи!” Але, дбаючи про Вашу, шановні читачі, поінформованість не можу оминути наступну інформацію.

На тому тижні в Рівному зібралося засідання прес-клубу. Темою стало звернення до Президента України від громадських організацій Рівненщини з вимогою скасувати діяльність КПУ в Україні та заборонити комуністичну ідеологію, як таку. Отак то, шановні! Виявляється багато кому комуністична ідеологія заважає. Воно то і зрозуміло, зважаючи на те, що українці так і не отримали відповідної сатисфакції за злочини комуністичного режиму, а сьогодні ще й мусять терпіти постулати Леніна-Сталіна, які на них ллються разом з іншими інформаційними потоками. Чого варті той же голодомор, репресовані таланти, розстріляне відродження? А нічого не варті, ніхто за них відповідати не хоче. А комуністи існують. Бути їм чи не бути, вирішувати саме вам, бо те звернення зщалишається відкритим для підписів. До слова, його вже підписали 15 громадський організацій, політичних партій та ВНЗ Рівного. Серед них: соціально-християнська партія України, Європейський молодіжний центр РОГО , представники УНА УНСО, ВО “Свобода”, товариство “Просвіта”.А ви як вважаєте треба комуністи Україні?

Персони-нонсенси

От і не пускають наших громадян до Російської Федерації. І що головне не пускають без видимих на те причин. Я щось не пам’ятаю, щоб пан Жулинський вирізнявся якоюсь особливою критикою всього російського, або дозволяв собі заяви аналогічні Жиріновському, Затуліну чи Дугіну. Російська Федерацція, бачите вирішила нам відімстити, бо ми не пустили на свою територію вище згаданих діячів. Але якщо добре згадати, то в приватних справах воини все ж приїжджали. На похорони Кушнарьова, відвідати рідних, які у них чомусь живуть в Україні. От і наш пан Жулинський вирішив відпочити в Петербурзі, сходити, знаєте, в Ермітаж. Але не судилося раднику Президента, не цього разу. Нема толерантності з боку наших сусідів.

Вітаю з Перемогою!

Ну шо, схоже що всі, хто встиг понакладати собі у штани через маньоври Внутрішніх Військ зробили це дарма.

А друге, я переконаний (стверджую), що перемога Помаранчевої Революції таки дійсно відбулась, оскільки:
1. Чесні та прозорі вибори. Вже раз було, схоже, що наступні вибори також можуть відбутись на пристойному рівні.
2. Свобода. Декілька місяців демонстрацій, мітингів й інших майданів під ЦВК, КС, ВР і ніхто нікого дубінками не розганяв (як це неодноразово було під час правління ЛД. Кучми, або як це відбувається із «маршами незгодних» у сусідів).
3. Свобода слова. Схоже, що ЗМІ почали брехати «під власну дудочку». Централізоване впровадження темників вже не відбувається.
4. Економіка. Економіка розвивається, не дивлячись на підвищення цін на газ та на різні «кризи».
Ну і взагалі, не все так погано, як нам це нав'язують різні політ-технологи.

Відповідь Юрку Буревію

 Юрко Буревій у своєму пості http://blog.i.ua/user/409635/16968/ розмірковує про комуністів в окремо взятому Полтавсьму селі. Дивно мені, як ідеологія, яка в своєму принципі є вичерпаною, може існувати в порядній європейській державі, якою я б хотів хотів вважати Україну. Та мало того, що ця ідеологія ще існує, має своїх послідовників, вона ще рветься до влади. Мені це дивно. Чому? Поляснюю.

На мою думку комунізм у своєму кінцевому ідеаольному варіанті аж надто нагадує первісно-общинний лад. Той же загальний котел, до якого всі щось кидають, і кожен за потребою собі щось звідти бере. Є один вождь зі своє свитою, жерцями і т.д. Всі поклоняються одному божку чи духам предків... Тут мені може багато хто заперечити, мовляв "не може бути при комунізмі божків чи  духів предків!!!". Почекайте. А як же ттовариш Ульянов-Лєнін, який по сьогоднішній день лежить мумією на площі в гранітному саркофазі, ідоли якого стоять бо містах і селах України. А члени політбюро, маразматичні і нікому не потрібні виступи яких старше від мене покоління змушене було знати, щоб просунутись по службовійдрабині за часів "розвинутого соціалізму". а вигнання "невірних" зі стада, о то й і ритуальні вбивства...

Проте. Ера первісно-общинного ладу минули тисячі років тому. Певне її відновлення в Європі зазнало фіаско. То чому наші люди далі хочуть за інерцією відродити цей лад?

Наскільки я можу пам'ятати цей період "побудови комунізму", то для мене він асоціюється з дефіцитом, чергами, пригнобленням людської гідності, знищення "невірних". З історії відомі факти: Розстріляне відродження, Голодомор, "врагі народа", яких було більше ніж самого "народа", брєжнєвський застій, тотальна русифікація, знищення національної ідентичності (до сьогодні маємо верству населення, яку називають "хохлами", "малоросами").

Можливо, мені хтось раціонально пояснить, чогму ми повинні повертатись до такого минулого, що воно нам принесе.

Щодо репліки університетського викладача "Комунізм — не така вже й погана ідеологія, просто вона потрапила не в ті руки". А де комунізм призвів до розквіту суспільства? Багато хто скаже, що Китаї. Але ж в Китаї економічний розвиток став можливим лише із запровадженням капіталістичних відносин. то про який комунізм може йти мова. Крім того в Китаї мжна спостерігати такі ж типові для тоталітарної держави переслідування "незгідних", політичні репресії.

Чи таке иайбутнє потрібно для прийдешніх поколінь в Україні? Чи, можливо, краще жити в демократичній державі європейського зразка? Остання система також має свої недоліки, до яких ставлюсь трохи упереджено. Але все ж це той вектор, який повинно прийняти суспільство в нашій країні. Але це тема окремої розмови.

Вікіпедія: Охлократія

Випадково натрапив на дуже актуальну і цікаву статтю на Вікіпедії.

Охлократія - грец. , лат. Ochlocratia; від грец. (лат. Ochlos) - натовп, маса і грец. (лат. Cratia) — влада. Одна з крайніх форм демократії, влада нижчих, декласованих верств та прошарків населення.


Читати далі.

ODV

ODV

Записи на полях

Новини вже немає сил дивитися. Зрозуміти нереально, переварити також. Шкода, що стільки звичайних людей почуваються дурнями... Коли це все скінчиться...
Сторінки:
1
132
133
134
135
136
137
138
139
попередня
наступна