хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Замітки з міткою «політика»

Ще один слуга ломиться у владу робити лохторату хорошо

"Порошенко пов'язаний із Медведчуком - давайте проголосуємо за Зеленського" (кум Медведчука йде 22-м номером у списку СН на вибори в парламент).

Знайомтеся, це – Андрій Холодов. Однозначно прохідний 22-й номер у списку «Слуги народу»
.

Бізнесмен і благодійник – зазначено в його біографії на сайті партії Зеленського.

А чи не псує цю репутацію його кумівство з родиною проросійського політика Віктора Медведчука (того самого кума Путіна)?

Ми виявили в родини Холодова елітну віллу в столиці Австрії – оформлену на його дружину. Площею в майже 400 кв.м. – і вартістю 6 (!) мільйонів євро (а це близько 175 млн грн). Яка розташована лише в 5 хвилинах від маєтку Фірташа.

Цього ж Зе!кандидата називають «куратором» дистрибуції цигарок в кіосках Києві. Хоча формально він не фігурує в цьому бізнесі.

То як ви думаєте, після виявлених нами «темних плям» у біографії Холодова – чи залишиться він у прохідній частині списку «Слуги народу»?

Схеми: корупція в деталях - RFERL, детальніше тут.

via Mark Savchuk

Повний пі...

Повний пі... Те, що коїться в країні більше нагадує абсурд. "Справедливі" суди, проросійські реваншисти, програш у ПАРЕ. Звичайно, звинувачувати нового президента не треба — у нього поки немає власних депутатів в парламенті. Та й повнота влади йому дістались у спадок від попередника, який хотів підім'яти побільше повноважень. Але не розрахував з амбіціями і тепер навряд чи може розраховувати на представництво у Раді. А пі...ць, який коїться — це результат бездіяльності Пороха, який не провів судову реформу і люстрацію. Зеленський судами не керує і свої закони протиснути у парламент теж не може. Єдине, що насторожує в "слузі народу" — його підслужники. Бо щось занадто вони проросійські. Таке враження, що голосували не за "Слугу народу", а за "жОппо блок". Хоча насправді не всі голозували за Зе, а скорвіше, проти шоколадного бариги. Так що, не здивуюсь, якщо рейтинги ЗеКоманди знизяться (вже кажуть, що з 47 до 42%).

А от до самого Зеленського претензій немає. Якщо він себе веде, як Порошенко (в плані порушення Конституції і законів і просування своїх людей), це звичайно, погано. Але він, як мінімум, не гірший за попередника. Ну, поки...

Що отримаємо? Реванш рашистів. Точно так само, як інфантильний Ющ проклав дорогу Янику. Так і брехливий Порох відкрив шлях для рашистів.

Катастрофи може й не буде. Однак країна не просунеться у розвитку.

Коротюльки

Когнітивний дисонанс - це коли люди, що обіцяли завантажити державу в смартфон, обурюються, тому що дізнаються важливі новини з Інтернету

***

Зеленський дзвонить в секс-шоп:
- Алло, здрасьтє. Я вчера заказал у вас по интернету искусственную вагину, сейчас кто-то звонит в дверь и говорит, что мне пизда. Скажите, это доставка или уже Майдан?

***

Сдається мені, що Зеленський максимум рік в креслі просидить. Той рік, що не досидів Янукович.

***
Бажаючим "миритися". Небажання бути хижаком не звільняє від участі в харчовому ланцюгу

норотний припиздент вопрошає

Тут президент питає, що українська делегація зробила, аби не пустити Росію в ПАРЄ?

В 2014 вигнали, в 2015 вигнали вдруге, в 2016 ухвалили кілька резолюцій, де була жорстка умова повернення РФ тільки після серйозних кроків збоку Росії, в 2017 вигнали проросійського президента ПАРЄ, в 2018 зірвали репорт про повернення РФ, який був ухвалений тепер. Між тим багато інших документів з приводу заручників, моряків, кримських татар, анексії Криму. І сотні зустрічей, переговорів і домовленостей.

А тепер у мене зустрічне питання до президента: Ви лише вислухали відмови в Берліні, Парижі і на цьому все? Ви, маючи всі можливості і інструменти, як очільник дипломатії, не запропонували жодних зустрічних умов? Чому не знайшли часу зустрітися з українською делегацією, яка просила про зустріч? Ми би пояснили, що міг зробити президент. Чому не набрали Порошенка, який би теж міг пояснити, що робити, бо робив не один раз? Не треба перекладати свій провал на інших. Відсутність досвіду зміниться з часом. Сподіваюсь. А невміння не визнавати власні помилки може не минути ніколи.

P.S.: Невдовзі у Вас, пане Зеленський, може бути парламентська більшість, свій уряд з міністром закордонних справ, а з тим і можливість показати, на що ви всі разом здатні. Наступна сесія ПАРЄ у жовтні. Дій.Те.

Volodymyr Ariev

Торгаш, барига або...



Якщо без емоцій.

З істерики преЗедента я зрозумів, що дійсно існували домовленості між Зеленським, Меркель - Макроном і рф - злив ПАРЄ у обмін на моряків.

Але рф не була б рф, якщо б не підклала у ці домовленості свиню. Тобто моряків ми звільняємо під письмові гарантії від України про визнання підсудності російським законам. Тобто це означає де-юре визнання Керченської протоки внутрішніми водами рф, і як наслідок - Криму - територією рф. Натурально обмін заручників на визнання Криму - те, чого рф і вимагає з моменту окупації. Визнайте - і ми всіх повернемо.

Я не беру етичну сторону - тут важливо розуміти, що президент України на це погодився.

І істерить він зараз не тому, що йому шкода моряків.

Істерить «президент», тому що на увесь світ довелось продемонструвати свою брудну білизну.

Як за 30 днів «президент» вже почав кулуарно торгувати суверенітетом країни.

І до чого він доторгується за п‘ять років - можна вже уявити.

Sergii Iesipov

Йде продовження серіалу «Слуга народу»


Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»
27 Червня 2019, 

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»
Про сюжети пізніше, почну все ж з ПАРЄ. До речі, рішення про повернення Росії було прийнято мало не рік тому, а зараз воно було просто остаточно оформлено.

Розумієте, коли мова йде про повернення РФ в Парламентську Асамблею – це розмова про гроші: тридцять мільйонів доларів внеску в європейську касу. І коли про зняття санкцій з Росії – теж про гроші. Великі гроші, яких добровільно позбавляються Німеччина, Франція та інші країни.

Так щоб нас почули, треба теж говорити про гроші! А не про горезвісні «європейські цінності» чи про не менш символічні правила асамблеї. І, вже тим більше, не про якісь споконвічні права України, які вона сама не дуже рветься захищати зі зброєю в руках.

Тобто, з самого початку треба було спілкуватися з європейцями і іншими виразно і прагматично: так, ми не можемо відразу припинити товарообіг з РФ, оскільки у нас є позиції критичного імпорту, але ось наш план поетапного згортання співпраці з агресором.

Так, ми розуміємо, що ви втрачаєте на антиросійських санкціях, але для вас ми максимально відкриваємо свій ринок, створюємо найпривабливіші умови для інвестицій. Так, ми розуміємо, що це не може повністю компенсувати ваші втрати в Росії, але ми робимо, що можемо.

Замість цього нам п’ять років втюхували про низку безперервних дипломатичних перемог…

А тепер що? Тепер, звичайно, можна робити демарші. І це, звичайно, правильно. Тільки ефекту, як від демонстрації факів вслід поїзду.


ПАСЕ

Що робити? Вибудовувати іншу систему взаємовідносин суспільства з мінливою зараз владою.

Тому сьогодні, рішучі співгромадяни і відсиджуючіся співвітчизники, «Телетайп» присвячений не стільки огляду подій, скільки переліку завдань. Наших завдань, що стоять перед нами, громадянами.

І головне з них – акуратно, але наполегливо підпирати Президента Зеленського, тим самим роблячи неминучим виконання того, що хоче українське суспільство.

Тому що для Володимира Зеленського принципово важливо відповідати цьому самому громадському очікуванню. Що на найближчий період стає визначальним для його політичної поведінки.


Першочергова тема – мир на Донбасі.


От чесно, вже й не знаю, яким чином можливо реінтегрувати Донбас після того, як він повністю переключений на російське забезпечення та ще й російські паспорти там видають. Не уявляю, як можна виколупати звідти недоімперію після стількох років оскаженілої пропаганди і обдурення населення.

З іншого боку, відмовитися від Донбасу – це отримати під боком кримінальний анклав, потужний центр наркотрафіку, торгівлі людьми і зброєю, який буде використовувати організована злочинність усього світу, та ж Росія, в першу чергу. Використовувати і проти нас.

Зате я точно знаю, що реальний мирний процес повинен початися з реального припинення вогню. З двох боків.

Для реального припинення вогню необхідно розведення протиборчих сторін не менше, ніж на п’ятдесят кілометрів, щоб виключити використання легкого озброєння, і створення демілітаризованої зони.

Це не я придумав, це цілком стандартна світова практика. До відома, розведення сил, начебто розпочате в Станиці Луганська, підписане ще в 2016 році. Наскільки воно виправдане з військової точки зору зараз, судити не беруся. Але починати з чогось треба.

Припинення вогню не означає ні перемогу, ні поразку. Це лише база для предметних переговорів, не більше. І переговори ці не можуть бути віддані на відкуп тільки військовим або тільки дипломатам.

Нічого не вийде, поки українці там і тут будуть залишатися в стороні. Наприклад, у мене незмивна претензія до Петра Порошенка та Віктора Муженко, що коли в 2014 році місцеві воїни-інтернаціоналісти, афганці, якщо по-простому, були готові підтримати ВСУ зсередини Луганська, і місто можна було фактично взяти з мінімальними втратами, то наші війська так і не отримали наказу на вхід. А потім туди зайшли бойовики з російської сторони, і можливість була упущена.

Зараз афганці продовжують підтримувати контакти через лінію фронту. З цієї лінії раніше йшов інтенсивний обмін полоненими і вивезення тіл загиблих.

Афганці за підтримки місцевого населення на нашій і на неконтрольованої території здатні активно виступити на підтримку припинення вогню, стати каталізатором цього процесу. Оскільки Кремлю не хочеться злякати зняття санкцій, то там це теж з високою ймовірністю буде підтримано.

Але ситуація динамічна. І якщо ситуацію в черговий раз втратити, то вона вже може і не повторитися.

Друга ключова тема – деолігархізація.


Ахметов, олигархи

Так, Зеленський за відмову від штучного монополізму, завдяки якому, власне, і виникає олігархат. Як відмову від монополізму підтримує, наприклад, Ігор Коломойський. Це правильно, але цього категорично мало.

Олігархи, вони ж не самі безглузді і пасивні українці. Навіть якщо Антимонопольний комітет запрацює, як швейцарський ніж, то наші олігархи все одно винайдуть нові хитромудрі схеми використання бюджету в своїх цілях, все одно втягнуть в ці схеми вже нових чиновників, і все повернеться на круги своя. Кола пекла, в даному випадку, з війною, злиднями і безправ’ям українців.

І навіть повсюдне впровадження цифрової демократії тільки полегшить, але не вирішить проблему.

Справжнє вирішення проблеми – це еволюційний, поетапний перехід України до співволодіння і співуправління національним надбанням.

Для початку нам терміново необхідні перепис населення і повний аудит рішень, що стосуються розподілу всього того, що дісталося Україні після розпаду Союзу: промисловості, корисних копалин, лісів, морів і річок, повітряного простору, радіочастот, творів мистецтва і так далі.

І за несправедливе отримання частини загальнонаціонального надбання в особисте користування олігархам доведеться або розрахуватися, або повернути отримане. Але не в рамках змови з владою, а в ході прозорого відкритого суспільного процесу.


Украина, флаг, украинцы

А далі необхідний державний план переходу до співволодіння і співуправління. І так, він зажадає іншої, більш ефективної системи державного управління. І ось тут природним, а не спекулятивним чином виникають і народні референдуми, як основний метод прийняття рішень, що стосуються загального, і двопалатного парламенту, і діджіталізація основних процесів, і безумовний дохід українців.

При реалізації такого підходу олігархат позбудеться головного – економічних важелів, які дозволяють йому маніпулювати і політиками, і виборцями.

Детально все це розписано в системі Суспільного Договору, який, очищений від політичної кон’юнктури, треба запускати в життя саме зараз. Щоб до закінчення виборів і формування уряду він уже став таким соціальним фактором, від якого не відмахнутися.

Суспільний договір, як і припинення вогню, доповнюють і конкретизують те, що має намір робити нова влада на чолі з Президентом Зеленським. А значить, створює потенційні умови не для конфлікту влади з народом, як це у нас складається вже чверть століття, а для співпраці заради спільних цілей.

І якщо влада раптом спробує забути про свої зобов’язання, то суспільство, безпосередньо беручи участь у важливих процесах встановлення миру і справедливого розподілу багатства, не посоромиться нагадати владі, що вона – всього лише «Слуга народу».

Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для «Політеки»

https://politeka.net/ua/news/politics/1069405-teletajp-nepridumannye-sjuzhety-dlja-prodolzhenija-seriala-sluga-naroda/

Богдна Гордасевич: мало що поділяю у матеріалі О.Кочеткова, але тому і перепост роблю, що є ось така позиція і пропозиція.

Як це працює або про божу росу

Я хочу ещё раз немного напомнить, как работает современная политическая система Украины на примере партии Зеленского, чтобы потом не говорили, что никто не предупреждал.

- устраиваешь выборы через два месяца,

- понимаешь, что тебе нужно найти минимум 226 человек в список и 100-150 (а лучше 199, по количеству округов) мажоритарных кандидатов,

- математика: тебе нужно 226 + 150 (возьмём среднее число) = 376 кандидатов от твоей партии,

- обнаруживаешь, что у тебя нет политической структуры (вот ведь сюрприз) и как минимум по мажоритарщикам, чьи кандидатуры обычно подают местные ячейки партии, делать эту работу никто не может и этим придётся заниматься центральному штабу,

- желающих стать этими кандидатами много, ибо рейтинг высок, поэтому на каждое место хватает претендентов. Допустим, на каждое место 3 претендента (хотя их обычно больше), 376 умножаем на 3, получаем 1128 претендентов. Округлим в меньшую сторону для красоты, получим 1000 претендентов. Чтобы провести с ними как минимум 1 (одно) часовое собеседование, нужно 1000 часов. Это 41 полные сутки, без сна и выходных на одного человека. Допустим, эта работа разбита на трёх, даже на четырех человек (больше лиц принимающих решения в партии Зеленского всё равно нет, не Коломойский же будет этим заниматься, у него время дорогое). Итого считай по 10 суток на каждого без сна или по 20 суток если иногда спать и заниматься другой работой. Но это только собеседование, а ведь есть ещё поиск информации о кандидатах, анализ этой информации, понимание о ресурсе и управляемости кандидата, что у него есть, а чего нет, какие скелеты в шкафу и так далее. Это более 30-40 суток, а если вернуться в реальность и вспомнить, что решения у Зеленского по кандидатам принимают не 3-4, а два человека, то и 60 суток. Столько времени нет, закон ограничивает по времени. Итого имеем: большая часть кандидатов не имеет даже математической возможности пройти нормальный отбор,

- чтобы иметь хоть каких-то людей и ресурсы, отдаёшь, как и большинство партий до тебя, выбор кандидатов на откуп местным баронам и олигархам местечкового разлива, у которых есть как минимум свои люди на комиссии, свои СМИ и местные связи. Так в кандидатах оказываются, например, люди пророссийского упыря Богуслаева, владельца "Мотор-Сичи", по запорожским округам,

- ещё часть людей отдаёшь по квоте спонсорам (тому же Коломойскому), потому что деньги плочены, ещё частью заводите своих друзей: комиков, актёров, тамад (или тамадей?),

----- ВЫ НАХОДИТЕСЬ ЗДЕСЬ -----

- войдя в парламент, понимаете, что собрали в спешке с бору по сосенке совершенно незнакомых людей, над которыми у вас нет никакого контроля, и которых не объединяет ни идеология, ни партийная структура, ни авторитет лидера,

- чтобы иметь контроль над избранными под твоим брендом депутатами, приходишь к тому же, к чему большинство партий: начинаешь платить членам фракции по 5-10 тысяч долларов чёрным налом как зарплату за "правильные" голосования,

- 200 (это минимум, видный на сегодня) депутатов требуют в общем 1,5-2 миллиона долларов в месяц, соответственно около 20 миллионов в год. В какой-то момент спонсору партии это надоедает и партия начинает кормить себя сама (то есть голосовать за подрядные проекты),

- глава фракции понимает, что так как у него фракция на зарплате и никуда не денется, то он может сделать на этом свой маленький гешефт, и начинает торговать голосами фракции, проталкивая в список "нужных" голосований законопроекты в интересах конкретных людей или корпораций,

- фракция голосует за что попало в интересах кого угодно, если этот "кто угодно" профинансировал партию или лично главу фракции,

- Гудыменко скупает остатки попкорна в стране, толстеет, умирает от ожирения.

Так и живём.

Союз олигархов сформировался

Новости: "Леонд Кучма прийняв Надзвичайного та Повноважного Посла Італійської Республіки в Україні Давіде Ла Чечіліа"; "Леонид Кучма принял Чрезвычайного и Полномочного посла Японии в Украине Такаши Кураи".

Похоже у нас во власти воплощается схема, которую хотел воплотить Филарет в ПЦУ: Епифаний для пиара и внешних визитов, а в действительности всем рулит Филарет.

Это уже прорисовывается в управлении страной: Зе торгует лицом и создает кипиш - шорты, шаурма, мигалки, переезд, фонтан - создает постоянный шум ни о чем, приковывая внимание к себе. А страной правит Днепропетровский клан: в Раде коалиция из партий Коломойского и Пинчука, в центре Кучма - то ли в роли лица-гаранта договоренностей олигархов, то ли в роли переговорщика высшего уровня. Медведчук, Портнов, Клюев уже (почти) здесь. Микилы Янивича только и не хватает.

Светлана Самборска

Пинчуку опять разрешили продавать на Россию свои трубы

Ой, глядите-ка. На днях Кремль отменил запрет на ввоз неких труб. А что ж это за трубы такие, которые были в кремлевском санкционном списке, а надысь их оттуда исключили? И почему? Мм?

Дорогие симпатики партии Голос. Спонсор Голоса уже получил аванс за отбирание голосов у Порошенко и за будущие голосования в Раде его партии. За какие, например? Ну вот, помните, Пинчук Кучму к Зеленскому приводил, после чего Кучма съездил в Минск и заявлениями об "нельзя стрелять в ответ" и "односторонне снятие блокады". Это раз. И два. Зе на днях рассказывал, кто из олигархов какой участок получит. Что там Пинчуку перепало? Минобороны? Угу.

Дорогие симпатики партии Голос. Вы точно хотите быть причастными к этим будущим фокусам ваших избранников? Это я как избиратель Самопомощи в 2014 году спрашиваю. Есть только один гарантированный вариант, что ваш голос на выборах не будет работать на капитуляцию. Отдать его за ЕС.

Светлана Самборска

Той самий Вова, тiльки зі Львова?

Чому пан Вакарчук дозволяє собі втоптувати в багно останні п'ять років, повторюючи пропанандистські кліше олігархічних каналів і закриваючи очі на очевидні досягнення?

Чому співочий безкоштовний тур Вакарчука проходить регіонами, де підтримка Порошенка є значною? Чому пан Вакарчук не їздить співати в Дніпро, Харків чи Одесу, там де перемагають його конкуренти з "95 кварталу" і Медведчук, а їздить в ті регіони де має шанси партія Порошенка?

Чим принципово відрізняється партія "Голос" від партії "Слуга народу"?
Чому відсутність політичного досвіду, непрофесійність, нефаховість є предметом гордості обох партій, якщо в розвинутих демократичних країнах з сильними економіками і високим рівнем життя, цінується якраз протилежні характеристики політиків?

Чому пан Вакарчук допускає можливість об'єднання з Слугою Народу, де Вакарчук буде в коаліції слуг олігарха, з яким начеб-то бореться Вакарчук. Чи пан Вакарчук буде не зауважувати на Богдана, Ткаченка та інших?

Чому, зважаючи на сумнівні електоральні перспективи, деструктивність самої ідеї "нових ліц" без фаху і досвіду, в умовах реваншу, пан Вакарчук намагається пройти в Раду за рахунок виборців Порошенка, а реваншистів практично не критикує, не намагається конкурувати з Зеленським? Чим це зумовлено: особистими амбіціями чи зобов'язаннями?

Чому пан Вакарчук вважає ворогом номер №1 України якусь абстрактну корупцію, а не російське військо, не росіян, які вбивають українців в Україні, які руйнують міста і села, які вивозять заводи в росію. які знищують Україну інформаційно?
Чи не є це спробою відвернути увагу від справжнього ворога, зосередившись на внутрішніх чварах, які нав'язують зовні?

Чому пан Вакарчук, який вважає, що ворогом №1 є корупція і олігархи, дезертирував з "поля бою" (з Верховної ради) тоді, коли відбувалися наймасштабніші корупційні процеси, коли олігархи прибирали до рук сотні державних монополій і формували свої імперії? Чому він тоді не говорив про корупцію, про олігархів, чому не захищав Україну від них, чому не захищав українську армію від деребану, чому не висловлювався з приводу кабального газового контракту і Харківських угод, чому нічого не казав, коли в 2013 росія ввела санкції проти України, чому був пасивним під час Революції Гідності, коли українців вбивали? Чему "Голос" мовчить сьогодні, коли:

1 — Рада суддів заявила про давление со стороны Президента Зеленского — "указы давались напрямую в здании АП"
2 — Кернес подписал переименование проспекта Григоренко в проспект Жукова.
3 — Печерский суд принял решение что Саакашвили (которого не было в УА с февраля 2018 по май 2019) — "проживал в Украине последние 5 лет и может баллотироваться"
4 — Беглый нардеп Онищенко выиграл суд и теперь будет баллотироваться в нардепы ("отсутствовал 5 лет, т.к. участвовал в спортивных состязаниях в качестве всадника" [sic!] Можете посмотреть решение суда).
5 — Также будут баллотироваться в нардепы беглый зампрокурора Ринат Кузьмин и ближайший соратник Януковича Андрей Клюев.
6 — КС рассматривает ОТМЕНУ закона "Про мову". Новинский уверен, что закон будет отменен.
7 — От авторов учебников по истории Украины требуют называть войну на Донбассе гражданским конфликтом.
Министр Гриневич:
"Например, вчера одному из моих коллег, автору "Новой истории Украины" – учебника для 11–го класса, который уже получил гриф министерства – позвонили и сказали: "Вы должны изменить в вашем учебнике "русско–украинская война" на "гражданский конфликт". Когда он сказал: "Я никогда не буду этого делать и мой учебник уже получил гриф Министерства образования" – ему ответили: "Но сейчас ситуация идеологически меняется!"

Більше питань за посиланням https://www.facebook.com/mason.lemberg/posts/839738393079783

facepalm

— Владимир, после того, как американская разведка предоставила доказательства присутствия российских танков на Донбассе, как вы можете прокомментировать развитие конфликта?

— Я, чесно кажучи, дякую за запитання, я не знав, що пані канцлер зустрічалась з паном Порошенко, але це справи пані канцлер, я так розумію, що це нормально, але на ВИЩОМУ РІВНІ пані канцлер зустрічається сьогодні з президентом України