хочу сюди!
-
-
39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років
Замітки з міткою «політика»
"Шоу на весь день"
- 10.10.19, 13:51
Як жартують у коментарях від відео: "Шоу на внесь день". Дивно, що тут в блогах ніхто ще не відмітився. Це про велику прес-конференцію президента. Причому можна не лише слухати по радіо, а й дивитись в Ютубі.
Від себе скажу, що про прес-конференцію президента дізнався лише вчора. Чесно кажучи, несподівано. Думав, що Зеленський і далі буде продовжувати спілкуватись через соцмережі і програми на "плюсах". Тому така відкритість здивувала. Журналісти реально ставлять незручні запитання. Правда, нічого нового поки шо не почув. Все цілком прогнозовано.
Update: Йде на рекорд) Найдовша прес-конференція президента. З української Книги рекордів Гіннеса засвідчили рекорд.
1
5 років нової нації: чого досягла Україна і чи є підстави для оптимізму
ФОТО: DELFI
Хочу коротко озирнутися на пройдені п'ять років і виділити те основне, що ми робили й чого досягли. Ми – це і я, і всі українські дипломати, і всі ми загалом як країна Україна.
Наше життя визначали два головних завдання – одне мирне і одне воєнне, звісно ж, обидва нерозривно між собою пов’язані. Мирне – це завдання, поставлене Майданом: вирватися з сірої зони постсовка та обіймів "русского мира" і рушити до Європи, частиною якої Україна була споконвіку.
Воєнне – нав’язане нам Росією як покарання за наш європейський вибір.
Звучить це завдання украй просто, як це завжди буває, коли йдеться про життя або смерть: захистити Батьківщину й перемогти агресора.
Я недолюблюю патетику, а тому відчуваю незручність, коли роботу дипломатів називають дипломатичним фронтом. Адже зовсім поряд існує не метафоричний, а реальний фронт, на якому по-справжньому ллється кров і гинуть люди.
Саме вони – воїни, добровольці, волонтери, мільйони українців, які допомагали фронтові, – врятували Україну на початку російської навали і стримують ворога усі наступні роки. Завдяки їм ми нині живемо не в колоніальній, а в незалежній і оновленій Україні.
Я розумію, що багато хто хотів би більшого, та попри все щиро переконаний: Майдан, всенародний опір російській агресії, віра людей у те, що від них у цьому житті все-таки щось залежить, створили нову Україну. Це країна більш вільна й більш горда, країна, в якій народ усвідомив свою силу й відчув смак боротьби за справедливість та власну гідність.
Для створення політичної нації та відчуття домінуючої національної ідентичності нам будуть потрібні ще мінімум два покоління, але важливо не скласти руки і не дозволити цьому процесу перерватись. Адже навіть збереження досягнутого нам аж ніяк не гарантоване. Ані нашими ворогами, ані нами.
І якщо ми запитаємо українців, чи готові вони боротися і платити необхідну ціну за життя у вільній і незалежній країні, то відповідь може нас щонайменше розчаровувати.
Якщо правду кажуть дослідники, начебто в української нації є відразу два різні ментальні коди – козацький та кріпацький, то тоді ми з вами стали свідками й учасниками величної історичної метаморфози – в народу пробудилася козацька ментальність і саме вона тепер має шанс визначати наше майбутнє, якщо ми цього, звісно, щиро хочемо.
Своєю метаморфозою ми здивували багатьох у світі, здивували й змусили себе поважати. Тут я говорю не тільки про друзів, але й про ворогів.
Кремль дуже сильно прорахувався в 2014 році, забувши про здатність українців умить перетворюватися з нації гречкосіїв у націю воїнів. У результаті план "Новоросія" з тріском провалився. Більше того, розпочавши збройну агресію проти України, Кремль прорахувався і вдруге: він недооцінив не лише нас, але й увесь демократичний світ, цивілізаційні цінності якого ми поділяємо.
Московський режим, який у душі глибоко зневажає Захід, вважаючи його слабаком і боягузом, не сумнівався, що у відповідь на анексію Криму й окупацію Донбасу Захід поохкає кілька днів, а потім заспокоїться й замовкне, як це вже було в 2008 році з російським нападом на Грузію.
Проте цього разу "не так сталося, як гадалося": Захід повів себе абсолютно інакше. І якраз у цьому була й чимала заслуга української дипломатії.
Вже 27 березня 2014 року Генасамблея ООН у своїй резолюції, за яку проголосувала переконлива більшість країн світу, підтвердила територіальну цілісність України і приналежність їй Криму. Пізніше ГА ООН ще неодноразово ухвалювала ініційовані Україною резолюції, зокрема щодо порушень прав людини в окупованому Криму та проблем його мілітаризації.
Ми реально дістали Росію на багатьох міжнародних майданчиках, чи то ООН, ОБСЄ чи Рада Європи, викинувши її з переліку повноправних країн цивілізованого світу.
Без перебільшення унікальним стало формування низки міжнародно-правових процесів проти РФ. Це як ядерна зброя, тільки відкладеної, поступової, але сталої дії.
І попри всі загрози для світової солідарності щодо України – це те, що є в наших руках і залежить від нас. Другого шансу отримати таку зброю в нас не буде.
Зрозуміло, що рішень доведеться чекати досить довго, однак це варте того, адже санкції міжнародних судів та арбітражів є "істиною в останній інстанції" і обов’язковими до виконання. Впевнений, що без відповідного наказу Міжнародного трибуналу з морського права домогтися нещодавнього звільнення наших моряків було б набагато складніше.
Усі ці п'ять років ми безперестанку працювали над тим, щоб Захід не розслаблявся і щоб Росії не вдалося його забалакати. Але наше завдання всі ці п'ять років було не тільки у мобілізації Заходу.
Потрібно було втримати позитивне ставлення тих країн, які з різних причин були нездатні прямо піти проти Росії. У нас на руках були тисячі аргументів, за нами були правда й право, але головним доказом усе-таки була наша власна готовність захищати свою незалежність та європейське майбутнє.
Інакше й бути не може: якщо сам за себе не борешся, то марно сподіватися, що це замість тебе робитиме хтось інший. Як тільки і якщо ми припинимо боротися за себе, то на підтримку інших годі й сподіватися.
Попри поширену думку про неминучість санкцій, отримати їх і тримати всі ці п’ять років було зовсім не очевидною справою.
У результаті Росія й сьогодні перебуває там же, де несподівано для себе опинилася в 2014-му – а саме під одним з найбільш потужних санкційних пакетів у сучасній історії. Ще не було прецеденту, щоб держава-агресор таких масштабів, як Росія, цілих п'ять років залишалася під санкційним тиском світової спільноти.
Мені дуже часто казали, що тримати санкції неможливо, але подивіться – вони насправді посилювалися і фактично зупинили розвиток Росії, увесь цей час стримучи її від подальшого розгортання агресії.
Але й ми, українці, всі ці роки не сиділи склавши руки. І тут бачимо ще один парадокс: країна з розкраденою економікою та розваленою армією стала жертвою воєнної агресії з боку ядерної супердержави й втратила два важливих регіони.
Однак замість того, щоб остаточно рухнути, вона спочатку силами добровольців дає по зубах і зупиняє агресора, потім розбудовує армію, починає реформи і піднімає економіку, так що ВВП, незважаючи на війну, починає зростати.
Цей парадокс, як мені здається, потягнув за собою ще один, цього разу міжнародний парадокс, на який мало хто досі звертав увагу. Як правило, навіть якщо якійсь воюючій країні допомагають, то все одно тримають від неї певну дистанцію, доки не завершиться конфлікт.
У нас же підтримка Заходу у війні йде паралельно з активною інтеграцією у всіх мирних сферах. Я не пригадую, щоб демократичний світ відкрився якійсь іншій воюючій країні так, як відкрився Україні. Ідеться не тільки про Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом, про безвізовий режим з ЄС та з десятками інших держав світу, про партнерство України з НАТО. Ідеться про те, що нарешті розпочалася зміна нашої цивілізаційної ідентифікації і в очах Заходу ми поступово набуваємо ознаки "свій".
Говорячи про зміни, що зазнала Україна, хочу сказати пару слів про рідне МЗС. Впевнений, воно ніколи не повернеться в минуле.
І річ не в багатьох змінах, яких ми досягли разом, а в тому, що принцип відповідального лідерства став важливим для багатьох дипломатів. Не бюрократів від зовнішньої політики, а тих, хто готовий брати на себе ініціативу та відповідальність.
Молоді дипломати відчули, що вони можуть чимало зробити не в кінці бюрократичної кар’єри, а саме зараз, гендерна рівність припинила бути абстрактною метою, а перезавантажена Дипломатична академія тепер робить те, що й інші такі заклади у Європі та світі.
Усі ці парадокси та метаморфози, на мою думку, і є найбільшими досягненнями післямайданних років. Ми не загинули, не зазнали поразки, ми зупинили агресора, ми відчули силу й азарт, віднайшли самоповагу й повагу світу.
Наразі маємо побудувати вільне демократичне суспільство, де б домінував менталітет вільних людей. Від цього ми ще дуже далеко.
Захід розраховує на поступове зміцнення демократичних цінностей і зміну поколінь, але в нас немає цього часу. Росія добре розуміє наші виклики і зробить усе можливе, щоб Україна не збереглася у своїх кордонах та стала слабкою федерацією за її планом з регіонами, що змогли б мати право вето на демократично ухвалені всією країною рішення. Всі російські плани стосовно Донбасу – саме про це.
Але з оптимізмом дивлюся у майбутнє.
Українці, наші міста і громади мають фантастичний потенціал, але нам дуже добре вдається не дати йому розкритися.
Якщо держава не може допомогти своїм громадянам, хай хоча б захищає і не заважає. А все інше українці зроблять. Усе залежить від нас самих.
0
Як треба брати інтерв'ю у політиків:)))
- 07.10.19, 12:35
Журналісту сказали, що у політика немає багато часу на інтерв'ю - так він вирішив потролити.
2
Загомоніла Україна
- 04.10.19, 20:55
- Ми любимо тебе, Україно!
Анатолій Ковальов: Друзі. Прошу відредагувати та висловити свої зауваження щодо проекту Резолюції мітингу Підприємців+фермерів, що відбудеться в Черкасах 07 жовтня 2019р. Дякую.
Відкрите звернення
Президенту України - Володимиру Зеленському
Голові Верховної Ради України – Дмитру Разумкову
Прем’єр Міністру України – Олексію Гончаруку
Депутатам Верховної Ради України
Шановні наші високопоставлені добродії!
До Вас звертаємося – представники громадських організацій та профспілок підприємців малого та середнього бізнесу, а також фермери та представники сільськогосподарських підприємств Черкаської області. Ми сьогодні з’їхалися на мітинг в Черкаси для обговорення наболілих проблем та висловити свої думки і пропозиції. Всеукраїнський мітинг підприємців пройшов в Черкасах 19.09.2019, також всеукраїнський мітинг пройшов під офісом Президента України 30.09.2019р, а також мітинг за продовження мораторію на продаж землі с/г призначення пройшов 03.10.2019р під стінами Верховної Ради України.
Нас хвилює те, що вперше за попередніх 27 років до мітингуючих, які являлися делегатами понад мільйону представників малого та середнього бізнесу, фермерів, селян, не вийшли керівники держави на обох мітингах в Києві, а також ніхто із представників влади не вийшов до мітингуючих в Черкасах, хоча всі вони були повідомлені в установленому законом порідку.
Не відповіли нам також на письмові звернення ні Президент України, ні Голова Верховної Ради, ні Прем’єр міністр.
Таке відношення керівників державою нами розцінюється як грубе порушення Конституції України та виникає підозра, що владу в Україні стали очолювати не особи, які служать Українському народу та дотримуються Конституції України, а особи, які діють на шкоду громадян України.
Це підтверджується цілим рядом Законів України та законопроектів, зокрема що погіршують умови діяльності представниками малого і середнього бізнесу, підготовкою до відміни мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, створення хиткого становища, яке може призвести до здачі території східних земель України, не створення умов прискорення економічного розвитку України, відсутність умов по збереженні здоров’я і довголіття громадян держави, погіршення освітніх і культурних функцій держави. Всі ці процеси спонукали масовому виїзду громадян на заробітки та постійне місце проживання за кордон. Зменшується катастрофічно кількість населення в Україні. Все це можна розглядати як чітко спланований геноцид Українського народу.
Стаття 5. Конституції України вказує, що:
… єдиним джерелом влади в Україні є народ. … Ніхто не може узурпувати державну владу.
Інші статті підкреслюють, що:
- При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
- Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
- Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Ми проголошуємо свої вимоги та побажання:
1. Докорінно змінити відношення до масових зібрань громадян, вивчати їх запити, пропозиції та негайно реагувати на них. Дотримуватися прийнятих в державі заходів щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки. Взяти за практику, щоб до мітингуючих кожного разу виходили відповідні представники органів влади та давали відповідь на суспільні запитання і вирішували проблеми. По кожному факту регіональних чи всеукраїнських зібрань громадян - місцеві представники органів влади або центральні органи влади приймають відповідні рішення по задоволенні потреб суспільства.
2. Народним депутатам не голосувати за закони, які явно шкодять розвитку виробництва в Україні, ускладнюють діяльність малого та середнього бізнесу, які спрямовані на знищення або послаблення фермерства, які спрямовані на погіршення життя населення або його прихованого знищення.
3. Ми констатуємо факти незадовільних умов для розвитку товарного виробництва в Україні, як наслідок – безробіття, бідність населення, виїзд його за кордон, катастрофічне зменшення народжуваності та тривалості життя, зменшення обігової маси грошей, падіння економіки. Все це наслідок недолугої політики, яка виражена у створенні несприятливих умов для малого та середнього бізнесу, погіршення умов ведення фермерських господарств (щільність фермерських господарств у сусідній Польщі на порядок вища). Ми вважаємо, що перешкоди діяльності створюються штучно: навмисне створено систему оподаткування (ПДВ), щоб виробництво було не рентабельним, щоб в Україні товарного виробництва не було, щоб Україна була сировинним джерелом для інших країн. Крім тягаря прямих податків щорічно удосконалюється тягар непрямих податків у вигляді різного роду обов’язкових платних послуг: паспортів, ліцензій, програмного забезпечення, кадастрів, касових апаратів. І всі ці речі, які потрібні державним органам для контролю розробляє не держава (безкоштовно підприємцеві чи фермеру), а розробляють штучно створені можновладцями приватні структури, цим обдираючи до ручки малий і середній бізнес.
4. Приклади можна взяти не лише із сусідньої Польщі. Показовий приклад держави Ізраїль, де взагалі заборонена продаж земель сільськогосподарського призначення. В цій державі не євреї не можуть керувати ні банками ні державними установами, не можуть керувати підприємствами. Тому ця держава процвітає. В нас все навпаки. Тому доцільно питання захисту земель, їх обігу в Україні вирішити по ізраїльському принципу. В паспорті громадянина України відновити графу «національність» та запровадити участь в управлінні державою і в керівництві ключовими підприємствами – щоб сюди входили представники всіх національностей, що проживають в Україні пропорційно їх чисельності в державі.
5. Ми закликаємо всіх представників Українського середнього класу (підприємців малого та середнього бізнесу, фермерів та сільгоспвиробників, вчителів, лікарів, культпрацівників, військових та пенсіонерів, службовців та студентів) згуртуватися по захисту від знищення суверенітету, цілісності, економічної незалежності держави Україна, захисту життя та здоров’я населення, його добробуту.
Прийнято одноголосно на мітингу підприємців та фермерів Черкаської області
07 жовтня 2019р. м. Черкаси.
Уточнення проекту Резолюції-Звернення. Корегуйте та підказуйте,будь ласка
Президенту України - Володимиру Зеленському
Голові Верховної Ради України – Дмитру Разумкову
Прем’єр Міністру України – Олексію Гончаруку
Депутатам Верховної Ради України
Шановні наші високопоставлені добродії!
До Вас звертаємося – представники громадських організацій та профспілок підприємців малого та середнього бізнесу, а також фермери та представники сільськогосподарських підприємств Черкаської області. Ми сьогодні з’їхалися на мітинг в Черкаси для обговорення наболілих проблем та висловити свої думки і пропозиції. Всеукраїнський мітинг підприємців пройшов в Черкасах 19.09.2019, також Всеукраїнський мітинг пройшов під офісом Президента України 30.09.2019р, а також мітинг за продовження мораторію на продаж землі с/г призначення пройшов 03.10.2019р. під стінами Верховної Ради України.
Нас хвилює те, що вперше за попередніх 27 років до мітингуючих, які являлися делегатами понад мільйону представників малого та середнього бізнесу, фермерів, селян, не вийшли керівники держави на обох мітингах в Києві, а також ніхто із представників влади не вийшов до мітингуючих в Черкасах, хоча всі вони були повідомлені в установленому законом порядку.
Не відповіли нам також на письмові звернення ні Президент України, ні Голова Верховної Ради, ні Прем’єр міністр.
Таке відношення керівників державою нами розцінюється як грубе порушення Конституції України та виникає підозра, що владу в Україні стали очолювати не особи, які служать Українському народу та дотримуються Конституції України, а особи, які діють на шкоду громадян України.
Це підтверджується цілим рядом Законів України та законопроектів, зокрема що погіршують умови діяльності представників малого і середнього бізнесу, форсування відміни мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, створення хиткого становища, яке може призвести до здачі території східних земель України, погіршення умов економічного розвитку України, відсутність умов по збереженні здоров’я і довголіття громадян держави, ослаблення освітніх і культурних функцій держави. Всі ці процеси спонукали масовому виїзду громадян на заробітки та постійне місце проживання за кордон. Зменшується катастрофічно кількість населення в Україні. Все це можна розглядати як чітко спланований геноцид Українського народу.
Стаття 5. Конституції України вказує, що:
… єдиним джерелом влади в Україні є народ. … Ніхто не може узурпувати державну владу.
Інші статті підкреслюють, що:
- При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
- Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
- Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Ми проголошуємо свої вимоги та побажання:
1. Докорінно змінити відношення до масових зібрань громадян, вивчати їх запити, пропозиції та негайно реагувати на них. Дотримуватися прийнятих в державі заходів щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки. Взяти за практику, щоб до мітингуючих кожного разу виходили відповідні представники органів влади та давали відповідь на суспільні запитання і вирішували проблеми. По кожному факту регіональних чи всеукраїнських зібрань громадян - місцеві представники органів влади або центральні органи влади приймають відповідні рішення по задоволенні потреб суспільства.
2. Народним депутатам не голосувати за закони, які явно шкодять розвитку виробництва в Україні, ускладнюють діяльність малого та середнього бізнесу, які спрямовані на знищення або послаблення фермерства, які спрямовані на погіршення життя населення або його прихованого знищення.
3. Ми констатуємо факти незадовільних умов для розвитку товарного виробництва в Україні, як наслідок – безробіття, бідність населення, виїзд його за кордон, катастрофічне зменшення народжуваності та тривалості життя, зменшення обігової маси грошей, падіння економіки. Все це наслідок недолугої політики, яка виражена у створенні несприятливих умов для малого та середнього бізнесу, погіршення умов ведення фермерських господарств (щільність фермерських господарств у сусідній Польщі на порядок вища). Ми вважаємо, що перешкоди діяльності створюються штучно: навмисне створено систему оподаткування (ПДВ), щоб виробництво було не рентабельним, щоб в Україні товарного виробництва не було, щоб Україна була сировинним джерелом для інших країн. Крім тягаря прямих податків щорічно удосконалюється тягар непрямих податків у вигляді різного роду обов’язкових платних послуг: паспортів, ліцензій, програмного забезпечення, кадастрів, касових апаратів. Якщо всі ці речі потрібні державі, то вона повинна їх безкоштовно дати учасникам бізнесу. Заборонити державницькими функціями займатися штучно створеним можновладцями приватним структурам, цим обдираючи до ручки малий і середній бізнес.
4. Приклади можна взяти не лише із сусідньої Польщі. Показовий приклад держави Ізраїль, де взагалі заборонена продажа земель сільськогосподарського призначення. В цій державі не євреї не можуть керувати ні банками ні державними установами, не можуть керувати підприємствами. Тому ця держава процвітає. В нас все навпаки. Тому доцільно питання захисту земель, їх обігу в Україні вирішити по ізраїльському принципу. В паспорті громадянина України відновити графу «національність» та запровадити участь в управлінні державою і в керівництві ключовими підприємствами – щоб сюди входили представники всіх національностей, що проживають в Україні пропорційно їх чисельності в державі.
5. Ми закликаємо всіх представників Українського середнього класу (підприємців малого та середнього бізнесу, фермерів та сільгоспвиробників, вчителів, лікарів, культпрацівників, військових та пенсіонерів, службовців та студентів) згуртуватися по захисту від знищення суверенітету, цілісності, економічної незалежності держави Україна, захисту життя та здоров’я населення, його добробуту.
6. Ми вимагаємо, щоб перед прийняттям всіх законів відбулося широке їх громадське обговорення із залученням представників бізнесу, сільськогосподарських виробників, громадськості та інших зацікавлених сторін.
7. Ми вимагаємо створення Координаційної ради при Президентові України з питань розвитку малого підприємництва та фермерства, членами якої будуть висунуті нами представники.
Прийнято одноголосно на мітингу підприємців та фермерів Черкаської області
07 жовтня 2019р. м. Черкаси.
(Просимо відповідь на Звернення надіслати на адресу: 18001, м. Черкаси, вул. Благовісна,182, кв,44, Черкаська обласна організація Всеукраїнської профспілки працівників підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг).
3
«Здалека про близьке» ч.1
- 10.09.19, 13:56
- Ми любимо тебе, Україно!
«Здалека про близьке» ч.1
Панорама українських політичних партій у діаспорі.
Тарас Кузьо
Вступ
Вищенаведена стаття – це спроба розгляду українських еміграційних політичних партій в об'єктивний спосіб. Вже на початку прагнемо утвердити, що, незважаючи на деякі критичні зауваження, всі ті, які активно працюють в українській політичній сфері, роблять це з патріотичних спонук і що всі еміграційні політичні партії стоять на засадах української державної незалежності.
Українські політичні партії сформувалися в основному в 1945 – 1955 рр. насамперед у країнах Західної Європи (де знаходились або були інтерновані колишні українські військовики та робітники), після чого основні центри діяльності перенеслися на терени Північної Америки. Існуючим та багаточисельним представникам російської і польської еміграцій особливо пощастило в 1970-х та 1980-х рр., коли туди прибуло велике число нових емігрантів (серед яких було багато євреїв). Ця найновіша молода еміграція не тільки активізувала вже діючі там організації – вона створювала також нові політичні угрупування, товариства, видавничі установи тощо. Все це, як бачимо, значно змінило еміграцію, а також наблизило її до існуючих обставин і розвитку подій в Росії та Польщі.
У порівнянні з цим розвиток українського еміграційного політикуму відбувався в ізоляції від материка. Навіть більше – деякі політичні групи навмисне агітували проти відвідин України, а також активно знеохочували еміграційну спільноту від контактів з культурницькими групами з України, які мали виступити в країнах поселення українців. Врешті, це привело до самозамикання українствау своєрідних «гетто», ізольованих від дійсності, яка існувала в Україні. І далі – така надмірна концентрація стала ареною внутрішньої конкуренції та боротьби за вплив у середовищі української спільноти, спричинилась до безконечних конфліктів і внутрішніх роздорів на грунті персональній і т.д., і т.п. Як наслідок – тільки незначна частини молодшої генерації включається в діяльність українських політичних партій на еміграції.
Не треба забувати, що переважна кількість українських емігрантів, які знайшлися після 1945 року за кордонами України, – це греко-католики та галичани. На це є різні причини. Найголовнішою з них був т.зв. Ялтинський договір, де одним із параграфів було вирішено, що всі українці, які до 1939 року були громадянами СРСР, мали бути репатрійовані до СРСР. І тому багато українців із східних областей України, щоб уникнути примусової репатріації, подавали себе як громадяни західних областей. Мимо цих заходів, біля 80% української діаспори – це греко-католики, що має важливий вплив як на розвиток, так і на структуру політичних груп, їх взаємне співвідношення і поставу щодо ситуації в Україні. Все-таки треба підкреслити, що взаємини між вірними обох церков – УАПЦ та УГКЦ – є дружніми.
Українська діаспора складається з багатьох політичних партій. Перед приходом до влади Горбачова підсовєтська преса змальовувала їх найчорнішими фарбами, прозиваючи всіх (включно з авторами цих рядків) «бандерівцями». У споминах українських правозахисників – Леоніда Плюща і Данила Шумука – читаємо, що в 1970-х і 1980-х рр. у таких українських містах, як Київ чи Одеса, вистачало промовити якесь речення по-українськи, і це було загрозою, що даній людині автоматично причеплять ярлик «бандерівця». І нині в цілому ряді східних областей України ця небезпека ще існує.
До речі, це термін, який до сьогодні створює плутанину понять серед багатьох, і тому не диво, що у висліді руху відродження – в умах і розумінні суспільства – ім'я Степана Бандери стало реабілітованим, без сумніву, якраз тому, що КГБ і компартія перетворили його в символ. Отож тому, коли йде мова про т.зв. бандерівськии рух, в нього включаються всі, без винятку, групи і формації, які боролися за визволення України. Зате на Заході «бандерівці» – це дефініція на означення порівняно вузької української еміграційної політичної партії. Наприклад, широковідома стаття «Хто такі бандерівці і за що вони борються?», написана упівським публіцистом Петром Полтавою у 1948 році, майже нічим не нагадує ідеологію політичної партії, яка на еміграції себе називає «бандерівцями».
Богдан Гордасевич: Досить давно написано, але тим і цікавий, на мою думку, цей матеріал, що дає особливий "погляд на вигляд"
2
The концтабір або адіннарот
- 02.09.19, 13:11
В законопроект 1083 заложено всё, о чем гэбня мечтала со времён диктаторских законов 16.01.2014:
Тотальная регистрация мобильников. Им даже не нужно продавать сим-карточки по паспортам, если то, во что вы будете их вставлять, будет записано на ваше имя. Разумеется, продавать карты по паспортам они тоже хотят. Цифровой браслет, как мера пресечения для добропорядочных граждан! Разумеется, вам больше не выгодно перепродавать ваш мобильник на olx - в случае чего, приходить будут не к покупателю, а к вам.
Интересная ситуация ждёт иностранцев по приезду в страну - их телефоны перестанут работать, пока они сами не внесут себя в этот реестр. (А с учётом того, что этот беспредел подаётся под соусом борьбы с контрабандой, ещё и доказывать, что ты не преступник) Это как в Северной Корее, где иностранцы не могут передвигаться без сопровождения службистов, только технологичнее. Таким образом они просто топчут пару статей Конституции. (Для особо наивных, считающих, что это и есть некий "европейский путь" замечу, что IMEI не подлежат регистрации ни в одной стране мира).
Для других наивных, мечтавших о том, чтобы таким образом "правоохранителей" обеспечить надёжным способом поиска украденных телефонов отвечу, что для этого и сейчас нет никаких препятствий. Они просто не хотят искать ваши телефоны по IMEI. Ведь и сейчас никто не мешает вам приложить к заявлению о краже коробку от телефона с фабрично нанесенным туда IMEI, как железобетонное доказательство, что этот аппарат ваш. Повторяю - они просто не хотят их искать. Они хотят всё про всех знать даже несмотря на то, что закон запрещает делать это без санкции суда. (Да, сейчас мы на пороге потери свободы частной жизни)
И, нет - с контрабандой так бороться невозможно. Ведь согласно закону, добросовестный приобретатель преступником не является. А попытка взыскать пошлину не на таможне, а с конечного покупателя является лишь способом покрывать контрабандистов.
В этот же законопроект они внесли и одиозный российский "закон Яровой" - под соусом заботы о разрешении возможных конфликтов, они пытаются заставить операторов хранить весь трафик (там размытая формулировка, чтобы обыватель не понял) на "срок исковой давности". Даже кремлевская шушера до такого не додумалась - обосновать перлюстрацию защитой прав потребителей.
Ну и везде реестры. Реестры провайдеров, реестры каналов связи, реестры мобильников (iot-устройств, умных сигнализаций и всего другого, во что втыкается sim-карта). Это значит, что защите персональных данных и тайне частной жизни хана. Услуги "пробивки" станут настолько могущественными, а утечки столь опасными (а оно обязательно потечёт - по-другому невозможно), что цена тотальных неприятностей для любого человека упадет до считанных "франклинов".
Разумеется, после этого появится и такое российское явление, как отнесение к секретным данных про особо важных персон и их семьи (конечно, с изъятием из этих реестров). Поскольку не могут же небожители жить в одном концлагере с идиотами, голосовавшими за телевизор.
А ещё из интересного намек на криминализацию VPN. Правда формулировка настолько размыта, что там чёрт ногу сломит, но отлично позволит беспредельничать в суде в отношении желающих обходить блокировки и объединять в сети компьютеры из разных мест.
И самое главное: ни одно из нововведений этого законопроекта не послужит удобству, безопасности и защите прав и свобод украинских граждан и резидентов. Этот законопроект вообще не должен называться относящимся к связи - это законопроект целиком полицейского реформирования.
Собственно правильнее всего назвать его "о превращении средств связи в средства слежки". Написан этот законопроект силовиками, которые хотят расширить свой и без того неслабый бизнес по незаконной слежке ("пробивке"), однако это тот случай, когда один коррупционный бизнес ставит под удар безопасность, в первую очередь информационную, всех добропорядочных граждан воюющей страны. И делает дополнительно уязвимыми непосредственных участников военных действий.
При этом никаких положительных сторон ни одна из этих инициатив не несёт. И под "никаких", я подразумеваю, что каждый довод в пользу этого законопроекта может легко быть оспорен с фактами в руках. Каждый!
Тотальная регистрация мобильников. Им даже не нужно продавать сим-карточки по паспортам, если то, во что вы будете их вставлять, будет записано на ваше имя. Разумеется, продавать карты по паспортам они тоже хотят. Цифровой браслет, как мера пресечения для добропорядочных граждан! Разумеется, вам больше не выгодно перепродавать ваш мобильник на olx - в случае чего, приходить будут не к покупателю, а к вам.
Интересная ситуация ждёт иностранцев по приезду в страну - их телефоны перестанут работать, пока они сами не внесут себя в этот реестр. (А с учётом того, что этот беспредел подаётся под соусом борьбы с контрабандой, ещё и доказывать, что ты не преступник) Это как в Северной Корее, где иностранцы не могут передвигаться без сопровождения службистов, только технологичнее. Таким образом они просто топчут пару статей Конституции. (Для особо наивных, считающих, что это и есть некий "европейский путь" замечу, что IMEI не подлежат регистрации ни в одной стране мира).
Для других наивных, мечтавших о том, чтобы таким образом "правоохранителей" обеспечить надёжным способом поиска украденных телефонов отвечу, что для этого и сейчас нет никаких препятствий. Они просто не хотят искать ваши телефоны по IMEI. Ведь и сейчас никто не мешает вам приложить к заявлению о краже коробку от телефона с фабрично нанесенным туда IMEI, как железобетонное доказательство, что этот аппарат ваш. Повторяю - они просто не хотят их искать. Они хотят всё про всех знать даже несмотря на то, что закон запрещает делать это без санкции суда. (Да, сейчас мы на пороге потери свободы частной жизни)
И, нет - с контрабандой так бороться невозможно. Ведь согласно закону, добросовестный приобретатель преступником не является. А попытка взыскать пошлину не на таможне, а с конечного покупателя является лишь способом покрывать контрабандистов.
В этот же законопроект они внесли и одиозный российский "закон Яровой" - под соусом заботы о разрешении возможных конфликтов, они пытаются заставить операторов хранить весь трафик (там размытая формулировка, чтобы обыватель не понял) на "срок исковой давности". Даже кремлевская шушера до такого не додумалась - обосновать перлюстрацию защитой прав потребителей.
Ну и везде реестры. Реестры провайдеров, реестры каналов связи, реестры мобильников (iot-устройств, умных сигнализаций и всего другого, во что втыкается sim-карта). Это значит, что защите персональных данных и тайне частной жизни хана. Услуги "пробивки" станут настолько могущественными, а утечки столь опасными (а оно обязательно потечёт - по-другому невозможно), что цена тотальных неприятностей для любого человека упадет до считанных "франклинов".
Разумеется, после этого появится и такое российское явление, как отнесение к секретным данных про особо важных персон и их семьи (конечно, с изъятием из этих реестров). Поскольку не могут же небожители жить в одном концлагере с идиотами, голосовавшими за телевизор.
А ещё из интересного намек на криминализацию VPN. Правда формулировка настолько размыта, что там чёрт ногу сломит, но отлично позволит беспредельничать в суде в отношении желающих обходить блокировки и объединять в сети компьютеры из разных мест.
И самое главное: ни одно из нововведений этого законопроекта не послужит удобству, безопасности и защите прав и свобод украинских граждан и резидентов. Этот законопроект вообще не должен называться относящимся к связи - это законопроект целиком полицейского реформирования.
Собственно правильнее всего назвать его "о превращении средств связи в средства слежки". Написан этот законопроект силовиками, которые хотят расширить свой и без того неслабый бизнес по незаконной слежке ("пробивке"), однако это тот случай, когда один коррупционный бизнес ставит под удар безопасность, в первую очередь информационную, всех добропорядочных граждан воюющей страны. И делает дополнительно уязвимыми непосредственных участников военных действий.
При этом никаких положительных сторон ни одна из этих инициатив не несёт. И под "никаких", я подразумеваю, что каждый довод в пользу этого законопроекта может легко быть оспорен с фактами в руках. Каждый!
P.S. Поки зебільні дегенерати ламають систему, впершись в зомбоящик і чекають на покращання життя, пліснява перетворює Україну на загін для худоби
9
100
- 27.08.19, 16:22
- Освобождено пленников кремля - НОЛЬ.
- Выпущено на свободу серпаров, изменников Родины, террористов - несколько десятков. Включая главмусора Харькова, расстреливавшего Майдановцев и "отца-основателя ЛНР" Александра Ефремова. (которые до того сидели в СИЗО несколько лет).
- Снижено тарифов для обычных граждан - НОЛЬ
- Зато снижены тарифы для преприятий Коломойского
- "Отрублено рук" - НОЛЬ
- "Свинарчуки" - посажены во властные кабинеты
- РОТТЕРДАМ+ - признан самой выгодной схемой и оставлен.
- ОБЕЩАНО "нанять глав ОДА на открытом конкурсе с привлечением лушчих HR агентств". По итогу НИ ОДИН глава ОДА не был нанят на открытом конкурсе. Некоторые главы ОДА - откровенные сепары и бандиты.
- ВПЕРВЫЕ официальная Украина просит Западных партнеров СНИМАТЬ санкции с окружения Януковича (Портнова).
- Война - НЕ "остановлена".
- Отведены наши войска от Станицы Луганской, разобраны фортификационные сооружения. Нашим ЗАПРЕЩЕНО отвечать артиллерией.
- Убито более 70 наших воинов. (СЕМЬДЕСЯТ!)
- Остановлена реформа питания в армии.
- Россию вернули в ПАСЕ (Президент ПРОИГНОРИРОВАЛ украинскую делегацию в ПАСЕ, не оказал ей НИКАКОЙ помощи)
- Макрон говорит о необходимости "Западу презапустить отношения с россией" (на что не было НИКАКОЙ реакции от президента Зеленского)
- Идут разговоры о возвращении россии в G7
- На ключевые позиции (часто, в нарушение процедур) - ставятся либо люди Коломойского (Богдан), либо кенты Зеленского. Профессиональные качества значения не имеют.
- Заходящим кораблям на 2 месяца разрешили сливать - да практически что угодно - в море возле Одессы (т.к запретили экологический контроль).
Зато:
- "Незаангажована, незалежна" міліція возбудила уголовное дело против киевского пенсионера, раздававшего листовки против Зеленского.
- Активистов таскают на допросы "за ролик с Зеленским и грузовиком".
- Новиє ліца прямо называют журналистов "тупые овцы" и заявляют о том, что "журналисты нам не нужны".
- Новая влада устроила наезд на иностранную компанию "Арселор Миттал" - это действо даже удостоилось комплимента "политическое рейдерство" от посла ЕС в Украине г-на Мингарелли.
- Силовики заблокировали аппарат Верховной Рады (сегодня).
- Быдлу показали 100500 роликов Лукашенко-стайл "Президент распекает председателя колхоза". Результат каждого из таких визитов - НОЛЬ (что по бурштину, что по больнице, что по Закарпатской таможне).
- По итогам 100 дней НЕ БУДЕТ пресс-конференции (какую делал КАЖДЫЙ Президент Украины) - а будет очередной ролик для быдла с актером из сериала "Слуга Народа".
Зелебобы, хавай.Те
Вони зробили ВАС разом!
Аллан Левитов
15
Посмертний вирок...
- 16.08.19, 11:12
Навіяно дописом: http://blog.i.ua/user/4732134/2299207/#p2
Справа "Сальєрі - Моцарт" наскільки я розумію
виникла набагато пізніше їх фізичної смерті...
Сотворили її "Пінкертони" пізніших часів, головне завдання яких було прославитись самим.
Яким чином це зробити? Ну не віртуозним же виконанням музики...
Тоді око впало на самий, здавалось би, простий предмет -- гусине перо!
Саме гусине перо -- найлегший спосіб звернути на себе увагу! Саме гусиним пером були написані шедеври Поезії і Прози, шедеври Музики; але ж пасквілі і доноси були написані саме тим же гусиним пером!
Я сказав «найлегший спосіб», бо не треба було робити лабораторні аналізи, ексгумацію, і все таке інше…А головне – дійові особи не зможуть захищатись!
Пройшли віка………..
І ось вже новоявлені «Пінкертони» нашого сторіччя створюють ново-явлений прецедент – справу Магнітського!
Юриста Сергія Магнітського, який викрив махінації з податками на суму 230 мільйонів доларів, тоді в 2009 році було заарештовано, і через кілька місяців він загинув у тюрмі РФ від ненадання медичної допомоги.
Це не завадило російській владі засудити його ПОСМЕРТНО!?!?
Пройдуть віка………..
І вже ніщо не завадить осудити злочинців, які творять сьогодні безлад у моїй країні!
Бо колись давно створений прецедент, кілька разів повторений, стає вже правилом!
Навіть якщо ті злочинці вже підуть …
1
