хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «гумор»

Я знову повернуся.

*
Я знову повернуся,любий друже,
Засумувати ще не встигнеш дуже,
Бо графоман.І це діагноз точний
Та ще й до того ж, мабуть, остаточний.

Такі як я не заважають миру
І не хапають бойову сокиру.
Та все ж про нас є приказка така
Страшне перо, на жаль, не в гусака.

Ми власну розвиваємо культуру,
Помножуємо скрізь макулатуру.
Тут буйним цвітом жанр весь наш розквіт.
І скоро вже захопить білий світ.

Навіщо нам ті правила писання,
Підручники про віршобудування,
Для нас настала золота пора.
Напишемо будь що ми "на ура".

Приходять в світ тварин нові породи
Зникають і з’являються народи.
Це для історії події пересічні.
Зникає все. Лиш графомани вічні!

18 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Материнська плата (Програмістам не читати).

 
Дочка до тата:
- Тато, а материнська плата - це та частина зарплати, яку ти мамі віддаєш кожного місяця?

Вимирюємо висоту флагштока.

Групі студенток – блондинок загадали виміряти висоту флагштока. Вони понатягували купу драбин , суєтяться, збивають одна одну,лізуть нагору і падають, а виміряти ніяк не можуть. Мимо проходив студент-фізик і вирішив їм допомогти. Вийняв флагшток, поклав його на землю і виміряв висоту рулеткою. Та й пішов собі . Блондинки постояли , подумали і давай галдіти.
- Ото вже ці тупі фізики, нам же треба висоту виміряти , а не довжину.

Сірко.

*
Ніхто мене не чує
Скаву... Скаву... Скавуууу...
Прийдеться ночувати
В сусідському хліву.

Пустіть мене до хати,
Пустіть, ради Христа.
Я глечик стерегтиму
Від Мурчика кота.

Не я його розхлюпав,
Те кляте молоко.
Та всі репетували
Сірко! Сірко! Сірко!

Ніхто і не подумав
На Мурчика кота,
То я йому добряче
Намну його хвоста.

А їм я зовсім мало,
І в туалет прошусь,
І блохів я не маю,
І зовсім не чешусь.

Пустіть мене додому,
Пустіть, ради Христа.
А краще поспекайтеся
Ви Мурчика кота.

листопад 2006 р
Михайло ДIД.
Алчевськ

Донбаський заєць. Смєрть шпіонам!

------------- 1----------------

Синенький зайчик

знайшов помаранчик,

плигав по снігу:

"Туточки з"їм го".

Де ті ворОни?....

Боже борОнить.

Вовчики, лиси...

Дідьків їм лисих!

Сів на пеньочок

"Юго-Восточний":

"Гей, апєльсінка,

тіпа я ситий"

ВтОді- надгризти:

ТЕЖ УКРАЇНЕЦЬ!

_______________2____________________

"Хто такий є fucking Soros?"-

Вовчик вчительку питає.

"You? bastsrd, де твОя  sorrow?"-

Марь Іанівнвна горлає.

.

Дістає мобілу Вовка:

"Їй- кінець. Отрута. Кнопка"

.

Тільки вчителька присіла-

де поділась вража сила?!

...............................

Передали по "Свободі":

"Нє садітє. Ми уходім"

Поклич блондинку!

*
То що ж ти надумав, мій друже, хворіти?
З хворобою дуже невесело жити.
Забудь про хворобу, блондинок згадай,
Відразу хворобі насунеться край.

Гірчичником зовсім тебе обпекло...
Багато ніжніше жіноче тепло.
І замість пігулок дзвінкі поцілунки
Багато смачніші, ніж лікарські трунки.

Від тіла жіночого жар вмить спадає...
Відразу хвороба кудись пропадає,
Як ним позаймаєшся десь із годинку...
До біса всі ліки, поклич лиш блондинку!

13 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Наші файні дівчата.

*
Наші файні дівчата
Свої блоги відкрили.
Гарні фото розклали
І про щось говорили.

Принесло і мене
Ось на ці посиденьки,
Хоч і пізній був час,
Та й здоров’я слабеньке.

ЗібралИся красуні
Хіба можна втриматись,
Що б у блог не заглянуть
З їх краси милуватись.

Серед цього букету
Моє мліє серденько.
Я таких молодичок
Вже не бачив давненько.

Я своєю душою
Серед них молодію,
І про їхню увагу
У віршах своїх мрію.

Ой дівчата ,дівчата
Не такий я й старенький
Хоч підтоптаний трохи
Та душой молоденький.

Завітайте до мене
І мене причаруйте.
Своїх пОсмішок милих
Хоч з мільйон подаруйте.

12 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Дівчина під ніком Intenza.

*
Що таке Intenza,
Бачив в магазині
Хто така Intenza,
Взнав я тільки нині.

Файная дівчина,
Як струнка топОля
Враз би оженився,
Будь то моя воля.

Хоч я небагатий
Й трохи старуватий
Молоду дружину
Міг би я кохати.

На руках носив би
Файную дівицю.
Їй побудував би
Гарную світлицю.

Годував би салом,
Пряником медовим,
Пригощав солодким
Калачем чудовим.

Бігав би на ринок
У недільний ранок,
Одяг і наряди
Зносив би на ганок.

Та немає волі,
Бо я вже жонатий
Із старой каргою
Вік тепер конати.

3 серпня 2007 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Розгулялась "Ася".Із циклу "Ася"

*
Знов на цьому тижні
Розгулялась "Ася".
Ледь натиснув "клаву"-
Зразу понеслася.

Понеслась просторами
В інтернетні далі.
Спілкування людям
Дарить,мов медалі.

Зранку в понеділок
Подалась в Австралію
А уже опівдні
Прибула в Італію

"Клавою" відстукала
Всім палкі привіти
І подарувала
Смайликові квіти.

В Київі,в Одесі
Побула в вівторок
Неодноразово...
Мабуть разів сорок...

Львів,Донецьк,Черкаси
Теж не забувала
Лагідні вітання
Людям дарувала.

Друзів всіх провідала,
Словом сповістила.
І веселим смайликом
Радо пригостила.

Ось таку подругу
Я у себе маю.
Й за її старання
Дуже поважаю.

28 серпня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Похмелуха.

*
Ну до чого ж задовбала
Клята похмелуха.
То стріляє у печінку,
То дзвенить у вухо.

Дуже гарно було вчора,
І душа співала.
А на ранок знов печінка
Поминки справляла.

Чому так несправедливо
Діє п’яне зілля.
Після радості й весілля
Дарить всім похмілля.

Бог чарівную рідину
Людям дав на свята.
Тільки в пляшки наливали
Її чортенята.

23 березня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.