хочу сюда!
 

Cветлана

45 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «гумор»

Як Кучма з німцями воював... :)))

Довідка: Кучма - дідусь відомого блогера Геварича (тільки нікому не кажіть).

Жінки і лінощі - двигуни прогресу?

*
Розприндилася дуже Єва
Немов би справжня королева.
Кричить:-Важке в раю життя.
Не відпочинеш допуття.

А благодать - лише омана,
Немає, навіть, ресторана...
Кричить, що дуже хоче їсти
Що, навіть, ніде тут присісти.

Кохана Єва схитрувала
Адама в райський сад послала.
По яблука Адам пішов,
Під деревом їх не знайшов.

Стоїть Адам і хоче їсти,
Та лінь на дерево залізти.
Геть облінився, божий сину!
Тому придумав він драбину.

Він мудре рішення знайшов
І відтоді прогрес пішов...
Про цей прогрес як Бог узнав,
То враз на землю їх прогнав.

А на землі потрібна хата,
То ж довелося будувати.
Що б тепло в ній було всю нічь
Ще й довелось зробити пічь.

Чи не забули ви бува,
Що в піч потрібні ще й дрова.
Так не хотілось працювати,
То ж довелося мудрувати.

Спочатку сам тягав він воза
Придумав, згодом, паровоза.
Що б знов по дрова не ходити
Електропіч він зміг зробити.

Щоб воду з річки не тягати,
То водогона треба мати.
А водогін - це мудра штука
І вже порібна тут наука.

Тому з’вилися навколо
Підручники і вища школа.
Сказав, що сам все буде знати
І діточок своїх навчати.

А згодом так вже облінився,
Як телевізора дивився,
Що не хотілося вставати
Канали що б перемикати.

То ж довелось попрацювати,
Що б з ліжка все перемикати.
Отак з’вилось навіка
Для всіх лінивих ПДК.

Ось так жіноча хитрість мила
На всій землі прогрес зробила.
Адама працювать послала-
І ера техніки настала.

 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Кучма видасть новий бестселер

Колишній Президент України Леонід Кучма продовжує писати книги, які здобувають у суспільстві великого розголосу. Так, Кучма на чисельні прохання читачів вирішив продовжити писати свій бестселер «Україна – не Росія». Днями вийде книга «Україна – не Росія – 2». (Поки що це жарт).

http://tarastokar.uaforums.net/--vt10.html

Лист до ГлюкКозочки.

Прочитав вірша у блозі ГлюкКозочки
http://blog.i.ua/user/890347/168967/?p=0#comments
та й заходився написати листа своїй Швейцарській знайомій.
Звісно жартівливого.

Пишу тобі, ГлюкКозочка,
В далекії края.
Далеко ж тебе чорт заніс,
Коханая моя.

Чи то сама заїхала,
Чи вітром занесло,
В далеке закордоннеє
Швейцарськеє село.

Там мати тебе виростила,
Там навчала жити.
І там же ти гарнесенько
Навчилась жати жито.

Скількох перекалічила
Сусідів, парубків.
Навряд чи перечислити
Усіх з покон віків.

Сусідці і кумі своїй -
Всім надала турбти.
Ще й головному лікарю
Ти придала роботи.

Такі осьо новиночки
З листа твого я взнав.
За це тебе,ГлюкКозочка,
Ще більше покохав.

Лишалась мені вірною
І в тридцять, й в п’ятдесят.
Такою і залишилась ти
Майже в сімдесят.

То ж почекай ще трішечки,
На пенсію піду,
Приїду у Швейцарію,
І там тебе знайду.

Листа свого закінчую,
Бо буков вже багато.
Чекаю з тобой зустрічі
У новорічні свята.

9 жовтня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Порада самотній дівчині.

У блозі Galin
http://photo.i.ua/user/363472/44966/1538113/
побачив декілька її фотографій. Гарненька дівчина
на відпочинку, та чомусь на всіх фото одна.
Ось так виникла думка надати їй жартівливу пораду.

                                                                                          


*
Чом дівчина так самотньо
У горах блукаєш?
Чому поруч із собою
Парубка не маєш?

То знайди собі хлопчину,
хоч би "для годиться"
Бо хлопчина - річь корисна,
В домі пригодиться.

Зможе в стіну над диваном
Він гвіздка забити.
Як захочеш, й тебе зможе
На руках носити.

Може шафу пересунуть,
Лампочку вкрутити.
Згодом , навіть, допоможе
Діточок зробити.

А оскільки без бензину
Добре він працює,
То й ціна за нафту в світі
Мало вже хвилює.
 
Треба лише його добре
Салом годувати.
Добрим пивом "Жигулівським"
Вчасно напувати.

От така він річ корисна
Для свойого дому.
А як звикнеш, то не вступиш
Вже його нікому.

2 жовтня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Думки Епікурійського кота.

Побачив у блозі Епікурійця фото цього кота
http://photo.i.ua/user/636888/36434/1615266/
і уявив собі, що б про нас, людей, міг подумати
цей симпатичний улюбленець долі.




*
Хоч ти хазяїном зовешся
З’їдають все ж тебе турботи.
І у авто своїм розкішнім
Ти мусиш їздить до роботи.

То ж по дахах з сусідськой кішкой
Не маєш часу погуляти,
Бо є обов’язок щоденний -
На хліб насущний заробляти.

Тебе не гладить по голівці
Сусідська дівчина премила.
І не годує Кіті-Кетом,
Що б краще шерсть твоя блестіла.

Та й на коліна ти не ляжеш
До молодиці будь-якої,
Бо це все може обернутись
Для вас великою бідою.

Тому, шановний чоловіче,
Тобі я ось таке скажу:
-Я сам в житті собі хазяїн
Там де захочу - там лежу.

30 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Крокодилячі сльози.

Крокодил і мила їжачиха
Щиро і взаємно закохались.
Може все на цьому б і скінчилась,
Та подія, прикра дуже, сталась.
 
Дуже вже історія буденна.
Тільки це не все, як може здатись.
Дуже вже хотілось крокодилу
З любой їжачихой цілуватись.
 
Запросив її до себе в гості
Й зразу став, галантно так, вітати.
І палким французьким поцілунком
Спробував її поцілувати.
 
Їжачиха та сором’язливо
Враз собі звернулася в клубочок
І в язик коханого невдахи
Тисяча уп'ялося голОчок.
 
Від такого прояву кохання
Сльози на очах повиступали
І любові пристрасного жару
Зразу, як неначе, й не бувало.
 
З той пори у світі крокодили
Тільки-но коханих пригадають.
Враз собі зажурено принишкнуть,
Й сльози неодмінно проливають.

27 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.