Україна на релігійному перехресті
- 26.06.18, 15:55
- Ми любимо тебе, Україно!
Як стверджує видання з посиланням на джерело в СБУ, дані списки Борис Герман нібито передав своєму «куратору Дмитру» в контррозвідці
Одне з українських видань сьогодні оприлюднило список з 47 українських журналістів і блогерів, яким, за версією СБУ, загрожує смерть від рук кілерів, яких винаймають спецслужби РФ.
«З огляду на велику суспільну значимість даної історії, а також величезний резонанс, який вона придбала (в тому числі і в міжнародному масштабі), ми прийняли рішення опублікувати список», - зазначили в «Страна.ua».
Зазначимо, що деякі представники мас-медіа підтвердили «Главкому» інформацію про виклик до СБУ.
Як стверджує видання з посиланням на джерело в СБУ, дані списки Борис Герман нібито передав своєму «куратору Дмитру» в контррозвідці ще 21 травня 2018 року. Сам Герман, за його ж версією, отримав їх від В'ячеслава Пивоварника, якого раніше звинуватив у фінансуванні тероризму на території України на гроші «фонду Путіна». Прокурори спростували заяви Германа.
Нагадаємо, глава СБУ Василь Грицак та генпрокурор Юрій Луценко 1 червня ввечері провели зустріч з журналістами, які опинились у так званому розстрільному списку спецслужб РФ.
Повідомлялося, що крім деяких українських журналістів на зустрічі також були присутні росіяни Євген Кисельов та Матвій Ганапольський. Вони підписали в СБУ документ про нерозголошення.
Луценко заявив, що 47-ми потенційним жертвам зі «списку Бабченка» повідомили про небезпеку.
Як відомо, про інсценоване вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка, організоване в ході спецоперації СБУ 29 травня в Києві, знали до 10 людей.
Також 1 травня іноземним послам розкрили деталі спецоперації з Бабченком.
Нагадаємо, у четвер ввечері, 31 травня, суд заарештував Бориса Германа, підозрюваного в організації «вбивства» журналіста Аркадія Бабченка, на 60 діб.
У суді Герман назвав себе агентом СБУ, прокурор цю інформацію спростував.
Адвокат Бориса Германа повідомив, що його підзахисний є директором компанії з виробництва зброї - українсько-німецького СП «Шмайсер».
Росія намагатиметься показати Україну територією, де держава існує тільки на папері, вважає експерт США Кіт Александер.
Експерт США Кіт Александер не виключає, що на енергетичну та фінансову систему, урядові структури України може бути спрямовано декілька кібернетичних атак з боку РФ напередодні виборів. Про це він сказав в інтерв’ю Бі-бі-сі Україна, інформує Економічні новини.
“Росія намагатиметься показати Україну територією, де держава існує тільки на папері, не здатна функціонувати. І вам треба готуватися до цієї ситуації”, – наголосив Александер.
За його словами, для України важливо точно визначати джерело атак і розкрити їхню природу всьому світу. “Що більше країн світу розумітимуть природу цих атак, то більше Україна отримуватиме допомоги та підтримки ззовні”, – зазначив експерт.
Читайте: США взялися за створення потужної ядерної зброї
Відповідаючи на запитання, як можна зменшити загрозу кібератак, наприклад в енергетиці, Александер сказав: “Загроза тут полягає як у кібератаках, так і фізичних нападах. Те, що не весь ваш енергетичний сектор автоматизовано, робить кібератаку складнішою, хоча вже були атаки на нього. І він буде атакований, я в цьому впевнений”.
Фахівець уважає, що потрібно створити навколо енергетичних компаній інфраструктуру, яка дасть їм змогу побачити, що відбувається кібератака. “І швидко поділитись інформацією з іншими енергетичними компаніями”, – пояснив він.
У 2010-2014 роках Кіт Александер обіймав посаду директора кібернетичного командування США (USCYBERCOM).
Читайте: Назвали серйозні наслідки удару США по Росії новими санкціями
12 жовтня 2017 р. Служба безпеки України попередила про підготовку нової хвилі масштабної кібератаки на державні структури і приватні компанії.
Богдан Гордасевич: Саме тому є реальною загрозою "розстрільний список 47-ми" з журналістів та блогерів, бо вони подають правдиву інформацію, що не вигідна керівництву РФ. Розуміючи проблемність атак зовні, рефи будуть намагатися влаштувати хаос в Україні з середини, чим довести її неспроможність. В інформаційній війні особливу роль відіграють персоналі, які мають авторитет і довіру, зокрема провідні працівники ЗМІ та знані блогери.
Кабмін опублікував дві постанови, що запускають процес малої приватизації.
5 червня набули чинності затверджені Кабінетом міністрів правила прозорого продажу невеликих державних підприємств і компаній. Про це повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі, інформує Економічні новини.
Отже, повністю сформовано нормативну базу, потрібну для старту в Україні програми малої приватизації, пояснює міністерство.
Відповідно до закону “Про приватизацію державного та комунального майна” мала приватизація відбуватиметься через електронну систему ProZorro.Продажі. Водночас вартість активів таких об’єктів не має перевищувати 250 млн грн.
Читайте: Новини України: Кабмін прийняв рішення по ціні на газ для населення
“Ми чітко, крок за кроком, наближаємося до старту малої приватизації. Уперше в історії країни вона буде відбуватиметься виключно на відкритих електронних аукціонах… Спочатку ухвалили новий закон, тепер розроблено вся потрібну нормативну базу. Найближчими тижнями мають з’явитися перші лоти в системі” , – зазначив перший заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов.
Нефьодов нагадав, що Фонд державного майна (ФДМУ) вже визначив перелік з понад 700 підприємств, які планують виставити на продаж у межах малої приватизації цього року. Перелік містить об’єкти в усій країні, пояснив він.
“Ми вже маємо зацікавленість від бізнесу щодо окремих лотів малої приватизації. Це дає нам право очікувати значну конкуренцію, а отже, і вигідну для держави ціну”, – додав заступник міністра.
У міністерстві зазначили, що раніше ФДМУ визначив понад 700 об’єктів у всій країні, що підлягають цього року малій приватизації. За даними Мінекономрозвитку, серед затверджених об’єктів – бази відпочинку, будівлі та навчальний комбінат в Одеській області, лікарня, цехи та кафе у Львівській області, а також піонерський табір, автостоянка та газове господарство в Миколаївській області тощо.
Нагадаємо, 18 січня цього року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект №7066 “Про приватизацію державного майна”. 2 березня закон підписав президент Петро Порошенко, і 7 березня він офіційно набув чинності.
Сегодня, 20 мая, Украина чтит память жертв политических репрессий – всех тех, кто был убит и замучен во время правления коммунистического режима на территории нашей страны.
День памяти жертв политических репрессий отмечается ежегодно в третье воскресенье мая согласно указу президента № 431/2007 от 21 мая 2007 года «О мероприятиях в связи с 70-й годовщиной Большого террора - массовых политических репрессий 1937 - 1938 годов».
С участием руководителей местных органов власти и представителей общественности по всей стране будут организованы мероприятия по почтению памяти жертв политических репрессий, состоится возложение цветов и венков к памятникам, памятным знакам, местам гибели и захоронений репрессированных. Для широкой аудитории будут проведены тематические информационно-образовательные, медийные, выставочные мероприятия.
Также будет рекомендовано религиозным организациям провести 20 мая поминальные мероприятия по погибшим в результате политических репрессий. На зданиях и сооружениях органов государственной власти, местного самоуправления, государственных предприятий, учреждений и организаций будет приспущен Государственный Флаг Украины. Кроме того, ограничат проведение развлекательно-концертных мероприятий, спортивных соревнований, внесут соответствующие изменения в программы радио и телевидения.
В местах проведения памятных мероприятий обеспечат дежурство машин скорой помощи и медицинское обслуживание, дежурство пожарно-спасательной техники, охрану общественного порядка, патрулирования.
В Киеве памятные мероприятия - церемония возложения цветов и молебен – с участием первых лиц государства пройдут на территории заповедника «Быковнянские могилы».
Этот заповедник создан на месте одного из крупнейших захоронений жертв сталинских репрессий на территории Украины. Тайный спецучасток НКВД УССР под Киевом стал использоваться весной 1937 года. В течение 1937-1941 годов грузовики почти каждую ночь привозили тела расстрелянных в киевских тюрьмах НКВД для тайного захоронения в Быковнянском лесу. В заранее подготовленные ямы сбрасывались тела жертв, затем присыпались известью и землей.
Количество похороненных в Быковнянском лесу окончательно не установлено. По мнению историков, оно может составлять от 20-100 тыс. человек.
Напомним, 2 июня 1937 было принято постановление политбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Об антисоветских элементах», согласно которому 5 августа 1937 вышел приказ НКВД СССР № 0044, который положил начало массовым репрессиям.
Уже к середине ноября 1938 года без суда вынесено 681 692 смертных приговора, которые выполнялись немедленно. Более 1,7 миллиона человек отправлены в лагеря.
Согласно рассекреченным архивам и документам СБУ, в Украине с 1935 по 1951 год жертвами раскулачивания стали более 2,8 миллиона человек.
В 1936 году арестовали 15 717 человек, в 1937-м – 159 537, в 1938-м – 106 096, в 1939-м – 11 744. Около 16,5 тыс. человек были расстреляны в 1937-м.