Попри це, перспективи реального отримання Україною цих грошей від Росії відповідно до перемоги в Стокгольмському суді виглядають досить далекими і туманними, інформують Економічні Новини.

Судова тяганина може затягнутися надовго

Так, у коментарі Економічним новинам колишній міністр економіки Віктор Суслов припустив, що судова тяганина між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом» триватиме ще дуже довго. «Якісь європейські суди прийматимуть рішення на нашу користь, якісь –їх блокуватимуть… Таким чином будемо ще довго ходити навколо цього питання», – каже він.
Такої ж думки дотримується і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Подальша ситуація розвиватиметься так: «Газпром» знову звернеться в якийсь суд, ми, у свою чергу, подамо скаргу в якийсь суд – і так триватиме ще дуже довго. Роками. Перспектив отримати гроші від Росії абсолютно ніяких», – сказав він в коментарі Економічним новинам.
До теми «ходіння по судах» зазначимо, на фоні провалу в суді Швеції «Газпром» «похвалився» тим, що англійський суд 13 вересня скасував рішення про арешт активів «Газпрому» у Великобританії та Уельсі в межах виконання рішення арбітражу Стокгольма щодо спору з «Нафтогазом». Також у своєму офіційному повідомленні «Газпром» зазначив, що має намір домогтися перегляду рішення шведського суду.

Тим часом, намір «Газпрому» «домогтися перегляду рішення шведського суду» вважає абсурдним Юрій Вітренко. «У цьому рішенні чітко зазначено, що воно оскарженню не підлягає», – сказав він.
Також перемогою «Газпрому» Юрій Вітренко не вважає і рішення англійського суду. Навпаки – бачить у цьому виграш для України. «Не знаю, чи ви чули, але у процесі арешту активів «Газпрому» у Великобританії відбулася приємна несподіванка – були заарештовані (заморожені) акції Північного потоку 1, які там несподівано знайшлися. «Газпром» був вимушений формально зобов’язатися перед судом не відчужувати ці акції і тримати їх в Англії до розгляду справи в англійському суді щодо примусового стягнення його активів у Британії. Таким чином, рішення суду про замороження активів було замінено на це зобов’язання перед судом з боку «Газпрому». І він тепер має вирішувати – або погасити перед нами заборгованість (з відсотками та компенсацією витрат), або з острахом чекати на рішення англійського суду щодо продажу акцій Північного потоку-1 в рахунок погашення боргу», – написав він у соцмережі. Попередні слухання у суді Лондона призначені на лютий 2019 року.

Читайте: «Нафтогаз» повідомив про арешт голландських активів «Газпрому»

У самому НАК «Нафтогаз» повідомили, що на заборгованість російського газового монополіста нараховуються відсотки – приблизно, 500 тисяч доларів у день. «Газпром може легко зупинити ці нерозумні втрати. Банківські реквізити «Нафтогазу» йому відомі. А поки ми продовжуємо процес примусового стягнення», – зазначили в «Нафтогазі». Станом на 13 вересня цього року, згідно з офіційним повідомленням НАК «Нафтогаз» на заборгованість «Газпрому» перед «Нафтогазом», були нараховані відсотки в сумі 104 млн доларів.

Арешти активів «Газпрому» як інструмент тиску

Тим часом, Олександр Охріменко вважає, що тільки арештами активів «Газпрому» у різних країнах світу «Нафтогаз» «ситий не буде». «Арешт – це ще нічого не означає. Для того, щоб це майно конфіскувати і продати на аукціоні, знову таки потрібні рішення суду. Окремі. По кожному пункту. Причому ці рішення мають бути конкретні – що саме це майно можна конфіскувати і продати на аукціоні. На все це може піти десятки років», – каже він.

Читайте: "Нафтогаз" почне торгувати автогазом вроздріб

Про те, що рішення про арешт закордонних активів «Газпрому» та їх подальше виконання буде прийматися в кожній конкретній юрисдикції з урахуванням практики місцевих судів щодо виконання арбітражних рішень, говорить і відповідальний адміністратор Арбітражного центру при російському Інституті сучасного арбітражу Андрій Горленко.

За словами президента Українського аналітичного центру, європейська судова система побудована таким чином, що там немає швидких рішень. «Те що Апеляційний суд Швеції скасував призупинення рішення Стокгольмського суду – це звісно добре. Але тільки для іміджу України та її позицій у світі. Дієвого механізму отримання виграних у Стокгольмському суді грошей немає. Тут можна сперечатися, можна сваритися, можна робити якісь заяви… Просто не існує механізму, як це зробити. Все можна вирішити, тільки якщо сісти за стіл переговорів. Навіть люди, які судяться щодо бізнесу, знають, що краще домовитися. Але у разі конфлікту між «Нафтогазом» і «Газпромом» – хто може сісти за стіл переговорів? Можливо, через років 5-10…», – говорить Олександр Охріменко.
Зазначимо, на фоні прийнятих судових рішень у Швеції і Лондоні представники «Газпрому» минулого тижня не приїхали на раніше заплановану тристоронню консультацію ЄС-РФ-Україна в Брюссель, де мали на експертному рівні обговорити питання транзиту газу через газотранспортну систему України після 2019 року і потреби Євросоюзу в газі. Ще раніше голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв заявив, що «Нафтогаз» не готовий одночасно обговорювати з РФ транзитний контракт та мирову угоду за позовами в арбітражі.

Тим часом, юрист-міжнародник, який спеціалізується на діяльності енергетичних компаній, Алан Райлі, радить росіянам після поразки у шведському суді виписати «Газпрому» чек. «Це буде вихід, який дасть змогу зберегти обличчя. Якщо ж ні, то репутаційні втрати будуть великими. Коли один європейський суд за іншим ухвалює рішення не на вашу користь, я, як юрист, просто сказав би керівництву «Газпрому»: стоп! Коли ви вже у ямі, не копайте глибше», – каже він.

У свою чергу зазначимо, що сам факт «заморожування» активів «Газпрому» по всьому світу, вже сам по собі не дає російській компанії можливостей для фінансових маневрів. Втрата репутації також б’є по фінансах. Сьогодні ринкова вартість компанії оцінюється в $55 млрд, тоді як боргові зобов’язання вже перевалили за $54 млрд. Це при тому, що десять років тому вартість російської монополії оцінювалася в $342 млрд.

Арешт активів «Газпрому» як єдиний шлях до стягнення боргу

Про те, що для Росії («Газпрому») нічого не платити Україні («Нафтогазу») – це принципове питання, – говорить в коментарі Економічним новинам голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Арештувати активів «Газпрому» по всьому світі реальніше, ніж отримати гроші від Росії напряму. Я думаю, не віддавати гроші «Нафтогазу» для «Газпрому» є питанням принципу», – сказав він.

На відміну від тих, хто скептично ставиться до можливості стягнути із «Газпрому» $2,6 млрд через арешти активів «Газпрому» по всьому світу і їх подальшої реалізації, Андрій Новак переконаний, що тільки таким шляхом «Нафтогаз» може повернути собі свої гроші. «Лише через реалізацію арештованих по всьому світі активів «Газпрому» можна буде назбирати ту суму, яку «Газпром» має повернути Україні», – каже він.

У тому, що арешт і реалізація активів «Газпрому» таки принесуть гроші «Нафтогазу», переконаний Алан Райлі. «Думаю, «Нафтогаз» таки отримає 2,6 млрд доларів. Цілком зрозуміло, що активи «Газпрому» у ЄС перевищують цю суму», – каже він.

Експерт з енергетики Михайло Гончар також позитивно оцінює успіхи України і подальші перспективи щодо стягнення з Росії виграних через Стокгольмський суд грошей шляхом накладення арештів на активи «Газпрому». «За ініціативою української сторони активи «Газпрому» уже арештовані у Нідерландах, Великій Британії та Швейцарії. Тепер треба йти ескалаційним шляхом далі й посилювати тиск на російську сторону. Наприклад, «Нафтогаз» може арештувати трубну продукцію, що перебуває у чотирьох європейських портах. Вона призначена для будівництва «Північного потоку-2». Таким чином, ми завдамо ще одного удару по «Газпрому» та ускладнимо будівництво газопроводу», – каже експерт.
Зазначимо, раніше голова правління «Газпрому» Олексій Міллер заявляв, що після запуску газопроводів Північний потік-2 і Турецький потік транзит російського газу через Україну скоротиться в 10 разів

Автор: Надия Михальчук

http://enovosty.com/uk/ekonomika-ukr/full/1709-aresht-aktiviv-gazpromu-chi-zmozhe-naftogaz-zneciniti-nacionalne-nadbannya-rosii

Президент Петро Порошенко вважає підписання угоди купівлі-продажу акцій між компаніями Mriya Farming PLC та Saudi Agricultural and Livestock Investment Company щодо продажу компаній Mriya Holding Cyprus Limited та Mriya Trading Cyprus Ltd надзвичайно важливою подією, оскільки є свідченням якісної зміни інвестиційного клімату в нашій державі, відновлення віри інвесторів та їх готовність вкладати кошти в Україну.

Петро Порошенко назвав важливим той факт, що сьогодні реалізовується у конкретні кроки інтерес наших арабських партнерів та плани інвестицій в Україну з боку найбільших світових інвесторів, який був засвідчений під його візиту до Саудівської Аравії.

«Сьогодні це є найбільший контракт, найбільша купівля в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежної України. Сьогодні це перша знакова інвестиція суверенного фонду Саудівської Аравії і суверенного фонду всіх країн світу в українські активи», - також підкреслив Президент.

«Сьогодні це перша інвестиція такого масштабу після початку російської агресії в 2014 році, що означає відновлення віри інвесторів в Україну, в основні галузі української економіки», - особливо акцентував Глава держави.

Петро Порошенко звернув увагу, що цей контракт не означає купівлю української землі. «Це означає купівлю українських активів, підвищення рівня інвестицій в український аграрний комплекс і підвищення рівня технологій, які будуть сприяти підвищенню врожайності, підвищенню експорту, підвищенню надходження валютної виручки, створення високооплачуваних нових робочих місць», - констатував Президент.

За його словами також було проведено переговори з інвесторами, під час яких досягнуто домовленості про те, що підписання зазначеної угоди, -  це лише початок «надзвичайно важливого процесу» і надалі обсяг інвестицій, в тому числі SALIC і з боку суверенного фонду, в Україні будуть зростати.

Глава держави розповів про важливі для української економіки події, які відбулися останнього місяця. Зокрема, про надходження 200 млн доларів з боку компанії Bayer з інвестиції в насіннєвий завод, 450 мільйонів доларів від компанії NBT з Норвегії, яка інвестувала у відновлювальну енергетику.

Також Президент анонсував відкриття наступного тижня в Миколаївській області переробного виробництва, згадав нещодавнє відкриття магазину H&M, початок польотів лоукостера Ryanair з українських аеропортів. Петро Порошенко також зазначив, що вчора надійшов перший локомотив General Electric, а сьогодні вранці відбувся запуск проекту IKEA в Україні.

«Це події лише одного місяця, це темпи розвитку України і результати імплементації реформ», - наголосив Президент.

Глава держави також зауважив, що минулого року було розпочато процес, а сьогодні вже підписується документ.

Керуючий директор компанії SALIC Халед Аль-Абуді зауважив, що це не перша інвестиція в Україну, але вперше в такому масштабі. «Ми налаштовані і в подальшому продовжувати нашу діяльність, і ця угода із компанією «Мрія» є відновленням діяльності агрохолдінгу. Ми налаштовані на те, щоб підвищити ефективність виробництва… І це не є останньою нашою інвестицією в Україну. Ми розглядаємо можливості інвестування в інші сектори», - наголосив він.

Керуючий директор компанії SALIC висловив сподівання, що інші інвестори з Саудівської Аравії зацікавляться Україною.

https://www.president.gov.ua/news/ce-najbilshij-kontrakt-v-silskogospodarskomu-sektori-za-vsyu-49526

Петиція з вимогою сприяти звільненню незаконно засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова на сайті Білого дому набрала необхідну кількість голосів. Так, наразі під петицією підписались 100 534 особи.

Криваві м'ячі полетіли на подвір'я генконсульства в Одесі. Фото: УНІАН

У Києві та Одесі активісти прийшли до російських дипломатичних представництв, щоб висловити протест через проведення Чемпіонату світу з футболу в країні-агресорі та підтримати засуджених у Росії українців.

Так, у Одесі генеральне консульство Російської Федерації закидали “кривавими” м’ячами, пише УНІАН.

Активісти принесли плакати червоного кольору із написами “Росія 2018” і різними зображеннями на футбольну тематику. Серед них, наприклад, ворота з воротарем, який ловить футбольний м’яч із запалом бойової гранати.

Учасники акції хотіли привернути увагу до того, що Росія продовжує тримати в заручниках українських політв’язнів, тому проводити у цій державі Чемпіонат світу з футболу не можна.

Потім активісти вилили на п’ять футбольних м’ячів червону рідину та вдарили по м’ячах, закинувши їх на територію генконсульства.

Мітинг на підтримку політв’язнів відбувся і у Києві. Так, біля посольства РФ в Україні зібралися близько сотні активістів, пише Укрінформ.