Рецепт від братів Капранових

Осінній наступ влади на державну мову ризикує вилитися у великі заворушення. Попри всі намагання пояснити депутатам, що державна мова - не привід для спекуляцій, а інструмент побудови держави, напруга не зменшується.
Ситуація вперто прямує в глухий кут.
У таких випадках фахівці радять звернутися до більш досвідчених людей та пошукати прикладів для наслідування. Може, знайдеться десь країна, яка розв'язала мовне питання, не порушивши прав національних меншин й одночасно не руйнуючи національну єдність?

Ми озирнулися навкруги, і досить швидко знайшли такий приклад.

На північ він нашої з вами Батьківщини лежить велика країна, яку населяють більше сотні різних національностей. Проте всі вони живуть мирно, не дискримінуючи одна одну й не маючи мовних конфліктів.

Саме тому, у відповідь на заяву депутата Єфремова про відсутність альтернатив його законопроекту "Про мови", ми висуваємо законопроект, позичений у Росії. А точніше, перекладений українською майже дослівно.

Пропонуємо внести його до Верховної Ради як компромісний. Переваг - безліч!

1) Він задовольнить усі сторони. Адже в Росії з мовами все гаразд - і в нас так буде.

2) Ми матимемо повну підтримку цього закону з боку Кремля. (!!!)

3) Крім того, він забезпечить таку модну зараз уніфікацію законодавства з Російською Федерацією.

Ще раз нагадуємо - це всього лише переклад російського закону про державну мову, у чому кожен бажаючий може переконатися, порівнявши тексти. Отже:

В Україні зберігається досить високий рівень ксенофобії стосовно циганів і євреїв; знизилася толерантність до росіян. Про це свідчать оприлюднені в середу на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" результати моніторингу Інституту соціології НАН України, який щорічно проводиться з 1992 року. "Ми маємо тривожну динаміку... Якщо наприкінці 80-х рр. було загалом шанобливе, піднесене, гуманістичне ставлення до етносів, яке зберігалося до середини 1990-х рр., то починаючи з 2002 року відбувається різкий спад толерантності", - сказав на прес-конференції заступник директора Інституту соціології НАН України Микола Шульга. За даними моніторингу, толерантне ставлення (за критерієм готовності прийняти в свою сім'ю і мати товариша) до євреїв у 1992-1994 рр. було приблизно у 1/3 українців загалом по країні. У 2002 році було зафіксовано різке падіння цього показника - утричі, і ця величина вже не змінювалася в більшу сторону. Толерантність до росіян демонстрували близько 80% респондентів у 1992-1994 рр. У 2000-2002 рр. цей показник зменшився до 45% і майже не змінюється до теперішнього часу. До циганів толерантність ніколи не була особливо високою - близько 11% на початку 90-х рр. Згодом ця величина закріпилася на рівні 2% і залишається практично стабільною. М.Шульга також оприлюднив показники зі ксенофобії (стійке переконання, що представників певних етносів не варто пускати в Україну) щодо вищезазначених національностей. Так, наприкінці 80-х рр. ксенофобські настрої до євреїв висловлювали 10% українців, на початку 2000-х рр. цей показник збільшився майже вдвічі до 18%. Стосовно росіян ксенофобія спочатку була мало виражена (початок 1990-х рр.) - на рівні кількох відсотків, потім зафіксовано незначне збільшення цього показника. Водночас ксенофобія стосовно циган була досить високою, а станом на 2002 рік тільки 50% респондентів не бажало пускати представників цього етносу в Україну. У контексті розрізу за регіонами заступник директора Інституту соціології навів цікаві дані. Зокрема, він повідомив, що в західному регіоні країни зафіксовано значне зниження рівня толерантності стосовно росіян, євреїв і циганів. "Якщо в 1994 році до росіян була толерантність у 60% населення Західної України, то на початку 2000-х рр. вона знижується до 15%", - сказав М.Шульга. Показники щодо толерантності до євреїв і циганів на заході країни представляють таку картину: євреї - зниження з 30% до 5-6%, цигани - з 15% до 3-4%. У центральних областях України толерантність до росіян знизилася більше ніж удвічі. На сході країни відбулися найменші коливання цього показника щодо росіян, і наразі становлять близько 70%. Рівень ксенофобії до росіян на заході залишається відносно постійним (6-7%). У центрі зафіксовано різкий сплеск ксенофобії до циганів, також відзначається тенденція до зростання цього показника щодо євреїв. У свою чергу, співголова Антифашистського форуму України, народний депутат (Партія регіонів) Дмитро Шенцев зауважив, що такі тенденції дуже інертні. "Ми хотіли б звернутися до політиків, щоб вони сьогодні, у період виборів, утрималися від того, щоб грати на низинних настроях нашого суспільства, щоб вони не використовували теми розпалювання міжетнічної ворожнечі, всякого роду ксенофобії, войовничого націоналізму в політичній боротьбі", - наголосив він. У моніторингу Інституту соціології НАН України, використовується шкала Богардуса, яка дає змогу визначити рівень дистанції між етносами, ступінь міжетнічної толерантності та упереджень. Респондентам пропонувалося відповісти на запитання, наскільки близько вони готові допустити до себе представників інших етносів: від готовності прийняти їх як членів сім'ї або як близьких друзів (толерантність) до твердження, що їх взагалі не варто допускати в Україну (ксенофобія).

Інтерфакс 

Ці "жахливі" данні не можуть не радувати. Сподіваюсь таки українська нація поборе цю хворобу під назвою толерантність.

          Літописець Нестор

    З «Іпатіјового літопису»
• Один камінь багато горщиків переб'є.
• Не поморивши бджіл, меду не їсти.
• Віјна без мертвих не бува.

    З «Лаврентіјового літопису»
• Ліпше добра віјна, ніж невірниј мир.
• Де закон там і образ багато.

    З «Бджоли»
• Тој, що копа яму під близьким своїм — впаде до неї.
• Рана від вірного друга гідніше за поцілунок ворога.
• Не покидај старого друга, бо новиј не буде схожиј на нього.
• Золото вогнем випробовується, а друг — життєвими халепами.
• Друга шукај не того, хто ласкавиј до тебе, хто пристає на твою думку, а міцного порадника, хто корисного для тебе шука ј чинить опір твоїм необміркованим словам.
• Усім годити — зло.
• Належить двічі слухати, а один раз сказати.

    З «Менандра»
• Розум — багатcтво для людини.
• Бажаючи одружитиcя, розпитај cуcідів, а відтак одружиcя.
• В щохаті є один раб — cам ґазда.
• Краще мовчати, ніж зло казати.
• Або не роби таємниці, або загадавши її відај її лише cам.
• Багато випитого вина мало дає розуміти.
• Отримавши добро, пам’ятај, а зробивши — забудь.
• Приємно на море здаля дивитиcя.

    З «Виcловів Іcихія і Варнави»
• Цурајcя похвали, cоромcя ж докору.
• Ліпше в дірявому човні пливти, ніж зліј жінці cказати таємницю: бо тој тільки тіло затопе, а та вcе життя згубе.
• Бджола на дзвін лете, а мудриј на кориcні мови поcпіша.
• Ледачиј гірше за хворого, бо хвориј, коли лежить, то не їcть, а ледачиј і лежить і їcть.
• Гоcтрість зброї — на її кінці, гоcтрота ж розуму — в голові.
• Ні вовк cіроманця, ані змія зміюку не занапаща, а людина людину згубе.

    З «Повіcті про Акіра Велемудрого»
• Краще з розумним камінь піднімати, ніж з дурним вино жлуктати.
• Не будь cолодким без міри, інакше тебе зїдять, ајбо ј не будь гірким без міри, щоби не покинув друг твіј.
• Поcлухати розумну людину — як за cпраги холодної води напитиcя.
• Краще один горобець, якого тримаєш в руці, ніж тиcяча птахів, що летять у повітрі.

    Матеріял з книжки «Ізборник. Повісті Давньої Руси»

    Як панство ся ставе до мови цього допису?

Мене завжди вражають люди, подібні одній моїй знайомій, що кілька років при кожній нашій зустірчі постійно критикувала Юлю, а як прийшов час другого туру обрання президента України, то всіх стала агітувати голосува за Тимошенко, бо якже можна дозволити "бандюковичу" стати президентом. На що я відповідав: ви ж казали самі, що вона злодійка, нещадно обкрадає державу, то чим злодійка краще за баньдюка? Де логіка, якщо обидва претинденти погані? Чи не правильніше висказати своє правдиве ставлення і проголосувати "проти всіх" - нехай знають рівень їх легітимності.
Особисто я не поважаю таких людей, які піддаються на подібні політично-технологічні гачки: обирай краще з двох зол. Подібним чином вдруге нав*язали нам Кучму в президенти, зробивши його опонентом Симоненка. На щастя, люди стали мудрішими і результат реально правильний, як би він комусь не подобався.
Принагідно хочу відповісти всім моїм друзям, які чомусь вперто винуватять у цьому програші помаранчових сил ту велику (!) кількість виборців, що проголосували "проти всіх", а також які свідомо не прийшли на вибори. Шановні, а хіба немає вашої вини у тому, що обраний вами кандидат у президенти не мав належної підтримки в суспільстві? Тут і ваша вина - обирайте більш позитивного кандидата в першому турі, який би влаштував більшу кількість виборців. Перемога в своєрідному рейтинговому голосуванні по відношенню до інших політиків не є обставиною для фактичного примусу інших виборців голосувати за ваш вибір. Ні, шановні. Пані Тимошенко топила в багнюці Ющенка та інших, бо була твердо переконана у своїй перемозі, якщо в другому турі зійдеться з Януковичем - от і отримала, що заслужила. І ми з вами отримали те, чого варті. Як казав Черчіль, коли його несподівано "прокатали" на виборах: демократія - це така гидота, але кращого людство досі не придумало.
Також я іронічно ставлюсь до теперішного вереску різних політсил щодо адміністративного пресу з боку пратії влади. А як ви хотіли, любі друзі? Хто винуватий, що ви такі роз*єднанні і слабкі? Невже регіонали мають бігати до вас і догоджати, перепрошувати, що на ніжку десь натупили? Давлять і правильно роблять - вчиться бути сильними, вчиться підтримувати одне-одного, вчиться гуртувати свій партійний актив та симпатиків у дієву соціальну силу.
Мене здавна злило гасло, що нам всім потрібно об*єднуватись. По-перше, я знаю якість більшості наших українських партій, де все реальне членство складається з голови, його друзів і бугалтера, тому і казав: від кількості складання нулів сумма не збільшується. Пригадуєте, як "Наша Україна" на минулих виборах зібрала купу партій так би мовити "національно-демократичного" спрямування, а голосів від того практично не добавилось. По-друге, мене злить, коли це об*єднання національно-демократичних сил розуміють як суто фізичний процес створення єдиної партійної структури. Шановні, але справжнє об*єднання можливе тільки довколо ідеї! Наголошую: ІДЕЇ !!! А не довколо якоїсь людини чи угруповання!  Однозначно. І сподіваюсь, що події останнього часу це ясно показало і доказало! Та, на жаль, висновків з того я, на разі, не бачу. Є тільки галас і вереск слабаків, що їх луплять за їх дурість і неорганізованність, ну а я - за цей виховний процес.
Нещодавно обклався різними партійними газетками і тупо перечитав їх од початку і до кінця - і жодної! Наголошую: жодної конструктивної ідеї я там не знайшов - суцільне словоблуддя, так би мовити на термінології журналістів - "одна водичка". Жодної конкретики або чіткої ідеї та програми дій. Порожняк женуть повний - от і вибирай, який порожняк торохкотисть гучніше.
Найбільше це вдається пану Сергію Тігіпко з його "Сильною Україною". Я давно приколююсь з того, що прошу пояснити співрозмовника про політику: як розуміти ці слогани "сильна Україна", "сильний президент", а недавно ще прозвучало "сильний Львів". Це як: сильні фізично, ідейно, інтелектуально, морально? Жодна з перелічених якостей пану Тігіпко не притаманна, як і молодість, тому казати про нову молоду генерацію теж зайве.
Якби "Сильну Україну" створив і очолив хтось з братів Кличко - то я б це якось зрозумів, хоч все одно слоган дубовий, але най вже буде, як і їх "Удар". Принаймні Клички дійсно прославили і прославляють Україну в світі, роблять багато корисного і порядного, що не притаманне пану Тігіпку. Нагадаю прислів*я: хто старе згадає - тому око геть, а хто забуде - обидва.
Які такі-сякі досягнення за паном Тігіпком? Я  щось не чую про жодне суспільне (а не особисте!) досягнення з доробку пана Тігіпка, особливо цікавить його провальне кураторство над "АвтоЗАЗ", а також невже він сподівається рекламною ЗМІєтворчістю затерти пам*ять про його злочинне керування виборчим штабом Януковича у 2004 році? Організатор масового фальшування включно до взлому сервера, якого за провал вилупили і викинули геть, а тому він кілька років переховувався за кордоном - і це будівничий "Сильної України"? А щоб вам недобре було, хто цьому брехунцю повірив.
На жаль, нічого конструктивного не знайшов я у словесах "Фронту змін" Арсенія Яценюка, якому симпатизую, але все одно за гарні обіцянки не обиратиму ніде. Гарно сказати "Зміни своє життя на краще", але як це на ділі має відбуватись - де пояснення? Змінити мило на шило? Дякую, Арсенію, але погуляйте і подумайте.
Пан Гриценко взагалі щез з ефіру - напевно "ворог їх держави" заховався до бункеру і очікує ліпших часів.
Стосовно "Батьківщини" - коментарі зайві, бо то повне відро сміття, яке треба одним махом викинути на смітник, а ось "Наша Україна" з паном Наливайченко на чолі можливо до чогось путнього і прийде, але поки що теж хай погуляють і подумають.
Для чого я все вищенаведене оповів?
Для того, щоб заявити про своє рішення стосовно майбутніх виборів: я голосуватиму проти всіх по всіх списках - най знають! Тільки на голову Львова я маю виважену думку, кого обирати і буду конкретно черкати в бюлетні проти імені. А голосувати за тумани сімнадцяті я не буду однозначно.
У нас у Львові спромоглись встановити в центрі комп*ютерне табло, яке відповідає туристам на різні питання, але ніде навіть в інтернеті я не можу знайти офіційної виборчої інформації від ТВК про місцеві виборчі округи, про всі партії та кандидатів. Якщо мені не дають можливості вивчити і проаналізувати ці важливі теми політичного вибору для прийняття виваженого рішення: кому я маю довірити свою частку прав на владу - я відмовляюсь її віддавати.
Зрозуміло, що якась влада все одно буде, але вона не буде мати того рівня легітимності, якщо подібних мені буде значне число, а щоб там не казали - а фальшування на виборах обманює в першу чергу самого їх організатора - він власними діями позбавляє себе знання, скільки його підтримує реально люду. Відбувається продукування фантому влади, що відверто є великою фігнею, подібно до великих грошових "посівів" судді Зварича.
Спрогнозувати перемогу регіоналів на місцевих виборах не важко, але спрогнозувати, що буде далі - дуже і дуже важко. Але то вже інша розмова.

Богдан Гордасевич
м.Львів-Рясне

http://blog.i.ua/community/1826/558497/
 
там інфа з Російського порталу  але ... темрява не має національності і діє дуже підступно..портал розкриває очі на реалії життя.... нашог з вами життя.....

 наш ворог - АЛКОГОЛЬ (починаючи з пива і закінчуючи спиртом - то все не має значення, бо це як калібр зброї..або сила массового знищення) ,  Цигарки... Ця гидота містить в собі 14 наркотичних речовини!

про те, чому в Росіїї, та й в нашій країні теж саме, йде війна і кому це вигідно, щоб нас з вами майже не було..особливо тих, хто здатен мислити, творити... подивіться хочаб першу лекцію з того сайту... бажано з дітьми, особливо з підлітками.

тут розміщені деякі роліки на цю тему (з Ютюбу) - http://blog.i.ua/community/1826/560561/


Бувайте Здорові!

Ваша Ружа

"Только слепой не видит улучшения жизни"
"Жить стало веселей, жить стало лучше"
вислови прем’єр-міністра України Миколи Азарова з прес-конференцій у серпні-вересні 2010

Почувши про висновки швейцарських банкірів, я спершу подумав, що вони там посліпли всі і не бачать нашого всенародного благополуччя, бо наші керманичі як теперішні, так і попередні, заявляли виключно про процвітання України і народу... А потім якось засумнівався: чого б це швейцарцям хворіти на сліпоту? З якої-такої причини?
І навпаки, ще з радянських часів я бачив сліпців, які керували країною і казали, як все добре, аж раптом країна розвалилась і виявилось, що все було до навпаки погано і дуже погано. З тих же часів жарт, коли компартійний чиновник виступає перед робітниками і каже: "В наступній п’ятерічці ми будемо жити ще каще!", а йому зі залу лунає репліка:"Ви - то ясно, а ми?"
Тому я цілком згоден, що тільки сліпий не бачить, що Миколі Азарову і всій їх гоп-компанії на чолі з Віктором Януковичем жити стало і краще, і веселіше, але нащо таке глобальне узагальнення? Як і отой "середній рівень", де на одного міліонера приходиться міліон одногривневих громадян України, а в середньому - всі в достатку. Однозначна брехня!
І що мене особливо цікавить, так цей феномен влади, добувшись якої люди міняються до невпізнання. Особлио та дивна впевненність кожного керманича, що люди будуть вірити його брехні, тоді як насправді він обманює виключно себе самого і з того сліпне. І навпаки: без влади люди раптом стають зрячими! Подивіться, як прозріли і Юлія Тимошенко, і Віктор Ющенко, а до того ще зовсім недавно - та ж то були напівбоги, що знали все і вся, а навколо них було прямо таки райське життя, ними ж дароване людям...
Шкода, звичайно, що нам не світить на майбутнє нічого світлого в Україні з такими зрячими до сліпоти керманичами, бо все йде точнісінько як в тому іронічному жарті, що найгірші в Україні є хохли, які заважають москалям і жидам будувати Неньку-Україну...


Тут мало б йти посилання, але чомусь у "Фокусі" тільки російська мова, тому я користуюсь перекладачем і подаю матерал у відповідності до норм мовного етикету.

У рейтингу багатства громадян Україна - передостання в Європі

У "рейтингу багатства" середнього громадянина від швейцарського банку Credit Suisse Україна зайняла передостаннє місце серед 40 європейських держав
Згідно з даними звіту Global Wealth 2010, середній розмір статків громадянина України складає 2700 доларів, що лише на 200 доларів більше, ніж в найбіднішій державі Європи - Молдові. Причому якщо за останнє десятиліття середньостатистична Молдавія збільшила свій стан майже в чотири рази, то середній українець - тільки в три.
Дані звіту свідчать про те, що максимальний розмір статків українців був досягнутий в 2007 році (6 тис. доларів), але в наступному через світову кризу ми зубожіли на 2 тис. доларів, а минулого року - ще на 1,5 тис. доларів. Для порівняння: стан середнього поляка складає 28,6 тис. долл, румуна - 12,4 тыс. долл. росіянина - 10 тыс. долл., білоруса - 6 тыс. долл.
У експертів дані, озвучені Credit Suisse, не викликають ніяких сумнівів. "Різні міжнародні індекси і рейтинги вже не перший рік демонструють, що ми і по інших чинниках знаходимося на одному з самих останніх місць в Європі", - заявив в коментарі "Комсомольській правді в Україні" директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
Аналітик пояснює що низькі місця України в рейтингах обумовлені низьким ВВП на душу населення : "Наша економіка неконкурентоздатна і виробляє мало продукції, а жителі, на відміну, скажемо від Грузії, багато, у зв'язку з чим і показник виходить низький".
Крім того, рейтинг прибутків середньостатистичного громадянина різко  контрастує з рейтингами найбагатших людей України. Наприклад, за результатами рейтингу Фокусу, сумарний стан 200 найбагатших людей України складає 50 млрд. долл причому 30 млрд дол. - стан першої двадцятки. Українські мільярдери регулярно фігурують в рейтингах найбагатших людей планети, чого не скажеш про представників більшості країн Східної Європи.
http://focus.ua/economy/150020

-1627 г.Указом царя московского Михаила Фёдоровича та його отца патриарха Филарета велено было книги украинського печатания собрать и на кострищах и сжечь с суровым запрещением покупать украинськие книги" Так в Москве сожжено "Учительское Евангелие"Транквилиона-Ставровецкого вместе с другими авторами и"Катехизис" Лаврентия Зизания Тустановского.

- 1667 г.Андрусовский мир. Составляя договора с поляками, московский царь Алексей ставил такие условия касательно украинских книг, их авторов и издателей показывающий уровень московской дикости "Все те, в которых местностях книги печатаны и их слагатели, також печатники, или друкари, смертью казнены и книги собрав сожжены были, и впредь чтобы крепкий заказ был бесчестных воровских (так москвини называли укранские книги) книг никому с наших королевского величества подданых нигде не печатати под страхом смертной казни".

- 1677 р. Указ патриарха Іоакима вырвать из украинских книг листы"не сходные с книгами московскими".

- 1690 р. "Сугуба, трегуба і многогуба" "анафема" Московского соборана книгиС.Полоцкого, П.Могилы К.Ставровецкого, І.Галятовского, Я.Барановича, А.Радивиловского, І.Славинецкого. - 1693 р. Запрет патриарха Андриана привозить украинские книги в Москву.Его письмо в Киево-Печерськую лаври про запрет ЛЮБЫХ книг наукраїнськом языке.

- 1720 г.Указ царя Петра І: "В Киево-Печерской и Черниговской типографиях вновь книг никаких не печатать... старые книги справливать прежде печати, дабы... особливого наречия в оных не было". - 20 декабря1720 году Петр І издал указ киевскому губернскому князю Голицину, чтоб "...во всех монастырях, остающихся в Российском государстве, осмотреть и забрать древние жалованные грамоты и другие куртиозные письма оригинальные, а также книги исторические, рукописные и печатные".

- 1750 г После ликвидации Канцелярии минитерского правления малоросийских дел у г.Глухове с неё были изъяты и перевезены в Россиюдела тайного делопроизводства. Документы архіва Запорозкой Сечи, найденых во время"разорения Сечи генерал-поручиком Текелеем в комодепод престолом сечевой церкви", оказались у Московскомотделеннии общего архіва Главного штаба. (согласно последним сведениям,не разобраны ДО СИХ ПОР,о возщвращении речи вообще нет)Найден архив П. Калнышевского и И. Мазепы в Гатчине!http://www.muzei-oruji.ru/nayden-arhiv- ... yvaem.htm

- 1777 г.- После смерти 13 марта от преследованийи нищеты гениального украинс кого композитора, академика Болонськой музыкальной академии Максима Березовского (р. 1745 г.вСлухове) власть запрещает исполнять его произведения и уничтожает много его рукописей.

- 1780 г. - Сожжение библиотеки Киево-Могилянской академии, которая собиралась более 150 лет и была одной из наибольших библиотек Руси-Украины.

1833 г. -Военные власти по приказу из Петербурга в один и тот же день во всех мечетях Крима конфисковали все письменные документы, книги, исторические манускрипты татарського, турецького та арабського,языка, среди них было много материалов, что касалось Руси-Украины и её отношений с южными народами. На центральных площадях запылали костры.                          http://politiko.com.ua/blogpost43147

   Вони боролися за Україну, кожен метр української землі для окупанта ставав могилою - вони програли тоді, бо сили були нерівні, але перемогли у 91-му.

http://www.bratishka.ru/archiv/2008/11/2008_11_13.php

Якщо на вулиці  хтось заговорить до нас російською, ми враз переходимо на російську. Чому?? Чому переходимо на його мову, коли бачимо, що він навіть не намагається сказати хоча бслово по нашому? Бо він росіянин?? Бо він не знає української?? Бо він російськомовний українець?? Але за такої ситуації росіяни і всілякі російськомовні   коні троянські  завжди  будуть вважати себе кращими за нас. І навіть через  200 років  нічого не змінимо, а світ буде вважати, що Україна  - це одна із російськомовних країн.

                                  ****  ****   ****   ****

Прийшов Человік до місцевого відділку реєстрації громадян, щоб улагодити дуже важливу, термінову справу. 

--Здравствуйте – сказав  самовпевнено.

--...?? – відповів Чиновник.

--Что ви молчите? Я сказал здравствуйте! – розсердився  Человік.

--…??  –  у відповідь знову німе запитання.

--Я хотел уладить очень важное,  очень срочное дело! – майже крикнув відвідувач.

Тиша...

--Я хотел уладить очень важное, срочное дело!! – повторив Человік неприємним голосом, бо ця ситуація  вже почала його дратувати. 

Чиновник нарешті озвався:

--Але про що ви говорите? Я вас не розумію. Звідки ви приїхали? З Болгарії? Чи,може, із Сербії?  Вибачте, та я не знаю чужих мов. 

Здивований відвідувач  в першу мить  притих ... Коли ж  оговтався, то   став репетувати:

--Вы не понимаете, что я говорю?? Как это может быть!? Ведь я говорю на нашем языке! Почему вы делаете вид, что меня непонимаете? Я вызовувашего  начальника!

--А може покличете Президента?  - іронічно запитав чиновникі продовжив:-- Чи ви не чули про нові закони!? В державних установах  говоримо тільки українською мовою. Кожному,  хто на державній службі   спілкується російською, загрожує п’ять років в’язниці. Тому ідіть геть звідси! Та не повертайтеся, поки ненавчитеся  користуватися українською!  Інакше  покличу не тільки начальника, але й прокурора. І розлючений чиновник схопив  слухавку:  - Прокурор? Прийшов сюди якийсь провокатор, приїжджайте чимскоріш!

Наляканий чоловік кинувся навтьоки. Потім довго не міг второпати, що сталося. Вдома розповів про все  дружині. Вона також не змогла розібрати вчому річ. Увімкнули телевізор, дивляться -- а по телебаченню всі говорять українською. Увімкнули радіо – тесаме.  Нічого не розуміють… Нарешті спало їм на думку, щоб увімкнути радіо Москва. Якраз почули такі новини:

«…..На Украине  вступил вдействие  новый закон о языке.Запрещается  разговаривать на  русском  в государственных учереждениях, в армии,  милиции, средствах массовой информации,   учебных заведениях   и тому подобное. Каждому,  кто  нарушит закон, угрожает не менее пяти  лет  тюрьмы….»

Чоловік, мовчки, глянув на дружину -дружина на чоловіка.... Що ж робити? Дружина,  дещо мудріша за свого чоловіка, зметикувала  і придумала:

--Тебе надозаписать на бумаге то,  что нужно сказать в отделении   на украинском языке. Пойдёш туда ещё раз, возьмёш шпаргалку и будешь читать. Пусть наш сосед  поможет  Тебе  составить  несколько предложений. Нет другого выхода.

Человік зробив так, як порадила йому дружина. Сусід добре не знав української мови, але  з неабиякими зусиллями  написав на аркуші паперу всі можливі запитання чиновника і відповіді на ці запитання. І Человік знову вирушив  до відділку реєстрації громадян. Коли увійшов, то побачив  того самого Чиновника --  і   трохи  злякався. Але його справа була термінова, тому зважився підійти. Взяв  у руку шпаргалку і став читати:  

--Добрий день… я хотіти… улагодити… вкрай… важлива… справа…

Чиновник  привітався у відповідь та  привітно посміхнувся:

--  І навіщо  було вам гарячкувати? Бачите, якщо людина дуже чогось хоче, тоді може це зробити.  Чим  я можу вам допомогти?

--… мені… треба… паспорт… я... хотіти... їхати... до Росія – сказав Человік звеликими складнощами і зітхнув, немов переплив  через  ріку, в якій повно крокодилів.

--А на який термінви хочете їхати до Росії?

--... – занімів у відповідь Человік. 

Такого запитання у шпаргалці не було…Человік стояв, дивлячись  у  свою картку…   і нічого не міг сказати. Не був упевнений, чи те, що було в нього написане стосується цього запитання. Розмірковував  подумки, чи відзиватися, чи, може, зновувтекти.  Але наважився і невпевненим голосом, що зазвучав неначе погано настроєна скрипка, заговорив:

--Я… хотіти… їхати… і... моя… дружина… також… я просити… ви… дати… мені…паспорт…- прочитав Человік не дуже впевнений у собі. Подивився на Чиновника зі страхом в очах, бо здалось йому, що той хоче взяти до руки слухавку і знову покликати міліцію або прокурора. Але ні. Цього разу Чиновник був стриманим і терплячим.Человік зітхнув та подумав, криво посміхнувшись: «Видно у него сегодня хорошее настроение». 

Чиновник угледів цю посмішку:

--З чого ви смієтеся!? Чи бачите тут щось смішне!? Скажіть, що тут такогосмішного?  – запитав розсерджено.

Піт з’явився на лобі  відвідувача. Вже всерйоз наляканий,  він намагався щось сказати, але згадав, що російською  не слід говорити:

--Я... я... – зумів промовити тільки  дваслова.

  -- Що за «Я..я...»? – запитав грізно чиновник- Я поставив просте запитання: «На скільки часу ви хочете їхати до Росії», а нез ким ви їдете! – кричав чиновник. Чоловік, відчуваючи щораз більший страх іневпевненість у собі, стояв, дивився на чиновника і не знав, що відповісти. Нарешті наважився: ще раз підняв тремтячими руками свій папір  і трусячись  почав читати:

--Я… хотіти… їхати… і… моя… дружина… також…

--Годі! – пробив криком тишу чиновник. Ви так знаєте українську, як я китайську. Але для таких, як ви, ми робимо виняток. Даємо паспорти навіть тоді, коли в них таке знання української, як у вас. Причому то паспорти одноразового використання.  Поїдете тільки в один напрямок - туди. Без можливості повернення…

                                      ****    ****  ****  ****

.. І смішно і грішно…  Якби ж то наша влада булла іншою.. Якби  президентом не була  маріонетка без власних  поглядів, а рішучий і безоглядний політик,  справжній патріот…  

Або заведемо відповідні закони, або повік-віків будемо жити в дусі Радянського Союзу: вже назавжди в тіні Росії.  Прокиньмося! Бойкотуймо людей, які нав’язують  нам думку, що наша мова гірша. Не купуймо у крамницях, де не говорять українською, не відповідаймо людям на вулицях, коли питають в нас про що-небуть російською, не дозволяймо нашим дітям гратися з дітьми, яких батьки не хочуть навчати української мови, не читаймо газет, не дивімося телебачення, не слухаймо радіо на російській мові, не читаймо блогів, писаних російською, оминаймо десятою дорогою підприємства, в яких не говорять українською!   З такими людьми слід поводитися рішуче - не говорімо з ними! Просто  бойкотуймо їх всіх!! Рано, чи пізно вони будуть змушені  навчитися української або переселяться  звідси, якщо не зможуть нічого залагодити, не знаючи нашої мови. Показуймо завжди і всюди нашу українську гідність! Влада в нас така, яка є, зараз її не змінимо. Але влада - це не Народ. Бо Народ  - це звичайні люди, це ми! Показуймо всім, що ми українці і пишаймося нашою Батьківщиною!

Я знаю, що тепер нема такого політика, відважного, хороброго, який зумів би розбудити українській народ. Але  вірю, що така людина з’явиться.

Я вірю, що наша Україна зрештою стане справжньою Україною!

 

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми браття козацького роду!»

Не забуваймо слів нашого чудового гімну, не забуваймо, що ми українці, пишаймося нашою українською мовою і нашою  Україною!! 

 

PS - Нехтую коментарі писані російською мовою!!!!