хочу сюди!
 

Наташа

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років

Замітки з міткою «україна»

Звернення Ради Сибірського Народу до Українців

     Мій дід, розповідаючи про свою службу в Червоній Арміїї, завжди добрим словом згадував своїх товаришів-однополчан з Сибіру. І кожного разу наголошував, що ті хлопці дуже ображалися коли їх називали росіянами. Самі себе вони вважали сибіряками, а Сибір - окремою державою, що не має жодного відношення до Росії. Ставлення ж до України та українців - дружнє і братерське. 

З тих пір з цікавістю слідкую за інформацією на тему сибірської автономії.

Ось ще один документ

Звернення Ради Сибірського Народу до Українців

http://sd.org.ua/news.php?id=19036[ Читати далі ]

нужна ли нам такая власть?

НУЖНА ЛИ НАМ ТАКАЯ ВЛАСТЬ?
Недавно
маленький городок в центре Закарпатской области настигло бедствие. В
ночь с 13 на 14 ноября в 23.15 в г. Мукачево по ул. П. Набережная 4
прогремел взрыв. Этот взрыв был такой силы, что его ощутили жители
города за многие километры от эпицентра взрыва. В панике люди выбегали
из своих квартир в чем были одеты. Надо отдать должное работникам МЧС,
скорой помощи, милиции и газовому хозяйству, которые прибыли на место
происшествия через несколько минут. Спустя некоторое время к месту
взрыва разрушенного дома прибыла специально созданная комиссия во главе
которой был Лендел З.З.(мер города), посовещавшись на месте, комиссия
решила разместить жильцов пострадавших квартир в гостиницу «Латорица».
Некоторые жильцы взорвавшегося дома решили временно пожить у своих
родственников и знакомых. Но гостиница «Латорица» оказалась не пригодной
для размещения людей, поскольку там не рабочее отопление. Возмущенные
жильцы потребовали что бы их расселили в более пригодные для жилья
условия. Власти пошли на уступки и расселили из гостиницы почти всех
пострадавших в 4-ох местах города, для оставшихся выдали камины для
обогревания.
В результате расселения 16 человек попали в осадное
положение, поскольку городские власти не оплачивают проживание и
питание людей пострадавших в результате взрыва владельцу отеля. Люди
находятся на гране выселения, поскольку «отелевладелец» не намерен
содержать пострадавших за свой счет. Городские власти решили
организовать централизованное питание на базе столовой школы №10. Для
пострадавших такое решение не приемлемо, по причине того, что эта
столовая находится на большом расстоянии от места временного проживания
людей. Среди пострадавших есть парализованные инвалиды, пенсионеры,
которым до 80-ти лет, дети школьники, студенты и рабочие, которым не
подходит график питания и расстояние. Завтрак в 9.00: рабочие на работе,
студенты и школьники на занятиях, пенсионерам и инвалидам по состоянию
здоровья тяжело добираться, обед в 14.00: аналогичная ситуация, и только
на ужин могут собраться почти все нуждающиеся в питании, но некоторые
работают и по сменно. Иными словами пострадавшие не могут питаться
нормально. За все время пострадавшим не оказывается материальная помощь,
хотя жильцами уже написано два заявления о материальной помощи на имя
губернатора Закарпатской обл. и мера города Мукачево, у людей нету
средств для покупки необходимых вещей и лекарств.
20 ноября
городские власти направили комиссию по оценке материального ущерба
нанесенного взрывом во главе с Деревянко М.Ф.,в место разбитого монитора
компьютера она предлагала записать цену четырех кухонных стульев, то
есть они оценивали то имущество, которое сами считали нужным. Жителей
возмутило хамское поведение членов комиссии и жильцы дома отказались
подписывать акты. Создалось такое впечатление, что у этой комиссии было
задание «сверху» записывать материальный ущерб по минимуму. У
пострадавших складывается такое впечатление, что нынешние городские
власти специально оттягивают время до выборов, чтобы после выборов
перекинуть все проблемы на вновь избранную власть.
В полной
растерянности и от безвыходности просим Вас нам помочь в решении наших
проблем. Приближаются холода, а мы окажемся на улице. Что нас ждет в
будущем, и нужна ли нам такая власть?
Жильцы дома №4

Як "фашисти" дружать з антифа або Дімон надія толерастів

Натрапив на цікаву новину http://novynar.com.ua/politics/138581  Суть в тому, що депутат Партії Регіонів вніс законопроект, стосовно заборони діяльності націоналістичних партій. Не буду вдаватись в тему погано це чи добре, мене зацікавило інше, а саме особа депутата та організація, що він її представляє.

Цей депутат – Дмитро Шенцев, дуже цікава особистість. Нещодавно порадував, коли давав прес – конференцію в Інтерфаксі і скиглив, які погані українці, що циган не хочуть брати до родин. Наводив жахливі данні стосовно зросту ксенофобії в Україні. Про це я вже писав  http://blog.i.ua/user/1582897/559190/ . Певно це був перший етап до підготовки суспільства до необхідних перетворень в політичному житті суспільства.

Ті, хто більш-менш знає політичну кухню Харкова, особа Дмитрика повинна бути знайома. У лихі 90-і, коли всі кинулися грабувати награбоване, Харків не був виключенням. Тут була своя «свята трійця» місцевих феодалів. Це були Євген Кушнарьов, Дмитро Шенцев та Олександр Фельдман. У 1994 році Кушнарьов стає мером, концерн «АВЕК» Фельдмана набирає обороти, а Дмитро стає бізробітним. Дійсно в період з 1994 по 1999 рік в офіційній біографії Шенцева біла пляма. (http://file.liga.net/person/907.html). Що ж робив Шенцев в цей період? Де він насобирав грошиків, щоб стати королем розважального бізнесу у Харкові ( «Фортуна Лтд» заволоділа майже всіма гральними закладами у Харкові)? Мер Кушнарьов роздавав державні активи, Фельдман їх скуповува за безцінь, а ось Шенцев «вирішував питання». В Харківських кримінальних кругах Шенцев відомий на призвисько «Димон». Яким чином вирішувались питання я думаю пояснювати не треба. Шенцев не раз потрапляв на приціл органів, але увесь час його виручали зв’язки Кушнарьова та гроші Фельдмана. Але ніщо не вічне під цим небом. В триумвіраті стався розкол між Фельдманом і Кушнарьовим. Не знаю, що вони не поділили, але факт є фактом – Кушнарьов став небезпечним для цих харківських діячів. А ось «вирішити питання» доручили «Димону». На тому злочасному полюванні, на якому «випадково» ( http://ura-inform.com/politics/2007/01/17/ohota ) було вбито Кушнарьова, один з тих, хто був поруч і був Шенцев. Більш того, одним з підозрюваних за офіційними версіями був Дмитро, він до речі єдиний з учасників відмовився свідчити, прикриваючись депутатською недоторканністю, певно боявся щось бовкнути зайвого. Кінець кінцем зіскочив. Певно знову ж таки гроші Фельдмана та ресурс ПР. Ось таке воно обличчя українського антифашизму. Тепер звернемося до організації. Це Антифашиський форум України (http://antifashist.com). Як кажуть офіційні данні він виник на основі такої організації, як «Собор славянских народов Беларуси, России, Украины» (http://soborslav.ru/) Можно б було запідозрити «руку Москви», але з російської сторони в соборі приймають участь тільки маргінали, які в політичному житті Росії не відіграють жодного значення. А ось з українського боку ми бачимо серйозних людей. Тут і Азаров, Клюєв, Литвин, той же Шенцев, мери городів, голови облрад та інші (повний спсок http://soborslav.ru/onas/?item=3). В Київі на 3-ому Антифашиському форумі України стало відомо, що організація входить до загальноєврепейського антифашиського руху. Тут засвітилася дуже цікава організація – «Європейський форум миру» (http://varjag-2007.livejournal.com/1622367.html ). Це дійсно антифашиська організація, зі штаб-квартирою в Німеччині, яка входить до Міжнародного антифашиського комітету. А хто ж фінансує цю чудову організацію? Оказується, що ця організація створена за підтримки Антидиффамаційної ліги. Що таке Антидиффамаційна ліга? Це, як висловився один з політиків США, «єврейське гестапо», що діє в США. ( http://www.adl.org/about.asp?s=topmenu )

А створена АЛ організацією «Бнай-Бріт», офіційною ідеологією якої є сіонізм

(http://www.bnaibrith.org ).

Хочу нагадати, що 10 листопада 1975 року Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 3376 постановила, що сіонізм є формою расизму та расової дискримінації. Отак от «фашисти» підтримують антифашистів.

Про УПА, мови і таке інше

Обніміте ж, брати мої, 
Найменшого брата – 
Нехай мати усміхнеться, 
Заплакана мати. 
Благословіть дітей своїх 
Твердими руками 
І діточок поцілує 
Вольними устами. 
І забудеться срамотня 
Давняя година, 
І оживе добра слава, 
Слава України, 
І світ ясний, невечерній 
Тихо засіяє… 
Обніміться ж, брати мої, 
Молю вас, благаю!
Тарас Шевченко «І мертвим, і живим і ненародженим землякам моїм…»


Divide et impera. С латыни «разделяй и властвуй». Это то, что с нами делают сейчас. Как думаете, почему законопроект «Про мови», зарегестрированный фиг знает когда, до сих пор не принят? Думаете с ресурсом ПР это сложно сделать? Неа. Это просто то самое яблоко раздора, вкинутое специально в общество. Правильно чернь, не фиг обсуждать как мы херово живем, не стоит искать виноватых в этом, грызите друг другу глотки о статусе русского языка. 

 Я родился и всю жизнь живу в Днепропетровске. Мой родной язык украинский, но в целом город русскоязычный, да и сам я, чего уж там таить, часто пользуюсь русским, хотя и не питаю к нему какого то особого пиетета. Какие проблемы в Днепропетровске с русским? Все на нем говорят, печать вся на русском, местные каналы тоже, да и центральные телеканалы нельзя назвать утеснителями русского. Тем не менее как только речь заходит о государственном статусе все русскоязычные оказуються ущемлены. При этом большая половина ущемленных не обьяснит зачем им статус государственного. 

 Зима. Холодно. На площади Ленина стоит бабушка с плакатом за русский язык. Возникает ощущение, что в стране все проблемы решены, осталься открытым вопрос с языком. Видимо пенсия большая, на хлеб с икоркой хватает, надо только этот вопрос решить. Подхожу, узнаю. Оказуеться нет, пенсия маленькая, жрать нечего, но вопрос с языком всё-таки важнее. Зачем Вам на старости лет второй государственный? Что то невнятное про детей и внуков. 

 Ну вот яблоко раздора кинуто, деритесь. И поехали воевать «западенцы – бендеровцы» с «запроданцями- москалями». Вы деритесь, а денюжка пойдет в кошерный карман. Что, хохлы, надоело драться по поводу языка? Держите вам новую тему – УПА.

 Я лично считаю УПА героями Украины. Это мое мнение, и не надо меня в нем разубеждать, также как я не буду вас убеждать в своем. Вопрос совсем в другом. 

Также героями я считаю и бойцов красной армии. Мой дед воевал в красной армии. Комунистов он терпеть не мог, называя их не как иначе, чем «жидо-більшовиське кодло». Он пережил голодомор и все равно, когда пришел час, пошел на фронт. Он шел воевать не за Сталина и не за СССР, кто-то другой может быть, но не он. Он воевал за свою семью и за свою землю. И я его уважаю, он был воин. Также как воинами были бойцы УПА. Они тоже воевали за свои земли и за свои семьи.

 Ведь на западной Украине большинство воевало в УПА. Меня поражают некоторые уникумы. Эти черти, историки-мастурбаторы, найдя какие то «хфакты» времен «Брежнева и Ко» или современных росийских ученных, фамлии которых в основном заканчиваються на «ман» и на «штейн», начинают людям с западной Украины доказывать, что УПА были плохие. И что вы думаете? Что львовянин, после прочтения ваших «научных изысканий», пойдет и плюнет своему деду или отцу на могилу? Или вам просто по кайфу, чтоб какой то комуноид или Ымперец нового поколения подрочил на ваш пост? Идиотизм.

 Надо смириться, такова уж доля нашей страны, что в то время каждый воевал за свое, но, увы, по разные стороны баррикад. Боксеры после боя жмут друг другу руку. Это этика воина. Наши деды были воинами, а мы ведем себя как базарная публика, грызя друг друга и позволяя, чтоб страну, за которую воевали наши деды и отцы, разрывали и грабили. Нам должно быть стыдно!

 Украинцы, давайте перестанем плясать под «7-40», которая звучит из дудки зайд и ведет нас в пропасть. Иначе мы сами нивелируем подвиг наших воинов.

Добра

Закон про мови: вихід є!

Рецепт від братів Капранових

Осінній наступ влади на державну мову ризикує вилитися у великі заворушення. Попри всі намагання пояснити депутатам, що державна мова - не привід для спекуляцій, а інструмент побудови держави, напруга не зменшується.
Ситуація вперто прямує в глухий кут.
У таких випадках фахівці радять звернутися до більш досвідчених людей та пошукати прикладів для наслідування. Може, знайдеться десь країна, яка розв'язала мовне питання, не порушивши прав національних меншин й одночасно не руйнуючи національну єдність?

Ми озирнулися навкруги, і досить швидко знайшли такий приклад.

На північ він нашої з вами Батьківщини лежить велика країна, яку населяють більше сотні різних національностей. Проте всі вони живуть мирно, не дискримінуючи одна одну й не маючи мовних конфліктів.

Саме тому, у відповідь на заяву депутата Єфремова про відсутність альтернатив його законопроекту "Про мови", ми висуваємо законопроект, позичений у Росії. А точніше, перекладений українською майже дослівно.

Пропонуємо внести його до Верховної Ради як компромісний. Переваг - безліч!

1) Він задовольнить усі сторони. Адже в Росії з мовами все гаразд - і в нас так буде.

2) Ми матимемо повну підтримку цього закону з боку Кремля. (!!!)

3) Крім того, він забезпечить таку модну зараз уніфікацію законодавства з Російською Федерацією.

Ще раз нагадуємо - це всього лише переклад російського закону про державну мову, у чому кожен бажаючий може переконатися, порівнявши тексти. Отже:

Рівень ксенофобії в Україні зріс

В Україні зберігається досить високий рівень ксенофобії стосовно циганів і євреїв; знизилася толерантність до росіян. Про це свідчать оприлюднені в середу на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" результати моніторингу Інституту соціології НАН України, який щорічно проводиться з 1992 року. "Ми маємо тривожну динаміку... Якщо наприкінці 80-х рр. було загалом шанобливе, піднесене, гуманістичне ставлення до етносів, яке зберігалося до середини 1990-х рр., то починаючи з 2002 року відбувається різкий спад толерантності", - сказав на прес-конференції заступник директора Інституту соціології НАН України Микола Шульга. За даними моніторингу, толерантне ставлення (за критерієм готовності прийняти в свою сім'ю і мати товариша) до євреїв у 1992-1994 рр. було приблизно у 1/3 українців загалом по країні. У 2002 році було зафіксовано різке падіння цього показника - утричі, і ця величина вже не змінювалася в більшу сторону. Толерантність до росіян демонстрували близько 80% респондентів у 1992-1994 рр. У 2000-2002 рр. цей показник зменшився до 45% і майже не змінюється до теперішнього часу. До циганів толерантність ніколи не була особливо високою - близько 11% на початку 90-х рр. Згодом ця величина закріпилася на рівні 2% і залишається практично стабільною. М.Шульга також оприлюднив показники зі ксенофобії (стійке переконання, що представників певних етносів не варто пускати в Україну) щодо вищезазначених національностей. Так, наприкінці 80-х рр. ксенофобські настрої до євреїв висловлювали 10% українців, на початку 2000-х рр. цей показник збільшився майже вдвічі до 18%. Стосовно росіян ксенофобія спочатку була мало виражена (початок 1990-х рр.) - на рівні кількох відсотків, потім зафіксовано незначне збільшення цього показника. Водночас ксенофобія стосовно циган була досить високою, а станом на 2002 рік тільки 50% респондентів не бажало пускати представників цього етносу в Україну. У контексті розрізу за регіонами заступник директора Інституту соціології навів цікаві дані. Зокрема, він повідомив, що в західному регіоні країни зафіксовано значне зниження рівня толерантності стосовно росіян, євреїв і циганів. "Якщо в 1994 році до росіян була толерантність у 60% населення Західної України, то на початку 2000-х рр. вона знижується до 15%", - сказав М.Шульга. Показники щодо толерантності до євреїв і циганів на заході країни представляють таку картину: євреї - зниження з 30% до 5-6%, цигани - з 15% до 3-4%. У центральних областях України толерантність до росіян знизилася більше ніж удвічі. На сході країни відбулися найменші коливання цього показника щодо росіян, і наразі становлять близько 70%. Рівень ксенофобії до росіян на заході залишається відносно постійним (6-7%). У центрі зафіксовано різкий сплеск ксенофобії до циганів, також відзначається тенденція до зростання цього показника щодо євреїв. У свою чергу, співголова Антифашистського форуму України, народний депутат (Партія регіонів) Дмитро Шенцев зауважив, що такі тенденції дуже інертні. "Ми хотіли б звернутися до політиків, щоб вони сьогодні, у період виборів, утрималися від того, щоб грати на низинних настроях нашого суспільства, щоб вони не використовували теми розпалювання міжетнічної ворожнечі, всякого роду ксенофобії, войовничого націоналізму в політичній боротьбі", - наголосив він. У моніторингу Інституту соціології НАН України, використовується шкала Богардуса, яка дає змогу визначити рівень дистанції між етносами, ступінь міжетнічної толерантності та упереджень. Респондентам пропонувалося відповісти на запитання, наскільки близько вони готові допустити до себе представників інших етносів: від готовності прийняти їх як членів сім'ї або як близьких друзів (толерантність) до твердження, що їх взагалі не варто допускати в Україну (ксенофобія).

Інтерфакс 

Ці "жахливі" данні не можуть не радувати. Сподіваюсь таки українська нація поборе цю хворобу під назвою толерантність.

Києворуські Афоризми


          Літописець Нестор

    З «Іпатіјового літопису»
• Один камінь багато горщиків переб'є.
• Не поморивши бджіл, меду не їсти.
• Віјна без мертвих не бува.

    З «Лаврентіјового літопису»
• Ліпше добра віјна, ніж невірниј мир.
• Де закон там і образ багато.

    З «Бджоли»
• Тој, що копа яму під близьким своїм — впаде до неї.
• Рана від вірного друга гідніше за поцілунок ворога.
• Не покидај старого друга, бо новиј не буде схожиј на нього.
• Золото вогнем випробовується, а друг — життєвими халепами.
• Друга шукај не того, хто ласкавиј до тебе, хто пристає на твою думку, а міцного порадника, хто корисного для тебе шука ј чинить опір твоїм необміркованим словам.
• Усім годити — зло.
• Належить двічі слухати, а один раз сказати.

    З «Менандра»
• Розум — багатcтво для людини.
• Бажаючи одружитиcя, розпитај cуcідів, а відтак одружиcя.
• В щохаті є один раб — cам ґазда.
• Краще мовчати, ніж зло казати.
• Або не роби таємниці, або загадавши її відај її лише cам.
• Багато випитого вина мало дає розуміти.
• Отримавши добро, пам’ятај, а зробивши — забудь.
• Приємно на море здаля дивитиcя.

    З «Виcловів Іcихія і Варнави»
• Цурајcя похвали, cоромcя ж докору.
• Ліпше в дірявому човні пливти, ніж зліј жінці cказати таємницю: бо тој тільки тіло затопе, а та вcе життя згубе.
• Бджола на дзвін лете, а мудриј на кориcні мови поcпіша.
• Ледачиј гірше за хворого, бо хвориј, коли лежить, то не їcть, а ледачиј і лежить і їcть.
• Гоcтрість зброї — на її кінці, гоcтрота ж розуму — в голові.
• Ні вовк cіроманця, ані змія зміюку не занапаща, а людина людину згубе.

    З «Повіcті про Акіра Велемудрого»
• Краще з розумним камінь піднімати, ніж з дурним вино жлуктати.
• Не будь cолодким без міри, інакше тебе зїдять, ајбо ј не будь гірким без міри, щоби не покинув друг твіј.
• Поcлухати розумну людину — як за cпраги холодної води напитиcя.
• Краще один горобець, якого тримаєш в руці, ніж тиcяча птахів, що летять у повітрі.

    Матеріял з книжки «Ізборник. Повісті Давньої Руси»

   
Як панство ся ставе до мови цього допису?

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

100%, 5 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Сильна брехня від безсилля

Мене завжди вражають люди, подібні одній моїй знайомій, що кілька років при кожній нашій зустірчі постійно критикувала Юлю, а як прийшов час другого туру обрання президента України, то всіх стала агітувати голосува за Тимошенко, бо якже можна дозволити "бандюковичу" стати президентом. На що я відповідав: ви ж казали самі, що вона злодійка, нещадно обкрадає державу, то чим злодійка краще за баньдюка? Де логіка, якщо обидва претинденти погані? Чи не правильніше висказати своє правдиве ставлення і проголосувати "проти всіх" - нехай знають рівень їх легітимності.
Особисто я не поважаю таких людей, які піддаються на подібні політично-технологічні гачки: обирай краще з двох зол. Подібним чином вдруге нав*язали нам Кучму в президенти, зробивши його опонентом Симоненка. На щастя, люди стали мудрішими і результат реально правильний, як би він комусь не подобався.
Принагідно хочу відповісти всім моїм друзям, які чомусь вперто винуватять у цьому програші помаранчових сил ту велику (!) кількість виборців, що проголосували "проти всіх", а також які свідомо не прийшли на вибори. Шановні, а хіба немає вашої вини у тому, що обраний вами кандидат у президенти не мав належної підтримки в суспільстві? Тут і ваша вина - обирайте більш позитивного кандидата в першому турі, який би влаштував більшу кількість виборців. Перемога в своєрідному рейтинговому голосуванні по відношенню до інших політиків не є обставиною для фактичного примусу інших виборців голосувати за ваш вибір. Ні, шановні. Пані Тимошенко топила в багнюці Ющенка та інших, бо була твердо переконана у своїй перемозі, якщо в другому турі зійдеться з Януковичем - от і отримала, що заслужила. І ми з вами отримали те, чого варті. Як казав Черчіль, коли його несподівано "прокатали" на виборах: демократія - це така гидота, але кращого людство досі не придумало.
Також я іронічно ставлюсь до теперішного вереску різних політсил щодо адміністративного пресу з боку пратії влади. А як ви хотіли, любі друзі? Хто винуватий, що ви такі роз*єднанні і слабкі? Невже регіонали мають бігати до вас і догоджати, перепрошувати, що на ніжку десь натупили? Давлять і правильно роблять - вчиться бути сильними, вчиться підтримувати одне-одного, вчиться гуртувати свій партійний актив та симпатиків у дієву соціальну силу.
Мене здавна злило гасло, що нам всім потрібно об*єднуватись. По-перше, я знаю якість більшості наших українських партій, де все реальне членство складається з голови, його друзів і бугалтера, тому і казав: від кількості складання нулів сумма не збільшується. Пригадуєте, як "Наша Україна" на минулих виборах зібрала купу партій так би мовити "національно-демократичного" спрямування, а голосів від того практично не добавилось. По-друге, мене злить, коли це об*єднання національно-демократичних сил розуміють як суто фізичний процес створення єдиної партійної структури. Шановні, але справжнє об*єднання можливе тільки довколо ідеї! Наголошую: ІДЕЇ !!! А не довколо якоїсь людини чи угруповання!  Однозначно. І сподіваюсь, що події останнього часу це ясно показало і доказало! Та, на жаль, висновків з того я, на разі, не бачу. Є тільки галас і вереск слабаків, що їх луплять за їх дурість і неорганізованність, ну а я - за цей виховний процес.
Нещодавно обклався різними партійними газетками і тупо перечитав їх од початку і до кінця - і жодної! Наголошую: жодної конструктивної ідеї я там не знайшов - суцільне словоблуддя, так би мовити на термінології журналістів - "одна водичка". Жодної конкретики або чіткої ідеї та програми дій. Порожняк женуть повний - от і вибирай, який порожняк торохкотисть гучніше.
Найбільше це вдається пану Сергію Тігіпко з його "Сильною Україною". Я давно приколююсь з того, що прошу пояснити співрозмовника про політику: як розуміти ці слогани "сильна Україна", "сильний президент", а недавно ще прозвучало "сильний Львів". Це як: сильні фізично, ідейно, інтелектуально, морально? Жодна з перелічених якостей пану Тігіпко не притаманна, як і молодість, тому казати про нову молоду генерацію теж зайве.
Якби "Сильну Україну" створив і очолив хтось з братів Кличко - то я б це якось зрозумів, хоч все одно слоган дубовий, але най вже буде, як і їх "Удар". Принаймні Клички дійсно прославили і прославляють Україну в світі, роблять багато корисного і порядного, що не притаманне пану Тігіпку. Нагадаю прислів*я: хто старе згадає - тому око геть, а хто забуде - обидва.
Які такі-сякі досягнення за паном Тігіпком? Я  щось не чую про жодне суспільне (а не особисте!) досягнення з доробку пана Тігіпка, особливо цікавить його провальне кураторство над "АвтоЗАЗ", а також невже він сподівається рекламною ЗМІєтворчістю затерти пам*ять про його злочинне керування виборчим штабом Януковича у 2004 році? Організатор масового фальшування включно до взлому сервера, якого за провал вилупили і викинули геть, а тому він кілька років переховувався за кордоном - і це будівничий "Сильної України"? А щоб вам недобре було, хто цьому брехунцю повірив.
На жаль, нічого конструктивного не знайшов я у словесах "Фронту змін" Арсенія Яценюка, якому симпатизую, але все одно за гарні обіцянки не обиратиму ніде. Гарно сказати "Зміни своє життя на краще", але як це на ділі має відбуватись - де пояснення? Змінити мило на шило? Дякую, Арсенію, але погуляйте і подумайте.
Пан Гриценко взагалі щез з ефіру - напевно "ворог їх держави" заховався до бункеру і очікує ліпших часів.
Стосовно "Батьківщини" - коментарі зайві, бо то повне відро сміття, яке треба одним махом викинути на смітник, а ось "Наша Україна" з паном Наливайченко на чолі можливо до чогось путнього і прийде, але поки що теж хай погуляють і подумають.
Для чого я все вищенаведене оповів?
Для того, щоб заявити про своє рішення стосовно майбутніх виборів: я голосуватиму проти всіх по всіх списках - най знають! Тільки на голову Львова я маю виважену думку, кого обирати і буду конкретно черкати в бюлетні проти імені. А голосувати за тумани сімнадцяті я не буду однозначно.
У нас у Львові спромоглись встановити в центрі комп*ютерне табло, яке відповідає туристам на різні питання, але ніде навіть в інтернеті я не можу знайти офіційної виборчої інформації від ТВК про місцеві виборчі округи, про всі партії та кандидатів. Якщо мені не дають можливості вивчити і проаналізувати ці важливі теми політичного вибору для прийняття виваженого рішення: кому я маю довірити свою частку прав на владу - я відмовляюсь її віддавати.
Зрозуміло, що якась влада все одно буде, але вона не буде мати того рівня легітимності, якщо подібних мені буде значне число, а щоб там не казали - а фальшування на виборах обманює в першу чергу самого їх організатора - він власними діями позбавляє себе знання, скільки його підтримує реально люду. Відбувається продукування фантому влади, що відверто є великою фігнею, подібно до великих грошових "посівів" судді Зварича.
Спрогнозувати перемогу регіоналів на місцевих виборах не важко, але спрогнозувати, що буде далі - дуже і дуже важко. Але то вже інша розмова.

Богдан Гордасевич
м.Львів-Рясне

56%, 10 голосів

44%, 8 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Ласкаво прошу в замітку

http://blog.i.ua/community/1826/558497/
 
там інфа з Російського порталу  але ... темрява не має національності і діє дуже підступно..портал розкриває очі на реалії життя.... нашог з вами життя.....

 наш ворог - АЛКОГОЛЬ (починаючи з пива і закінчуючи спиртом - то все не має значення, бо це як калібр зброї..або сила массового знищення) ,  Цигарки... Ця гидота містить в собі 14 наркотичних речовини!

про те, чому в Росіїї, та й в нашій країні теж саме, йде війна і кому це вигідно, щоб нас з вами майже не було..особливо тих, хто здатен мислити, творити... подивіться хочаб першу лекцію з того сайту... бажано з дітьми, особливо з підлітками.

тут розміщені деякі роліки на цю тему (з Ютюбу) - http://blog.i.ua/community/1826/560561/


Бувайте Здорові!

Ваша Ружа rose

Співчуваю сліпцям і нам, зрячим, також.

"Только слепой не видит улучшения жизни"
"Жить стало веселей, жить стало лучше"
вислови прем’єр-міністра України Миколи Азарова з прес-конференцій у серпні-вересні 2010

Почувши про висновки швейцарських банкірів, я спершу подумав, що вони там посліпли всі і не бачать нашого всенародного благополуччя, бо наші керманичі як теперішні, так і попередні, заявляли виключно про процвітання України і народу... А потім якось засумнівався: чого б це швейцарцям хворіти на сліпоту? З якої-такої причини?
І навпаки, ще з радянських часів я бачив сліпців, які керували країною і казали, як все добре, аж раптом країна розвалилась і виявилось, що все було до навпаки погано і дуже погано. З тих же часів жарт, коли компартійний чиновник виступає перед робітниками і каже: "В наступній п’ятерічці ми будемо жити ще каще!", а йому зі залу лунає репліка:"Ви - то ясно, а ми?"
Тому я цілком згоден, що тільки сліпий не бачить, що Миколі Азарову і всій їх гоп-компанії на чолі з Віктором Януковичем жити стало і краще, і веселіше, але нащо таке глобальне узагальнення? Як і отой "середній рівень", де на одного міліонера приходиться міліон одногривневих громадян України, а в середньому - всі в достатку. Однозначна брехня!
І що мене особливо цікавить, так цей феномен влади, добувшись якої люди міняються до невпізнання. Особлио та дивна впевненність кожного керманича, що люди будуть вірити його брехні, тоді як насправді він обманює виключно себе самого і з того сліпне. І навпаки: без влади люди раптом стають зрячими! Подивіться, як прозріли і Юлія Тимошенко, і Віктор Ющенко, а до того ще зовсім недавно - та ж то були напівбоги, що знали все і вся, а навколо них було прямо таки райське життя, ними ж дароване людям...
Шкода, звичайно, що нам не світить на майбутнє нічого світлого в Україні з такими зрячими до сліпоти керманичами, бо все йде точнісінько як в тому іронічному жарті, що найгірші в Україні є хохли, які заважають москалям і жидам будувати Неньку-Україну...


Тут мало б йти посилання, але чомусь у "Фокусі" тільки російська мова, тому я користуюсь перекладачем і подаю матерал у відповідності до норм мовного етикету.

У рейтингу багатства громадян Україна - передостання в Європі

У "рейтингу багатства" середнього громадянина від швейцарського банку Credit Suisse Україна зайняла передостаннє місце серед 40 європейських держав
Згідно з даними звіту Global Wealth 2010, середній розмір статків громадянина України складає 2700 доларів, що лише на 200 доларів більше, ніж в найбіднішій державі Європи - Молдові. Причому якщо за останнє десятиліття середньостатистична Молдавія збільшила свій стан майже в чотири рази, то середній українець - тільки в три.
Дані звіту свідчать про те, що максимальний розмір статків українців був досягнутий в 2007 році (6 тис. доларів), але в наступному через світову кризу ми зубожіли на 2 тис. доларів, а минулого року - ще на 1,5 тис. доларів. Для порівняння: стан середнього поляка складає 28,6 тис. долл, румуна - 12,4 тыс. долл. росіянина - 10 тыс. долл., білоруса - 6 тыс. долл.
У експертів дані, озвучені Credit Suisse, не викликають ніяких сумнівів. "Різні міжнародні індекси і рейтинги вже не перший рік демонструють, що ми і по інших чинниках знаходимося на одному з самих останніх місць в Європі", - заявив в коментарі "Комсомольській правді в Україні" директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
Аналітик пояснює що низькі місця України в рейтингах обумовлені низьким ВВП на душу населення : "Наша економіка неконкурентоздатна і виробляє мало продукції, а жителі, на відміну, скажемо від Грузії, багато, у зв'язку з чим і показник виходить низький".
Крім того, рейтинг прибутків середньостатистичного громадянина різко  контрастує з рейтингами найбагатших людей України. Наприклад, за результатами рейтингу Фокусу, сумарний стан 200 найбагатших людей України складає 50 млрд. долл причому 30 млрд дол. - стан першої двадцятки. Українські мільярдери регулярно фігурують в рейтингах найбагатших людей планети, чого не скажеш про представників більшості країн Східної Європи.
http://focus.ua/economy/150020