Україна 27 березня о третій годині ночі за київським часом переходить на «літній» час.

Стрілки годинника будуть переведені на 1 годину вперед.

Перехід на «літній» час здійснюється згідно з постановою Кабінету міністрів від 13 травня 1996 року.

Перехід на «літній» час традиційно здійснюється в останню неділю березня.

Практика щорічного переходу на «зимовий” і «літній» час застосовується зараз у більш ніж 100 країнах світу. На думку експертів, це сприяє раціональнішому розподілу електроенергії, використанню світлового дня. У ряді країн дата переходу визначається з урахуванням регіональних особливостей.

УНІАН.

Вчора подивився Шустер Live. Частину де про Лівію. Гидко стало. Влада та оппозиція змагалися хто виллє більше бруду на Каддафі. Була звісно Богословська, але в кожному шоу повинен бути цап-відбувайло, свій клоун. Вона з роллю справилася. Жирні, лощенні депутати та депутатки, огорожені кордонами бодігардів він народу, представником якого вони є, сиділи і нахабно розповаідали, як вони підтримують встановлення демократії американськими стелсами.
Що саме цікаве, те, що ті хто нещодавно протестували проти дій Росії у Грузії, в цей раз виступають за США. Ті хто яро виступав проти Косово, зараз також виступає за операцію в Лівії. І відмазка є в обох сторін. «Западників» те, що є резолюція ООН, «східників», що «за» виступила Росія. Театр абсурду та мистецтво брєда. Я, до речі, проти як того, що відбулося в Югославії в 98 році, так і в Косово, так і проти російської операції в Грузії. Але кого цікавить той державний суверенітет? Ми в цьому переконалися на вищезгаданних прикладах, в куту столу стоїть право сили, як це було 100, 200 та й далі років тому. Міфи про демократичне суспільство лише міфи, як і про світле майбутнє комунізму. Просто змінили одну ідеологію на іншу. А так був ще Омар Арфуш. Але кого він здивува? Те що Каддафі оплачував «помаранчеву революцію»? А хто її не оплачував? Те, що платив Саркозі? Теж не дивина, хоча Ніколя певно получить по попі від раввина, коли завітає в синагогу. Дивна ця арабо-єврейська дружба. Дивна, але не більше. Особливо якщо згадати Маркса, який казав, що богом єврея є капітал. Він знав, адже сам євреєм був.
Дивує інше. На кого це все розраховано? Невже не зрозуміло, що події в Єгипті, Тунісі, Бахрейні, Лівії – це політика США по дестабілізації регіону? Хто ще вірить в казки про демократію? Питанням є нафта, а не як не демократія та права людини. Але наші політики вдало відпрацювали свої доляри. Браво!
Скоро нас чекає наземна операція союзників, адже повстанці не зможуть повалити режим Каддафі, і не тому, що ресурсу немає, а тому що повстанців немає. Є купка запроданців і все. Наступним буде Ємен. Кажуть там також демократії немає. Не дарма в США змінили терориста №1. Тепер це бойовик «Аль-Каїди» з Ємену. 
Ну а ви, панове овочі, сідайте біля Тель-Авізора і чекайте новий блокбастер – Дядя Сем проти тиранії і за щастя планети Земля. 

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці: Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми - українці?                                                                              (Віктор Баранов)

А вам подобається ця пісня?

26 березня - День внутрішніх військ МВС України!

Вітаю зі святом тих, хто до цих військ причетний!

Чесно кажучі не уявляю чим ці війська займаються? Охороною тюрем? Охороною людей? Охороною якогось майна? Відпрацьовують антитерористичні дії, чи ще щось? Просвітіть, хто "в курсі". Прапор гарний

"Гасла нинішньої влади про боротьбу з корупцією є лише гучною піар-акцією та спробою відволікти увагу суспільства від жахливого погіршення соціально-економічних умов життя українців. Нескінченні телевізійні серіали про затримання чергового корупціонера, виклики на допит у прокуратуру – є всього лише димовою завісою, яка приховує запеклу боротьбу між сьогоднішніми та колишніми корупціонерами за можливість грабувати країну. Що примітно, у всіх корупційних схемах задіяні представники колишньої окупаційної системи – комуністи чи їхні нащадки. Тому очевидно, що без люстрації неможливо зламати хребет корупції", – про це заявив лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок під час зустрічі з українцями Полтави 24 березня 2011 року.

Також лідер "Свободи" зазначив: "Кожна "нова" влада розпочинає з гучної антикорупційної кампанії, в результаті якої рівень корупції набирає нових обертів, а індекс корумпованості України долає чергові "вершини". Коли корупціонери борються з корупцією – результат передбачуваний та очевидний. Це те саме, що гасити вогонь бензином. У результаті лише зростає рівень поборів, корупційний "податок", яким окупаційна адміністрація, ніби даниною, обкладає кожного українця.

Корупція в Україні схожа на систему, що здатна до самовідновлення та збільшення можливостей опору спробам її подолати. Секрет успіху корупції та корупціонерів криється у системі відносин, закладених ще у брежнєвські часи. Саме тоді компартійна номенклатура апробувала корупційні схеми, які значно розширилися у постколоніальній Україні.

Примітно, що і в нинішньому уряді комуністи зберігають своє, мало не священне право сидіти на корупційних потоках. Для прикладу, митниця яка є чи не найбільшим корупційним джерелом в Україні, в уряді Азарова-Тігіпка-Табачніка віддана на відкуп комуністам. Звідси і ростуть шалені статки, що їх комуністичні бонзи вже навіть не намагаються приховати.

Кричущий приклад реалій так званої боротьби з корупцією – ситуація на Львівській митниці. Після того як депутати-свободівці розкрили контрабандну схему, запроваджену новим комуністичним керівництвом Державної митної служби, та ще й на гарячому затримали контрабандний вантаж на суму понад 10 мільйонів гривень, влада розпочала шалений тиск на свободівців.

Так виглядає, що влада, захищаючи свої корупційні канали, готова вдатися до найрадикальніших методів. Вчора надійшла інформація про те, що з Києва до Львова їде спеціальний підрозділ однієї з силових структур, аби затримати першого заступника голови Львівської обласної ради, свободівця Петра Колодія. Власне, це і є яскравою ілюстрацією того, що за нинішнього режиму реальної боротьби з корупцією чекати годі. Влада нещадно каратиме тих, хто перешкоджатиме їй грабувати країну. Відтак, будь-які позитивні зміни у боротьбі з корупцією без докорінного очищення влади – люстрації – просто не можливі. І нікчемні антикорупційні закони Януковича є тому красномовним підтвердженням. Поки так звані борці з корупцією стрясають повітря – статки їхніх родин і далі ростуть, як гриби після дощу".

Прес-служба ВО "Свобода"

Ти зрікся мови рідної. Тобі 
Твоя земля родити перестане, 
Зелена гілка в лузі на вербі 
Від доторку твого зів'яне! 

Ти зрікся мови рідної. Ганьба 
Тебе зустріне на шляху вузькому... 
Впаде на тебе, наче сніг, журба — 
Її не понесеш нікому! 

Ти зрікся мови рідної. Нема 
Тепер у тебе роду, ні народу. 
Чужинця шани ждатимеш дарма — 
В твій слід він кине сміх-погорду! 

Ти зрікся мови рідної... 

В Єнакієво живуть щирі люди Приберіть непоновлітніх від екранів! Наводка - Юрій Біганський http://maidan.org.ua/static/crazynotes/1300916439.html

Справа про отруєння Ющенка має перетворити третього Президента на посміховисько.

Після відкриття справи по Леоніду Кучмі логічно було б очікувати, що відкриють справу і по Віктору Ющенку. Особливо, якщо взяти за основу версію про особистісні мотиви при відкритті справи. Проте, всі наші джерела в правоохоронних органах говорять про те, що таку справу навряд чи відкриють. Більше того, побутує думка, що головний "удар" по третьому Президенту буде нанесено в більш вишуканій формі. Справа про отруєння Ющенка, яка дала можливість генпрокуратурі опитати близько 10 тисяч осіб завершиться великим "соромом" для Віктора Андрійовича. Є висока вірогідність того, що буде викрито, що насправді ніякого отруєння не було. Або Віктора Андрійовича отруювали найближчі люди. І та, й інша версії уже обговорювалися в пресі. Обидві версії мають велику кількість прихильників серед виборців. А, значить, частина суспільства зможе сказати, що насправді у 2004 році їх обдурили для того, щоб Віктор Андрійович переміг Віктора Федоровича. Більше того, такий розвиток подій стане найбільшим ударом по Ющенку, який і досі відчуває себе ображеним місіонером.


Проте, слід зазначити, що ця справа, так само, як і справа Кучми, не мають нічого спільного із електоральними настроями українців. Політтехнологи нової влади, судячи з усього, не розуміють, що гасла "Кучму — геть" чи "Ющенко — брехун", неактуальні сьогодні. Виглядає так, що політичні радники пропонують показати дієвість влади з наведення порядку через посадку/судове очорнення тих чи інших особистостей. І на цьому фоні вважається, що народ буде менше говорити про ціни в магазинах, податковий тиск і подорожчання пального. Простіше кажучи, пропонується розширити коло тих, "хто довів країну до такого стану". Тепер це будуть не лише Тимошенко і компанія, а також інші відомі діячі з минулого та сьогодення.

До чого призведе така політтехнологія? Перш за все до збільшення страху в суспільстві. Можливо на початковому етапі трохи зросте довіра до вертикалі влади. Але в середньостроковій перспективі прірва між життям владної еліти і всіх інших тільки збільшиться. Адже кримінальна справа проти Кучми не йде паралельно із наведенням елементарного порядку в органах влади. Більше того, системного підходу до вирішення соціальних питань сьогодні немає і, судячи з усього, не буде. Тобто з точки зору обивателя посадка навіть такого політика як Кучма — це всього лише красива картинка з телевізора, яка сприймається не як шлях до утворення правової держави, а як  внутрішньовидові ігри можновладців. Чи буде хтось виступати проти цього? Ні. Але й симпатій це не принесе.

Другим, не менш важливим наслідком стане те, чого найбільше боялися всі: розпочнеться розкручування маховика репресій. Політтехнологія "вороги влади мають сидіти в тюрмі" не передбачає зупинки на одному чи двох персонажах. Правоохоронці мають весь час доводити свою необхідність, тому вони повинні розкривати заговори, знаходити ворогів і т.д. Зрештою, це всі знають, всі розуміють, але в суспільстві побутує думка, що нас це не торкнеться. Чому? Тому, що ми дуже любимо копирсатися у власній історії, але вона нас нічому не учить.

І останнє. Про перший рік правління Януковича говорилося і писалося багато. І все ж непоміченим пройшов той факт, що Віктор Федорович  не хоче навіть думати про те, що він прийшов до керма країни всього на кілька років. І саме це є головною причиною вибору політтехнологій. Саме політтехнологій, бо ідеології тут нема і над нею ніхто не працює.

http://compromat.ua/ru/16/59666/index.html