Богдан Гордасевич:На мою думку вкотре замовчано головне питання для молоді: чесного кар'єрного зросту. Зараз в Україні діє тотальне правило захід на посади і просування службове через так званий "задній прохід" причому на 100% без винятків! Мрію побачити ту молоду людину, яка отримала серйозну посаду в адміністрації чи держорганах України просто зайшовши у відділ кадрів і запропонувала свої послуги. І була прийнята без хабаря чи ще якогось стороннього чинника впливу! Просто пройшла чесно посадовий конкурс і посіла на посаду, гарно себе проявила і почали службове зростання - і все чесно та справедливо. Панове, в Україні це можливе хіба що на фронті і все! Більше ніде! Саме тому звичайна молодь тут в Україні жити не хоче і не буде! А незвичайна молодь типу пана Вітренка - буде! Без справедливих так званих "соціальних ліфтів" наша країна приречена! Президент США Обама буз з найнижчих соціальних низів! Нижче було нікуди: син чорношкірого емігранта! Але... Так, є Зеленський, але перепрошую, які "плечі" не від малечі за ним стояли! Отож.
Як повернути українську молодь
19 червня, 2022
Любомир Сопільник
Радник голови Львівської ОДА з питань молодіжної політики
Поміркуймо, хто буде розбудовувати післявоєнну Україну і що може повернути або утримати молоде економічно активне населення на батьківщині.
Кожен з нас хоча б раз у житті замислювався про переїзд. Харків'яни вбачали нові кар'єрні можливості у Києві, кияни хотіли втекти від метушні мегаполіса у Львів, а львів'яни — пошукати кращої долі у Польщі. Виявляється, бажання мають властивість збуватися і не завжди так, як ми собі планували.
За три з половиною місяці близько 14 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки, більшість із них жінки та діти. Саме такі цифри наводить ООН в останніх звітах. Масштабів та швидкості такого переміщення ще не знала світова історія. Львівська область прийняла до 400 тисяч переселенців з Бучі, Ірпеня, Чернігова, Маріуполя, Херсона та інших куточків країни.
В автобіографічному романі Марка Твена «Загартовані» автор описує як американці цілими родинами переселяються зі сходу США на дикий захід у пошуках щастя та кращої долі. Зараз ця історія повторюється в Україні — майже 7 млн біженців виїхали на Захід, заради кращого життя, безпеки та майбутнього своїх дітей. Тільки Захід у нашому випадку не дикий. І повернути українську молодь додому з США, Європи, Канади та інших процвітаючих країн, завдання над-амбітне для нашої держави, тим більш у стані війни.
Передусім — безпека та побут
Жінки та діти повернуться, лише коли будуть почуватися захищеними, без нічних тривог і біганини по бомбосховищах. Наразі 15,7 мільйона українців потребують гуманітарної допомоги, а ще сотні тисяч жителів України не мають доступу до води та електроенергії, в таких умовах жити неможливо.
Загалом, за підрахунками KSE Institute, через війну пошкоджено, зруйновано чи втрачено понад 44 млн квадратних метрів житла українців. Молодь, що втратила дах над головою і не отримає альтернативу від держави, не матиме куди повернутись. До прикладу, наприкінці квітня у Львові почало функціонувати модульне містечко, де у мінібудинках мешкає 350 сімей. Та у масштабах міграції це лише маленький крок до розбудови інфраструктури. Проте безпека залежить не лише від воєнних дій.
Наразі у суспільстві гостро стоїть питання легалізації вогнепальної зброї для цивільного населення. Хоч зараз МВС декларує суттєве зниження рівня криміналу, на це вплинуло рішення Верховної Ради щодо посилення відповідальності за майнові злочини в умовах воєнного стану — тепер за такі злочини можна отримати від 10 до 15 років ув’язнення. Погіршення соціально-економічної ситуації в країні неминуче спричинить ріст злочинності, зокрема насильницького характеру.
По-друге, підвищувати якість освіти
Більш ніж 3 мільйони українських дітей, за даними ООН, були змушені перервати освітній процес. Загалом пошкоджено, зруйновано або втрачено 1123 навчальних заклади та 621 дитсадок. Враховуючи майже два попередніх роки пандемії, яка теж змусила перевести навчання в онлайн-режим, якість освіти бажає кращого. Якщо війна затягнеться, навчальний сезон 20222023 у школах та університетах як мінімум у 10 областях буде зірваний. Найменше, що може зробити та робить у цих обставинах Львівщина — забезпечити тимчасово переміщеним особам та навчальним закладам умови для налагодження навчального процесу. Для українських абітурієнтів зараз спрощена програма вступу до наипрестижніших шкіл та університетів світу. Чи повернуться вони додому після навчання? Так, якщо матимуть гідні робочі місця, достойну оплату праці, доступні кредити на житло. А щоб зробити це не лише передвиборчими обіцянками, потрібні реформи.
По-третє, зміцнювати інститути влади
Надто високу ціну ми платимо за наш суверенітет і незалежність, щоб поступитися верховенством права, лишити корумпованих чиновників та суддів. Маємо запитати у кожного представника державних органів та законодавчої влади: чим вони займалися під час війни, як працювали для наближення перемоги та що готові зробити для процвітання країни. Якщо відповідь на бодай одне питання залишиться невизначеною — люстрація. Це ж стосується і псевдоволонтерів, які, користуючись ситуацією, привозили під продаж автомобілі з нульовим розмитненням, непогано заробили на товарах гуманітарного та військового призначення. Навіть у лавах ЗСУ є перевертні в погонах, що отримують дрони та тепловізори від благодійних фондів і перепродають назад. Такі розслідування вже активно ведуться за сприяння Львівської ОВА. Вкрай важливо зробити процеси перевірки волонтерів максимально прозорими, бо полювання на відьом може викликати новий виток недовіри до інституту влади.
І, нарешті, сильна економіка
Зрозуміло, що економіку виснажує війна, росте рівень інфляції та безробіття, падає ВВП. Проте, нас підтримує весь цивілізований світ, інвестиції в розбудову України прийдуть як тільки скінчиться війна. Вже зараз є позитивні зрушення — відновлюється промисловість. Більш ніж 900 заявок від початку війни Львівська ОВА отримала від компаній з усієї країни, що планують переміщення або вже розгорнули свої виробничі потужності та офіси у Львівській області. Серед них найбільше представників галузі машинобудування, харчової індустрії, легкої промисловості та хімічної галузі.
За результатами дослідження Міжнародного республіканського інституту у 2021 році, постіино жити за кордоном мали бажання 39% украінців віком від 13 до 35 років. Основною причиною назвали брак економічних перспектив. Держава повинна боротися за будь-який відсоток українців, які хочуть жити та працювати за кордоном. Молоде покоління має розуміти, що країна зацікавлена та не байдужа до своїх громадян, і їхніх ініціатив почати свою справу — бізнес, громадський чи мистецький проєкт. Для цього необхідно налагодити ефективну комунікацію між владою та молоддю, розробити процедури надання фінансування, процеси ухвалення рішень і налагодити співпрацю з міжнародними донорами та інвесторами.
Держава не може існувати без молоді. Тому в тандемі співпраці активного, свідомого населення та влади можна розвинути державу в економічному, освітньому, науковому, соціокультурному сенсі. Для того, аби зупинити масовии виізд громадян за кордон, необхідно вже залучати молодь до розв’язання цих питань. Попереду складнии період для кожного украінця, але чи справедливо все життя гнатися за маибутнім на чужині, коли випадає шанс розбудувати власну державу?
9:52 20.06.2022
