хочу сюда!
 

BESTиЯ

36 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 32-43 лет

Заметки с меткой «луганщина»

Граф-бродяга


https://www.youtube.com/watch?v=JUvnQ7ErjN8&feature=youtu.be

"Тільки не називайте мене Чінгачгуком!" - Творча інтелигенція Луганщини. Граф-бродяга С. Орлов розповідає глибоко філософські речі. Тобто те, що він пізнав у своїх невтомних мандрах планетою Земля.

Дети Станицы Луганской просят помощи!!!

Станица Луганская сегодня, за три года войны дети станицы впервые получили помощь, впервые..., поэтому мы просим Всех кто в состоянии помочь присоединиться к нам, пусть доброта и милосердие согреет теплом этих детишек, за летом приходит осень и зима, подумаем об этом сегодня. 26 червня 2017 року Микола Кожушко голова ради ДОДГО "Правозахисна Спілка "Допоможемо Дітям" доставив гуманітарну допомогу до Станиця Луганська ( Луганська обл до Луганська 12 км) для дітей у рамках акції "Діти Дніпропетровщини дітям -дітям Донбасу" .
Дякую , Дніпропетровській обласній раді та Дніпропетровській обласній державній адміністрації за підтримку проведеної акції, усім громадським організаціям, активістам та небайдужим жителям України. Особиста , ГО"Сонячний Світ", ГО "Рух Вільна Доля" Дніпро" Дмитру Смолянському та та Молодіжному Центру Дніпропетровщини.
Особлива подяка підприємствам організаціям та установам, що надавали постійну допомогу протягом 2014-2017 років, завдяки якій ДОДГО "Правозахисна Спілка "Допоможемо Дітям" разом з ГО"Сонячний Світ" змогли доставити гуманітарну допомогу (продукти харчування, одежу, , у міста: Добропілля, Словянськ, Краматорськ, Красний Лиман, Сватово, Северо-Донецьк, Авдієвку, Маріупіль та інші населені пункти зони АТО та переселенські містечка у Дніпропетровській області.
Разом з усіма вами ми покращували життя та вирішували проблеми дітей сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей с особливими потребами, дітей переселенців і тих, що перебувають у складних життєвих обставинах. Допомагаючи дітям ми спільно будуємо майбутнє нашої рідної України!
Акція по збору гуманітарної допомоги продовжується за адресою: м.Каменське, проспект Перемоги 28, приміщення ГО"Сонячний Світ".
Фінансова благодійна допомога: карта Ощадбанка 5167490068946756.
https://www.facebook.com/groups/kogushka1982
https://vk.com/dopomozhemo пресс служба ДОДГО "Правозахисна Спілка "Допоможемо Дітям"
Фото Миколы Кожушко.
Фото Миколы Кожушко.
Фото Миколы Кожушко.
Фото Миколы Кожушко.
Фото Миколы Кожушко.

Президент знову в зоні АТО на Луганщині


Президент передав санітарні автомобілі медикам Луганщини 12.04.2017 17:34 301

Перебуваючи з робочою поїздкою у Кремінній на Луганщині, Президент України Петро Порошенко передав медикам області нові автомобілі.

Це санітарні автомобілі та два реанімобілі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Приємно брати участь в передачі десятків санітарних автомобілів для центрів первинної медико-санітарної допомоги та двох реанімобілів для обласної клінічної лікарні та обласної дитячої лікарні. Впевнений, що ці автомобілі отримають зараз ті, хто їх найбільше потребує, - первинна ланка, той, хто найближче до людей, до дітей. Впевнений, вже завтра ці реанімобілі будуть рятувати життя луганчан", - сказав Президент.

Серед переданої техніки - неонатальний автомобіль з найсучаснішим устаткуванням, який дозволяє перевозити дітей у найважчому стані.

За словами Президента, цього року передбачено придбати ще 40 санітарних автомобілів до тих 60, які вже працюють на Луганщині.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2210624-prezident-peredav-sanitarni-avtomobili-medikam-lugansini.html

БГ:Потрібно побільше уваги цим регіонам від української влади, бо вони того потребують і заслуговують, хоча зрозуміло, що вистачає там і противників України, але це не причина регіони ущемляти в чомусь. Блокада "Самопомочі" велика гидота, бо зі Львова "торгівля на крові" йде повним ходом прямого сполучення потягами Львів-Москва і назад забитими повністю товарами і народом і їх ніхто не блокує, а на Сході того не можна - це злочин!?! Порошенко - молодчина, що їде на Схід так часто і не з порожніми руками.

Людина яка підкувала блоху.

Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
Мало хто знає про цю людину, її ім*я в мережі майже не відоме.Як і її творіння.Майстер мікромініатюри Алдунін Микола Сергійович народився 1 вересня 1956 року в селищі Південна Ламоватка на Луганщині. З усіх природних і штучних матеріалів з дитинства полюбив метали і металеві вироби.Працюючи слюсарем, а потім токарем на промислових підприємствах, осягнув усі секрети металообробки. Якимось внутрішнім чуттям відразу безпомилково підбирав режим різання металів, це дозволяло збільшувати кількість виробів, підвищувало їхню якість.Мікромініатюрою ж зайнявся відносно недавно.Першою його серйозною роботою стала підкована блоха, яка з’явилася 2002 року.Робота над блохою почалася з підготовки мікрометричного інструменту. Один різець, товщиною в 2 мікрони, заточував по 6 - 7 годин підряд. Дружина Ірина лягає спати, він сидить точить. Прокидається, він точить. На чому заточував? Це вже секрет майстра. Алмазна паста в 3 - 5 мікронів виявилася грубувата. Шукав свої складники. Працював ночами. Пов'язував голову хусткою і надягав одяг з бавовни. Мікромініатюри дуже чутливі до статичної електрики, яку накопичують штучні тканини. Трохи доторкнешся до них зарядженим різцем - вона, як жива, стриб кудись убік. Одягнувшись, Алдунін сідав на кухні і пару годин нерухомо чекав, поки осяде пил. І лише тоді починав працювати. Три місяці він точив підківки, кував гвіздки і підковував блошині лапки. А коли забив останній цвях, відсипався майже тиждень.
Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
Підкована блоха.З сідлом і стременами.

«Лапки  у них порожні всередині, а зовні волохаті. Зробив на лапках депіляцію, підстриг кігтики, так би мовити педикюр навів, а потім тільки приступив до підкови. Я підрахував, що на одній сірниковій голівці цих підківок можна вмістити дві з половиною тисячі штук », - згадував майстер.На самих кінчиках чотирьох з шести блошиних лапок виблискують золоті підківки. У кожній - по три гвіздка. Одна блошина підківка Алдуніна важить 0,00000004419 грама. З одного грама золота вийде 22629544 підківки. Тобто можна підкувати більше 5 мільйонів бліх. Ширина кожної підкови - 40 мікрон, довжина - 50, діаметр капелюшків цвяхів - взагалі 5 (в 1 міліметрі 1000 мікрон).Ось ще декілька робіт художника.

Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
Караван верблюдів у вушку голки
Висота 0,25-0,20 мм. Золото 999,9 проби

Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
Тульський самовар
Висота - 1,2 мм. Виготовлений з 12 деталей

Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)

Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
Совет да любовь
 рисове зерно
Висота літер - 0,14 мм. Матеріал-золото 999,9 проби.

Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
Трилінійна гвинтівка Мосіна.
 На рисовому зерні.Довжина - 3 мм. Матеріал-золото 999,9 проби

Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
Автомат АКМ-47
Розташований поперек сірника. Довжина-1, 625 мм. Складається з 34 деталей. Матеріал - золото 585 і 999,9 проби. Час виготовлення - 6 місяців.

Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
О.С.Пушкін
 Портрет на рисовому зерні
Висота 1 мм

Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
російський рубль
 Діаметр - 0,88 мм
Матеріал - золото 999,9 проби

Напередодні 40-річного ювілею Останкінської телевежі умілець змайстрував її точну копію, тільки в 850 тисяч разів меншу. На ній через мікроскоп виразно видно всі антени, супутникові тарілки і навіть ресторан «Сьоме небо».За словами Миколи, до нього часто зверталися представники політичних кіл та шоу-бізнесу - замовляли подарунки, наприклад, портрет відомої співачки на рисовому зернятку або підковану блоху для політика.
Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
Останкінська телевежа 
Розташована на яблучному зерні
Висота - 6,3 мм. Матеріал - золото 999,9 проби

Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
велосипед 
Розташований на швейній голці
Довжина - 2 мм.

Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
Л.М.Толстой
 Портрет на рисовому зерні

Умілець виконав близько сотні робіт. Всі шедеври Микола Алдунін виконував з чистого золота 999,9 проби. За його словами, це було продиктовано суворою необхідністю, адже мікроскопічна деталь, виготовлена з будь-якого іншого металу, на очах могла б покритися іржею.Але найскладнішою своєю роботою, майстер-мікромініатюрист вважає танк Т34/85. Довжина корпусу - 2 мм. Розташована мікромініатюра на поздовжньому зрізі яблучного зерна. "Танк я робив півроку до 60-річчя Перемоги. Майже не виходив з дому, тільки за їжею в магазин. Я взагалі під час серйозної роботи намагаюся не з'являтися на вулиці, щоб не набрати негативних емоцій. Я взагалі люблю військову тематику, а цей танк я робив з пунктуальністю істинного фаната військової техніки", - розповідав Микола Сергійович. - Зібрав з 257 окремих деталей!
Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)
Человек подковавший блоху (16 фото + 1 видео)

"У найближчому майбутньому я збираюся приступити до створення нової роботи - "Мерседеса "довжиною в 15 см із золота, срібла та платини, - планував Микола Сергійович. - Причому в ньому будуть деталі реального автомобіля. Особливу увагу я приділю панелі приладів: всі стрілочки, циферки, кнопочки ..." Була задумка викувати блоху з металу. І щоб вона кадриль викидала на зразок Лесковскої під музику «Тула століттями зброю кувала». Шкода, що його планам не суджено було збутися.На його глибоке переконання, філософії та психології майстерності виконання мініатюрних шедеврів навчити неможливо. Він постійно підкреслював: «Я не художник!» При цьому Микола Алдунін на перше місце в своїй роботі ставив витонченість і красу виконання задумки.Але, напевно, самим головним секретом Миколи було те, що за роботу він сідав лише в гарному настрої, у стані гармонії і любові до себе і світу, до того, що належало зробити.
1 вересня 2009 року Микола Алдунін, талановитий майстер, відзначив у лікарні свій 53-ий день народження. 2 місяці він пролежав у лікарні при інституті ім.Вишневского з ускладненнями після перенесеної операції. У нього був хронічний панкреатит. 9 вересня у Миколи відкрилася сильна внутрішня кровотеча, яку він не зміг перенести. Він пішов, як і жив, борючись і люто вириваючи в важкої недуги кожен свій новий день. «Я не молю, а тільки прошу Бога, щоб він дав мені трохи часу доробити те, чого не встиг», - сказав він другові Олександру Богатирьову, прощаючись, 19 травня в Москві. А планів і нових унікальних задумів у мікромініатюриста було багато ...
                                             Рейтинг блогов Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!

"Ми не стояли на колінах..."

Дмитро Снєгирьов

Повстанський рух на Луганщині 1921-1923 рр.
Провокативні методи та спецзагони ВЧК

У березні 1921 року V Всеукраїнський з'їзд Рад, організований більшовиками, ухвалив рішення щодо посилення боротьби з "бандитизмом", тобто, проти всіх своїх політичних супротивників, оголосивши це "государственной задачей первостепенной важности".
У лютому 1921 року тодішній головнокомандувач всіма Збройними силами Російської республіки Л. Каменєв у доповіді В. Леніну (про стан боротьби з бандитизмом) змушений був визнати, що "банди на території правобережної України мають характер місцевих організацій, які користуються підтримкою та співчуттям населення. Сила банд коливається від 100-250 бійців і має загальну чисельність близько 2500 бійців". У липні 1921 року в офіційній доповідній записці того ж Каменєва згадується 18 повстанських загонів лише в Донбасі, які об'єднували близько 1500 кіннотників та мали 19 кулеметів.
На момент цих подій повітові надзвичайні комісії (далі - ЧК) в Україні були ліквідовані через відсутність відповідної кількості працівників. Їхнє місце зайняли так звані політбюро, які входили на автономних правах до міліції. Повітові ЧК були збережені тільки в небагатьох особливо важливих центрах Донбасу, наприклад, у Маріуполі. Керівництво таких комісій було завжди відоме працівникам, яких скеровували з досить високих посад в апараті "губчека". Про це красномовно свідчать шифровки, які органи ВЧК надавали своїм низовим каральним структурам: "Як встановлено, контрреволюційні організації та угруповання добре обізнані про те, що ВЧК даного часу вимушене на, так би мовити, деяку пасивність. Про те, що таке становище тимчасове, знає кожен з нас... Переконані, що ілюзії наших ворогів, які припускають думку про капітуляцію радянської влади, швидко розвіються, а веселі усмішки на їхніх обличчях зміняться на гримасу жаху і дикого тваринного страху перед лицем всеперемагаючої стратегії комунізму".
Не розраховуючи на місцеві кадри, з Росії, для безпосереднього керівництва оперативною діяльністю органів держполітуправління у Правобережній Україні був призначений російський більшовик В. Євдокимов. Сотні чекістів із різних губерній Росії були відряджені в Україну. Серед них – відповідальний працівник Брянської ЧК Д. Мєдвєдєв, який був призначений головою Старобєльскої ЧК.
Разом з посиленням каральної системи та безжального терору , V Всеукраїнський з'їзд проголосив амністію всім "бандитам", які бажають припинити боротьбу. Амністія діяла до 15 червня, а потім її дію продовжили ще на місяць. Згідно з офіційними даними, амністією скористалося приблизно 10000 повстанців, що свідчить про масштаб повстанського руху на Правобережній Україні. З-поміж тих, хто зголосився скласти зброю, були керівники штабу Махно-Звєрєв, Полєно, Вдовіченко. Проти останнього чекісти використали брудний та відверто провакативний метод. Важко пораненого, його скерував Махно на лікування до Новоспасовки. Там, у непритомному стані Вдовіченка захопили в полон. Піддавши страшним тортурам та моральному тиску, чекісти примусили його підписати заяву про перехід до більшовиків та звернення до повстанців щодо припинення збройної боротьби.
Подібні методи нащадки чекістів використовуватимуть у боротьбі проти повстанців на Західній Україні у 40-50-х роках.
Частина повстанців під загрозою розстрілу перейшли на сторону влади. ЧК тоді вирішило використати їх, аби деморалізувати повстанців із середини: одних відправили до повстанців, інших – розстріляли їхні ж колишні бойові побратими. Ця поразкова пропаганда поєднувалась з жорстокими репресіями проти поранених повстанців та їхніх родин. У випадку, коли знаходили пораненого повстанця, карали не тільки його, а й родину, в якій він переховувався.
Провокації, терор та розстріли заручників стали нормою роботи чекістів. Основним моментом у боротьбі проти повстанців було просунення чекістів та завербованих колишніх повстанців до діючих загонів з метою ліквідації керівництва та морального занепаду усередені загону.
У липні 1921 року Мєдвєдєв, який вже тоді був начальником Старобєльської ЧК, отримав інформацію про наявність у районі великого повстанського загону у кількасот шабель. Загін вів себе доволі пасивно, діяв, здебільшого, з метою захопленя провізії. Це свідчило про те, що загін не мав міцного керівництва. Мєдвєдєв, уникаючи прямого зіткнення із загоном, вирішив деморалізувати загін зсередини шляхом просунення туди завербованої ним людини, колишнього штабс-капітана царської армії на псевдо Басня. Спираючись на колишніх пере вербованих повстанців, які діяли у загоні, чекістам за чотири доби вдалось ліквідувати керівників загону, а самих повстанців, кількістю 350 шабель, переконати в необхідності добровільно перейти до Совєтів.
Приблизно за такою ж схемою чекісти ліквідували загін Огнєва. Цей загін мав характерну деталь: після кожної операції його учасники розходились по домівках та лісах, очікуючи наказів командира. Цим і скористався Мєдвєдєв. Загін, у складі близько сотні багнетів, застали зненацька біля хутора Сємікозова у момент їхнього збору. Місце і дату Мєдвєдєв знав заздалегідь, позаяк за допомогою колишніх перевербованих повстанців сам їх і вказав.
Але найбільш характерною та показовою операцією чекістів, з використанням псевдоповстанських загонів, стала операція з ліквідації повстанського командира Івана Блохи, загін якого базувався у селі Бараніковка Біловодського району. Невелике формування чисельністю близько 50 шабель відрізнялось високою активністю та провело менш ніж за місяць десяток успішних операцій. Про перебіг подій під час проведення чекістсько-військової операції збереглись мемуарні свідчення учасника тих подій, командира 14-го стрілецького полку 2-ї Донської дивізії.
22 червня 1921 року чекісти захопили у полон одного повстанця із загону Блохи. Під час допиту повстанець розповів, що штаб загону разом з командиром Іваном Блохою переховується в очереті біля села Бараніковка.
Та, не знаючи місцевості і проходів, військові самостійно не наважились на проведення операції з ліквідації повстанського штабу. У цей час на допомогу військовим прибув окремий загін ВЧК зі Старобєльська. З огляду на те, що загін ВЧК не був відомий мешканцям села Бараніковка, які підтримували та співчували повстанцям, вирішили видати чекістів за повстанський загін, поширивши з-поміж мешканців села інформацію щодо роззброєння та захоплення у полон частини ЧА новоприбулим псевдоповстанським загоном, чекісти вирішили таким чином витягнути з очерету повстанців.
"24-25 червня загін ВЧК, видавши себе за бандитів, з'явився у селі Бараніковка та після короткого бою заарештував на очах у місцевого населення загін контррозвідників мого полку, чим викликав велику радість місцевого населення. Відразу ж командиру загону псевдобандитів на контррозвідників пішли скарги місцевого населення. В одного селянина взяли бика, в іншого – коней, у третього – барана та корову. Скаржились на те, що комуністи їх зовсім пограбували відібравши останній хліб. Вони стали бити заарештованих, плювати їм в обличчя, кидати каміння, вигукуючи "Вот вам, сволочи-комунисты разверстка", – писав у своїй доповідній командир ЧА. Яскрава картина "народної любові"" до червоних визволителів та їхня поведінка стосовно місцевого населення.
Після суду мешканців села над полоненими червоноармійцями старший загону ВЧК, який видавав себе та своїх людей за повстанців, роздягнув червоноармійців, провів їх селом, аби мешканці переконались, що діють справжні повстанці і закрили їх у хліву, випустивши заарештованого полоненого повстанця. Запевнивши його, що в селі діє невідомий йому повстанський відділ, чекісти дали повстанцеві команду привести до них на перемовини щодо спільних дій отамана Блоху разом із повстанським штабом.
Переконаний в "істинності" повстанців, Іван Блоха разом зі своїми 20 оплічниками прийшов у приміщення виконкому, де знаходився штаб ВЧК, і відрекомендувався місцевим командиром повстанських військ. Ввечері того ж дня мав відбутися суд над полоненими червоноармійцями. В той час, коли для штабу Блохи подали коней для того, щоб їхати на псевдосуд, Івана Блоху вбив командир загону ВЧК, а псевдоповстанці розправились з керівниками повстанського штабу. Двом повстанцям вдалось утекти. Все це побачили мешканці села, які зрозуміли свою помилку, але вдіяти вже нічого не могли.
"Після ліквідації штабу Блохи контррозвідники мого полку були звільнені з-під варти, після чого разом з загоном ВЧК були розстріляні кілька десятків мешканців села, які проявили себе як люди, які співчувають повстанцям. 26 червня контррозвідники повернулися до свого полку. Начальник загону ВЧК вручив подяку мені, товаришу Баклушинському та всім червоноармійцям, які брали участь у проведенні операції", – зазначив у своїй доповідній командир полку.
Методи, які застосовували чекісти у боротьбі проти повстанців на Луганщині у 20-х роках, вони перенесли і в Карпатські гори, використовуючи вже в боротьбі з загонами УПА у 40-50-х роках.
28 листопада 1921 року колегія Донгубчека нагородила голову Старобєльского ЧК Мєдвєдєва золотим годинником "за умелую и усиленную борьбу с бандитизмом в Старобельском уезде". Це була перша нагорода на довгому кривавому чекістському шляху Д. Мєдвєдєва. Через 20 років Мєдвєдєв у лісах Рівненщини знову використовував той досвід провакацій та створення псевдозагонів, який він здобув на Луганщині, але вже у боротьбі з загонами УПА.
Могила отамана Блохи, незважаючи на 80-річне комуністичне панування, доглядається мешканцями села Бараніковка. Людська пам'ять міцно закарбувала імена своїх героїв.
http://www.galinfo.com.ua/news/117056.html

Коментар: не хотів як то кажуть "тиснути на психіку", тому витримав паузу, але для мене підступність ліквідації повстанців не так вражає, як ось ці рядки "...після чого разом з загоном ВЧК були розстріляні кілька десятків мешканців села, які проявили себе як люди, які співчувають повстанцям".
Коли вбивають навіть вже полонених - це огидно, але то є знищення людей, які взяли зброю до рук і чинили активний спротив, проте коли підступом дізнаються просто про світоглядні симпатії чи антипатії і за те розстрілюють мирних людей - це вже не просто підлість, а злочин проти людяності!  Коли вбивають не за дію, а за слово - це найжахливіше, що може бути.
І я ставлю поряд і тих повстанців проти тиранії, хто загинув зі зброєю в руках, і тих, хто просто їх підтримував як міг, за що і був покараний - всі вони є ГЕРОЇ !!!

Результати голосування, яке я випадково збив

Ваша кров - наша свобода, герої!
97%, 37 голосів

Було і загуло, чого там згадувати
3%, 1 голос

100%, 4 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Знову луганщина фейспалмить...

А як ще можна назвати ситуацію, коли в місцевих жителів крадуть вже навіть дороги?

На Луганщині побили депутата-регіонала.

15 грудня в Краснодоні скоєно розбійний напад на будинок депутата облради від ПР , колишнього заступника генерального директора ПАО *Краснодонвугілля* Юря Моїсеєнка. Невідомі жорстоко побили регіонала та викрали цінні речі.
 Депутати - регіонали на сесії Луганської облради вимагають від керівництва обласного управління МВС знайти злочинців.
Всі 104 депутати підтримали це звернення.

Кого знайдуть ?

Згорів сарай, гори і хата! Луганщина в огні,...

На Луганщині через рекордну спеку та сильні вітри палають ліси. Пожежники та робітники лісного господарства працюють у посиленому режимі. Не вистачає техніки та людських ресурсів. А тим часом голова Луганської облдержадміністрації Валерій Голенко допомагає бранькому російському народу – 6 машин та 25 чоловік губернатор відрядив боротися з вогнем до Воронізької області.

Повний текст статті про українського патріота >>>

...