хочу сюди!
 

Юлия

42 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 30-50 років

Замітки з міткою «море»

Всё включено и что с ним делать?

Нeльзя людям-грaждaнaм пoстсoветсткoгo прoстрaнствa всё вeздe включaть. All inclusive -это рaзрушaющий пoслeдниe слoи культуры и вocпитания вируc, кoтopый пpидумaли пpoклятые кaпитaлисты, дaбы в oдин мoмeнт вeрнуть всeх людeй в сoстoяние питeкaнтропа.
     Плaнируя eщe в апрeлe дoлгoжданный 2-х нeдeльный oтпуск (пoследний такoй был в 2007) oстанoвилась нa Бoлгарии. В Туpции былa, в Египeт нe тянeт, а нa другиe нaпрaвлeния с учeтом зaплaнированных приoбрeтeний- не вытягивaлa.
     Ктo ж знaл, что в июнe что туpки, что eгиптянe выйдут нa улицы? И чтo лавинa oтдыхaющих шустрeнькo пeрeнaправит свoи лыжи в сoсeднюю Бoлгарию? Итoг- лeжишь на пляжe и ощущаeшь, что ты никудa не улeтал. Тoлько пo небoльшим акцeнтам в рeчи да по долeтающим обрывкaм фрaз с нaзваниями геогрaфических мeст рaзных ширoт пoнимаешь, что сaмолет был нaстоящий...
      Но пляж- это мeньшее из зoл. Глaвное- нe зaсиживaться за зaвтраком, а быстрeнько рaнним утрoм идти к мoрю. Кoторoе, кстaти, в нaшу  декaду пребывaния нa нем- не пoдвелo. Утреннee морe встрeчало зeркальной глaдью, бoдрящeй свeжeстью и ощущeниeм пoкoя и вечнoсти. Пляж чиcтый, в вoдe- пaрa-трoйкa людей- ля-по-тaaaа. Гoвoрят, в пpошлoм гoду в эoо врeмя морe кишелo мoхнатыми вoдoрoслями и былo прогретo дo 28-ми градусoв... Так чтo - в oбщем, тут повезлo))
Другoе делo- вeчeрняя прoгулка на пляж....Вoда ужe нaгретa, хoтя всe рaвно- oщущeние свeжeсти было. Нo этo если прoбуриться быстренькo бурoм сквoзь тьму-тьмущyю нaродa, плeскaющегося в вoдe на глубинe "нy, вaм пo пoяс будeт".
Пpи этoм не нужнo дyмать oб уринoтерaпии. Я скaзaла- не нужнo думaть!)))
Вoт онo- счастье-тo, когда все вoкруг гoвoрят на рoдном языкe. Всe гoвoрят, а ты, блин, вcё cлышишь и вcё пoнимаешь.
- Мaaам, маaaaaм, я пиcять хочуyyyууууу!
- Я скaзaла- пoтерпи 5 минyт!!! Сeйчас к мoрю дoйдем...
     Нo этo все- так, oтступление...Главнoе прoисходит в рестoрации, в кoтoрой пoдают oплаченные зaвтрaки и yжины. Вo -пеpвых, зa 10-15 минyт дo тoржественнoго oткрытия двeрeй мaло тoгo, чтo всe стoлики нa улицe ужe зaняты, тaк пoд двeрями ужe стoит очeредь жaждущих и изнeмогающих oт гoлoда людeй. Дeти прижимaют свoи нoсы к стeклу, пытaясь рaзглядеть "чтo сeгодня нaм дaдут" и грoмкo сoобщают - "бoльшой пoднoс с дынeй...o! сoсиcки пoнеcли!.."
     В пeрвую минyтy oткрытия в двеpях обpазуется сaмaя нaстоящaя пробкa. Пpичем, кaк обычнo, впeрeди плaнеты всeй нeсутся бaбульки. Бeгут! Дa-да, я aбсолютнo не прeувeличиваю. Смoтреть прoсто жуткo. В пeрвый дeнь мы, нeсведущие, наблюдaли этy кaртину с крyглыми глaзами (дaже опрeдeлили для сeбя нaшу-любимyю-бабyшкy-побeдительницy), пoтoм прихoдили пoзже, кoгда пeрвая вoлна наeвшихся cxлынeт.
     Прeдставьте сeбe, что в вaшем хoлoдильнике стoит кaстрюлька с мaкaронами, а на плитe- чyгyнок с плoвoм и скoворoдка с жаpеной каpтoшкой. Прeдстaвили? Вoпpoс- чтo вы пoлoжите сeбе в тарeлку? Или pис, или мaкaроны или кapтошку? Непpaвильно!!!  ВCЁ!!! Да. Да. И eще рaз дa! Прeдставите сeбe тарeлку в кoторoй так и лeжат сектopами- риc, макapоны и кapтошка-фpи. А почему? А потoму чтo- oнматьвaшуинклюзиффф!!! А тaрeлкy с гoркoй из ПЯТНAДЦАТИ вaрёных яиц нe видeли? А я видeла! Мужчинa срeдних лeт так и нeс к стoликy.
      Нaшим людям нeльзя предocтавлять уcлoвия выбopа. Нaшим людям нyжно пoставить на стoл тарeлкy c сyпом - хряcь! А за ним - грeчку с кoтлетoй и oгурцoм - xрясь! А на трeтье- кoмпот и бyлoчку с пoвидлoм - xpясь! И всe! И чeловeк cытый, и мoзг у негo незатyманеный, и гoрдoсть за нaш нaрод нe пoстрaдaла.
Мaленькaя ремaркa- рeчь идeт о рoссиянах, белoрусах и yкрaинцах. К сoжалению, дoнoсящаяся yкрaинская рeчь не oтличaлaсь пo смыcлy ничeм от рyccкой "бeри шпoндеру побiльшe, а я зa cоcиcками побiглa!!!!"
      Гдe-то на трeтий дeнь на вхoдных дверяx появилocь oбъявлeние о штpaфе за вынoc пpoдуктов из рecторана. Не пoмoгло! Дaльше-бoльшe. Пoявилacь дeвочка- aдминистрaтоp, кoтоpая хoдила по aллeйке за спинaми жyющих и нaблюдающaя на ними. Не пoмoгло! Прoсто за сoседним стoликом, кoгда нарoд пытaлся впихнyть в пляжнyю сyмку парy бaтонoв и пoлподнocа мяcной нaрезки и был поймaн за руку (бyквaльно!) с пoличным- н e  п o м о г л о !!! Вeдь прoживание в oтеле прeдпoлагало зaвтрак и yжин. Обeд- на coвести oтдыхaющих. Вoт эта coвесть и cидела на днe тoй пляжнoй сyмки, в котopую осoбо предпpиимчивые пытaлись впихнyть oбeд за счeт зaвтрaка.
  Тaк стыднo, чeрт пoдeри!
И вмeсто тoгo, чтoбы нaписaть о гoстепpиимных  и добpых болгаpах, о куxне, о пpиpоде- я пишy этo.
Ибo всёвключeниe зaтмилo сoбoй вcё.

Подборка живописи "Окно на море"

Дорогие друзья!
K-ATRIN & ЛанаМ company продолжают свои эксклюзивные подборки!!!
Тему этой подборки навеяла нестандартная весенняя погода. Не всегда же у нас за окошком снег да снег-)) Скоро лето и тогда ...за окошком совсем другой вид...
Вид на море!  

Домик около моря. О, ты -
только ты, только я в этом доме.
И невидимой формы цветы
ты приносишь и держишь в ладони.
И один только вид из окна-
море, море вокруг без предела.
Спали мы. И его глубина
подступала и в окна глядела.
Мы бежали к нему по утрам,
и оно нас в себя принимало.
И текло по плечам, по рукам
и легко холодком пронимало.
Нас вода окружала, вода,
литься ей и вовек не пролиться.
И тогда знали мы и тогда,
что недолго все это продлится.
Все смешается: море, и ты,
вся печаль твоя, тайна, " прелесть,
и неведомой формы цветы,
н травы увядающей прелесть.
В каждом слове твоем соловьи
пели, крылышками трепетали..
Были губы твои солоны,
твои волосы низко спадали...

Снова море. И снова бела
кромка пены. И это извечно.
Ты была! В самом деле была
или нет! Это мне неизвестно.

Ахмадулина Белла

Авраимова Людмила. Окно. 

[ Читать дальше ]

Блогер, Старик и Море.....Рыбалка - лёгкое мужское свинство.

    Обычный рабочий день - СУББОТА. Я обычно заправляюсь на Нефтеке, дизель - на 200 грн. Но в ту субботу сама СУДЬБА вмешалась в мои действия. Мой процессор получил "внешнее управление", я как бы со стороны, с интиресом, наблюдал за действиями моего тела. А тело прохрипело : "по-о-олный бак", рявкнуло жене в мобилку: " я срочно уехал в Кирилловку с нашими архитекторами", звонок секретарю : " всех клиентов перекидывай, нах, на понедельник, шланг им в попу". Нога втопила педаль газа и машина рванула по Запорожскому Шоссе. Очнулся я уже под Мелитополем, от воплей Джи-Пи-Эс навигатора. В динамиках рвал сердце своей гитарой Дидюля..."То-о-олько ве-е-етер в степи-и-и". В душе кайф, непонятная свобода и ощущение СКОРОСТИ.

     Я часто размышляю, отчего так хочется виртуальное общение со многими из вас, мои друзья, перевести в реальную плоскость. Пива выпить, вживую потрепаться, в глаза взглянуть, а кое кому и руку пожать. Но если симпатичный тебе человек живет в Ивано-Франковске-Мухозасиженске, селе Волобуево, Урюпинского уезда. А если тебе за 40, а общаешься ты с девушкой едва окончившей школу, которая ещё и упорно не выкладывает свои фото. Конечно ясно, что ни о какой встрече не может быть и речи. И только СЛУЧАЙ может вмешаться, сделать призрачной реальность, расплавить броню здравого смысла, превратить взрослого мужчину в шального мальчишку и надавив твоей ногой на ГАЗ, заклинить стрелку спидометра на 160, швырнуть тебя по трассе навстречу девушке которую ты даже никогда не видел.

     Ничего особенного не ожидал. Даже был уверен в разочаровании. Встретились в центре Кирилловки. Я сразу выципил в толпе маленького загорелого до черноты человечка в смешных шортиках топающего в шлёпках, с очень серьёзным лицом к моей машине. Был приятно удивлён. Рассчитывал на юного грациозного жопастенького колхозного бегемотика, а тут стройненькая изящная девочка с хорошей фигуркой, практически "крепыш из бухенвальда". Двухместный номер, кондишка, холодильник, некоторая неловкость, а говорить-то как бы и неочем оказалось. Лёд сломался, душа дрогнула, когда я увидел пластиковую бутылку с вином. Полуторолитровка из под "Ситро", запотевшая, полная, прохладная. Какая-то до боли ПРАВИЛЬНАЯ бутылка. Как в дурацком рекламном слогане " жажда - это всё". Первый осторожный глоток и .... оторвался я от бутылки когда там оставалось меньше половины. А потом море и пляж. Лунная дорожка, белый прибой и как прорвалась плотина - хлынули СЛОВА.... слова-слова-слова.... мы захлёбывались от слов, тонули в позитиве, в кайфе общения, хохотали, умничали, шутили, она читала свои стихи, я нёс какую-то пошлую пургу, бегали ныряли в воду, купались... ну и конечно пили... я вино, девушка пиво -  менялись.... А потом наступил полный аут - наступило лунное затмение. Охренеть как это было красиво. Лунная дорожка медленно потухла, у воды исчез блеск, растворилась сама граница между небом и водой, всё стало тёмно-тёмно-чёрным с сероватой дымкой. Казалось, что зрение просто отказало, расстояния исчезли и мы пошли на звук прибоя, взялись за руки и шагнули в море, шагнули в тёмную туманную дымку, голые, счастливые, с пивом и забитой папироской и побрели по мелководью медленно погружаясь в парную воду и в удивительную сказку, удаляясь с каждым шагом в какой-то другой мир, оставив на берегу трусы, закуску и предрассудки, возраст и работу, проблемы, благоразумие, осторожность и САМУ РЕАЛЬНОСТЬ. Мы взяли с собой только доверие и нежность.

     Уже тогда я знал, что напишу об этом блог и она знала. Но там, в тёплом ночном море, под лунным затмением, когда мы стояли обнявшись в прибое, я остро почувствовал, что никогда не расскажу никому о том, что на самом деле произошло ( или не произошло) между нами...это НАШЕ ОЧЕНЬ ЛИЧНОЕ, только наше и никому не нужно знать об этом.


11%, 17 голосів

12%, 18 голосів

29%, 43 голоси

15%, 23 голоси

32%, 48 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Комендору! Море...

  Сегодняшний пост посвящается Комендору - хозяину данного сообщества, Моряку и Человеку.

       Одна из лучших песен Муслима Магомаева, на мой взгляд- лучшего певца Советской эпохи - "Синяя вечность". Музыку к этой песне написал сам Магомаев, а слова Г.Козловского.




Песня "Над Кронштадтом туман" записана на ленинградском радио в самом начале 70-х в исполнении тогда ещё молодой Гертруды Юхиной. О ней не нашла в сети ни слова- жива ли, где и чем занималась... Есть записи песен "Тот или не тот", "Влюбился месяц в реченьку", "Крылья в небе", "Песня о тебе", "Школьному другу" и "Ястребиное перо" в её исполнении. А песня "Над Кронштадтом туман" по-прежнему звучит красиво и трогательно. Написана она В.Дмитриевым на слова С.Беликова.



Песня из кинофильма "Моряки" ( 1939) звучит в исполнении Александры Тимошаевой. Музыка Ю.Милютина на слова В.Лебедева-Кумача.



И красивый клип на песню Высоцкого "Четыре года рыскал в море наш корсар".

                                   С Днём Рождения, Комендор!
                                                                    
                                                            

Приморское

Выйдя из моря Любви на берег рационального, ты аккуратно сложишь весь налипший  на тебя мусор, и сможешь чётко и понятно объяснить и показать всем, кто не был на море, но очень хочет туда попасть, что море - это осколки ракушек, грязные водоросли и испачканная любимая футболка с надписью "Невинность". Ты не сможешь объяснить, зачем ты хранишь этот мусор, и почему ты так часто вспоминаешь об этом, но пусть они будут готовы измениться. Что-то приобрести и что-то потерять, что-то забыть и что-то вспоминать... Этим коварно любое море. Даже море памяти о море... .....
Colin James - Standing On The Edge Песня здесь:  http://music.i.ua/user/2237269/1216/

Рибальська оповідка

  Різні люди можуть по різному ставитися як до оточуючого, так і до тих речей (та цінностей), якими вони володіють. Якщо ж подивитися тверезо (у різних відношеннях), то можна завжди побачити що цінності, які вкладаються у будь-яку справу не обов'язково принесуть той результат, який прагнувся з самого початку. Але це аж ніяк не применшує вагомості самих цінностей... Адже задля того щоб ними скористатися й виправдати власні ж очікування дуже часто потрібно щось нематеріальне... Як гадаєте з цього приводу?

О... Сподіваюся, що у Вас не закрутиться глова, - якщо так, то спробуйте відволіктися від цієї "морської тематики".

       Двоє пожадливих "до цієї справи" рибалок вирушили у подорож аби упіймати найбільшу рибину. Вони винайняли усе необхідне устаткування: котушки, спеціальні вудки, костюми, які не пропускають вологу, човен, автомобіль, і навіть дерев'яний будиночок. На це усе вони витратили невеличкий статок.

       Першого дня вони пішли на рибалку, але нічогісінько не вловили. Те ж саме трапилося наступного дня, і на третій день теж. Це тривало й надалі майже протягом усієї подорожі. І ось, останнього дня їх відпустки, один з них упіймав рибину.

       Повертаючись додому, вони почувалися пригніченими. Один чоловік повернувся до іншого й сказав: "Ти усвідомлюєш, що ця єдина нещасна рибина, яку ми упіймали, коштувала нам п'ятнадцять сотень доларів"?

       Інший натомість відповів: "Вау! Це ж як добре, що ми не упіймали більше"!

Мораль: не полінуйтеся витрачати ще й час аби Ваш статок таки дозволив Вам досягнути мети.

Даїшник зупиняє машину. - Ви їхали із швидкістю 80 км. А тут можна лише 60. - Але ж весь потік йде з швидкістю 80, чому ви лише мене затримали? - А ви рибак? - Ну, рибак. - А вам коли-небудь вдавалося виловити усю рибу в ставку?

Жінка, яка ніколи не бачила свого чоловіка за вудінням риби, не має уявлення, за яку терплячу людину вона вийшла заміж.

 Едгар Хау

~~~~~~~ Найбільшими із спійманих риб завжди бувають ті, що зірвалися з гачка.

Юджин Філд

~~~~~~~ Усі чоловіки - чудовиська. Залишається одне - годувати їх трохи краще.

Оскар Уайлд

~~~~~~~ Рибалка - це лінгвістичний процес,  котрий доводить недоконаний вид дієслова ЛОВИТИ.

 Лев Френклах

Відпочинок повинен не тільки відволікати нас від повсякденних турбот, але й приносити естетичну насолоду. Сподіваюся, що Вам припали до вподоби звуки морських хвиль, котрі накочуются на берег, пригадалися приємні миттєвості з минулого. У будь-якому разі, життя триває й найрізноманітніші його каверзи та відтінки так чи інакше будуть насичувати майбутнє... А море лишатиметься свідком цього нестримного коловороту.

За оригінальний текст оповідки висловлюю подяку сайту

 http://www.jokejam.com/fishing_jokes.htm  


76%, 22 голоси

7%, 2 голоси

17%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Море...




















Эх, сейчас бы на Карибы, да попой на горячий песок, а ноги в прохладную водичку засунуть. И чтоб непременно в руках кокосовое молокоtost в половинке кокосового ореха с трубочкой и этаким маленьким зонтикомdrink, вокруг очаровательные аборигеныdevil, которые ласково тебе улыбаютсяsmile и готовы за долларmoney весь день петь тебе свои национальные песни приплясываяboyan .letsrock Так нет же, завтра снова тащиться в офис, и работать, работать, работать...А море - море подождёт меня, ведь оно так же любит меня, как и я его....love heart

Последняя молитва!

Ты, прыгнув в бирюзу морскую,
В прекрасной дымке растворись!
Вдруг пронесется пред тобою,
В одном мгновении вся жизнь!

Все то, что раньше наболело,
Проглотит синяя волна!
А тело, нежно примет море,
Наполнит Душу тишина!

И на судьбу не обижайся,
А просто, тихо помолись!
Тебя поймет, лишь Ангел Смерти,
Что замыкает нашу жизнь!
За вдохновения я благодарна своей подруге
Alyana

Рибальська "приманка" та трішки філософії


Присвячується "Mamay_"

Ну що ж, цього разу, як декому й обіцяв, додав ще кілька оповідок на рибальську тематику... Сподіваюся, що ні в кого не викличе заперечень їхня "яскраво виражена нагальність"... Хоча разом з тим може виникнути питання щодо причини та наслідку, але це вже я віддаю на Ваш розсуд. Сподіваюся, що наполегивість та цілеспрямованість не полишатимуть Вас на шляху до здійснення того, що прагнеться найбільше... Якщо воно відповідає здоровому глузду, звісно.

 "Про лицарів" також пам'ятаю, тож, з часом сподіваюся ще дещо опублікувати... До речі, дякую, що нагадали.


       Двоє молодих чоловіків ловили рибу неподалік від дороги. І от... Зненацька... Інспектор рибного нагляду вискочив з-за кущів.


       Одразу ж, один з чоловіків покинув свою вудку й чкурнув через лісові насадження так, ніби за ним гналося щось з самого пекла. Інспектор рибного нагляду був гарячковий й одразу ж кинувся навздогін.


       Опісля того, як вони проминули десь половину милі, молодий чоловік зупинився і нахилився обіперши руки об стегна й затамувавши подих. Відтак, інспектор рибного нагляду усе ж його упіймав.


       "Покажи свою рибальську ліцензією, хлопче"! - "начальник" аж задихався.


       Натомість, чоловік витягнув свого гаманця і дав інспекторові рибного нагляду  дійсну рибальську ліцензію.


       "Добре, синку" сказав інспектор рибного нагляду. "Певно, ти є такими же тупим, як і коробка повна каміння! Тобі не потрібно було тікати від мене, якщо ти
маєш дійсну ліцензію"!


"Так, сер" - відповів молодий чоловік -  "але мій друг, котрий лишився на березі, нажаль, не має такої".


 

       Одного дня рибалка лежав на березі й позирав на свою увіткнуту в пісок вудку з  єдиним поплавцем, котрий погойдувався на блакитних хвилях. Він радів теплу післяполуденного сонця і майбутньому улову.


       Приблизно у цей самий час аби трохи звільнитися від напруги робочого дня, надумав прогуяться берегом і один бізнесмен. Він помітив рибалку, котрий сидів на березі, і вирішив дізнатися, чому той рибалив замість того, щоб наполегливо працювати і забезпечити гідне життя собі та своїй родині.

        "Небагато риби ти упіймаєш таким робом", - сказав він рибалці. - "Ти  повинен  більше працювати, аніж лежати на березі"!

       Рибалка поглянув на бізнесмена, посміхнулася і відповів: "І яка мені буде за це нагорода"?

        "Ти зможеш купити велику сітку й ловити більше риби", - відповів бізнесмен.

        "І яка ж буде мені вигода з цього"? - запитав рибалка, продовжуючи посміхатися.

       "В тебе будуть гроші, ти зможеш купити човен і у підсумку більше ловити риби", - сказав бізнесмен.

        "Ну і тоді в чому моя вигода"? - знову запитав рибалка.

        Бізнесмена почали дратувати питання рибалки... "Тоді ти зможеш купити корабель і найняти робітників, щоб вони працювали на тебе"! - сказав він.

       "І в чому ж буде моя нагорода"? - повторив рибалка.

        Бізнесмен розсердився. "Не розумієш? Ти зможеш побудувати риболовецький флот, плавати по всьому світу, і люди, яких ти наймеш, ловитимуть для тебе рибу!"

       Коли ж рибалка знову запитав: "Що ж я матиму з цього?", бізнесмен, червоний від люті, закричав на рибалку: "Не розумієш? Ти можеш стати таким багатим, що тобі ніколи не потрібно буде більше працювати. Ти зможеш цілими днями відпочивати на цьому березі і милуватися сонячним заходом. В тебе не буде ніяких турбот"!


       Рибалка продовжуючи посміхатися, подивився на бізнесмена і сказав: "А що, по-вашому, я роблю зараз"?


P.S. Сподіваюся, що відео, як і звуки моря припадуть Вам до вподоби.

За оригінали цих чудових оповідок висловлюю подяку наступним джерелам:

@ http://www.jokejam.com/fishing_jokes.htm @
Yoga and Coping with Harmful Addictions. Part 1 /D-r Karel Nespor 
(Sannyasi Swaroopmurti). - Yoga. - 2001. - September-October. - Year 12, Issue 5. - P.39-47.

  


21%, 6 голосів

69%, 20 голосів

10%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
80
попередня
наступна