Східниця розташована на висоті 600-900 м над рівнем моря. Вершини гір, які оточують місто, досягають висоти  823 м. клімат помірно континентальний. Для Східниці гори створили унікальний мікроклімат. Зима – м'яка. Літо тепле, з чергуваннями ясної сонячної погода і благодатних дощиків. Ранком в долині часто стелиться легкий, прохолодний туман.

Схили гір усіяні щільним різнотрав'ям та наповнені   ароматами карпатських  трав. 

В  лісах як на подіумі красуються  ялини, смереки, бук, а також  біляві своїми стволами берізки.

Пейзажі полонин прикрашають ягоди малини, чорниці, ожини, ваблять зір лісні горіхи, а на узліссі час від часу можна поповнити корзину улюбленцем грибників   - білим грибом.

Східниця благодатна земля.  В околицях міста до 40 різних і унікальних за своїм складом  мінеральних джерел, які багатьом допоможуть забути шлях до аптек. 

На південь від Східниці село Урич - IX-VII столітті до нашої ери, яке досі зберігає історію  походів Святослава. Тут  збереглась одна з найбільш давніх фортець – Тустань (від слів "Тут стань"), що нагадує про славетні часи  колись величної нашої  Київської Русі, береже історію часів Данила Галицького. Фортеця, яка залишалась неприступною.   Фортеця в оточенні карпатських лісів (сосна, ялиця, смерека), які чергується з полянами порослими  кущами  чорниці, ожини, ялівцю, калини та покритими польовими квітами.

Стінами фортеці служили скелі. Самим скелям 50 тисяч років. Після відходу льодовик видається судячи з зображення сонця, а також календаря на скелях тут був один з культових центрів давніх слов'ян. На північній стороні підніжжя фортеці два джерела живої води. Одне лікує бачення, інше цілюще іонами срібла. Є і мертва вода – вода в колодязь біля стін фортеці (30 м у гранітному шарі). Дослідники стверджують, що коли фортеця була оточена неприятелями, місцевий знахар (мольфар) заповнив колодязь  настоями з трав і зміїної отрути. Багато хто з нападників знімаючи снагу таким зіллям були отруєні. З тих пір там  -"мертва" вода!

Рухаємось до річки Стрій (стрімкий потік), яка змійкою в'ється  поміж карпатських вершин несучи свої стрімкі води  до не менш стрімкого Дністра.

На річці Стрій

Хвилиночку постій

Подивись в далечину

І закохайсь в таку Галичину.

 Через гори, через живописні полонини, через перевал  у м. Воловець, мимо  хребтів Смерек і Палений Грунь, через   чарівний Пилипець мандруємо в  неперевершене своїми красотами Закарпаття .

Зимові лижні траси тут літом як ніколи будуть в нагоді для фотохудожника.

Не реагуємо на примхи погоди і не полінуємось піднятись на гору Гимба та Великий верх.

В спекотний сонячний день , ковтнувши холодної унікальної водички з природного джерела курортного містечка Сойми, побажавши вдалого польоту літаючим птахам Карпат

та поділившись останнім бутербродом з бурим карпатським хазяїном тайги , косолапим Мішкою,

держимо курс до водопаду Шепіт

Отримавши уроки гри на трембіті  в місцевій колибі

нарешті добираємось до довгоочікуваного високогірного озера Синевир. Про нього існує багато різних легенд і розповідей. Але його красоти завжди неповторні з огляду на непередбачуваність погоди.  Воно викликає тихе захоплення.

 Повертаємось милуючись палітрою   полонин та гірськими закатами 

Краще гір можуть бути лише  Карпати!!!

Це, без перебільшення, перша спроба висвітлювати життя агломерації та узагальнювати проблеми міст – супутників де проживає  близько 200 тис. осіб.

Головний редактор видання Ігор Курус зазначає, що соціальну проблематику вибрано не випадково. „Опитування, які провело видання показали основні претензії громадян до влади, лідерами яких є: ганебний стан доріг, незадовільна робота ЖКХ, відсутність сміттєзвалища чи переробки сміття, екологія і чистота міст та корупція. Тому редакція націлена на висвітлення, у першу чергу, цих проблем. Ми повинні навчитися обговорювати проблеми громадою і вирішувати їх. Це завдання Каменярів.”

            „Будемо акцентувати вашу увагу на всіх соціальних проблемах сьогодення, ретельно реагуватимемо на побажання і зауваження, підтримаємо порадою, підкажемо, поінформуємо. Вкупі ми допоможемо одні одному” – вторить заступник головного редактора тижневика Степан Вінцковський.

У першому номері газети було піднято проблему доріг у регіоні, щодо якої буде проведено журналістське розслідування редакцією „Каменярі”.

Для довідки: Дрогобицька (Дрогобицько-Бориславська, Прикарпатська) агломерація — агломерація з центром у місті Дрогобич. У 2003 році отримала офіційний статус, як Асоціація міст і територіальних громад Дрогобиччини «Регіональна агломерація «Дрогобиччина». Розташована у Прикарпатті. Головні чинники створення і існування агломерації: гірський курорт, центр нафтової промисловості.

сусідніх міст, які мають інтенсивні економічні і культурно-побутові зв'язки за рахунок спільного ринку праці, ментальної подібності і інтегрованої історії. Вони утворюють поліцентричну агломерацію, де Дрогобич — центральне місто, Стебник і Борислав — промислові центри, Трускавець і Східниця — рекреаційні.

Дрогобицько-Бориславський економічний вузол характеризується розвинутою видобувною промисловістю (нафта, калійна сіль, озокерит), а також сучасними галузями обробної промисловості, що базується передовсім на привізній сировині (машинобудування, виробництво нетканих матеріалів). Одночасно, це бальнеологічний курорт міжнародного значення.

В 1996 році інститут «Містопроект» розробив схему планування Дрогобицької агломеріції

Координати для додаткової інформації: k[email protected]

Тел.:(03244) 20413, (096)1440668