Мабуть не одна я марно пробувала почати нове життя з понеділка. Раптові зміни, якщо вони не є вимушеними, рідко коли приживаються, - ми консервативні, діємо та мислимо інертно, і старі звички для нас, як зручні капці чи улюблені джинси...
Прочитала я нещодано, що можна змінити життя за 100 днів і такий часовий відрізок для змін уже видався мені більш реальним. Проте я теж відклала прочитане не потім... До вчора. :)
Кому цікаво розкажу детальніше.
Для того, аби не забути, що ж саме ми запланували, чого нам так дуже-дуже хочеться і, що сподіваємося отримати через ці 100 днів, беремо блокнот чи зошит на 100 аркушів. (Якщо ви лаконічно думаєте і стисло пишете, то можна на 50, тоді у вас буде якраз 100 сторінок).
На 100-му аркуші пишете свої бажання, але в теперішньому часі, наче ви все це вже маєте. :) А потім щодня не забувайте записувати події, думки, вчинки, випадковості чи свої надбання, - те, що наближає вас до здійснення намрієного/напланованого.
Запрошую приєнуватися до мене! Давайте перевіримо, чи справді працює подібне планування. Чекати здійснення мрії не так вже довго, - його принесуть нам перші дні вересня. Я ВІРЮ в це!!:)
Привіт, друзі!
Нещодавно перечитувала цей блог і так мені сумно за ним стало. Тож сьогодні я (несподівано для себе) вирішила почати знову сюди писати. Сподіваюся, що буде цікаво і мені, і вам.
Приємно, що за час моєї відсутності кількість читачів зросла. Дякую усім!!! Спробую знову бути вам цікавою. ;)
Нік "Sumna Olesya" на сьогодні вже не актуальний, проте лишаю його без змін, бо сподіваюся, що мене хоч хтось пригадає. :)
Коротко про те, як змінилося моє життя. Про те, що я вийшла заміж за чоловіка з яким познайомилася в Неті, я ще писала, а от про те, що в нас народилася донечка ви не знаєте. :) Зараз я вдома, виховую свою манюню. А ще в мене велике захоплення - СКРАПБУКІНГ про що я ще напишу. Фотографую я і далі. А от пишу дуже мало, що збираюся виправити найближчим часом.
Сподіваюся, що у всіх є приводи для радості, тож будемо говорити про хороше! :)
Источник: Фокус
Зміни йдуть постійното швидко,то повільно,то дуже важко і гамбітно,то майже непомітно.
Надіятись – даремно,що минеться все,напевно,бо вони для нас навмисно,щоб для душі було корисно.Любов міняє кардинально,хоч скажите,що це банально,але вона змінити може,неймовірноі це не буде благодійно.За все сповна прийдеться заплатить,щоб могли цим потім дорожить,і сил прийдеться доложить,щоб мати право далі жить.Щоб далі жити і жити вільно,треба з любов’ю все робити спільно,тоді і каятись не треба буде слізно,що вже змінити щось,занадто пізно.Міняймося на краще,міняймося завжди,звикаймо як найшвидше,щоб не зазнать журби,любов’ю в серці дорожитьі щедро іншим її дарить!
Эксперт: Мороз ведет себя, как "собака на сене", а Рудьковский так и не стал социалистом .
Об этом в эксклюзивном комментарии УНН сказал руководитель Центра прикладных политических исследований "Пента" Владимир Фесенко. "Ситуация, которая сложилась в Соцпартии, является проявлением внутреннего кризиса, из которого данная политическая сила так и не вышла. Очевидно, что решение об избрании председателя Соцпартии не было подготовлено заранее", - отметил В.Фесенко.
Политолог отметил, что в данной ситуации проявились особенности характеров Александра Мороза и Николая Рудьковского, которые являются основными претендентами на пост главы Соцпартии. "Мороз, как, например, и Ющенко, выступает в роли своеобразной "собаки на сене" - не хватает сил и энергии для того, чтобы полноценно руководить партией, но в то же время не хочется отпускать ее. Соцпартия - это детище Мороза. Он ее создавал, развивал, и поэтому сейчас не хочет отдавать кому-то другому", - сказал В.Фесенко.
В то же время он отметил, что значительное количество социалистов не хочет видеть во главе партии Николая Рудьковского за его скандальную репутацию и его "мажорный" образ жизни. "Рудьковский по своему духу так и не стал социалистом. Он может говорить о социализме, но однопартийцы не верят в искренность его слов. Рудьковский в этом вопросе не соответствует образу социалиста", - добавил В.Фесенко.
Друге покоління українських політиків повторює недоліки попереднього, однак не має його заслуг у компромісному полагодженні конфліктів. Нова влада веде себе як великорослі хулігани - аж до повного знищення противника.Є різні способи оповісти про останні двадцять років в Україні. Я вибрав для цієї цілі поколіннєвий підхід, і то з декількох причин.
Першою є магія круглих чисел. Двадцять років - це приблизно час, коли доростає нове покоління. Про покоління т.зв. "ровесників незалежності" в Україні зараз говориться багато. Зокрема, проведено декілька соціологічних досліджень, що дають певний матеріал для аналізу. Не буду зловживати тут соціологію, а буду говорити як історик. А історики знають, що дуже часто покоління є головним носієм змін. Тому якщо ми хочемо оцінити зміни, що сталося за останні двадцять років, поколіннєвий підхід є дуже зручним ключем для розмови на ту тему. І це є друга причина мого вибору.
Зрозуміло, що покоління є надто великим, щоб говорити про нього як про однорідну цілісність. Теоретики поколіннєвого підходу відводять вирішальну роль тим меншим групам, що творять певну модель поведінки для усіх ровесників. Рівно ж покоління є соціальним, а не біологічним явищем. Тому факт народження протягом певного проміжку часу ще не роблять однолітків поколінням - вони мусять виразно проявити себе у якісь ділянці суспільного життя, чи то в політиці, у публічному житті чи в мистецтві.
З певним, але не надто великим спрощенням можна сказати, що досі в Україні проявили себе такі дві групи поколінь: ті, які на межі 1980-1990-х років перетворили Україну з радянської у незалежну, і ті, які керували і керують в останні роки. Умовно кажучи: "покоління Кравчука і Кучми" і "покоління героїв та антигероїв Помаранчевої революції".
Чи з'явиться і коли в Україні нове покоління, залежить від того, чи будуть збережені механізми зміни влади. Попри старання теперішнього режиму, припускаю, що такі механізми таки збережуться. І десь упродовж наступних 20-30-х років до влади може прийти покоління, котрому сьогодні 18-25 років - тобто ті самі "діти незалежності". Тому для порівняння до двох попередніх, котрі уже "сталися", додаю третє покоління, яке має високі шанси відбутися.
[ Читати далі ]
