Це тільки моя думка. Нікому не нав'язую, але вважаю, що це ближче до істини, ніж попівська брехня.

Особисто я у Бога не вірую. Як можна вірити у щось, про що ти знаєш, що воно є? Найближча аналогія – Сонце. Воно точно є, але насправді деталі про нього, що та як там працює – невідомо. Так і Бог у мене. Він є, але що і як – можна тільки здогадуватись. Чому я так впевнений? По-перше, в мене було у житті 2 випадки абсолютно дивовижного порятунку. Нічим, ніж особистим втручанням Його я їх пояснити не можу. Про деталі не скажу, вибачайте. Та й я не збираюся нікого переконувати – живіть як бажаєте за потрібне. Але…

     По-друге. Другий закон термодинаміки. Про те, що в цілому у всесвіті ентропія наростає. Тобто збільшується хаос, впорядкованість зменшується. Так воно все і йде, поки бац! «З’явилося» життя. Процес, який йде всупереч загально вселенському процесу зростання ентропії. Дещо ускладнюється замість того, аби спрощуватися. З якого переляку? Моя думка – божа робота. А ще є ДНК – молекула складена з мільярдів складних білкових "цеглин". При чому з'єднаних по суворих законах. Одне єдине неправильне з’єднання – готово діло, організм не з’явиться, або буде ушкоджено. Це також з’явилося випадково, в результаті еволюції? Знов такі – висновки ваші.

     Багато хто, дивлячись на несправедливість, іноді жахливу, іноді таку, що стосується вас самих або ваших близьких, задається запитанням: «Якщо Бог існує, як Він може таке терпіти та дозволяти?» Насмілюся сказати – в мене є відповідь. Коли ви ставите таке запитання, ви вважаєте, що Бог – це йобнутуй ляльковод. Який створив собі живі іграшки. Впевнений, що це не так. Господь дарував нам вільну волю, яку ставить вище своєї. Саме тому Єва з’їла те яблуко. Завдяки цьому й відбувається все лихо. Хвороби також. Можливо, хвороби – це аби наслідок дій самої людини, або якась карма. А він майже не втручається. Принаймні масово. Так, зрідка може комусь допомогти особисто виходячи з якихось власних міркувань.

     Навіщо ми Йому – не здогадуюсь. Може це експеримент якісь, ще щось – невідомо. Але Він точно не хоче, аби всі, масово були впевнені у його існуванні. Тому що це суттєво обмежить нашу власну волю. А наша воля – пріоритет №1.

     Стосовно різних релігій. Думаю, Бог один. А ось ці різні релігії – іудаїзм, християнство, мусульманство, буддизм, тощо – це прояви одного й того самого. Можливо, у деякі історичні періоди Бог бажав здійснити вплив на цивілізацію та посилав нам просвітлених людей. Але це були всього-на-всього люди. Божий посил переломлювався у їх свідомості згідно їх власного менталітету та загальної культурної традиції тих часів та тих народів. До речі, сильно не впевнений, що ми знаємо хоч більшість божих посланців. Христос, Магомет, - а скількох люди знищили ще на ранніх проявах їх божої місії? Невідомо. А судячи з того, як обійшлися з Ісусом – люди у масі не люблять Божих посланців.

     Приходжу до висновку, що Бог бажає від нас, «аби ти не був чмом і стукачом» - чоловіки зрозуміють. А ось всі ці зовнішні прояви нібито віри – освячення куличів, носіння хіджабу, тощо – це обрядовіра. Дійство, яке нмд не має нічого загального з вірою у Бога та є язичництвом. Але сам хрест ношу. Але що це за хрест? Хрест хрестоносця, хрест паломника. Ось такий.

Але, він був у Храмі Гроба Господня де я його власноруч освятив на плиті миропомазання. Тому місці, де знятого з хреста Ісуса помазали міром та завернули тіло у плащаницю. А Ісус був! Така особистість існувала! Чи був він сином Бога? Так! Але тією ж мірою, якою й ми всі. Можу помилятися, але здається мені, що він сам про це каже в одному з Євангеліє. Тре було собі це занотувати, бо я читав не тільки канонічні Євангелія. Чи воскресав він? Чесно кажучи, тут в мене великі сумніви. Так, для сили проповіді Ісуса Господь міг і воскресити, але це якось не у Його стилі, я перепрошую. Знов наша воля – пам'ятаєте? Але мій хрест – то інша справа. Можна навіть і у Бога не вірити.  Але жодна розумна людина не буде заперечувати, що місце, де 2 000 років мільйони (а може й мільярди) людей моляться, є особливим. Там змінена загальна енергетика, і відчуваєш це просто своєю шкірою.

     Приблизно так. Чи є я християнином? Скоріше так, чим ні. Але некласичним християнином точно. До того ж я вважаю, що й інші релігії, що вірують в одного бога мають таке саме право на існування і є близькими до істини не менше за християнство. А ось попи, імами та інші посередники між Богом і людьми – ні! Це цілком людська конструкція, яка не має з богом нічого спільного. Їх цілі протилежні Божественним. У всіх. В кого більшою мірою, як то МП, в кого меншою, але у всіх. Ну хіба що буддистам тут пощастило. Можливо.

     Ось з такими поглядами існую. Нікому їх не нав'язую, але й мене переконати, що я не правий, майже неможливо. Тут знадобляться тільки вогняні письмена у небі