хочу сюда!
 

Alena

38 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 30-50 лет

Заметки с меткой «слава»

Военная хитрость.

Был солнечный полдень.
- Ну?.. - спросил Дракон.
- Умри, сволочь! - выкрикнул рыцарь.
После чего высунул из-за щита меч и неуверенно помахал им перед носом ящера.
Дракон оглушительно зевнул. Поморщился:
- Сэр, вы дурно воспитаны. Нас ещё никто не представил друг другу, а вы уже начинаете клеить ярлыки. "Сволочь"!.. - крылатое пресмыкающееся возмущённо фыркнуло. - Откуда такая уверенность, что я именно "сволочь"? Почему не "мразь", "погань", "исчадие ада" или, на худой конец, "гнида казематная"?..


За щитом наступило озадаченное молчание. Валяющийся неподалёку рыцарский конь осторожно приоткрыл один глаз. Дракон подмигнул. Конь истерично всхрапнул и снова разбросал копыта в глубоком обмороке…
- Ладно, про сволочь вопрос был риторическим… - смилостивился Дракон и, гулко плюхнувшись задом на обочину дороги, скрестил передние лапы на груди: - Но ответьте мне, сэр, вот на какой вопрос: какого рожна вам вообще пришла в голову идея щекотать меня своим смешным дрыном?
- Это вовсе не дрын. - обиделся рыцарь. - До того, как ты его прожевал и проглотил, это было моё копьё.
- Ага. Копьё… - Дракон многозначительно приподнял бровь. - То есть вы, сэр, сознаётесь, что бесчестно и подло пытались меня, спящего, запырять насмерть?
- Это была военная хитрость. - тут же парировал рыцарь.
- Это была военная тупость!.. - отбрил собеседника Дракон. - С учётом толщины моей чешуи, прочностных характеристик копья и черепашьего ускорения вашего коня.
- Умри, сво..!
- Да-да, я помню. И попрошу меня не перебивать. Я ещё не закончил. - Дракон уселся поудобнее, после чего продолжил свою филиппику: - Нет, вы скажите мне, куда катится этот Мир? Куда, я вас внимательно спрашиваю?.. Стоит только прилечь после ланча, так сказать - забыться в объятиях Морфея, как тут же отыщется какой-нибудь хлыщ в железках! Который постарается ценой вашей шкуры удовлетворить свой героический комплекс неполноценности! - Дракон всплеснул лапами. - Как жить, а? Как выжить простому честному дракону среди этих феодалов-драконофобов? Как выжить и не сдохнуть с недосыпа?!..
- Ээээ… Так мы будем драться или как? - после затянувшейся паузы донёсся из-за щита озабоченный голос рыцаря.
- А смысл? - флегматично поинтересовался Дракон, отчаянно борясь с зевотой.
- Нууууу… - в который уже раз за время диалога с ящером рыцарь оказался в тупике, - Вроде как традиция такая… Драться с драконами. Ради чести и славы.
- Нет, сэр, вы не поняли. Мне-то ради чего с вами драться?
Рыцарь так и не успел придумать конструктивный ответ на этот вопрос, так как издалека донёсся приглушённый звук трубящих рогов и грохот множества копыт. Дракон всмотрелся вдаль. Скривился:
- Накаркал… Охотники на драконов. С заговоренными мечами и кумулятивными арбалетами. Опять - не спать. Опять - уходить от погони, - ящер печально вздохнул. - Ей-ей, лучше б меня во сне дрыном до смерти защекотали.
- Умри, сволочь! - воодушевлённо завопил рыцарь и метнул в противника меч…

Торчащий из оскаленной драконьей пасти клинок смотрелся очень эффектно. Впрочем, как и рыцарь, вальяжно восседающий на брюхе поверженного монстра.
Охотники потрясённо таращились на героя, восхищённо цокали языками и перешептывались, что завалить эдакую зверюгу простым мечом - неслыханно. Да что там - это просто невероятно!!!

Рыцарь краем уха слушал дифирамбы и, как и положено настоящим героям, величественно пыжился. Потом драконоборцы тщательно записали его имя, чтобы знать, кого воспевать в сагах с балладами, и умчались прочь…

- …швалили? - по прошествии пяти минут поинтересовался Дракон и выплюнул меч, вернув себе тем самым нормальную дикцию.
- Угу. Свалили. - подтвердил рыцарь.
- Отлично! - ящер хихикнул и довольно потёр лапы, - Я же говорил, что идея прокатит! А главное - каждый честно получил, что хотел: я - возможность выспаться, ты - славу.
- Но это же был бесчестный обман, - смущённо выдавил из себя рыцарь.
- Какой же это обман?! - возмутился Дракон, устраиваясь подремать в соседнем стогу. - Нет, партнёр, это была именно она - военная хитрость! Ведь так? - ящер вопросительно посмотрел на рыцарского коня и зевнул, обнажив полуметровые клыки.
Бедное непарнокопытное в ответ так часто закивало, что едва не оторвались уши…

Останній мольфар Нечай передбачив війну України з Росією

Normal 0 MicrosoftInternetExplorer4

Джерело: fakty.ictv.ua

Гарна стаття у фактах, але трішки з вихилясом не в той бік. Передбачити війну з Росією міг будь хто, не лінивий, який би хоч трошки поцікавився українською історією. Дві дати випали на 2014 рік:

-        200-та річниця Великого Кобзаря, Тараса Григоровича Шевченка;

-        360-та річниця Березневих статей Богдана Хмельницького.

Нагнітання напруги в суспільстві, аби залякати народ і забути саму можливість щось святкувати простежувалося увесь 2013 рік і з наближенням цих дат щоразу зростала.

Двома сторонами у конфлікти РФ виразно намагається зобразити українців Сходу і Заходу. Тобто саме РФ „підігріває протистояння” і є „третьою” стороною у конфлікті. Щоб розвести дурнів до цього приплітають німців, або американців, або міфічного „когось”.

Заяви Крембля про „збереження територіальної цілісності України” на офіційному рівні з одночасним розповсюдженням через агентів чуток, що війна припиниться, як тільки рашисти відіб’ють 8 областей, є звичайною брехливою політикою московітів.

Треба вітати заяви Президента України про федералізацію, чи децентралізацію. Ця дія дійсно припинить конфлікт, як тільки 24 адміністративні одиниці РФ перейдуть до юрисдикції України.

У РФ, - правда, це те, що друкують.

В Україні, правду цінують, хоч вона і в кожного своя. В нас кажуть, що істина у Бога. Але саме життя, вже десятки років іменем бога стверджує: „Україна є!!!”

Завдання українцям – не відмовлятися від свого власного, від земель политих кров’ю і потом наших предків. Захищати власну правду, гуртом стояти за істину і не сидіти Солохою. Не прогавити власну долю. Діяти, діяти, діяти.

Для перемоги, треба знати душу українця. Її, як ніхто інший знав знаменитий на увесь білий Світ мольфар, Михайло Нечай. Характеризуючи немаленьку частину українського етносу, а саме, гуцулів, Михайло Михайлович каже:

"Гуцул – це часточка України... 

Гуцул завжди за правду був готовий вбити будь-кого 

або знищити себе. 

За правду він готовий іти у вогонь і воду"

 

Як тільки, українці урядовці перестануть брехати, а на чисту воду виведуть лідера сусідньої держави, злапуючи його на брехні 33 рази, перед Світом, осібно перед Світом українців України і Кацапстану, московській владі гаплик. Справа лише в часі, який прогавити не можна, та в бажанні кожного громадянина Світлого Світу!

Як справедливо зауважив Михайло Саакашвілі, Пукін готується до стрибка, в якому зламає собі шию.

За Михайлом, головним завданням українців, це не наробити шкоди собі самим. http://intvua.com/news/115824-saakashvili-putin-gotovitsya-k-pryzhku-v-kotorom-slomaet.html   

І врешті решт час вже людям почути молитву Великого Тараса:

Роботящим умам,
  Роботящим рукам
  Перелоги орать,
  Думать, сiять, не ждать
  I посiяне жать
  Роботящим рукам
.

Тоді і нові Хмелі-генералісимуси знайдуться, і зірка України засяє з небаченою силою!

Слава Україні!!!


0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

85%, 11 голосов

8%, 1 голос

8%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

про ВЕЗ

smeh ВЕЗ (Вільна Економічна Зона) на 25 років)))
"На території ВЕЗ зможуть здійснювати діяльність не лише її учасники, але й інші особи, що таким статусом  не володіють. Проте учасники ВЕЗ не мають права здійснювати діяльність у сфері надрокористування, розвідки, розробки родовищ континентального шельфу, видобутку корисних копалин. Урядом РФ також можуть бути визначені інші види діяльності, здійснення яких на території ВЕЗ її учасниками не припускається", - наголошується в повідомленні.(бояри думу подумають, та вирішать, що вам можна, а що ні)
Вільно та економічно смокчіть) гази-нафти тільки в педерації закупати можна, ясно??? цар сказав!
..даунбаси-лугандонці, ви в черзі за кримнашем) вам теж вільну зону вигадають, від усього будете вільні) вже багато "свобод" отримали, дурні...

Отче наш з 1861 року в перекладі на сучасну мову


Normal 0 MicrosoftInternetExplorer4

Отче наш з Южнорусского букваря, 1861 року  в перекладі на сучасну мову

http://litopys.org.ua/shevchenko/shev510.htm

Батьку наш, що живете на небесах!

Хай святиться ім'я Ваше,

Хай прийде царствіє Ваше,

Хай здійсниться воля Ваша,

На небі і на землі!

Хліб наш насущний даруйте нам сьогодні

І залиште нам борги наши,

Як і ми їх залишаємо боржникам нашим,

І не введіть нас у спокусу, але назавжди,

Звільніть нас од лукавого канапа!

 Бо Ваше є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

Я не міг залишатися байдужим - тому і пішов воювати

Доброволець з Чернівців Сергій Козак вже довгий час перебуває в госпіталі. Чи приживеться його ліва нога, яку київські хірурги пришили, покаже тільки час.



Я не міг залишатися байдужим - тому і пішов воювати.

У мене як раз дружина народжувала другу дитину 23-го березня. Прийняв пологи в лікарні, побачив, що все нормально. А 25-го березня я поїхав на полігон.

В армії нас колись вчили, що все, чого не вистачає, солдат повинен знайти собі сам. Хоча це було давно, але можу сказати, що там нас раз і на все життя підготували.

Може бути, тому, коли побачив війну, сприйняв її нормально. А, може бути, я просто така людина.

Мене відправили у 95-ю бригаду, у другий батальйон. Ми воювали в групі оперативного реагування. Нашим завданням було конвої. Іноді потрібно було виводити якусь групу розвідки, яка потрапила в оточення. Перші жертви у зоні АТО були з нашої роти і мінометної батареї.

Поранення отримав, коли потрапили в засідку, повертаючись зі Слов'янська. У селі Долина. Засідка була досить професійна, продумана. Але так вже вийшло, що ми теж вміємо все продумати. Коли я помітив, що ціляться в нас, почав стріляти. Кулемет у нас був направлений в іншу сторону, а часу його розгортати не було. Першим точним і вдалим пострілом противника з РПГ-26 пробив броню і відірвало ногу мені і водієві. Після чого ми ще 20 хвилин продовжували вести бій. Я стояв на сидіння обличчям у бік пострілів, спирався більшою мірою на праву ногу і думав, що вона обпалена. Ліву просто не відчував. Присів, щоб дістати черговий магазин. Коли піднімався, зрозумів що з лівою ногою щось не так, тому що не можу на неї стати. Але встав і продовжив бій. Коли закінчили, посвітив на ногу, побачив, що вона вже зажгутована кимось із хлопців, а нижня частина лежить збоку, тримається тільки на шматку шкіри. Подумав : "слава Богу, що не праву".

Попросив хлопців, щоб вони знайшли мій рюкзачок. Засунув ногу туди і прив'язав до другої частини вище коліна.

Чисто інстинктивно подумав, що кину в рюкзак, а там розберуться, що з нею зробити. Мене накололи буторфанолом. Потім передзвонив командиру роти, повідомив про те, що ми потрапили в засідку. Повідомив про місце дислокації і про те, що нам вдалося відбитися.

Пришивали мені ногу в Харкові лікарі з київського госпіталю. Вони-то і вирішили, що нога має право на життя. Ось поки і живе. Коли привезли в Київ, думали, що доведеться все ж відрізати. Незважаючи на те, що операції були кожен день, хірурги - молодці, боролися, щоб її врятувати. Сміюся тепер, що вони пришивають непришиваемое... Хоча прогнозів і зараз немає ніяких, тому що там тільки один робочий посудину. Ще чекають операції, і ніхто не знає, як вона відреагує.

Ніжка тепер у мене - сепаратистка, хоча за кермом їжджу. Ось в Житомир їздив проводити нашу 95-шу бригаду, і на могилу до старшому лейтенанту Віталіку. Він загинув одним з перших.

На війні ніколи ловити враження. Вражень отримую набагато більше в госпіталі, коли бачу двадцятирічних покалічених хлопців.

За них мені страшно, а за себе боятися не виходить. Важко, коли їх, молодих пацанів, вбивають, або коли вони залишаються каліками. Адже там, на сході, їх ще дуже багато залишилося. Переживаю. Хочу, щоб вони всі звідти повернулися швидше і цілими.

Солдати - всі різні. Є такі, кому дійсно страшно, а є й такі, які під час перестрілки анекдоти розповідали. Коли Я це побачив, спочатку подумав, що у людей істерика, тому що катаються по землі, а це вони від сміху.

Текст і фото: Віка Ясінська, Цензор.НЕТ

http://censor.net.ua/resonance/305131/ya_slojil_svoyu_nogu_v_ryukzak_i_prodoljil_boyi


96%, 26 голосов

4%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Ще не вмерла ...Перша публікація

Перша публікація вірша П.Чубинського у львівському журналі "Мета", 1863, № 4, с.271-272 00:10

  Ще не вмерла Україна, И слава, и воля!

Ще намъ, браття-молодці, Усміхнеться доля!

Згинуть наші вороги, Якъ роса на сонці;

Запануємъ, браття й ми У своїй сторонці.

Душу, тіло ми пложимъ За свою свободу

И покажемъ, що ми браття Козацького роду.

Гей-гей, браття миле, Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати, Пора волю добувати!

Наливайко, Залізнякъ И Тарас Трясило

Кличуть насъ изъ-за могилъ На святеє діло.

Изгадаймо славну смерть Лицарства-козацтва,

Щобъ не втратить марне намъ Своєго юнацтва.

Душу, тіло ми пложимъ За свою свободу

И покажемъ, що ми браття Козацького роду.

Гей-гей, браття миле, Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати, Пора волю добувати!

Ой Богдане, Богдане Славний нашъ гетьмане!

На-що віддавъ Украіну Москалям поганимъ?!

Щобъ вернути іі честь, Ляжемъ головами,

Назовемся Украіни Вірними синами!

Душу, тіло ми пложимъ За свою свободу

И покажемъ, що ми браття Козацького роду.

Гей-гей, браття миле, Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати, Пора волю добувати!

Наші браття Славяне Вже за зброю взялись;

Не діжде ніхто, щобъ ми По-заду зістались.

Поєднаймось разомъ всі, Братчики-Славяне:

Нехай гинуть вороги, Най воля настане!

Душу, тіло ми пложимъ За свою свободу

И покажемъ, що ми браття Козацького роду.

Гей-гей, браття миле, Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати, Пора волю добувати!




Що б вам хотілося змінити в гімні?


43%, 3 голоса

43%, 3 голоса

14%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Номинанту от номинанта...



СОВЕРШЕННО НЕОЖИДАННО ЗАКОНЧИЛСЯ ДЛЯ МЕНЯ 2013-й ГОД:

"По решению редакционной комиссии номинирован на соискание 
национальной литературной премии «Поэт года 2013»."

* Моему другу Феодору - тоже  Номинант на премию "Поэт года".

(частушки на мотив "БАБКИ- Ёжки")
Номинантом стал, друзья,
Счастлив я, гордись семья,
Вот я и дождался,
Вот, досочинялся!

У меня почти инфаркт,
Я, как Пушкин- это факт,
Это ж, чуешь, Клава,
Мировая слава!

Налетит народ толпой,
Расхватает сборник мой.
Я даю автограф,
Щёлкает фотограф...

А вчера, как номинант,
Получаю прейскурант.
Мать моя, дивчина,
Что за чертовщина!..

Чтобы книжечку издать,
Нужно всё с себя продать,
Я сижу, балдею,
С цифр я... Чуть в шоке.

Мы подумали с женой,
Я хорош ей и простой,
Наливай- ка, Клава,
Нахрена нам слава!..

06.01.14


© Copyright: Гном Котя, 2014
Свидетельство о публикации №114010609498 

З надією на розуміння, з вірою у майбутнє. Слава Україні!

З надією на розуміння, з вірою у майбутнє.
Слава Україні!

--------------------------------------------------------
С надеждой на понимание, с верой в будущее.
Слава Украине!


Победители!



                 


9  мая-День ПОБЕДЫ-НАД ФАШИЗМОМ.

               Глаза куда-то вдаль устремлены,
                       Снова в памяти четыре года,
                       Ужаса,блокады и войны,
                       И освобождения народа.


                       От фашизма мир они спасли,
                       Людей от гидры спасли кровавой,
                       Победой на просторах Земли,
                       Себя увековечили славой.


                       Дорогу до Берлина прошли,
                       Но враг не сдавался без боя,
                       Флаг советский над рейхстагом смогли,
                       Водрузить,два бесстрашных героя.


                       Жалко было на руины смотреть,
                       Кто не видел-по разному судит,-
                       Многих забрала безжалостно смерть,
                       Память их никогда не забудет!


                       Было много,очень много потерь,
                       Но все же не надо лить слезы,
                       Ветеранов с нами хоть мало теперь,
                       Слава живым,салют им и розы!

         

                  
            
              
     
           

Андрій Макаревич - вдячні, що з нами!

Відомий співак Андрій Макаревич один з перших висловив свій протест проти війни РФ проти України та окупації Криму, за що зараз його переслідують пропутінська кліка і рефівська бидлодь. Є ще люди серед культурних діячів РФ, які виступили проти війни, як режисер Ельдар Рязанов, актори Лілія Ахеджакова та Армен Джигарханян. Є й інші, що приєднались до "одобрямсу" війни і будь чого, що вчудить Пукін і його банда, зокрема такими є Михайло Боярський та Олег Табаков, ще інші лакузи від культури.

Пропоную тому будь-яким чином підтримати і популяризувати тих митців, які виступили проти війни і за Україну, як і піддавати остракізму всіх митців-мудаків, що в супереч своїй гуманітарній природі виступають за агресію і насилля.

Першим, кого я хочу підтримати – того, хто і був першим – Андрія Макаревича. Заходьте на сайти і слухайте, скачуйте, ставте плюси тощо. Давайте покажемо, що ми вміємо цінувати друзів. До справи!



http://www.moskva.fm/artist/%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87/song_0261998
починайте тут



http://kibergrad.com/?do=artist&name=907_andrey_makarevich
гарно скачувати музику АМ




Нужно поддержать Макара, на его личном сайте!
http://www.makar.info/index.php?m=3



От 20 марта 2014.
Друзья мои! В силу происходящего в стране и в мире, народ пришел в излишне нервное состояние. Лично мне и так хватает истерики в окружающем пространстве. Поэтому, извините меня, я посчитал разумным закрыть форум ровно до того момента, когда мы все немного успокоимся. Надеюсь, скоро. Как говорит Андрей Бильжо - держите себя в руках. А.М.
 По вопросам проведения концертов, пожалуйста, обращайтесь к Алексею Земцову по телефону +7 (916) 777-5025.
Песни, стихи и прочее Ваше творчество на сайте не публикуется и Андреем не рассматривается - к сожалению, он не располагает временем для этого.
 Спасибо за понимание!
 


ТЕПЕРЬ МОИ ЗАПИСИ МОЖНО СКАЧАТЬ ЗДЕСЬ
Абсолютно легально.
Можете выразить благодарность, если вы сочтете это нужным.
http://thankyou.ru/music/rock/andrei_makarevich



Легендарный российский музыкант Борис Гребенщиков сказал в интервью Русской службе Би-би-си, что за Андрея Макаревича необходимо заступаться.
http://www.bbc.co.uk/russian/multimedia/2014/04/140402_seva_bg_interview.shtml

Андрей Макаревич

Лидер «Машины времени» Андрей Макаревич в детстве был очень любознательным: в разные годы он мечтал быть водолазом, палеонтологом, герпетологом, заниматься подводным плаванием, кулинарией, путешествиями. Большинство этих желаний он осуществил, когда вырос, но главным его делом стала музыка. Это случилось после того, как он услышал группу The Beatles.
Еще в московской спецшколе №19 с углубленным изучением английского языка Макаревич создал группу Kids, которая впоследствии стала Time Machines, «Машинами времени» и наконец «Машиной времени». Пели по-английски, но затем Андрей не без удивления обнаружил, что у него прекрасно пишутся песни на русском языке. Это в те годы было настолько оригинально, что полуподпольная «Машина времени» быстро набрала популярность.
В 1970 году Андрей Макаревич по примеру отца поступил в Московский Архитектурный институт, из которого был отчислен в 1974 году в рамках компании по «очистке рядов советских студентов от волосатой нечисти» (кстати, кудрявый Макаревич в юности очень мучился от того, что у всех «битлов» волосы были прямыми, и пытался с помощью разных бесполезных ухищрений выпрямить свои). Андрей восстановился на вечернее отделение и устроился на работу в проектный институт «Гипротеатр». До 1979 года он совмещал музыкальные занятия с трудом на благу отечественной архитектуры, а потом уволился.
Главное его дело с этих пор – «Машина времени». Однако Андрей Вадимович успевал заниматься кучей побочных дел – как связанных с музыкой, так и нет.
В 1985 году он выпустил сольный акустический альбом «Песни под гитару» и снялся в фильме «Начни сначала» (в роли молодого музыканта; в ленте прозвучали несколько песен «Машины»).
В 1989 году состоялась первая выставка его графических работ, и с тех пор у Макаревича было более 50 персональных художественных выставок.
В 1992 году Андрей выпустил книгу рассказов о «Машине времени» «Все очень просто». За ней последовали «Сам овца», «Мужские напитки» и несколько других книг.
Вскоре он появился на телеэкранах не в качестве музыканта, а как ведущий кулинарной программы «Смак». С 1993 года телекомпания «Смак», основанная Макаревичем, выпускает более 15 телепрограмм, в том числе и о подводных съемках (еще одно увлечение Андрея). «Смак» - не только телепрограмма, но и продуктовый бизнес: под торговой маркой выпускаются пельмени, водка и другие продукты. Кроме того, у Макаревича есть магазин снаряжения для дайвинга и ресторанный бизнес.
Музыкальных проектов тоже хватает. В 2002 году Андрей основал «Оркестр креольского танго», с которым записывает и исполняет песни в приджазованных аранжировках: в репертуар входят как обработанные композиции «Машины», так и новые вещи. Еще ближе к джазу Макаревич стал в проекте «Джазовые трансформации», появившемся в 2009 году.
Все попытки Андрея дистанцироваться от политической жизни оказались обречены на провал. Он приветствовал крах коммунистической системы и защищал баррикады Белого дома в 1991 году, но затем был замечен в компаниях президентов Путина и Медведева и даже рассорился в интернете с пользователями, обвинившими его в продажности. К 50-летию Андрей Вадимович получил орден "За заслуги перед Отечеством" IV степени. В последние годы политизированность Макаревича опять резко выросла: он сочинил несколько острых песен («К нам в Холуёво приезжает Путин»), подписал письмо в защиту Ходорковского, а на президентских выборах-2012 стал доверенным лицом Михаила Прохорова.


93%, 76 голосов

4%, 3 голоса

4%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.