хочу сюда!
 

Юля

35 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 37-50 лет

Заметки с меткой «закон»

Ольга Шарко. Закон про Мову чи нова свинська конституція? ст. 27

Авторські блоги та коментарі до них відбивають виключно точку зору авторів.
Адміністрація сайту не завжди погоджується з їхньою думкою.

 

 

 Ярина Чорногуз, малюнок Irena Mykoliv

 Ярина Чорногуз, малюнок Irena Mykoliv.

 

 

Ольга Шарко

Закон про Мову чи нова свинська конституція?
Аналізуємо статтю 27 про мову сайтів

Доброго дня, мої шановні читачі та читачки, а також особи поза гендерною бінарністю.

Багато хто чекав від мене коментарів щодо нової редакції правопису й Закону про мову ще з торішніх подій, але я жодним чином не коментувала цю ситуацію, окрім як у репліках під постами знайомих людей.

Бо коментувати особливо нема чого. Цей закон жодним чином не зазіхає на мої права як двомовної українки (усе своє життя я прожила в Києві у двомовному середовищі й росла в двомовній сім’ї, кому цікаво). Моя єдина претензія до цього Закону полягала в тому, що він неефективний.

І от нещодавно моя хороша знайома Ярина Чорногуз  (ми навчалися в одному «елітному» ліцеї), яку, я гадаю, всі ви вже знаєте, зважаючи на останні події, поділилася на своїй сторінці у Фейсбуці інформацією, що під час карантину було подано, цитую «…пропозиції "До проекту закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів спрямованих на запобігання економічних наслідків коронавірусу", де НЕСПОДІВАНО містяться поправки, які де-факто повністю скасовують Закон про державну мову. Якщо їх затвердять у робочій групі на погоджувальній раді, то його буде винесено на голосування у ВР на позачергове засідання».

На жаль, я не можу вставити допис Ярини повністю, бо там є обсценна лексика, а сайт читають діти.

У коментарях я Ярині відписала: «Ярино, не переймайся так через цей закон про мову. Його найбільша проблема в тому, що він неефективний - квоти повводили, штрафи повводили, а механізми забезпечення робочими місцями гуманітаріїв, які б цю мову примножували й зберігали, не ввели. Тому втрачати особливо нічого, він і так на чесному слові тримався. Ти як філологиня це зрозумієш».

Ну, Ярина мені заперечила, а на додачу ще деякі інші «патріоти» відписали:
- «Вам конче до лiкаря!»;
- «знаєте, про прогалини можна говорити після карантину, а поки – руки геть від закону про мову. А знаєте скільки прогалин в інших законах - то це саме час ними займатися. Може в час карантину зосередитися на заходах боротьби поширенню епідемії? Не грайте на руку ворога з вашими прогалинами. Я все своє доросле життя угу відстоювати своє право на державну українську мову. Тож краще мовчіть про прогалини, бо за цей короткий час суттєві зміни!»

- «я теж філолог, час вчити історію. Там століття тому також сварилися між собою, результат вас відомий. Вперед, ваші ідеї мають значення, але на разі мовний закон краще не трогати. Ідеального світу не існує. Та і цей летить шкереберть. Чи ви з Яриною уже 11 ночей просиділи під ОП? І, як би вам, сказати, не на часі виставляти хто є більш розумним, більш мудрим, чи має більше червоних дипломів. У єдності сила. Не прагніть ідеалів, бо втрачаємо і ті здобутки, що є».

- «Шашечки или ехать? – це українська мова? Цими вашими коментарями все сказано. Гординя і самозакоханість, на жаль»

Ну, і так далі, і такі інші пироги. Можете там піти почитати ці коментарі й зрозуміти, що я вас не обманюю. А якщо хтось побіжить видаляти, то даремно – я все заскринила.

Але завдяки цим «патріотам» я зрозуміла, що дарма мовчала.  Тому зараз я буду дуже часто писати про чорні Закону про мови, ілюструвати це прикладами з інтернету та своїм і чужим досвідом. Бо я якщо я не покажу, в чому проблема, то Ярина стоятиме за цей закон дарма. І більшість людей, які за нього стояли під ВР, інформували в соцмережах тощо, теж робили це дарма.

А всіх, хто вже розізлися на мене до моменту прочитання цього рядка, я прошу читати далі й поширити цей допис серед своїх правовиків, політологів, журналістів й усіх причетних до створення й ухвалення Закону про мову.

 

--------------

 


А тепер аналізуємо «Статтю 27» Закону про мову.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про забезпечення функціонування української мови як державної

Стаття 27. Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів

1. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Для цілей цього Закону користувацьким інтерфейсом є відображувана інформація, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми, веб-сайту і яка містить текст будь-якою мовою спілкування між людьми (зокрема мова візуального дизайну комп’ютерної програми, мова взаємодії, діалогів та транзакцій між користувачем та комп’ютерною програмою).

Вимоги цього Закону не поширюються на мови програмування.

2. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.

3. У роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності використовуються винятково комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою.

До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.

4. Під час закупівлі комп’ютерних програм для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності обов’язковою умовою є наявність користувацького інтерфейсу державною мовою, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті.

5. Заклади освіти державної і комунальної форм власності використовують для освітніх потреб комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою.

До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.

6. Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва.

Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.

Ця норма не поширюється на інтернет-представництва засобів масової інформації, зазначених у частині п’ятій статті 25 цього Закону.

7. Мобільні застосунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зареєстрованих в Україні засобів масової інформації, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою.

8. Спеціалізоване наукове, технічне, медико-діагностичне обладнання, інше спеціалізоване, професійне обладнання, що не є товарами широкого вжитку (прилади, машини, устаткування, верстати тощо), та його програмне забезпечення, а також спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання лише у сфері інформаційних технологій, може не мати користувацького інтерфейсу державною мовою в разі наявності користувацького інтерфейсу англійською мовою.

Оскільки тут згадується пункт 5 статті 25, звернемося і до неї.

 

Стаття 25. Державна мова у сфері друкованих засобів масової інформації

5. Вимоги частин першої, другої та абзацу другого частини четвертої цієї статті не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання, мова яких визначається статтею 22 цього Закону.

Отже, як бачимо, сайти органів влади та самоврядування, сайти підприємців та сайти ЗМІ мають бути українськомовні.

Що ж ми маємо насправді?

Ось ситуація, яку розглядають у  фейсбучній групі «И так поймут!»

 

Блог Ольги Шарко про мову

 

-------------------------------

 

Блог Ольги Шарко про мову

 

-------------------------------

 

Блог Ольги Шарко про мову

 

 

-------------------------------

 

 

У чому проблема сайтів підприємців – власників крамниць, ресторанів, кафетеріїв, інших ФОПів, які надають найрізноманітніші послуги?

Проблема в тому, що Закон про мову зобов’язав усіх цих осіб мати українськомовні сайти, а механізми переходу російськомовних сайтів на українську не передбачив.
 

Простими словами: як хочете – так і розбирайтеся, але щоб усі сайти були українськомовні.

Рядові власники ФОПів, які ніколи не були дотичні до мовних питань і проблем з українською мовою, сидять і думають «А як нам ото все зробити згідно з законом?».

І тут є кілька варіантів:
- сісти самому/самій перекладати контент свого сайту. Грошей за цю роботу, ясна річ, власник ФОПу не отримає, зате час витратить;
- навантажити цим своїх робітників та робітниць, у попередні обов’язки яких переклад контенту ніколи не входив. У кращому випадку – доплатити їм за понаднормове навантаження. У гіршому – пригрозити зниженням зарплати, депреміюванням або взагалі звільненням;

- взяти на тимчасову чи постійну роботу фахових перекладачів, редакторів та коректорів. Оплачувати їхні послуги.

Оскільки закон про мову не зобов’язує нікого брати в штат перекладачів, редакторів, коректорів та інших фахівців з української мови, більшість підприємців просто економить. І підприємців теж можна зрозуміти, бо бізнес – це зазвичай складно й витратно.

До прикладу, власники більшості закладів харчування перші два роки працюють у мінус, перш ніж окуплять вартість оренди чи купівлі приміщення, ремонт, купівлю меблів та інших предметів інтер’єру, професійного обладнання для кухарів, офіціантів тощо, квитанції за опалення, елетроенергію, витрати на продукти. А ще ж треба платити зарплату хостесам, адміністратор(к)ам, офіціант(к)ам, кухарям/кухаркам, охороні тощо. Треба передбачити й кошти на позапланові витрати фахівцям та фахівчиням із електрики, монтажу, систем безпеки, якщо раптом щось вийде з ладу.

 І  я вже мовчу, що більшість персоналу взагалі може працювати без трудових книжок і навіть без трудових договорів, бо деякі недобросовісні ресторатор(к)и уникають сплати податків. А добросовісні роботодавці ще витрачають гроші й на дотримання закону.

Тому коли постає питання «Що робити з сайтом», більшість ДОБРОСОВІСНИХ власників бізнесу або безоплатно та понаднормово перекладають самостійно, або змушують перекладати своїх працівників і працівниць. Якість цього перекладу – відповідна. Добре, якщо людина, яка перекладала, мала філологічну освіту чи зросла в українськомовному середовищі, і сайт більш-менш читабельний. Законом же не передбачено, хто саме і як саме має створити ці  українськомовні версії сайтів. Просто всі підприємці мають їх надати споживачам, і все.
 

Хто може оплатити послуги лінгвістів і лінгвісток – звісно, їх оплачують, і мають крутий українськомовний сайт. Але це хіба що якісь копрорації. Малий і середній бізнес здебільшого не можуть собі цього дозволити.

НЕДОБРОСОВІСНІ підприємці вираховують коефіцієнт корисної дії: «Ой боже, сьогодні вони ухвалили отой Закон про мову, завтра вони ще щось ухвалять, а мені з того яка користь? У мене що, клієнтів побільшає, якщо я оце все перекладатиму? Скільки ходило, стільки й буде ходити. Ну, походить там якась купка ярих фанатиків української мови, ну, понаписують в інтернетах, які ми погані, що в нас нема сайту українською мовою, ну й що? А якщо ще підуть закидати нас яйцями – то це взагалі безплатний піар, усе місто про нас гудітиме. Коротше, що я ото задля трьох ротів буду напрягатися? Лишаю все, як є».

Тим часом випускники та випускниці численних філфаків, які могли б надати якісні послуги з перекладу сайтів українською мовою та подальшим редагуванням, сидять без роботи або йдуть на ненависну роботу вчителями, бо сайти замість них перекладатимуть офіціант(к)и, хостеси, адміністратор(к)и й інші робітники.

Хтось у мене вже запитав: «А на сайт російською кошти були?»

Відповідаю одразу всім: кошти витрачають на створення й утримання самого сайту, а не на мовні послуги, супутні до цього сайту. Написати контент російською мовою, на жаль, сьогодні доступніше, дешевше й вигідніше, ніж українською. А подекуди, як ви вже читали вище – і взагалі безоплатно. Російською мовою прочитають майже всі громадяни, українською мовою читатиме лише частина громадян.

Грамотною російською володіє більшість українців. Грамотною українською – меншість. Це означає, що послуги українськомовних контент-мейкерів дорожчі від російськомовних. Вибір, я гадаю, очевидний – візьмуть тих, хто бере менше грошей за аналогічні послуги.


Що я як філологиня пропоную авторам та прибічникам Закону про мову в такому разі?

Внести поправку до Закону про мову щодо створення групи (комісії, комітету  називайте, як хочете)  фахівців із забезпечення сайтів підприємців українськомовними версіями. Робота цих фахівців має бути відповідно оплачена. Вкрай бажано, щоб це була офіціна робота, аби люди, які працюють на благо споживачів, мали стаж і могли офіційно працевлаштуватися після завершення праці в цій групі. Взяти на роботу в групу всіх охочих випускників філфаків (єдина умова при працевлаштуванні – наявність філологічної освіти).
Усі споживачі, чиї права на доступ до українськомовної версії сайту порушені, подаватимуть заявку на переклад контенту сайту. Працівники групи перекладають і надають підприємцю чи підриємиці. Підриємець чи підприємиця оприлюднюють українськомовну версію сайту протягом місяця. Якщо протягом місяця українськомовна версія сайту недоступна – штрафуйте підприємців. 

Профіт. Бізнес не страждає, філологи та філологині забезпечені роботою, споживачі мають свої мовні права.

Єдина проблема – якраз створити ці робочі місця для філологів.

Не дякуйте. Впроваджуйте!

Згодом частина друга про сайти ЗМІ.

Джерело: https://mala.storinka.org/%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D1%94%D0%BC%D0%BE.html

СБУ припинила діяльність 25 шахрайських call-центрів

Впродовж 2019-2020 років Служба безпеки України припинила діяльність 25 нелегальних call-центрів з оборотом в десятки мільйонів гривень, які брали участь у шахрайських схемах з виманювання у громадян грошей в інтернеті.



Обсяги такого шахрайства зростають одночасно з поширенням електронної комерції, досить часто call-центри є одним із ланцюжків злочинного механізму. Кіберспеціалісти СБУ спільно з Національною поліцією здійснюють комплексні заходи для локалізації і блокування таких схем.

Завдяки діям правоохоронців за цей період було проведено 45 обшуків у організаторів оборудок, вилучено понад 600 одиниць обладнання, 14 особам оголошені підозри у вчиненні кримінальних правопорушень.



Наприклад, у червні 2020 року було викрито організоване злочинне угруповання у Кривому Розі. Його учасники виманювали у громадян персональні дані, ініціювали нібито «відновлення» сім-карток, а потім оформляли від чужого імені онлайн кредити. Таким чином шахраї викрали понад 1 мільйон гривень у громадян. Від оборудки постраждали понад 300 осіб.

Чотирьох осіб із групи затримано, їм повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 361 Кримінального кодексу України.

Загалом кіберспеціалісти СБУ зазначають, що найбільш поширені схеми у шахраїв: виманювання у громадян персональних даних або реквізитів банківських карток, втягування їх у псевдоінвестиційні проекти, оформлення кредитів на чуже ім'я, продаж фальсифікованих або відсутніх товарів.



До роботи цих фейкових call-центрів організатори залучають студентів, іноземців, малозабезпечених. І досить часто використовують потужності російських компаній, які перебувають під санкціями в Україні.

Для комплексної протидії шахрайству кіберспеціалісти СБУ не тільки проводять загальнодержавні спецзаходи, а й рекомендують громадянам підвищувати свою обізнаність у цьому питанні. Зокрема, рекомендується не розкривати персональну інформацію та дані банківських карток і не фіксувати їх на сумнівних вебресурсах, консультуватися тільки в call-центрах банків, де ви обслуговуєтеся, не брати участь у підозрілих фінансових операціях та проєктах.

Викрили масштабне розкрадання нафти з державного нафтопроводу

Служба безпеки України спільно з фахівцями ПАТ «Укрнафта» викрила та ліквідувала на Харківщині незаконний вріз до промислового нафтопроводу «Козіївка-Сиродичі».

Оперативники спецслужби встановили, що на території Краснокутського району Харківщини зловмисники пошкодили нафтопровід та встановили несанкціонований відвід для розкрадання сировини. Співробітники СБУ виявили несанкціонований відвід довжиною майже кілометр.

Правоохоронці задокументували, що зловмисники щомісяця розкрадали 150-200 кубометрів нафти, завдаючи державному підприємству шкоди на більше ніж 2 мільйони гривень.

За висновками фахівців, порушення цілісності нафтопроводу створювало реальну загрозу для виникнення надзвичайних ситуацій та нанесення шкоди екології регіону.

За матеріалами Управління СБУ в Харківській області розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 292 (пошкодження об’єктів магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів та нафтопродуктопроводів) Кримінального кодексу України.




СБУ встановлює всіх причетних до облаштування незаконного врізу, а також посадовців, які можливо могли «кришувати» нелегальний бізнес.
Викриття та документування протиправної діяльності здійснювалося спільно з Національною поліцією України під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області.

За півроку СБУ викрила 372 посадовців, які вчинили злочини

За матеріалами Служби безпеки України протягом першого півріччя 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні корупційних та інших злочинів 372 службовим особам. Ці посадовці загалом фігурують у 301 кримінальному провадженні.

Зокрема, СБУ викрила 152 випадки хабарництва, які кваліфікуються за ст. 368 Кримінального кодексу України.

Наприклад, керівник однієї з облдержадміністрацій через посередника вимагав “данину” у посадовців інших держструктур. Сума хабара протягом року мала сягнути 1,8 мільйона гривень.

Інший випадок – посадовець Державної фіскальної служби у Полтавській області через посередника вимагав від підприємця 85 тисяч доларів США. Натомість він обіцяв повернути вилучене під час обшуку майно і не притягувати до кримінальної відповідальності.

16 фактів хабарництва були задокументовані СБУ у процесі викриття організованої злочинної групи на Луганщині. До неї входило кілька посадовців територіального органу Держгеокадастру. Неправомірну вигоду вони отримували від приватних підприємців, які працюють у галузі землеустрою.

Також серед посадовців, які притягаються до кримінальної відповідальності, – начальник, його заступник і шестеро співробітників Павлоградського відділу поліції (вчиняли злочини у складі злочинної організації), посадовець ГУ ДСНС в Одеській області, прокурор однієї з місцевих прокуратур та заступник голови районного суду Харкова, голова одного з районних судів на Рівненщині тощо.

Окрім того, за матеріалами СБ України у першому півріччі 2020 року до різних видів і строків покарання засуджено 61 посадову особу, а 85 – звільнено із займаних посад.

В СБУ собрались искоренить свое участие в запугивании бизнеса

Заместитель председателя по вопросам реформирования Службы безопасности Украины Сергей Пунь заверил, что в новом законопроекте о деятельности СБУ, будет заложено, что сотрудников ведомства не смогут использовать другие правоохранительные органы для запугивания бизнеса.

https://youtu.be/wF_6TBaCUjo

Зброя для мафії

Служба безпеки України викрила у Харкові групу, яка займалася виготовленням короткоствольної вогнепальної зброї та боєприпасів для збуту на території регіону.
За даними слідства, до складу угруповання входило троє вихідців з країн Південного Кавказу. Зловмисники закуповували стартові та шумові пістолети і переробляли їх у бойові. Для виготовлення набоїв вони використовували картеч від мисливської зброї.

Основними клієнтами фігурантів були представники кримінальних кіл.
У межах контролю за вчиненням злочину оперативники спецслужби задокументували факт збуту саморобного пістолета та набоїв до нього. За висновками експертів, ці засоби ураження є вогнепальною зброєю та бойовими припасами, які придатні для стрільби.

Співробітники СБУ затримали двох організаторів групи за місцями їх проживання в обласному центрі. У їхніх помешканнях і автомобілях вилучено 5 одиниць вогнепальної зброї, 2 бойові гранати РГД-5 із запалами та набої кустарного виробництва.

Наразі вирішується питання щодо повідомлення всім трьом учасникам угруповання про підозру за ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Вирішується питання щодо обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тривають слідчо-оперативні дії для встановлення причетності фігурантів до вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів.

Операція із викриття і затримання зловмисників проводилась спільно зі слідчими Головного управління Національної поліції в Харківській області під процесуальним керівництвом обласної прокуратури.






«Продавав» посаду начальника управління у Нацбанку

Служба безпеки України затримала у Києві колишнього заступника Голови правління одного з комерційних банків, який за 25 тисяч доларів «продавав» посаду начальника одного із управлінь Національного банку. Оперативники спецслужби задокументували, що організатор оборудки вдавав, що нібито діє в інтересах одного із заступників Голови Нацбанку. За словами фігуранта, частина суми мала бути розділена між учасниками конкурсної комісії для прийняття позитивного рішення щодо призначення кандидата на посаду. Правоохоронці затримали зловмисника в одному з районів столиці під час отримання частини неправомірної вигоди у розмірі $15 тисяч. У межах кримінального провадження, затриманому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України. Наразі тривають невідкладні слідчі дії для викриття протиправної схеми, встановлення всіх причетних осіб та обставин вчинення кримінального правопорушення. Операція із викриття оборудки проводилась спільно з Київською місцевою прокуратурою № 6.

Продаж інформації з баз даних Держприкордонслужби

Кіберфахівці Служби безпеки України викрили в Івано-Франківській області діючого і колишнього прикордонників на продажі інформації з обмеженим доступом з бази даних Державної прикордонної служби. Клієнтами фігурантів були, зокрема, учасники кримінальних угруповань. За попередніми даними слідства, зловмисники продавали дані про перетин держкордону громадянами України та іноземцями, термін їх перебування в країні і наявність заборон на в’їзд чи виїзд. Свої «послуги» зловмисники пропонували через спеціалізовані інтернет-сервіси. Оплату від замовників вони отримували на банківські карти. Наразі обом фігурантам повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 361-2 (несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації) Кримінального кодексу України.



Матеріали справи направлено в суд. Заходи із викриття протиправної діяльності проводились під процесуальним керівництвом Військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону Західного регіону.

Виикрадали гроші з банківських карток

На Харківщині контррозвідники та слідчі Служби безпеки Украіни викрили угруповання, учасники якого викрадали гроші з банківських карток через втручання в роботу банківських систем.
За попередньою версією слідства, до складу групи входило 15 зловмисників.
Хакери використовували шкідливе програмне забезпечення, через яке викрадали реквізити банківських електронних рахунків громадян США, Європи, Украіни та іхні персональні дані. Зокрема, через електронні платіжні сервіси, у тому числі заборонені в Украіні росіиські, вони переводили викрадені гроші на власні рахунки у вітчизняних та банках РФ і привласнювали.
У межах розпочатого слідчими СБУ кримінального провадження правоохоронці провели у Харкові 16 обшуків за місцем роботи хакерського центру та за місцями проживання фігурантів.
Під час слідчих діи виявлено більш ніж 40 одиниць комп’ютерноі техніки із фотографіями і реквізитами закордонних банківських карток та іншими доказами використання шкідливих програм. Також вилучено банківські картки, готівку та цінності на понад 12 мільионів гривень, документи на рухоме та нерухоме маино в Украіні и за кордоном.
Наразі вирішується питання щодо повідомлення членам групи про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-1 (створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних засобів, а також іх розповсюдження, вчинене за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу Украіни.
Тривають слідчо-оперативні діі для встановлення всіх осіб, причетних до оборудок.
Операція із викриття протиправноі діяльності відбувалася під процесуальним керівництвом прокуратури Харківськоі області.


Багато грошей...

Служба безпеки Україна задокументувала фінансову оборудку керівників Асоціації міжнародних перевезень з коштами учасників ринку. Оперативники спецслужби встановили, що Асоціація протягом 2017-2020 років отримала від компаній, які займаються міжнародними пасажирськими та вантажними перевезеннями, понад 300 мільйонів гривень платежів та внесків. За версією слідства, керівництво громадської структури здійснювало обов’язкове страхування перевізників через афілійовану з директором компанію за завищеними тарифами. Більшу частину грошей службові особи виводили у тінь через безтоварні операції з фірмами із ознаками фіктивності. За висновками профільних експертів, через дії керівництва розцінки на послуги Асоціації для українських перевізників були штучно завищені, а державний бюджет недоотримав десятки мільйонів гривень. Для отримання доказів функціонування протиправної схеми правоохоронці провели у Києві і Київській області обшуки в офісі Асоціації, афілійованих страхових компаніях та фіктивних фірмах. Під час слідчих дій було вилучено фінансові та бухгалтерські документи, що підтверджують проведення фіктивних операцій, печатки вітчизняних та іноземних компаній, через які кошти переводили у готівку. Також виявлено чорнові записи, чисті бланки фінансово-господарських документів підставних комерційних структур, та велику суму необлікованої готівки. Триває досудове слідство для притягнення до відповідальності всіх організаторів та учасників оборудки. Операцію проводило Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ спільно зі Слідчим управлінням Офісу великих платників податків ДФС України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора України