ДАО ДЕ ЦЗІН
   Переклад з китайського Ян Хіни Шуна

ЧАСТИНА ПЕРША

1.

Дао, яке може бути висловлене, не є постійне Дао. Ім'я, яке
може бути названо, не є постійне ім'я. Безіменне є початок неба і землі
що володіє ім'ям - мати всіх речей. Тому, хто вільний від пристрастей, бачить
його [Дао чудову таємницю], а хто має пристрасті, бачить його тільки в кінцевій
формі. Обидва вони одного і того ж походження, але з різними назвами. Разом
вони називаються якнайглибшими. Від одного якнайглибшого до іншого - двері до всього
чудовому.

2.

Коли всі люди дізнаються, що красиве є красивим, з'являється і потворне.
Коли [все] дізнаються, що добро є добром, виникає і зло. Тому буття і
небуття породжують один одного, важке і легке створюють один одного, довге і
коротке взаємно оформляються, високе і низьке один до одного схиляються, звуки
зливаючись, приходять в гармонію, попереднє і подальше слідують один за одним.
Тому мудра людина віддає перевагу недіянню і здійснює учення безмовно.
Тоді всі речі приходять в рух, і вони не припиняють [свого руху].
Він створює і не володіє [тим, що створене], робить і не користується [тим, що
зроблено], завершує справи і не гордиться. Оскільки не гордиться [всі істоти
його] не покидають.

3.

Якщо не поважати мудреців, то в народі не буде сварок. Якщо не цінувати дорогоцінних
предметів, то не буде злодіїв серед народу. Якщо не бачити бажаного предмету, то
не хвилюватимуться серця народу. Тому управління мудрої людини робить
їх серця порожніми, а шлунки - повними. Воно ослабляє їх волю і укріплює їх
кости. Воно постійно прагне до того, щоб у народу не було знань і пристрастей
а що мають знання не сміли б діяти. Здійснення недіяння [мудрецем]
завжди приносить спокій.