хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «опозиція»

Політики думайте про державу!

Напевне так потрібно назвати статтю, після того, як долар пробив стелю у 8,60 грн., на суботніх торгах, і це при тому, що останній раз це було, в 2009 році, коли була у нас колосальна девальвація… та спочатку майдан.


Сьогодні майдан – це має бути протест не проти якоїсь сили, а проти системи, що у нас склалася. Менше року і Янукович піде з президентства, але якщо замість нього прийде хтось інший, то все буде так само, а якщо ми сьогодні поміняємо саму систему життя, то все вже буде складатися по-іншому.

Що отримала Україна від євромайдану? Напевне найбільше що може отримати народ – єдність, силу, братерство, віру в власний народ, у самих себе. Напевне такого поштовху до розвитку громадянського суспільства, не було під час жодної соціальної акції.

Я звик що будь-яке явище має розглядатися з обох сторін, і від значного соціального ефекту, ми можемо отримати тільки негативні економічні наслідки, для тих регіонів, звідки мітингувальники приїхали, і де проходять блокування місцевих адміністрацій, оскільки, це перешкоджає їх роботі, а тому, деякі рішення залишаються не прийнятими, а це значить, що хтось до цих пір живе за кошторисами минулого року.

В ці хвилини, йде голосування по закону «Про амністію», як пройде голосування я не знаю, зараз мені ясно тільки одне, що якщо опозиція і так далі буде домовлятися, то на Майдан вже можна прокладати каналізацію, тепло, і давати провулкам між палатками імена.

Майдан це та точка непокори, яка ми зараз маємо, але опозиція через різні бюрократичні механізми(ще один + для того, щоб міняти систему, а не людей), просто колосально повільно проводить цю революцію.

Я думаю, що і опозиції, і регіоналам варто подивитися, до чого вони довели країну(саме вони, бо у ВРУ 450 місць, і всі вони зайняті). Просто одного ранку, прокинутися, вмитися і прогулятися по місті Києву, потім поїхати за місто, потім в забуте Богом село…

Картина що сьогодні відкривається перед таким мандрівником, зовсім, не радісна. Київ з колись індустріальної столиці перетворився, на столицю ресторанів і гіпермаркетів.


За містом роботи немає, і всі тікають в Київ, на престижну професію охоронця. Про села зараз взагалі краще помовчати… невже наша влада, і опозиція не розуміють, що Майдан це шанс, якого потім потрібно буде дуже довго чекати, для того щоб це все змінити? Я думаю, що у політиків шансів щось поміняти набагато більше, ніж у простих людей, хоча на що ми спроможні політики вже дізналися. Тому, варто тільки дочекатися, щоб з’явився один план, який можна виконувати, і це стане проривом в революції, і не потрібно буде вимагати відставки президента, він просто сам піде.

Події у ВРУ

Сьогодні у ВРУ був прийнятий бюджет, як завжди з бійками, криками, блокуванням загалом з усім тим, без чого не може жити наш парламент. Мені здається, що я вже й не згадаю, коли бюджет приймався тихо, спокійно і без бійки.


Все вийшло надзвичайно швидко, поки заблокований жінками з опозиції Рибак, був у себе в кабінеті, Калєтнік, проявивши швидкість достойну супермена відкрив голосування провів його, зробив кілька важливих рішень, і ухвалив бюджет країни за 5 хвилин. Що й казати, швидкість прийняття документа, за яким буде жити вся країна рік просто вражає(.

Тепер, що робила опозиція? Питання саме по собі дуже важливе, оскільки, опозиція більше всіх кричала, про те, що бюджет поганий(що в принципі відповідає дійсності, про це навіть комуністи говорили), але нічого не спромоглися зробити, для того щоб попередити його прийняття!


На місці опозиції потрібно робити щось більш радикальне ніж просте блокування Рибака, при чому його заблокували а віце-спікера ні, невже не знали, що він також може відкрити засідання? Тут можна сказати про 2 речі, або дійсно не знали, або блокування проводилося спонтанно і не сплановано.

Також мене цікавить, чому опозиція не проводила громадських слухань, або не розробила свого проекту бюджету, вона ж опозиція вона має бути альтернативою уряду, тому в неї, має бути альтернативний проект бюджету. Але чомусь цього я не помітив і заяв з цього приводу у опозиції не було.


Можна як завгодно довго лаяти регіоналів(оскільки є за що), але при такій пасивній опозиції, ми будемо боротися за Вітчизну ще не відомо скільки, і таке враження що стоятимемо на місці.

Де той лідер, що приїхав би до ВРУ на білому коні і сказав: «Хлопці, пішли громить!». Такого лідера немає, і ще невідомо скільки не буде, а тому, і боротиметься український народ сам з собою.


Прополка опозиції

09:33 15 червень Київ, Україна



«Путінський режим, зачищаючи простір від звичних йому опозиціонерів, сам готує ґрунт для нових фігур».
Путін вже не може видавати себе за «демократа». На це у нього немає ні часу, ні можливостей. На «носі» - чергові вибори до Державної Думи. Кремль розуміє мізерність шансів на збереження влади.Тому він запустив механізм тотальної «зачистки» опозиції, яка перед виборами представляє не абияку загрозу чинному режиму. Але знищення опозиції може привести до наслідків, про які зараз Путін не думає зовсім. Він – людина, яка живе виключно мріями про збереження влади. Сьогодні. А завтра – хоч потоп! Зміни, до яких обов’язково призведе така «зачистка», будуть повністю несподіваними як для самого путінського режиму, так і для значної частини громадян Росії.
Режим Кремля діє чисто рефлекторно, абсолютно природним для нього чином, ввівши явочним порядком громадянський терор, як єдиний доступний йому метод управління країною. На щось більше складне у нього вже немає ресурсу, технологій, компетенцій.
Влада Кремля живе у постійній нестачі кадрів. Проблеми «вертикалі» влади настільки катастрофічні, що стандартний підхід - збільшення чисельності чиновників, як компенсація падіння їхньої кваліфікації – вже не працює. Просто неможливо підтримувати падаючий рівень управління подальшим нарощуванням чисельності управлінців.
Межа досягнута. Далі тільки погіршення ситуації з механізмами управління країною. Тимчасове зникнення маркерів системної кризи, що частково компенсувалися збільшенням чисельності управлінського апарату, обов’язково призведе до різкого падіння показників і появи маркерів управлінської катастрофи. Рано чи пізно. В Росії – скоріше рано.
І коли настане цей момент, тоді й повною мірою проявляться наслідки тотальної «зачистки» простору від неугодних, тих, хто зараз заважає маренням Путіна про «довічність» свого статусу.
У людей завжди є запит на нове. Так еволюційно склалося. Все нове, як магнітом, притягує до себе. В тому числі – нові обличчя.
І це стосується не тільки обридлої «забальзамованої» фізіономії «беззмінного» Диктатора. Точно так же люди втомлюються і від одних і тих же борців з цим Диктатором. Тим більше - таких борців. Справжніх борців-невдах, які так і не змогли досягнути якогось значущого результату у своїй, такій доволі млявій, боротьбі незрозуміло «за що» і не зрозуміло «яким чином».
В цілому, вся сьогоднішня російська опозиційна тусовка - це ті, хто «піднявся» на подіях 2011 року, на Болотній і на «Білій стрічці». Але що дали російському суспільству такі опозиціонери за сім років своєї діяльності.Аж нічого! Нічого, крім стабільного значного погіршення ситуації з демократією в країні. Нічого, крім збільшення тиску з боку влади, яка вже навіть перестала приховувати свою справжню тиранічно-диктаторську суть. Нічого, крім швидкого наближення країни до межі.
В ході будь-якої революції або інших значущих соціальних подій спочатку з'являються звичні і знайомі обличчя. Але чим більш значущим є сама подія, тим швидше з'являються і нові. Ті, які ще мало відомі і не набридли широкому загалу.
Путінський режим «чистить» опозицію, вбиваючи, саджаючи, викидаючи з країни опозиціонерів - не розуміючи, що ця опозиція історично приречена, як і він сам. Ні режим, ні борці з режимом нічого не продемонстрували. У них немає синдрому переможців, вони вічно ті, «хто програв». Але у російському суспільстві вже «дозріває» запит на глобальні зміни. Так продовжуватися вже більше не може. Далі нікуди.
Путінський режим, зачищаючи простір від звичних йому опозиціонерів, сам готує ґрунт для нових фігур. І чим більш жорсткою та тотальною буде така «чистка», тим більш потужними та дієздатними такі нові фігури будуть. Тому у сучасної кремлівської влади практично немає шансів. Вона сама вперто готує суспільство до корінних незворотних змін.
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/propolka_oppozicii

Первый осенний раунд противостояния выиграл Саакашвили.



В Украине стартовала горячая политическая осень. Помимо традиционной осенней повестки дня -- темы тарифов, пенсионной реформы и прочего, - сюда стремительно ворвался Михеил Саакашвили в противостоянии «оппозиция-власть».

Конфликт между Порошенко и Саакашвили после громкого, так называемого «прорыва», только обострился. Пока здесь нет явного победителя, но основные битвы еще впереди.
Саакашвили уже заявил о прибытии в Киев 19 сентября - как раз в день начала сессионной недели. Появилась даже информация о его планах зайти в Верховную Раду и показать «кузькину мать». В любом случае, укушенный Порошенком грузинский экс-президент останавливаться не собирается. Порошенко пока не рискует трогать лично Саакашвили за рёбра, ограничиваясь давлением сапога своих холопов на его группу поддержки.
Однако в резерве у Саакашвили есть еще один спрятанный козырь - влияние на НАБУ. Где его давний соратник Гизо Углава занимает пост первого заместителя директора бюро. Причём влияние Углавы в бюро настолько велико, что неофициально его даже называют "серым кардиналом" НАБУ.

Информация о контактах «грузинской команды» с руководителями НАБУ - не только с Углавой, но и с самим директором бюро Артёмом Сытником - циркулировала во времена "войны" Саакашвили против команды Яценюка в 2015 г. Она началась с Одесского припортового завода -- Саакашвили тогда громко обвинял окружение экс-премьера, а приватизация ОПЗ в итоге была сорвана.

Судя по всему, в условиях отсутствия влияния на Генпрокуратуру, откуда был "выдавлен", как зубная паста с тюбика, ещё один соратник Саакашвили Давид Сакварелидзе, именно на помощь НАБУ рассчитывает команда Саакашвили в дальнейшей раскачке президентской лодки. Цель - досрочные выборы парламента.
Лишённый украинского гражданства Саакашвили не сможет баллотироваться сам, но имеет реальный шанс провести в новую Верховную Раду своих соратников. А нынешний конфликт с Порошенко, так называемый "прорыв" границы, Саакашвили выиграл. Лишение гражданства Саакашвили обернулось крупными потерями имиджа президента.
Возмущение «коррумпированной властью» будет только увеличиваться, потому что происходит расширение коррупционных схем. и конечно появятся как новые громкие дела в НАБУ, так и актуализация старых. В частности, НАБУ собирается осенью продолжить разбирательства дел Насирова, Онищенко, Мартыненко, как наиболее громкие. Пока Порошенко удаётся, с помощью карманных судов, замять скандалы, но это пока.

Процессуальный руководитель НАБУ, глава Специализированной антикоррупционной прокуратуры Назар Холодницкий подтвердил, что вот-вот прозвучит сигнал в осеннем сезоне "большой охоты". По его словам, осенью Верховная Рада получит новые представления на нардепов. Подозрения будут готовиться и на представителей высших органов исполнительной власти.

У руководителей НАБУ есть и свои интересы в раскрутке коррупционных дел, им нужно оправдать высокие зарплаты и показать народу свою работу. А также показать НАБУ на Западе как флагмана антикоррупционной борьбы. Запад требует конкретных результатов. В четверг директор по коммуникациям МВФ Джерри Райс заявил, что Украина сможет получить новый транш от этой организации если выполнит ряд условий, в том числе и покажет реальные результаты в борьбе с коррупцией.
События обещают быть интересными.

Сторінки:
1
3
4
5
6
попередня
наступна