,
5
хочу сюди!
-
-
34 роки, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 20-90 років
Замітки з міткою «світлана весна»
Наливається у полі щедрий колос,
щоб лунав у світі український голос.
Мудрий, гучний, милозвучний,
добрий, ніжний і чарівний.
Хліб і пісня з нами разом,
з нами завжди Божа ласка.
Орду, імперію здолали, з часом,
все ми подолаєм - і буде казка.
На все здатна крилата наша мова,
навіть шлях вказати до самого Бога.
В ній є мудрість вікова – нетлінна,
для розвитку душі і тіла – безцінна.
Ми діти України,
ми квіти України.
В наших душах квітучих
море почуттів жагучих.
Ми чарівно-чепурні, яскраві, запашні,
тендітно-ніжні, приємні і привітні.
Ми волелюбні, сильні, вольові,
самобутні, мудрі – ми такі!
13
Карпатський потічок-Вишиван
- 18.06.11, 10:38
- Клуб української поезії
З тобою кожна мить, як пicня, А в кожнiй пiснi два крила. Ти з неї мудростi напився, Немов з двiнкого джерела...
Приходь , приходь до потічка
Де світить зорями водиця
Чатує кладочка гнучка
Щоб нам , Коханий мій , зустріться....
Приходь , приходь , мене поклич
Приходь чи звечора чи зранку
І вишиє карпатська ніч
Для нас любові вишинку...
9
Мій рідний край...
- 29.09.09, 22:12
І все-таки до тебе думка лине, Мій занепащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Сі очі бачили скрізь лихо і насилля, А тяжчого від твого не видали, Вони б над ним ридали, Та сором сліз, що ллються від безсилля. О, сліз таких вже вилито чимало,— Країна ціла може в них втопитись; Доволі вже їм литись,— Що сльози там, де навіть крові мало! ( Леся Українка ) 1895
Я із надій будую човен, І вже немовби наяву З тобою, ніжний, срібномовен, По морю радості пливу.
І гомонять навколо хвилі,
З бортів човна змивають мох,
І ми з тобою вже не в силі
Буть нещасливими удвох.
І ти ясна, і я прозорий,
І душі наші мов пісні,
І світ великий, неозорий
Належить нам — тобі й мені.
О море радості безкрає,
Чи я тебе перепливу?
Якби того, що в мріях маю,
Хоч краплю мати наяву.
( Василь Симоненко ) 1961
5
