хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «діти»

Дитяче питання до дорослих )))))

Яку шкоду ви робили в той час, коли були маленькими дітьми?podzatylnik

Яку зараз шкоду роблять Ваші діти - для порівняння / якщо вони є/.look
Мій син в свої 5 років взяв сухий дезодорант чоловіка і намастив ним свою машину omg
Далі на кухні підкидав мокрі чайні пакетики під стелю, вся стеля в чайних плямах, відкос дверей теж, через місяць на кухонних меблях знайшлися ще пакетики.boyan Обої теж розмалював, звісно, потроху...
Наприклад, мене дуже приваблювало мистецтво крою та шиття, тому ножниці від мене ховали.wakeup
а на голку накладено було табу,вона стриміла в маленькій подушечці,я дивилась на неї і зітхала.
Підстригла мамин шиньйон, волохату вязану шапку, мамине  мереживо небесного кольору пішло на плаття ляльці.
Ще лазила по заборах і плаття були всі порвані. Батьки так і не здогадались що в шортах дівчинці буде зручніше лазити по заборах. parik

А з розповіді  бабусі знайомого- він малим катався на люстрі та на дверцятах шафи, podzatylnik металевими кульками розбив кілька люстр.А також впав у вугільну купу,аби не вдягати коричневий костюм з вельвету,який йому був не до вподоби,але мама пошила з "дефіциту".Дотепер ненавидить коричневий вельвет.blind
В ході обговорення ще згадалось багато: і обрізаний штепсель, вставлений у розетку, яка аж заплавилась так бахнула, та ніхто не взнав про це - була сама вдома,  і як бачите вижила, як поясювала розетку не памятаю,
 і як мені не хотіли купили ляльок-близняток з кроваткою і я взяла вдома срібну монету та сама купила собі що хотіла (продавчині тоді влетіло),
зате в мене були нарешті близнюкиuraІ під столом будувала "дом", обвісивши стола одіялами:)
 є і таке, що не можу зізнатися, соромно smutili




Продовжуєм про ... що?

Естафету прийняла звідси 

Ох, як же я летіла додому з відрядження (про Запоріжжя буде наступна замітка) після щасливого дзвінка від доні: "Мамо, в мене сьогодні був перший секс".
Хто не в темі - нам майже 12 і в школі триває 3 день карантину, тож мала сидить удома та іноді виходить в гості до родичів (там теж "карантинщиця" 16 років) та удома займається інґлішем. Тож після тих її слів у телефон я тільки спитала: "Ти в порядку?" "Так, - каже - Все чудово"!!! От що я маю думати??? omg

Пулею злітаю на наш поверх, заходжу у квартиру, видихаю.... "Привіт, дитинко, як ти тут?" Відповідь: "А в мене сюрприз"... ....     Мий руки, іди у кухню"
Та які там руки?... Мчала, на ходу знімаючи чобітки...
Ну ось, власне, сюрприз: 


Перший КЕКС!!!

А я - глушко. Кекс, правда, зробився у мікрохвильовці і трохи сируватий та не дуже симпатичний, але я веселилася і нахвалювала ura
Допекли та їмо з імбирним чаєм.

Серія 1. Старший.

Ну раз я вже тут, то знову про своє. Напишу вам про своїх діток.
Серія 1. Старший.

Діти дорослішають і більшими стають їхні іграшки. Мій старший синок Максим людина унікальна... Скільки я його знаю, а знаю я його скоро 22 рочки, він щось ліпить з гімна і палок. Скільки в дитинстві він розібрав машинок не порахувати. Коли з'явилися машинки на пультах, він примудрявся їх розбирати, потім збирати і ще витягти звідти пару зайвих деталей. Колись йому з Італії у подарунок привезли шалено дорогу Ферарі, вона виблискувала своїми червоними металевими частинами. Машинка була розміром 25-30 см і зроблена майже з такої кількості деталей, як справжня. На полиці вона простояла всього пару днів. Одного разу я просто знайшла купу запчастин. Я тоді, пам'ятаю, від розпачу аж ревіла. Людина привезла з Італії, купила там за шалені гроші, а він отак трах-бах і розібрав. Від мого старшого не залишилося жодної цілої іграшки. Після чергового подарунку, на всі мої прохання не розбирати, він мовчав, але як тільки він залишався сам на сам, то все знищувалося за лічені хвилини. Коли я починала сварити, то він кліпав наївними дитячими очима і виправдовувася: "Я хотів знати, що там в середині". Коли йому дарували дві однакові машини, то він розбирав обидві. Виправдання було таке: " Я хотів знати, чи вони в середині теж однакові". Його кімната 7-ми річного і 21-го річного майже не помінялася, з тією різницею, що зараз йому дозволено мати паяльник. На столі повний триндець, в тумбочках армагедон. Щомісяця я намагаюся там прибрати і розкласти все по коробочках. На що замість "дякую" отримую купу претензій, що зникли дуже важливі якісь хреновини і нєфіг знищувати його екосистему.
До речі, у ветеринари він теж пішов більше для того, щоб був доступ всередину. Взагалі він виявляв бажання стати патологоанатомом. Ми з батьком м'яко натякнули, що ми проти. 
Не буду хвалитися, але він давно оперує тварин і робить досить складні операції. Коли я його на початках питала, як він знає, що і де різати і шити, то він відповідав: "Просто треба організм уявити, як механізм і полагодити чи замінити поламані деталі...а може і викинути зайві". Не знаю, його це теорія чи чужа, але вона працює.
Першою ластівкою, коли він став переходити на вищий рівень, стало те, що він з веліка і бензопили зробив хрінь, яка їздила. Цей пепелац страшенно смердів, плювався маслом і гудів, як винищувач... але їздив.
І ось на початку літа сина нам повідомив, що він купує мотоцикл. "Тільки через мій труп!",- верещала я. "Без прав не дозволю!",- підверещував батько.
Все літо сина вчився на права, щоб ми дали згоду.
Тепер у нас біля собачої будки гордо стоїть ІЖ Юпітер 4... От тільки не питайте, чого саме цей динозавр. Бо коли це запитала я, то мені було сказано, що я ніфіга не шарю в справжніх мотоциклах. Хотіла вам сфоткати цей комбайн, але Савранський (мовчазний мотоцикліст в "Покровських воротах") умчав до своїх чотирилапих механізмів.

https://youtu.be/7X1OGd35ox0

Пустощі з драконом )))

Вчора синулька порадував.
Лишила його самого вдома на кілька годин, забравши з літнього табору, казала не відчиняти нікому.
Прийшла , а там вже не одна дитина, а двоє. (розмножуються) 
з ним друг druzhba

З порогу чую запах сторонній хімічний у квартирі look 

-Так, хлопці, що робили, признавайтеся.podzatylnik

Мій робить великі очі і зводить їх в сторону (забула зафоткати, а треба було б) omg

Був у мене клей Дракон, я так ним звикла все підклюевати, там стільчика ніжка хиталася, там ще що, будь-що розбите чи зламане дитячими ніжними рученятами. Лишалося ще пів-пляшки. Вчора.

Сьогодні вона лежить порожня.У раковині ванної згустки,білі, нагадують напів-зварене яйце за виглядом, а запах мають хімічний.
Колективний дитячий розум проник у цю посудину, змішавши клей з водою і жовтою крейдою.

Оооооо  suicide

Ну і скрізь посипано кукурудзяними пластівцями все..

-Так, хлопці, швидко на прогулянку! Поки я не почала сердитися, швидко! - командую їм, і вони вилітають прожогом.

Я довго шукала куди вилито клей, у яку саме раковину, попросила сусіда пошукати де саме може бути забитий водостік.
Шукали, не знайшли.

Хлопці повернулися і я спитала у героїв куди поділи клей.

-Та він там, - махнув рукою мій у сторону балкона і вікна.
-Де там????? -дивуюся.

- ТАМ ВИСИТЬ!!!- і пострибав до дверей. popa

Я вийшла на балкон і поглянула вниз, замружившись , ну боюся висоти аж до тошноти.cry

На козирку балкона нижніх сусідів точно висів наш клей.
Вони його вилили туди і він там застиг. boyan

Фууух, ну добре, що не у водостоку хоч.Нехай висить.cvetok
Правда, у сусідів знизу тепер як ніби зима серед літа- клеєві "брульки" звисають за вікном)) Була думка, зайти від них і збити шваброю, але сусіди у мене мирні, сказали "не парся, нехай висить"))))

Герой готовий до нових подвигів!



Помiчниця



 


Сьогодні  мамі я допомагала –

Сміття та пил на кухні підмітала.

По всіх кімнатах пил той розлетівся,

На шафи та полички зручно всівся.



Ганчірку мокру взявши, витирати

Пилюку заходилася в кімнатах.

На меблях залишились візерунки –

Предивні з пилу та води малюнки!



Ще кухлі, ложки та тарілки мила -

Живіт, волосся й ноги намочила.

Крем для взуття на чоботи  та капці

Батькам я намастила, діду й бабці.



По лікті руки кремом забруднила…

Мамуня посміхнулась: "Доню мила!

Моя ти помічнице дорогенька!.."


"Тебе люблю я, мамонько рідненька!"




27.12.2011

© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №11112279711

Над містом...

ще вірш з "сонного" циклу"smile

Із напівсутінків дрімота виринає,

На підвіконні, ніжки звісивши, сидить

В лінивій позі. Важко позіхає -

До сну скликає тих, хто ще не спить.

                   Наспівує у вушка колискову,

                  У вічі сипле сонним порошком,                   Казки розповідає волошкові,

                  І дзиґ вкрива дрімотним кожушком.

Зірки з торбинки щедро розсипає -

Це - казко-диво-чаро-мрійні сни.

Над містом - ніч. І метушня вгаває...

Зірки ясні над містом - сни рясні...

 

23.07.2010

 

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299780

З днем народження синочок!

Найдорожче щастячко, синочок! Тобі виповнилось вже 11. Так швидко пролетів час, все було ніби вчора.. Згадуються твої перші слова, перші кроки.

Ми дуже щасливі що ростеш ти таким розумним, а на сам перед доброю людиною.

Бажаємо тобі синочок пізнавати цей не простий світ з меншими втратами, щоб в тебе було багато друзів, але щоб ніколи ти не розчарувався в званні Друг. Наука щоб тобі давалась як і тепер легко та в насолоду. Успіхів тобі в твоїх музичних починаннях. Будь здоровим та веселим, а ми в свою чергу будемо тобі допомагати в любу твою годину щастя та невдач. Щоб мрії твої збувались як і сьогодні, коли відкривши оченятка ти почув звук електрогітари про яку ти так мріяв, щоб ти так само щасливо посміхався тримаючи диск з автографом групи яка так тобі подобається.

Щасти тобі синочок завжди! Ми тебе дуже любим, ти наша радість та татова гордість!

Сердечно дякую чудовому нашому товаришу http://narod.i.ua/user/2716829/ RnR  за подарунок. Дуже дякую друже! Я твый боржник!

Хотів втекти з роботи...

.... і раптово побачив шефа!