хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Замітки з міткою «діти»

Де банки?

Працюю у пів підвальному приміщенні.
Заходить мама з хлопчиком років 3:
-Мама, ми в підвалі?
-Так.
-А де банки?

Маки vs стрічка, про нав'язаний та справжній патріотизм

Про стрічку було вже тут
Тепер про маки, ось тут вже викладала, продовження історії таке: мала сходила з маком до школи, принесла купу позитиву та прохання від подружок та вчительки зробити їм по маку. 
А ще сусідці вчора носила похизуватися, вона попросила її малим близнятам зробити.
І сестрі у скайпі показала, вона попросила передати їй у Крим. Хоч носити не ризикнуть, але покладуть удома поряд з нашим прапорцем і будуть милуватися. 
А щойно заходила підстаркувата сусідка, тож їй теж прийшлося подарувати, бо до себе поміряла і було несила зняти lol



Це все до чого: в нас люди самі прагнуть носити символіку, а в Криму примушують. 
Відчуйте різницю!



Цього велетня зробила собі на кушак до вишиванки podmig



І ще дещо: це фото з кімнати моєї малої, в ракурсі над письмовим столом, її теж ніхто не примушує. 



Як шалені білочки

Шашлики сьогодні знову накрилися, але  чи нам бути в печалі?
За пів-години зібралися з малою та її подружкою в бучанський міський парк. Люблю це місце і це місто, завжди чисто, дороги відремонтовані, люди усміхнені та доброзичливі.


Французький дворік в самому центрі:


Хто захоплюється рунологією, мабуть, чув про Одіна. А ось таким його побачив скульптор прямо під величезним дубом:


Арка закоханих. Кажуть, під нею треба цілуватися. Для чого, не в курсі.


Не знаю, хто така, може, навіть Фрея. Однозначно показана мудра (бо з совиним лицем) жінка.


Розкриваєм вічну тему:
 
Як сказала моя мала, добре, що русалка на острівку, бо біля неї би зараз були всі бучанські дядьки.

А це яісь коні, не знаю, хто такі. Вершниці мої, рідні :)


В канаві золоті рибки


А тепер: головна мета нашої подорожі - екстрім-парк "Шалена білка"


Як же ж моя принцеса нила на тій трасі! Але я пишаюся тим, що, ниючи, воно ішло вперед, і навіть на думці не мало повернутися і піти геть. Я морально підтримувала знизу.


Знімати здогадалася вже запізно, ось тут хвилинка фіналу:

Інтерв'ю одразу після приземлення можна глянути на моїй сторінці в мордокнизі, там 15 секунд емоцій )))))))). Вже години три красується.


Прейскурант парку: 


І ще знайшла чудове місце для пікніків. Як завжди в Бучі: чисто та позитивно. Судячи з пари головешок, там хтось вже сезон відкрив. І пісенька класна з правильною самооцінкою))
 
І частинка мене наостанок. Щоб не казали, що не викладаю :)


Знаходьте час для сімейного відпочинку, це так приємно і корисно!