хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «осінь»

Про мою осінь :( Не на конкурс

...Жахливо ненавиджу осінь...


Осінь - не час для суму

... а час для новеньких тепленьких шкарпеточок



Саме ці гріють свою хазяєчку та ганяють від неї хандру вже тиждень, а для вас можу повторити такі самісінькі або в іншому кольорі/розмірі. Ціна від 300 грн.

 Легкого понеділка! cup_full cup_full

***

Осінні сутінки. Час кави з вершками і разрумянілісь неба. Час, коли хочеться кутатися - в затишні светри або м'які пледи . Щоб шиї саме шиї було тепло закутаній в шарф,а голові - холодно, так відчувається осінь. Холоднішає, свіжішає, темніє. Повітря стає терпкішим ,а ти немов потрапляєш в інший простір, з іншим фокусом і різкістю. Декоровані - дерева і будинки занадто яскравіі кожен раз здається, що все бачиш вперше. Бачити, вдихати, відчувати. Ніздрі дражнить кориця і кава люблю каву з корицею.
Ти прийшла додому, сама як осіння осика - змерзла, відігрівається кавою.
Восени все стає на свої місця. Дорога - це дорога, будинок - це будинок.
Хочеться мовчати або слухати книги. Або когось близького, хто сяде поруч і протягне чашку гарячого .

Вліз в ліс

Вже другий тиждень вилазка обламується. Можливо, до кінця року сталків і не буде... Троє друзів/знайомих — а вже більш, ніж пів місяця не вдається злазити разом.

Вилазка скасувалась спонтанно. Я вже одягнувся і збирався виходити з дому. Ще б трохи — і поїхав би в Київ. От тоді був облом.

А оскільки одягнувся і збирався на вихід, вирішив прогулятись хоча б по своєму місту. Щоб не було нудно — піти далі, ніж зазвичай і відкрити для себе нові місця.

Пішов у ліс, до Йосипівського ставка. Саме туди веде екологічна туристична стежка.
Красиво. І хоч осінні барви вже не такі яскраві, як наприкінці вересня, пейзажі кольорові.

Побути на самоті не вийшло. Народу біля ставка повно. Риболовів багато. Невже там щось ловиться?
А грибів нема.
[ Ще фотки... ]

Парк Партизанської Слави восени

"...
Любой преступник оставляет след
И возвращается на место преступленья
..."

До преступника я вроде не доросла, но вот возвращаюсь туда, где побывала однажды. 
Осенние краски заставляют руки хватать фотик и фотографировать, фотографировать, фотографировать...




На крыше обнаружено стадо оленей



 

Здесь водится очень редкая порода сов


И очень красивые озера



Чергова прогулянка містом

Цього разу знову Маріїнський парк.
Що я минулого разу не побачила.
Ось каштанчик у Маріїнському.

   

Якийсь знак на каштанчику побачила - збільшила... може хто знає?



А тут якийсь виступ - українські народні пісні 

   

Поруч із сценою карусель. Чот конячка сподобалася podmig

   

А далі така тендітна липка росте



Десь далеко в бік Печерська на куполі скульптура. Що це? Де це? В інтернеті знайшла якісне фото цієї скульптури ("скульптура на куполе стоковое фото"), але що це за скульптура, де вона знаходиться - цього не знайшла.



Музей води. Сьогодні тут неабияке пожвавлення. Здивована - дуже багато людей біля входу.

   


   

Вже на Майдані...



Наостанок ще один каштанчик - цей із серії "ШУКАЙ!"

   

Сьогоднішню подорож закінчено, але ще є одне питаннячко - воно виникло давно, але намагалася сама розібратися, не вийшло.
Чому мої фото зменшуються на половину ширини тексту? Навіть якщо я ставлю одне фото - воно однаково буде на половину.
Але я зустрічала в блогах фото на всю ширину тексту - як це зробити?

Я к тебе приходила в осень


 


Я к тебе приходила в осень,
Я к тебе приходила в лето,
Но на значимые вопросы
Я в глазах не нашла ответа.

И в холодной безмолвной спальне,
Мне привидится тайным знаком,
Как от мира всего... в тайне,
Ты дождем леденящим плакал.

Ты стучал во все окна ветром, 
Разрывая воздух на клочья,
Раздирая на миллиметры
Свою душу черною ночью.

Только в спальне моей тихо,
И сопит на подушке счастье,
Я тебе предлагала выход,
Но ты выбрал в ночи ненастье.


OkSana Kucha