хочу сюди!
 

Наська)

34 роки, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 20-90 років

Замітки з міткою «рассказ»

По итогам аудиогода.

[Приєднана картинка]Сегодня - последний день уходящего года, хочу подвести некую черту рассказом о приятных моментах 2019.Для меня такими стали часы прослушивания различных аудио книг.Я уже писал о том, что "подсел" на аудиоформат приключенческих книг в заметке "Лыков. Конец истории?"Кстати, там я прогнозировал, что цикл книг о Лыкове не завершен - и вот пожалуйста, осенью 2019 я прослушал две новые книги из данной серии: "Случай в Семипалатинске" и &quot...

Читати далі...

Не судьба

Они радостно мчались друг другу на встречу, но сблизившись, лишь обменялись холодными воздушными потоками – трамваям не суждено встретится.

Сила веры

Он был верующий и любил быструю езду, его остановили только врата рая.

Наша подорож - Добромиль

Насолодившись містом Самбір http://blog.i.ua/user/729788/2232896/  , їду далі за цікавими враженнями. Автобус Львів-Добромиль, за годину довіз мене до старовинного міста Добромиля. Виїзжаючи з дому на 3 дні звичайно подивилась прогноз погоди, бо вже у Карпатах серед літа випав сніг , майже по всій країні йшли дощі і була велика вірогідність, що у такому райончику дощів нам не оминути. Дивлюсь я на небо та й думку гадаю .....

Читати далі...

Когда-то на дне одной большой хрустальной реки... (рассказ)

Когда-то на дне одной большой хрустальной реки стояла деревня, и жили в ней некие существа. Река безмолвно текла над ними всеми - молодыми и старыми, богатыми и бедными, хорошими и плохими, текла своей дорогой и знала лишь о своем собственном хрустальном "Я". И все эти существа, каждый по своему, цеплялись за камни и тонкие стебли, росших на дне реки растений, ибо умение цепляться было у них основой жизни...

Читати далі...

Самість

[Приєднана картинка]фотоГусті сутінки закутали втомлене від літнього спекотного дня місто. Вмиканням вуличних ліхтарів воно перейшло у режим ночі, але містяни не квапилися на спочинок. Кінець суботнього дня навпаки збирав у центрі міста людей шукаючих розваг. Тільки я з рюкзаком за плечима з пристебнутими до нього кариматом та спальником проходив повз гучний гомін веселих компаній ідучи від людей у темряву ночі. Сьогодні я полишив свою зону комфорту та спокуси маленького острівця...

Читати далі...

Метаморфозы жизни или ода металлоискателю

Почти в самом центре небольшого провинциального городишка, расположенного в российской глубинке, окружённый кованной массивной оградой горделиво высится добротный двухэтажный дом. Двор этого по местным меркам «дворца» вымощен разноцветной, специально под заказ сделанной тротуарной плиткой. Узор этой плитки сложен геометрическим орнаментом, который можно видеть на дошедших до наших дней из глубины веков вазах древней Греции. Возле увитого диким плющом ЧИТАТЬ ДАЛЬШЕ

Яблука з пшеницею. Ч. 3. Лугові опеньки

[Приєднана картинка]Удар за ударом, ногою, ще раз ногою, рукою, ще ногою… Вона принишкла й удавала мертву, точнісінько як зараз показують про деяких тваринок. Закуталася ковдрою, й щосили мружила очі, вдаючи міцний сон. Її щелепи були затиснуті, губи поблідли від цього. Але вона не здавалася й щосили вдавала ніби не помічає мене! - Вставаааай! Роби щось! Паскудо! Подивися на малих! Вони вже не встають третій день! Роби хоч щось! Бодай щось! Вона вкуталася ковдрою з головою, міцно...

Читати далі...

Она сидела у окна, а он вошел в её вагон ...

Человек, который осмеливается потратить впустую час времени, еще не осознал цену жизни...[Приєднана картинка]Она сидела у окна,А он вошел в ее вагон.— Женат, — подумала она,— Лет тридцать ….. , — подумал он.А за окном была зима,День был прекрасен, словно сон.— Хорош, — подумала она.— Ах…,какая кисонька она ! — подумал он.Но проза жизни такова,Он встал и вышел на перрон…— Как жаль! — подумала она.— Как жаль! — успел подумать он.А дома, взяв бокал вина,[Приєднана картинка]Включив любимый...

Читати далі...

Новогодние приключения электромеханика (комичная история)

1986, декабрь, 31, 8:23 AM по Гринвичу. Советская Украина. Небольшой городок, население 17008 человек. Районный узел связи, автоматическая телефонная станция АТС-54. Где-то внутри огромного электромеханического организма, стрекочущего шаговыми искателями и звенящего сигнализацией, затерялся я, двадцатидвухлетний электромеханик четвертого разряда АТС. Я восстанавливаю сработавший термопредохранитель, разогревая его внутреннюю оловянно...

Читати далі...