хочу сюда!
 

Мила_я

35 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 36-46 лет

Заметки с меткой «юмор»

Это не политик

  Поголовье политологов растет у нас быстро, куда там той скотине.
  Говорят они много, быстро и компетентно. 
  Надо понимать контакт с Богом у них налажен.
  Одного из оных сегодня случайно послушал.
  Профи...слов 10 в секунду.     Говорит -  Трамп не политик...
  Уже выполняет свои предвыборные обещания...

Вот, извольте видеть, этот неудачник...

Когда девушка отказывает в свидании хорошему парню.


Каждый раз, когда девушка отказывает в свидании хорошему парню, где-то в мире рождается котёнок, который будет жить у неё после сорока.

Про комара (ів)

Від кінця весни я жив не сам. Зі мною жив Альберт. Альберт - харківський комар. Як і всі харків`яни, він нахабний і меткий, швидко пристосовується до обставин і, очевидно, надавав занадто великого значення грошах та дешевим понтам. Жив він у мене, звісно, злочинним чином - якось просочився у відчинені двері і сховався в кульок з кульками. Квартплату поділити не погодився, хоча і йти не збирався, він взагалі на мою пропозицію ніяк не відгукнувся, сидів собі тихо, так, неначе його не було. От гад! Ну а вночі вилітав вечеряти, звісно, на халяву. Тільки я вимикав ноут, брат телефон, читав про хвойні породи дерев, от коли я відкладав телефон, Альберт починав кружляти над моєю головою, надокучаючи пратівним дзижчанням. Я відмахувався, плескав у долоні, пхукав і псіхував, але Альбік при найменшому поруху відлітав на безпечну відстань. Треба віддати належне, зайобувати він майстер. Помахавши руками, я перевертався на інший бік, підбивав подушку і як тільки починав кімарити, чув огидне і, на жаль, знайоме "дзззз". Усе це тривало щоніч, і за майже два місяці мені так і не вдалось розплющити того квартиранта-кровосісю. Він жив у мене так довго, що мені довелось дати йому ім`я, щоби бодай якось виправдати свій поганий сон. Хоча, думаю, його насправді так звали. Але ось, у понеділок, після майже годинного дистанційного герцю з Альбертом, я так розбуркався, що вирішив відвідати кімнату для хлопчиків. Повернувшись, побачив на подушці ту комарину скотиняку. Альбік сидів собі і не рухався. Можливо, він спав. Можливо, накидався. А можливо йому просто обридло його життя. Я ж зрозумів: це мій шанс. Більше такого не буде. Я ефектним рухом вийняв з тумбочки згорток своїх творів, скомпонував їх у таку собі самопальну комаробойку, обережними кроками, немов африканський вождь на полюванні, підступив до зловмисника, заніс руку зі зброєю, пооовільно опустив її, а потім різки рухом шмякнув по подушці! Операція була проведена блискавично, сили Об`єднаних Антикомариних Військ мною б гордились, а Аваков вручив би пістолета. Альберт став двухсотим, маленькою плямою на подушці. Задоволений, я вимкнув світло, пірнув під тоненьку літню ковдру, заплющив очі і задоволено подумав, що ось, нарешті, у цій війні з дзизкучими загарбниками покінчено. Я починав засинати, я вже бачив сон, приємний сон, там був я і гола Цибульська, ми бігли по зеленій травиці і реготали, але раптом крізь сон я почув - "дзззз....". Розплющив очі. Що це? Слухові галюцинації? Чи початок іншого сну, кошмару, липкого марева, сповненого флешбеків і задавлених страхів? Я затамував подих і прислухався. Дзижчання тепер лунало з іншого боку. Сумніву щодо сну розвіялись. Тьху. Я накрився ковдрою з головою, і дзижчання, дещо роздратоване, почув чітко, над лівим вухом. Як потім виявилось, то був напарник Альберта Всеволод. Оскільки Альберт вчасно не вийшов на радіо-зв`язок, Всеволод стривожився і вирішив все перевірити... Тепер він злий і бажає помсти. Він досвідченіший і хитріший, ніж Альберт, але я теж не пальцем роблений. Бій виграно, але війна триває. Тримаймося, перемога зовсім близько.

Женщина сложное существо.

Женщина сложное существо — даже ключ от её сердца надо вставлять совсем в другое место. (с)

Одесский юмор

Сидя на родительском собрании, мама Сёмы нацарапала на парте сына: "ТЕБЕ ХАНА"!!!



 

- Циля, а шо это у нас сегодня на обед?
- Картошка в депрессии.
- Шооо?
- Ну, пюре. Вроде картошка, как картошка, но такая подаааавленная...

 

Две одесские подружки.
- Фира, как дела? Как Моня?
- Знаешь, Сарочка, я тут заметила: у нас с мужем такая разница в интересах образовалась, что когда я вечером читаю « Камасутру», он таки сразу начинает читать молитвы!

 

- Случайными бывают только браки, - говорила одна бабушка. - А в любовники нужно брать человека надежного.

 

Одесса. Автобус резко затормозил, и пожилой пассажир невольно ухватился за плечо рядом стоящей дамы.
- Послушайте, - сердится она, - а вы не могли бы ухватиться за что-нибудь другое?
- Мадам, не стоит меня искушать в таком возрасте! 

 

- Доктор а в каких позах невозможно забеременеть?
- Ну, например, женщина на кровати - а мужчина на диване...



 

- Как говорила одна старая одесситка: «Покупать легко, трудно только платить».

 

Если у вас плохое настроение...нужно...тяпнуть водки...
хлопнуть пива... и добавить коньяка...
и тогда наверняка...вдруг запляшут облака....
и кузнечик запиликает на скрипке...!

 

Люблю возить мужа на машине... Орет, матерится, руками машет... Эмоции через край!
Зато дома потом сидит тихонько, молчит, радуется что домой вернулся живым!

 

- Фима, если ты мне не купишь шубу, я могу простудиться и умереть! А похороны обойдутся дороже!
- Циля, дорогая. Зато раз и навсегда!

 

Группа одесских альпинистов успешно обошла Эверест.

 

Лувр.Туристка останавливается возле фигуры с фиговым листом, и долго смотрит на нее.
Экскурсовод:
- Мадам, вы ждете листопада?



 

Жила-была 85-летняя старушка, которая обнаружила мужа в постели с другой женщиной. Она пришла в такую ярость, что сбросила его с балкона, и он разбился насмерть.
Когда она предстала перед судом, судья спросил её, может ли она сказать что-нибудь в свою защиту.
- Знаете, Ваша честь, - ответила она,- я подумала, что если в свои девяносто два года он ещё в состоянии заниматься любовью, то он может и летать!