Цю інформацію отримав з розсилкою від друзів. Про зміст судіть самі...

Это сообщение пришло в мой скайп из командного чата!

Здравствуйте друзья. Пишу не ради сочувствия или в поисках какой-то помощи. Я просто хочу правды! Про наводнение, думаю уже все слышали, но в очередной раз ни единого слова правды. Я не просто хочу рассказать, что тут происходит. Я просто кричу от злости т.к. в очередной раз администрация Ткачёва скрыла всю правду. Если у кого-то есть возможность распространить эту информацию - помогите пожалуйста !!! Я живу 60 км. от Крымска, в самом городе у меня живёт тётя с двумя двоюродными братьями. Вчера удалось с ними связаться... То что они рассказали это просто шок и ни единого слова не совпадает с официальными отчётами!!! Во первых оповещение - они живут (точнее жили в 30 метрах от пожарной части) - но даже они не слышали громко-говорящей связи!!! Тётя всю ночь не спала, БЕГУШЕЙ СТРОКИ как говорит глава администрации Крымского района - НЕБЫЛО!!! Да и кому она помогла-бы в 3 часа ночи? 14:44 Теперь жертвы - Какие 170 человек!!!!!!! Таких посёлков как Баканка уже просто нет!!! Посёлка с населением около полу- тысячи человек просто нет!!! Ещё вчера по самому Крымску в водостоках лежали трупы стариков и детей. Ночами мешки с трупами вывозят КамАЗы рейсами около 300-500 мешков за рейс!!! И всё это ещё в самом разгаре!!! Пока только собирают мёртвых в черте города, леса и рисовую систему куда ушло наводнение пока ни кто не исследует! Только на улице где жил старший брат из домов вывезли 73 ТРУПА. (брат вскрывал дома и помогал доставать трупы. Люди во сне погибали целыми семьями!!! 73 - ЧЕЛОВЕКА ТОЛЬКО С ОДНОЙ УЛИЦЫ И ТОЛЬКО САМОГО КРЫМСКА!!! КАКИЕ МОГУТ БЫТЬ 170 ИТОГО! Теперь, правда, о причинах - КАКИЕ ДОЖДИ!!! Волна (именно волна) смывавшая саманные дома как спички достигала - 3-5 метров!!! Любой здравомыслящий человек понимает, что уровень воды от дождя не идёт волной (это я и сам подтверждаю как участник трёх наводнений за последние 10 лет). Я уверен, что жители Баканки знают правду - но за пределы Краснодарского края она не выйдет. Прошу, всех кто может, распространить правду!!! Мы уже не ждём помощи - мы хотим правды.— irina61d598

другий день відстежую події на Кубані і ніяк не можу втихомирити сум"яття душі. Страх стискає серце, у горлі спазм... і так кожного разу, коли бачу репортажі про повені.

Це сталося у 1998 році. Ми з мамою їхали до бабуськи в гості. На половині дороги до Рогатина (наголос на останній склад ) почався дощ. Досить сильний, але не суцільна стіна, як деколи буває. Я тоді переживала, така смішна..., як переживуть дощ мої шкіряні штани, бо була без парасольки, щоб хоч якось прикритися.

На подвір"я зайшли ще майже "по сухому" - перед хатою розтеклося кілька калюж. Хата в долинці, тому під час дощу калюжі, більші чи менші, були завжди. Хвилин через 15, дощ майде припинився, зато на подвір"я почала прибувати вода. Час від часу і таке ставалося. Недалеко ріка і, бувало, що підтоплювало город, подвір"я і пивницю (погріб). вода швидко сходила і все ставало на свої місця. Ніхто особливо не переживав. Ми з братом начепили ґумаки і пішли помагати бабі збирати курят, нарвати городини, поки ще можна влізти на грядку і не загрузнути по коліна, далі влаштували морський бій з фонтанами води. так минуло ще хвилин 20. А далі від одної згадки мене починає трясти як в пропасниці, вода почала прибувати з такою швидкістю, що вже через півгодини накрила всі чотири сходинки до хати і почала просочуватися крізь підлогу.

описати паніку домашніх майже неможливо... усе з шаф, постіль і т.д. швиденько почали виносити на стрих. Переляканих козу і свиней, майже вплав завели до сусідів.

Води в хаті набралося по кісточки. За годину рівень води впав на 25 чи 30 см. Я помила підлоги від намулу, принесеного водою. Потім ми повечеряли.... а з настанням ночі, знову почала прибувати вода... не дай Боже, комусь відчути стан такої безпорадності... вогонь ще можна спробувати погасити, а воду... просто з жахом дивитися як її стає все більше... і не відомо як довго то ще буде тривати...

На ранок вода в хаті сягала майже до підвіконня. У сусідів фундамент нижчий і вода в дім затікала через вікна...а вони навіть не спробували нічого винести з хати. Тоді я про всяк випадок подякувала, що радянські розетки кріпилися не на рівні підлоги, а значно вище.

Того дня ми мали йти на весілля..., на подвір"ї мені води майже по пояс, брат виший йому більше пощастило. Найбільше постраждала мама, вона з нас найнижча. ми в купальниках і з парадним одягом у вузликах на голові, такі собі люди амфібії, вибрели на сухий пагорб, де від ранку стояла юрба... аякже... не кожен день містечко плаває... найбільше вибісили коментарі місцевих пиячків, коли нам довелося перевдягатися... їм, бачте смішки... так хотілося взяти за загривок, і запхати головою у воду...

в хаті вода стояла майже два дні, а потім ще тиждень на городі.

Пасовище між двома пагорбами було схоже на гігантське озеро, серед якого одиноко простягала руки до неба в німій молитві тополя...  і як гарно було, коли сонце перше ніж сховатися за пагорбом, як в дзеркало заглядало у водну гладь... Боже, як же гарно було, але ж... господи як було страшно....

На сусідній вулиці повінь зруйнувала будинок... добре що там нікого не було вже на той час... на ту частину міста, де пологі береги ріки страшно було дивитися... Добре, хоч обійшлося без людських жертв... пропали лиш городи і десь загинула худоба

Потім довго довелося страховій компанії доводити що ми не самі пообливали стіни водою, щоб здерти з них гроші... їм бачте було дивно, що в хаті крім мокрих стін і меблів нічого не свідчило про потоп... - А чому у вас в хаті нема намулу принесеного водою? ...
Ні, ми мали тиждень сидіти в болоті і чекати на Боже змилування!..

наступний рік був веселий.... просушування стін, страх перед грибком, дезинфекції і заміни балок під підлогою і самої підлоги...

А причина такого різкого підйому води проста... В Бурштинському морі (так називають водосховище Бурштинської ТЕС) розводять рибу. Так от заради рибгоспу місцева влада відмовилася відкрити шлюзи і спустити воду... хай краще страждає цілий район, ніж має риба повтікати...

Відтоді я панічно боюся підйому води в ріці... неглибока в суху погоду, там води старій жабі по коліна, вона стає для мене втіленням всіх світових жахів, після сильних дощів... точно так само мене жахають новини про повені

Знайшов у неті аматорський фільм про найбільшу повінь у нашому місті. Якість така собі, але певну цінність має.

Подивитись можна тут: http://www.youtube.com/watch?v=yhUEL8K7DLY

Це всього лиш 11 хв. 

-Повінь цієї весни, як сніг на нашу голову....!

Відлетіли гуси….. Відлетіли….

Крилами порвали синю даль.

Криками ректи мені хотіли:

Про розлуку, зраду і печаль;

Що не буде повені весною,

А та іскра - зовсім ще не жар;

Тихою озветься лиш луною

Пісня недоспівана Стожар;

 Не для мене «Пісня з полонини»;

 Восьме травня? То іще не все….

І нам  разом не знайти долини

«Де Макар телят своїх пасе».

Відлетіли гуси -  відлетіли.

196.....         -           2022

19:35 17 червень Київ, Україна

"Намагаючись вирішити нерозв'язну проблему посухи, окупаційна влада звернулася до горе-вчених, які почали розкидати йодид срібла з літаків" - пояснив експерт, - "цей безвідповідальний експеримент може мати далекосяжні наслідки, природний баланс в атмосфері порушений. Посухи можуть чергуватися з повенями. Це можна порівняти з трагедією в Чорнобилі".