Моя улюблена пісня з Дизель шоу.

Коли було надто кепсько, так, що музику взагалі не могла слухати (зовсім ніяку) - їхні пісні повернули мені бажання слухати музику.

Черемшина - Elena /Yerevan/

Мені приємно, що в репертуарі моєї улюбленої співачки з’явилося чимало українських пісень.

[Приєднана картинка]

«Маємо унікальний, осмислений і пронизаний істинною духовністю устрій життя однієї людини. Людини звичайної і водночас незвичайної. Це не просто безцінні крихти набутих знань і вмінь мудрого старця, це Система. Вибудована на тонкій інтуїції і вивірена 100-літнім досвідом, вона з користю прислужиться кожному, в тому числі великою мірою і нам медикам. Спадщину А. Ворона розцінюю як свіжий струмінь у сучасні дієтологію, валеологію, соціальну психологію і людинознавство. Уважно і...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Тарасова ніч На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками; Як збиралась громадонька В неділеньку вранці; Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує — Аж лихо сміється... «Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться. Було колись — панували, Та більше не будем! Тії слави козацької Повік не забудем! Встає ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Трохи запізно, бо тільки но приблукав додому з поїздки... Але День Народження улюбленої письменниці не можна не відзначити. Леся Українка фактично змінила мій релігійний світогляд за допомогою п єси "Руфін та Прісцілла" Цікаво, що п єса не ставилася жодного разу - ні за царських, ні за радянських часів. А в ній дуже чітко окреслюється, чому освічені і розумні люди давнини не приймали християнства і не могли прийняти. Але, щоб не витрачати даремне слова...

Читати далі...

Джон Роналд Руел Толкін Повість про Араґорна й Арвен[Приєднана картинка] [ Читати далі ]

* * * (Переклав Василь Стус) Нестерпний біль, кого я ще впізнаю — явись мені із дорогих одінь. Горів мій дух. Тепер я сам згоряю в тобі. Вже досягнув огонь полін, що довго опиралися. Та досить — спожий мене, щоб я в тобі згорів. Земне життя моє, покірне й досі, спізнає пекла нетутешній гнів. Незапланований в будучині, увійду в колихкий вогонь страждання. В засіках серця — пустка і мовчання, прийдешнього там не придбать мені. Так я й згорю, непізнаний життям? То й спогади мої...

Читати далі...