"С нетерпением жду, когда Владимир Владимирович перестанет одеваться в одежду из стран, применивших к России санкции и предстанет перед нами в оренбургском пуховом платке"

Когда Путин нажмет ядерную кнопку - Альфред Кох Через санкции, которые против России ввел практически весь цивилизованный мир, упадок придет в РФ уже совсем скоро.

Такое мнение на своей странице в Facebook высказал бывший заместитель председателя правительства России Альфред Кох.

"Короче. Что мы имеем. Санкции против нас не отменили. Донбасс мы не забрали. И, как оказалось, и не собирались. Люди (много) погибли. В том числе и россияне.
Нефть падает. Бюджет едет к чертям собачьим. Экономический рост равен нулю. Промышленного роста нет. Валютные поступления - сокращаются. Платежный баланс страны ухудшается день ото дня.

Скоро скоро наступят времена, когда и критический импорт станет проблематичным (лекарства, запчасти к электронике, к контрольно-измерительной аппаратуре в медицине, энергетике и т.д.) поскольку тупо будет дефицит СКВ.

читати далі

Уже в понедельник, 8 сентября, против России будут введены новые европейские санкции. Об этом говорится в открытом письме за подписью главы Еврокомиссии Жозе-Мануэля Баррозу и президента Совета Европы Хермана ван Ромпея, опубликованном сегодня, 6 сентября, на официальном сайте Совета Европы.
    
Как сообщили западным информагентствам источники в Совете Европы, главными объектами антироссийских санкций на этот раз станут финансовый, энергетический и оборонный секторы экономики. Также будет существенно расширен список российских официальных лиц, против которых будут введены персональные меры, в частности - запрет на въезд в страны Европейского Союза и заморозка финансовых активов в этих государствах. В перечень вошли, главным образом, российские олигархи, чиновники, непосредственно принимающие решения по дестабилизации обстановки в Восточной Украине, "правительство" оккупированного Крыма и главари боевиков обеих террористических "республик" на Донбассе.

Кроме того, руководящие органы Евросоюза значительно упростили саму процедуру принятия новых санкций в дальнейшем. В частности, их пакет, который будет введен в действие в понедельник, был согласован на уровне COREPER - постоянных представителей стран-членов в Совете Европы. Их окончательный ввод в действие представляет собой лишь письменную процедуру и не потребует каких либо саммитов, например, на уровне министров иностранных дел, как прежде.

Ранее сообщалось, что в случае достижения сторонами конфликта устойчивого перемирия введение нового пакета санкций может быть отсрочено. В частности, о такой возможности заявляла журналистам федеральный канцлер Германии Ангела Меркель. Однако несмотря на относительно успешные переговоры, состоявшиеся вчера, 5 сентября, в Минске, и достигнутое соглашение о прекращении огня, новый пакет санкций против России в понедельник все же будет введен в действие. В то же время, как в унисон заявляют в органах власти Европейского Союза и НАТО, в случае, если Российская Федерация изменит свой курс по дестабилизации обстановки в Украине и военной агрессии против нее, санкции могут быть отменены.

Жители российского Курска обнаружили, что на прилавках их магазинов появились замороженные креветки из Беларуси.
Россияне начали шутить о скором появлении в магазинах «белорусских» мидий и других экзотических продуктов после введения запрета на импорт в РФ продовольственных товаров. Теперь шутки о том, что все запрещенное повезут в Россию через Беларусь и будут продавать под видом белорусского стали реальностью.

эээ.. дорогой)..это ты еще казахского пармезана не пробовал ).. и всяких маракуев)..

Один из опытнейших политико-правовых экспертов Украины Александр Задорожний.
-- Вопрос к вам, как к юристу-международнику: почему Запад медлил с санкциями третьего уровня для России и правы ли те, кто испуганно заявляет о трусости Украины?

 Европа, США и весь цивилизованный мир поддержал нас в той форме, в которой это было возможно. Были соответствующие решения ПАСЕ, Генассамблеи ООН и так далее. Но трудно требовать от Запада ужесточения санкций и при этом не делать абсолютно ничего со своей стороны в этом направлении.
     Мы требуем системных экономических санкций, ограничений, эмбарго и так далее. Почему же Украина не совершила сама по отношению к государству-агрессору хотя бы одно из этих действий.
     Почему существует список граждан России, по отношению к которым Евросоюз и США установили персональные санкции, а в Украине такого списка нет? Уголовные дела против четырех российских политиков не в счет. Мы никому не ограничили въезд, не составили список нежелательных визитеров - артистов и других деятелей, пропагандирующих ненависть и войну, что является международно-противоправным деянием.
      Отсюда вывод: мы хотим от Европы, чтобы она фактически объявила экономическую войну России, сами же, выступая наиболее пострадавшей стороной, такой войны не объявляем.

     Мы официально делаем вид, что нет войны? Если мы посмотрим сегодня нормативную базу украинско-российских отношений, то мы с удивлением придем к выводу, что она абсолютно не изменилась. У нас действует Договор о дружбе и сотрудничестве 1997 года, действует Декларация о стратегическом партнерстве 2012 года, у нас за исключением денонсированных Россией договоров по Черноморскому флоту действуют абсолютно все договора. Будто бы войны и нет. Чего же мы хотим от Европы?
 
     Украина сегодня страдает от неопределенного статуса отношений с Россией. Мы не можем даже осудить сепаратистов, так как они прикрываются флагами дружеского с формально-юридической точки зрения нам государства.
     Наше определение статуса отношений с Россией существенно повлияет и на позиционирование Европы. На сегодня действия Запада в вопросе поддержки Украины вполне адекватны и ни в коей мере не должны восприниматься, как предательство или двурушничество. Повторюсь, больше вопросов у меня не к Западу, а к украинскому руководству. С 6 марта не прекращается российская агрессия, мы недостаточно сделали, чтобы ее остановить?
 
     Мы развернули антитеррористическую операцию. И все. А где обращение в международный суд с требованием признать факт агрессии?  Где обращение в международные трибуналы?  Где наши юридически значимые позиции?
     Раньше была ссылка на то, что в стране не было легитимно избранного президента. Ладно, но сейчас-то он есть. Кроме военных действий, Украине нужны юридические шаги, а их нет или они существенно запаздывают.
      Нам сегодня юристы всех цивилизованных стран говорят: Ребята, вы чего ждете? Где ваши иски, где ваши юридически значимые заявления и позиции?
 
       Приходится констатировать, что в международно-правовом поле Украина действует не взвешено и решительно. Самый яркий пример - дело Надежды Савченко. Зачем нам надо было вмешиваться в юридическую процедуру и посылать туда адвоката, неужели кто-то верит, что в России есть независимый суд? Нужно проводить дипломатические демарши, действовать через международные инстанции, выдвигать требования отпустить гражданина Украины.
 
     Правительство начало подготовку к санкциям постановлением от 23 июля, хотя в данном случае речь шла об учреждении правительственного Комитета по подготовке санкций, а не об их введении. Парламент начал активно работать над законопроектом "О присоединении Украины к введению ограничительных мероприятий (санкций) ЕС, США, Канады и Японии против России как государства-агрессора". Для нас очень важно самим определить Россию не просто как государство, которое финансирует терроризм, но и как государство-агрессор.

     Соответственно, определяя Российскую Федерацию государством-агрессором, мы бы опровергли все популистские заявления и упреки российских политиков в наш адрес, а также в полной мере легализовали бы действия наших военных в зоне конфликта. "Борьба с терроризмом" не является адекватным определением ситуации на Востоке Украины. Фактически, на территории Луганской и Донецкой областей ведется война, вооруженный конфликт международного характера. Соответственно, должны применяться нормы международного гуманитарного права, о чем однозначно совсем недавно заявил Международный комитет красного креста.
 
     Заигрывая с агрессором, не вводя военного положения и не определяя статус отношений с Россией, мы создаем сложную правовую ситуацию, когда фактически осуществляемые необходимые действия в зоне конфликта не всегда формально соответствуют правам и обязанностям, которые имеют участники АТО. Это создает риски для злоупотреблений и манипуляций ситуацией в дальнейшем.

Вже 16 липня на спеціальній зустрічі Європейської Ради вкотре буде розглянуто питання санкцій проти РФ.

На переході до третього етапу наполягають Польща, Швеція, Велика Британія та деякі інші країни, але є й ті, що більше проти, ніж за. До таких належать Італія, Болгарія, Люксембург, Кіпр...

Враховуючи, що подібні питання в ЄС вирішують одностайно, санкції в разі їх введення мають стати предметом великого компромісу сторін. Напередодні засідання звучала суперечлива інформація: одні джерела стверджували, що санкції не за горами; інші переконували у зворотному.

Можливі три види економічних санкцій: проти окремих секторів економіки, окремих компаній і широкі фінансові обмеження, які закриють російським компаніям вихід на ті чи інші ринки. Сьогодні говорять як про "легкий" варіант - що стосуватиметься предметів розкоші (ікра, хутра), так і про більш "важкий" – через який постраждають торгівля металом, хімією, проекти в енергетичній сфері.


Палиця о двох кінцях

Неквапливість Євросоюзу в питанні санкцій проти Москви відверто дратує американських колег. З Білого Дому постійно звучать заклики "натиснути" і "посилити". І правда, американці в цьому плані набагато активніші. У "чорному списку" США не тільки люди, але й російські компанії.

США і Росія набагато менше пов'язані один з одним економічно, ніж Росія і ЄС. І це вже не кажучи про те, що Вашингтон абсолютно не залежить від російського газу. Товарообіг двох країн за минулий рік склав $27,7 млрд, тоді як для США Росія навіть не в першій десятці торговельних партнерів.


З іншого боку - Євросоюз.

Росія для ЄС - третій за розміром торговельний партнер, а ЄС для Росії - перший. За даними Євростату, минулого року сторони наторгували на $844,2 млрд.

Найбільше російського експорту серед країн ЄС припадає на Нідерланди (14,6%), Німеччину (6,8%), Італію (6,2%), Польщу (2,8%), Великобританію (2,9%).

Імпортують в Росію більше за інших Німеччина (12,1% імпорту), Франція (4,4%), Італія (4,2%), Великобританія (2,6%), Польща (2,4%).

Обмеження в різних секторах економіки здатне суттєво вдарити по тим чи іншим країнам. У ЄС розуміють: санкції - це палиця о двох кінцях, і постраждають усі.

Експерти дослідницького інституту Open Europe проаналізували залежність товарообігу з Росією і позиції тієї чи іншої країни в нинішній ситуації. І з'ясували: зв’язаність економік - ще не гарантія "симпатії" до Кремля, але це грає не останню роль при визначенні позицій.

Так, Польща, Румунія і країни Балтії історично мають високий товарообіг з РФ, але при цьому палко виступають на підтримку санкцій. Тут на перший план виходять питання власної безпеки, кажуть експерти. Аналогічно можна сказати про Швецію і Бельгію, які підтримують розширення санкцій. Одним з лідерів думки в цьому плані є Великобританія. Лондон і Москву пов'язують тривалі і непрості відносини, повні розбіжностей - цим і пояснюється категорична позиція Девіда Кемерона.

Десь посередині символічної шкали підтримки санкцій знаходяться Німеччина, Фінляндія, Угорщина, Франція, Португалія та деякі інші країни.

Найбільші противники розширення санкцій - Італія, Іспанія, Греція, Болгарія, Люксембург і Кіпр.

При цьому експерти визнають: останні події на сході України справляють суттєвий моральний тиск, деякі країни все більше схиляються на користь санкцій.

"Євросоюз суттєво розрізнений у питанні поглиблення санкцій. В той час, як деякі країни посилили свої переконання, особливо Німеччина і Великобританія, інші виступають проти. Особливо Італія (яка боїться відновлення економічної нестабільності) і Франція (що прагне завершити свої військові угоди з Росією до будь-яких розмов про санкції). Тому все виглядає так, ніби рішення з цього приводу залишається відкладеним", - кажуть експерти Open Europe.


Газова голка

Простежити пряму залежність між економікою і (не)бажанням покарати Росію за її поведінку щодо України не завжди можна - але вона все ж є. І дуже суттєва. Головний козир Москви - енергетика. Євросоюз в цілому залежить від російського газу на 24%. Але існують країни, які практично все блакитне паливо отримують з РФ. Перша економіка ЄС - Німеччина – залежна від Москви майже на 40%.

Яскраві приклади впливу енергетичної монополії РФ - Австрія, Болгарія і Угорщина - перебувають далеко на "мінусі" символічної шкали підтримки України. Випадково чи ні, але територією всіх цих держав планується прокласти газопровід "Південний потік" - грандіозний проект Кремля. З ними "за компанію" виступає і Італія - головний кінцевий споживач газу, що його має перекачувати газопровід. Нещодавно скандал викликало рішення Австрії підтримати Москву в будівництві "Південного потоку" всупереч рекомендаціям ЄС його призупинити.

Тісними зв'язками з Москвою може похвалитися і угорський уряд, який на початку року підписав 10-мільйонну угоду з РФ про будівництво двох реакторів єдиної в країні АЕС "Пакш". Опозиція активно критикувала кабінет Віктора Орбана за посилення залежності від Москви.

В Болгарії Росія володіє єдиним у країні очисним заводом, в процесі розгляду кілька нових проектів, в тому числі будівництво АЕС.


Діаманти та телефон

"На сьогодні ми досягли другого етапу санкцій, і ми не можемо виключати того, що підемо далі", - заявила нещодавно канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка раніше не поспішала з такими заявами.

При цьому загроза санкцій висить над ЄС вже кілька місяців. І європейська преса активно аналізує їхній вплив, про це кажуть експерти і політики.

Більше за інших під ударом опиниться Німеччина. Лише за останні кілька років найбільша економіка єврозони інвестувала в РФ близько 20 млрд євро. У Росії працюють майже 6 тис. німецьких компаній, близько 300 тис. німецьких робочих місць залежать від взаємної торгівлі - таку цифру наводять у Комітеті зі східноєвропейських економічних відносин.

Так, у Volkswagen є фабрика в Калузі, в яку вже інвестовано 1,3 млрд євро. На російських ринках компанія продає 300 тис. машин на рік. Компанія Bosch будує завод у Самарі, в який до 2016 року збирається вкласти 50 млн євро. А провідний виробник літаків, компанія Airbus, купує в Сибіру 60% найважливішого для виробництва свого літака елемента - легкого титану.

І це вже не кажучи про більш дрібні компанії, що побачили в Росії нові перспективні ринки. Але санкції можуть завдати шкоди не тільки окремим "юридичним особам", але й цілим індустріям.

Тому політики цих країн не приховують свого скептицизму щодо санкцій, боячись, що вони вплинуть на економіку Європи. "Якщо ми будемо втягнуті в економічну війну і взаємно блокуватимемо товарообіг, тоді немає сумнівів, що росіяни зможуть нагнітати ситуацію швидше, ніж ми", - заявив минулого тижня держсекретар Чехії у справах Європи Томас Проуза.

Однією з можливих заборон, про які йдеться, може бути обмеження торгівлі діамантами.

Таке рішення насамперед вдарить по Бельгії. Через місто Антверпен у Фландрії проходить до 80% світового обороту цього коштовного каміння. Але справа в тому, що чверть імпорту алмазів надходить саме з РФ. Ювеліри побоюються, що в разі заборони Росія поставлятиме дорогоцінні камені в більш гостинні до неї країни, і торгівля переміститься в іншу точку світу - це може бути ОАЕ, Індія, Ізраїль. А ювелірний сектор дає Бельгії близько 12% бюджету! Тому великі гравці поширюють листи та звернення із закликами задіяти лобі й не допустити санкцій у секторі.

Також серйозно може постраждати від санкцій і економіка Нідерландів. Ця країна є головним європейським імпортером Росії - переважно купує нафту і газ. Чорне золото надходить через найбільший в Європі порт Роттердама, а потім його реекспортують до інших країни. Якщо в ЄС введуть санкції проти енергетичного сектора РФ, країна також ризикує втратити чимало бюджетних надходжень. Окремо б'ють на сполох голландські фермери, левова частка їх виробництв йде на експорт до РФ.

Подвійною є позиція Франції. На словах Париж підтримує Україну і "засуджує" РФ, але насправді продовжує співпрацю з Москвою у військовій сфері. Франція не відмовилася від поставок до Росії військових кораблів. Дві країни підписали контракт вартістю 1,2 млрд євро в 2011 році. Ще тоді Париж критикували, оскільки ці кораблі Росія може використовувати проти Грузії. А зараз - ще й проти України. Але у президента Франсуа Олланда є свій залізний аргумент: збройового ембарго проти РФ Євросоюз не запроваджував, а отже, підстав скасовувати контракт немає.

У свою чергу Кіпр має з Росією тісні фінансові зв'язки, а Греція, крім енергетики, залежить ще й від російських туристів.

У такій ситуації санкції можуть бути внесені щодо тих галузей, де інтерес країн ЄС або зовсім відсутній, або мінімальний.

Так, джерела ЄвроПравди стверджують, що такою галуззю може стати сфера телекомунікацій. Найбільшим европейским інвестором у цій сфері є норвезька Telenor, акціонер російського оператора VimpelComr. Але ж Норвегія не є членом ЄС...


Бізнес-лобі проти громадської думки

Вже зараз європейські компанії починають відчувати негативний вплив "невизначеності", час від часу гіганти ринків рапортують про падіння виручки у зв'язку з самим лише очікуванням санкцій.

Хоча і в європейському бізнесі немає єдності. Від введення жорстких санкцій ЄС застерегли три європейських гіганта - німецька хімічна компанія BASF, британська нафтогазова компанія BP та італійська енергетична компанія ENI. Перша продає в Росії значну частину своєї продукції, друга володіє 20-відсотковою часткою в "Роснефти", а ENI пов'язують з "Газпромом" спільні енергетичні проекти.

З іншого боку, такі компанії, як нідерландська Shell і британська BP, заявляють, що підтримають санкції в разі рішення ЄС.

Не втрачає часу і російська сторона.

В Європі широко обговорювався лист Новолипецького металургійного комбінату до уряду Бельгії та Єврокомісії.

У європейському підрозділі компанії 6 заводів в Данії, Італії, Франції та Бельгії, на яких працюють 2 500 осіб. Ще понад 10 000 робочих місць створено в ланцюжку постачальників і суміжних виробництв, стверджують у компанії. Тому там попереджають, що в разі санкцій їх ймовірно доведеться закрити. "Європейські підприємства отримують сталь з Росії. Санкції можуть зламати цю модель", - йдеться в листі.

Вже сьогодні багато європейських компаній знаходяться напоготові на випадок санкцій, і створюють антикризові плани. А європейці морально готуються до можливих скорочень у зв'язку з падінням торгівлі з РФ.

Тим не менш, останні опитування громадської думки свідчать, що більшість європейців все ж підтримує Київ.

За даними компанії Ipsos, яка провела опитування в десяти країнах ЄС, 55% європейців вважають, що їхня країна має зробити все можливе, щоб допомогти Україні досягти стабільності. Щоправда, коли мова зайшла про необхідність введення їхнім урядом економічних санкцій, ця цифра впала до 44%. Але в більшості мешканці тієї або іншої країни підтримують санкції пропорційно публічній підтримці їх своїми лідерами. Тому навіть якщо ЄС не зможе узгодити загальні механізми впливу на Москву, їх можуть запустити окремі країни. Якщо, звичайно, захочуть.
 
Вікторія Шестоперова, Брюссель
http://www.eurointegration.com.ua/articles/2014/07/16/7024208/

В ночь на 21-е июня США, Германия и Франция выставили Путину ультиматум.
     Так что, можно сказать, что США и ЕС — в лице Обамы, Меркель и Олланда — выставили вчера Путину ультиматум. Или он прекращает в ближайшие дни агрессию против Украины на Донбассе, или немедленно получает жесточайшие экономические санкции. Напомню, как пояснила 16 июня помощник госсекретаря Виктория Нуланд, выступая в германском Фонде Маршалла, "ведется работа над серией санкций (против России) в энергетическом секторе, банковском секторе, в сфере обороны".

 При этом вряд ли в Москве воспримут данную информацию из США как всего лишь очередную попытку словесного воздействия на российскую власть со стороны Запада. В Москве наверняка понимают, что это — реальный ультиматум. Поскольку, в отличие от Путина, лидеры таких крупнейших демократических стран, как США, Германия и Франция, не могут себе позволить что-то громко пообещать, а затем не выполнить свое обещание.

 Поэтому вопрос сейчас стоит четко: или Путин таки организовывает сворачивание организованной им же неофициальной войны против Украины на Донбассе, или уже до конца нынешнего месяца Запад объявит о третьей серии санкций — которые очень быстро окончательно добьют российскую экономику. Со всеми вытекающими из этого для Путина последствиями.

    Экономика

Анексія Криму змусила Анґелу Меркель вдатися до незвичного для неї жорсткого підходу у відносинах з Росією, який в цілому протистоїть настроям ділових кіл та членів правлячої коаліції. Про це пише Spiegel Online.

«Канцлер Німеччини Ангела Меркель , протягом багатьох років намагалася зрозуміти президента Росії Владіміра Путіна. Але навіть вона не очікувала , що він анексує Крим», - пише Spiegel Online «Європа повинна протистояти президенту Росії Владіміру Путіну: жодного потакання, сувора відповідь», - додає видання.

До референдуму у Криму, Меркель накреслила зовсім інший курс для Німеччини в українській кризі; вона прагнула до тісної співпраці з Москвою, як пише видання, у спробі уникнути прямої конфронтації. Але як тільки Путін анексував Крим, що змусило Меркель вдатися до нехарактерного для її політики жорсткого підходу. Так, Меркель перейшла у наступ минулого тижня, розповідаючи німецькому парламенту, що "без сумніву, економічні санкції будуть розглядатися", якщо ситуація ставатиме все більш критичною.

Але шлях Меркель не є безперечним, ані в межах її правлячої коаліції з лівоцентристськими соціал-демократами, ані у її власній партії. «Не дивно, що ділові кола в Німеччині також вважають, що санкції є неправильний підходом», - зауважує видання.

Те, наскільки серйозно Берлін сприймає кризу в Україні можна зрозуміти з останніх зауважень, зроблених міністром оборони Німеччини Урсулою фон дер Лейєн. Захід, як зазначає Spiegel Online, вже явно виключає військові дії. Але НАТО розглядає розширення присутності в країнах Балтії на кордоні з Росією. "Для членів альянсу на периферії тепер важливо, що НАТО показує свою присутність", заявила фон дер Лайєн. "Нинішня ситуація ясно показує, що НАТО це не тільки військовий союз, але також і політичний", - додала вона

Таким чином, наголошує видання, міністр захистила розширення НАТО до країн колишнього соцтабору та Радянського Союзу, а саме це розширення Росія жорстко критикувала. "Це, перш за все, демократичний критерій цінностей, який поширив зацікавлення ними на нових членів", сказала фон дер Лейєн. Саме тому, на її думку, НАТО розширилося у 1990-х, а не тому, що "альянс зробив розширення своїм пріоритетом."

Spiegel Online

Якщо боротьбу України проти тоталітарних режимів нацизму та комунізму, перед якими плазувала Європа, в той час як Українці не задумуючись віддавали своє життя за свою Державу та європейців, не поважає фіфа, то як Я можу поважати фіфу ? Як Українці можуть поважати фіфу, яка плюнула їм в лице ?