Путінський прорахунок: Кримська провокація призвела до поразки Москви

ідмова федерального канцлера Ангели Меркель і президента Франсуа Олланда від тристоронньої зустрічі з Володимиром Путіним під час саміту «двадцятки» – справжня дипломатична поразка Москви. Причому поразка, пов’язана не тільки з самим цим самітом, але насамперед з недавньої кримської провокації Путіна і його оточення.

Про це пише журналіст Віталій Портников у своїй статті «Ревізії «нормандського формату» не буде. А санкції – будуть», – повідомляє newsru.

Мета цієї провокації була очевидною – переконати Захід в «неконструктивності» Києва і прагненні України загострювати ситуацію навіть там, де все тихо і спокійно. Ну і як в цій ситуації зустрічатися з «недолугим» Порошенком? Серйозні люди повинні зустрітися і вирішити, як його заспокоїти. Те, що один із цих «серйозних» – окупант, який порушив міжнародне право, як би виносилося Кремлем за дужки. А даремно.

Тому що кримська провокація Путіна нагадала Заходу про всю глибину проблеми. Про те, що Росія при бажанні може дестабілізувати ситуацію не лише на Донбасі, а й в Криму. І про те, що Крим – це не стільки «сакральна» територія, яка важлива для Кремля через якусь особливу прихильність до землі кримських татар, а ще один важіль для тиску на Україну та інші країни Причорномор’я. Військова база. Табір диверсантів. Непотоплюваний ракетоносець. Ось що таке Крим. А ви думали курорт, фрау Ангела?

Ні, вона не думала – все-таки зросла в НДР. Вона все правильно зрозуміла. Саме тому одразу ж заговорила про необхідність продовження санкцій. І не вона одна. Олланд говорить те ж саме – приводу для відмови від санкцій немає. Навіть Штайнмайєр визнає, що санкції можна послаблювати, якщо буде конкретний результат Мінських угод. Визнає – і сам собі не вірить. А міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус взагалі закликав посилити санкції проти Росії. Ще кілька місяців тому така позиція здалася б надмірною – в Брюсселі збиралися обговорювати ослаблення, а не посилення санкцій.

Крім зміни ставлення до санкцій, змінилося і ставлення до формату. Якщо перед «другим Мінськом» Меркель і Олланд приїжджали до Путіна і домовлялися з ним про проведення подальших переговорів, то зараз російському президенту продемонстровано: багатосторонній контакт можливий тільки в присутності українського президента. Ревізії «нормандського формату» не буде. А санкції – будуть.

Для Путіна це – цілком зрозумілий сигнал. Тепер він може переломити ситуацію тільки справжньою, великою війною в Європі – з величезними руйнуваннями і тисячами жертв. Втім, таку війну потрібно не просто розв’язати. В неї треба ще й перемогти.

А на спроби дестабілізації ситуації в нашій країні відповідь буде очевидною: продовження економічного тиску. А це як раз те, в чому Путін не зацікавлений.

Normal 0 MicrosoftInternetExplorer4 Козак, розум

Україна перемогла російську агресію на Сході, зупинивши російські війська. Це дійсно, неймовірна перемога, як згадати, що з палками вийшли українці на захист держави проти вишколеної світової потуги, що періодично у „локальних” війнах перевіряє сили найбільших потуг світу. Але, переоцінка себе може і зашкодити. Амбіції – добро, але не надмірні. 

Якось так склалося, що останнє тисячоліття українці ріжуть один одного з приводу „з ким дружити!” З цим на часі щось робити. Проти моноліту „запутіна”, українці „чудять”.

Одні намагаються підлащитися до загарбника розмовляючи його мовою. З рук агресора, самі себе називають хохлами, або казаками. При цьому, багато українців переконані, що їх не відрізнити від загарбника, намагаються „увійти в долю” на рівних. Пересічні загарбники тішаться з того підлабузництва, вдаючи, що його не помічають до пори, до часу.

Другі намагаються прислужитися знищуючи братів своєї нації сподіваючись, що його дітей загарбник буде поважати як дітей своєї нації.

Треті сцать читати історію власного народу, або читають написану катом і довіряють тим політикам, що гучніше кричать, або лагідніше стелють, чи копійочку дають.

Четверті стидаються розмовляти українською, аби її не „псувати” і не соромляться користатися мовою агресора, підтримувати загарбника економічно, читаючи його газети, журнали, книги, заходячи на його сайти в інтернеті. Тим самим допомагають РФ назбирати кошти на „гуманітарні” конвої зі снарядами та мінами.

Оплот, технологія

І що маємо. На дворі третє тисячоліття, завтра з мумії наука зможе відтворити людину, вже скоро людей, або їх окремі органи вирощуватимуть в пробірках на запчастини, а багато українців досі не осягнули навіть трагедії Богдана Хмеля, Симона Петлюри, Михайла Грушевського, науку Івана Франка, Тараса Шевченка, не оцінили жертовність Євгена Коновальця, Степана Бандери, Петра Дяченка, Миколи Міхновського і  сотні тисяч їм подібних. Воістину на плаху йдуть і діточок своїх ведуть.

Санкції, які, можливо, трохи стримують РФ, можуть протриматися до літа. Все. Тому питання, що має вирішитися: бути українцям господарями на своїй, богом даній землі чи зникнути – як ніколи на часі! Тим часом, більшість сподівається на Захід або Схід, ніби не розуміючи, що з чужого корита ситий не будеш, чи на продовження санкцій держав Світу.

Та санкції проти Путіна може ввести не лише Президент. Президент у демократичній державі боїться бігти попереду нації, бо не кожен має рішучість батька Хмеля. Санкції, конкретно проти Путіна може ввести кожен українець хоч сьогодні. Заодно і відчути на власній шкурі що то за холера – санкції. Передусім, це не слово порожнє, це праця яку Людина, чи держава не бажаючи робити, через лінощі, часові чи фінансові втрати, але мусить робити, бо обіцяла, інакше смерть, їм – політична, українцям – фізична. То є трохи різниця. Тому у санкціях саме ми, українці повинні бігти попереду Світу! Навіть випереджаючи власну владу. Путін прийшов захистити /каже, підтримує/ російськомовних, яких в Україні мільйони. Коли бажаємо аби війна не докотилася до нашої хати, зробімо найпростішу санкцію проти агресора – перейдімо на українську мову в побуті, а згодом і на роботі. Це не просто, але легше, ніж Америці ввести санкції проти РФ. Хоча, багатьом, цей перехід буде коштувати лише трохи часу витраченого на зауваження сусідів. Буває, нема часу вести роз’яснювальну роботу, або щоб не „метати бісер”, можна відповісти, що книжку українську читаю, тому й розмовляю українською, бо перейти з мови на мову не просто. Так і Америці, чи Франції не просто втратити мільйони доларів через якогось Порошенка. Це найпростіша санкція, з тисяч можливих, яку може, відносно легко, здійснити  ледь не кожна фізично здорова, молода, не хвора людина. І все.

Залишиться лише копнути загарбника аби пощез з його брехливим захистом язика з тих споконвічно українських земель, де якраз мова і потребувала захисту.

Так завжди, коли власні політики держави є ідіотами, тому нездатні осягнути важливість забезпечення прав громадян на вивчення  державної мови, як і важливість застосування її у галузях відпочинку і професійної діяльності, то цим користаються політики сусідніх держав і дерибанять територію, економіку, поливають міста і села, людей свинцем. Дурні вважають – останній може відрізняти мову від язика. Ну-ну.

Загарбника необхідно нищити на всіх фронтах, мовному, духовному, ментальному, історичному, економічному, літературному, фонетичному, релігійному, технологічному, організаційному, культурному, інноваційному, мобілізаційному, інформаційному. І вести ту війну, на своїх фронтах мають усі громадяни України – або, вони втрачають громадянство фактично чи юридично.

Адже громадянин – Особа, що захищає державу!

Перемогою РФ в інформаційній війні можна вважати той факт, що не всі громадяни України бачать агресію РФ, не всі вірять Києву. Тобто Україна фактично втратила величезну кількість власних громадян, що лише на папері вважаються громадянами України.

На вулиці третє тисячоліття. Мілітарна міць держави, як показує життя, знімає багато питань, але не всі. На мілітарному фронті держава може перемогти остаточно, лише за умови, коли на інших фронтах буде перемога.

Пам'ять, мова

Дуже важливо підтримати фронт (АТО) зброєю, одягом, словом, вірою, мовою, людьми, духом, фільмами, вшануваннями, віршами, піснями. Все в руках ваших, у руках простих українців. З власної волі, чи за примусу тисячі українців в холод і вітер мусять не лише вижити фізично, але й перемогти ворога духовно в зоні АТО. Коли ворог бачитиме за спинами оборонців України моноліт, йому не буде сенсу витрачати кошти на військові дії. України кращі сини зупинили страшну міліарну машину споконвічного ката України.

Завдання усіх синів і дочок України стати монолітом! Маємо закріпити ту перемогу добровольців, волонтерів, воїнів власними зусиллями, настроєм на перемогу!

Так переможемо! Лише так)))

/* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman";}

Депутат дізнався, чому Львочкін і Фірташ не потрапили під санкції ЄС П'ятниця, 14 серпня 2015, 13:49
документ

Під санкції Євросоюзу не підпали Дмитро Фірташ або Сергій Льовочкін, оскільки їхні прізвища не подав тодішній в.о. Генпрокурора "свободівець" Олег Майхніцький.

Про це у своєму блозі на "Українській правді" написав депутат Сергій Лещенко.

"Всі ми добре знаємо, що в березні 2014 року було накладено санкції Брюсселя на соратників Януковича. Але мало кому відомо, як відбувався добір фігурантів у цей список. Ні, це не Євросоюз визначав, чиї гроші блокувати. Санкції було накладено виключно на тих осіб, список яких надіслала до ЄС... сама Україна", - написав Лещенко.

За його словами, прізвища було викладено в послання в.о. генпрокурора Олега Махніцького на ім'я Верховного представника Євросоюзу з питань закордонних справ та політики безпеки Кетрін Ештон.

"І, отримавши цього листа, ЄС наклав санкції на всіх вказаних там діячів", - зазначив депутат.

"Чому одні особи потрапили в список, а інші – ні? Чому тут немає жодної людини з клану "РосУкрЕнерго"? Махніцький включив до санкційного списку братів Клюєвих, але відсутні прізвища Льовочкіна та Бойка? Чому є Курченко, але немає Фірташа? Чому є Лукаш, але немає нікого з Кацуб?" – обурився Лещенко.

"Фігурантів санкційного списку добирали не за критерієм розгону Майдану, а за критерієм розкрадання державних ресурсів", - підкресли він і навів той самий лист Махніцького, надісланий в ЄС.

"Очевидно, що в такий короткий проміжок часу факти встановлено не було – і санкційний список з України грунтувався на припущеннях та здогадках. Тоді постає інше запитання. Чому Махніцький використав таке категоричне твердження відносно одних осіб (Януковичі, Азарови, Клюєви, Богатирьова, Табачник, навіть Лукаш), але не згадав інших – нікого з боку клану "РосУкрЕнерго"? Хоча про "вишкі Бойка" було відомо не менше, ніж про "обірваний транзит Курченка", - обурився Лещенко.

"Генпрокурор, поставлений на цю посаду "Свободою" та підпертий сірим кардиналом партії Ігорем Кривецьким, свідомо чи ні, але врятував Льовочкіна, Фірташа та Бойка від міжнародних санкцій. І я не здивуюся, що хтось у підсумку покращив своє матеріальне становище. За що буде розплачуватися вся Україна", - додав він.

http://www.pravda.com.ua/news/2015/08/14/7077855/

Андрей Орлов

СМЕРТЬ ПАРМЕЗАНА

Там вдали за рекой жарко печи горят,
Пограничникам грозным не спится,
Но не зная о том, пармезанский отряд
Продвигался к российской границе.

Иосиф Давыдович,  я вас, честное слово, не пойму. Что вы так переживаете по поводу закрытия вам въезда в ЕС?
      Вы голосовали за закон «Димы Яковлева» в свое время, лишив российских сирот, прежде всего детей-инвалидов, возможности зарубежного усыновления и, следовательно, получения медицинской и психологической помощи на «западе».
      Сейчас вы почему-то переживаете, что не можете видеться со своими детьми на «клятом западе», получить там медицинскую помощь. Вы, Иосиф Давыдович, голосовали за курс нашей страны, за ее медицину, за КРЫМНАШ. Что вам мешает лечиться и отдыхать в российском Крыму? Что ваши дети делают на «клятом западе», закаляются в стане «врага»?  Проводят разведовательно-диверсионную деятельность?   Уверен, с вашими связями вы им найдете теплые места каких - нибудь замов директоров в Газпроме, и под сокращение, как десятки тысяч работяг в этом году, они точно не угодят – только под повышение бонусов. Заодно убережете их от вредоносных воздействий «гейропы».
      Если же вам не хочется получать медицинскую помощь в медучреждениях Крыма-наша, так у нас самая лучшая медицина в мире. Проследуйте за талончиком к 8-ми утра в поликлинику по месту регистрации, потолкайтесь с избирателями в очередях, пообщайтесь с ними. Встаньте на учет в 211 кабинете, потом постойте в регистратуру, оттуда в очередь к терапевту, не забудьте пропустить граждан, которым «только спросить», потом бегом-бегом сдавать кровь в лабораторию – она ведь только до 10 утра работает, а пока достояли очередь уже 9:30. Вы получите не только качественную медицинскую помощь, но еще и опыт приятного общения с добрыми и отзывчивыми людьми, с заботливым персоналом поликлиники.
      Вы знаете, я рад, что вас внесли в санкционированный список. Вы сможете чаще выступать перед россиянами и собирать громадную кассу денег в ДНР и ЛНР, а еще посетить с концертами новых друзей РФ – Венесуэлу, Зимбабве, КНДР и другие передовые государства.
Вы боролись за то, чтобы российские дети оставались в России. У вас есть возможность начать со своих. И стать добрым примером другим депутатам. Например, Елене Мизулиной, чьи дети почему-то живут в Бельгии. И даже самому Владимиру Путину, чьи дочери живут в ЕС и Южной Корее (интересно, почему не в Северной).
Долгих вам лет жизни в Российской Федерации.
Сергей Свичкарь, гражданин Российской Федерации

Росія не запроваджуватиме санкції проти артистів з Євросоюзу. Про це заявив журналістам міністр культури РФ Володимир Мединський, передає ТАСС. "Росія не стане дзеркально відповідати на розширення Євросоюзом чорного списку в частині заборони на в'їзд для низки артистів з РФ", - сказав він. "Немає сенсу розмінюватися, там немає артистів рівня (Йосипа) Кобзона", - додав Мединський. Відповідаючи на прохання дати оцінку рішенням української влади заборонити показ російських серіалів в Україні, міністр підкреслив, що таке рішення Києва - "поза коментарями". Нагадаємо, в понеділок набрали чинності нові санкції ЄС щодо Росії. Зокрема, до чорного списку ввійшли депутати Держдуми РФ Йосип Кобзон та Валерій Рашкін, перший заступник міністра оборони РФ Аркадій Бахін, заступник міністра оборони Анатолій Антонов, начальник головного оперативного управління Генштаба РФ, генерал-лейтенант Андрей Картаполов.

ЄС поширив санкції на Кобзона, заступників Шойгу, депутатів Держдуми, "Гіві" та "Моторолу"

ЄС розширив чорний список для Росії, включивши в нього 19 фізичних та 9 юридичних осіб.

Ці обмежувальні заходи опубліковані в Офіційному журналі ЄС, і з цього моменту вони вступили в силу.

В розширений список увійшли, зокрема, перший заступник міністра оборони РФ Бахін та заступник міністра оборони РФ Анатолій Антонов. Євросоюз переконаний, що обидва вони "причетні до доправлення в Україну російських віськових". Таким чином, це рішення ЄС також містить додаткове офіційне визнання того факту, що в Україні на боці сепаратистів воює регулярна російська армія.

До списку також ввійшли депутат Держдуми Йосип Кобзон, крім того до списку ввійшли депутат Держдуми РФ Рашкін, начальник головного оперативного управління Генштаба РФ, генерал-лейтенант Андрей Картаполов. У чорний список також включені 14 жителів сходу України і 9 організацій - загонів терористів.

Так, до чорного списку: ввійшли також отаман "казаків" Павел Дремов, командир бойовиків "Русич" Олексій Мільчаков, Арсеній Павлов, більш відомий як Моторола, командир батальйону "Спарта", Михаіл Толстих, більш відомий як "Гіві", командир батальйону "Сомалі", заступник командувача корпусом Міноборони так званої "ДНР" Едуард Басурін, міністр юстиції так званої "ЛНР" Олександр Шубін, заступник голови ради міністрів так званої "ЛНР" Сергій Литвин, головнокомандувач народної міліції так званої "ЛНР" Сергій Ігнатов, міністр юстиції так званої "ДНР", міністр бюджету так званої "ДНР" Олександр Тімофєєв, міністр бюджету так званої "ЛНР" Євгеній Мануйлов, міністр комунікацій так званої "ДНР" Віктор Яценко, міністр економічного розвитку і торгівлі так званої "ЛНР" Ольга Бєсєдіна, генпрокурор так званої "ЛНР" Заур Ісмаілов.

Зокрема, під санкції потрапили також організації сепаратистів: Козача національна гвардія, батальйон "Спарта", батальйон "Сомалі", батальйон "Заря", батьйон "Призрак", батальйон "Оплот", "Батальйон "Кальміус", "батальйон "Смерть", громадський рух "Новоросія".

Україна мала б запровадити санкції і мінімізувати відносини з Росією

Надруковано 24.12.2014:  Радіо «Свобода»



Київ – Рік, що минає, у багатьох відношеннях став переломним для поступу української держави. Україна веде війну проти російського агресора і внутрішньої «п’ятої колони» за право повернутись до європейської спільноти народів. На цьому тлі політики, науковці і громадські діячі закликають розірвати стосунки з Росією як державою-агресором, і активізувати взаємини з ЄС і НАТО. Наскільки доцільна така категоричність, і як розвиватимуться українсько-російські стосунки?

Президент Петро Порошенко заявляє, що нормалізація стосунків з Росією можлива лише після повернення Криму і виведення російських військ та військової техніки з Донбасу. Відповідні заяви Порошенко робить під час міжнародних візитів і телефонних розмов із керівниками США та Євросоюзу.

Так, виступаючи перед депутатами Сейму Польщі 17 грудня. Порошенко, серед іншого, наголосив на необхідності створення новітньої системи європейської безпеки через агресію Росії проти України.

«Україна сьогодні перебуває фактично в стані війни. Росія анексувала Крим. Підконтрольні нашому східному сусіду незаконні збройні формування нарощують свою військову активність на Донбасі. Озброєння, військова техніка, які надходять із Росії, мають наступальний характер, і цим ми надзвичайно стурбовані… І в умовах, коли зруйновано політичну рівновагу, зруйновано стабільність в Європі, ми маємо шукати нові, спільні засоби забезпечення безпеки. І я говорю тепер не лише про Україну, яка зіткнулася з брутальною агресією», – наголосив президент України.

«Підкилимні» переговори тривають – експерти

Але, на думку незалежних експертів, Київ і Москва ведуть не публічні переговори, адже росіяни мають свої політичні й ділові інтереси в Україні, а українські олігархи не проти продовжити роботу на російському ринку. Тож ідейне, ідеологічне і ментальне «розлучення» України з Росією – процес складний, тривалий, тим більше, що Росія намагається відновити свій імперський статус, вважає київський історик і публіцист Сергій Грабовський.

«Візьмімо Британію та Ірландію. Ірландці боролись  за незалежність і воювали з британцями, і то була дуже жорстока війна з обох боків. Але і Британія, і Ірландія на сьогодні – демократичні держави, ось що важливо! Британія відмовилась від ролі імперії. Росія ж не є демократичною державою, і перспектив її перетворення на демократичну державу у найближчі десятиріччя немає. До того ж, Росія останнім часом активно відновлює себе у ролі імперії», – додав Грабовський у розмові з Радіо Свобода.

На думку експерта, за таких обставин ідеальним було би повне «розлучення» України з Росією, із збереженням людських і культурних контактів. Але цього не відбувається, визнав Грабовський.

«Тут є певна взаємопов’язаність економік, так просто від цього не відмовишся. А ще бізнесмени з України роблять у Росії свій ґешефт, значна частина нашого населення звикла дивитись російське телебачення, російські серіали і так далі», – зазначив фахівець.

Історик, політолог Олександр Палій вважає, що про наявність «підкилимних» домовленостей між Києвом і Москвою свідчить, серед іншого, небажання української сторони запроваджувати санкції проти російського бізнесу. Вимагаючи від західних партнерів жорстких санкцій проти Росії, сам Київ серйозних санкцій не вводить, зазначив Палій.

«Я вважаю, що санкції України проти Росії потрібні, вони мають звести спілкування між двома країнами, в економіці у тому числі, до статичного мінімуму. Тобто, до такого рівня, нижче якого економіка нормально вже не зможе існувати. Все інше треба безжально обрубати, тим більше, що Росія – ненадійний ринок», – наголосив Палій у розмові з Радіо Свобода.

Політолог, експерт Інституту світової політики Віктор Шлінчак у розмові з Радіо Свобода зазначив, що «розлучення» України з Росією все-таки має місце, і цей процес лише набиратиме обертів у наступному році. І сприяють цьому, серед іншого, невдалі особисті стосунки між керівниками двох держав.

«Міжособистісні стосунки між президентами України і Росії не залагодилися від початку. У Москві вважали і вважають, що нинішня українська влада нелегітимна і тому очікувати потепління у міжособистісних стосунках теж не доводиться», – вважає Шлінчак.

Соціологи: рівень позитиву до росіян в Україні знижується

Тим часом, майже половина українців добре ставляться до Росії, навіть не зважаючи на анексію нею Криму й розв’язаний на Донбасі воєнний конфлікт. Про це свідчать соціологічні опитування, проведені Київським міжнародним інститутом соціології. Його директор Володимир Паніотто повідомив журналістам, що в останні 5 років абсолютна більшість українців (до 80 відсотків опитуваних) до Росії ставились добре.

Після захоплення Криму хороше ставлення до Росії в Україні обвалилося з 80% до 52 відсотків.

«Незважаючи на війну і на жахливу ситуацію у східних областях країни, показник доброго ставлення до Росії впав ще тільки на кілька відсотків – і зараз до 48 відсотків наших громадян продовжують добре ставитися до Росії», – зазначив Паніотто.

На його думку, у разі продовження Москвою нинішньої антиукраїнської політики, в Україні зростатимуть антиросійські, або ж російськофобські настрої. І незабаром може статись так, що, як написала молода київська поетеса Анастасія Дмитрук, українці і росіяни вже «ніколи не будуть братами».


Передрук з "Радіо Свобода"
Голос Америки 2014 VOA, Inc. Всі права захищені
http://ukrainian.voanews.com/content/article/2571839.html

Коментар Б.Г.: Моя позиція така сама: «Я вважаю, що санкції України проти Росії потрібні, вони мають звести спілкування між двома країнами, в економіці у тому числі, до статичного мінімуму. Тобто, до такого рівня, нижче якого економіка нормально вже не зможе існувати. Все інше треба безжально обрубати, тим більше, що Росія – ненадійний ринок», – наголосив Палій у розмові з Радіо Свобода.
Максимальна ізоляція України від РФ для утвердження самоідентичності, як ось з поляками значна ізоляція часів СРСР дала позитивний результат взаємопримирення і дружньої співпраці.

Посол США хочет увидеть, какие же санкции ввела Украина против России

В то время, пока западные фирмы терпят убытки от введенных в отношении России санкций, направленных на защиту суверенитета Украины, украинский бизнес продолжает получать прибыль, что является «не лучшей ситуацией», подчеркивает посол США в Украине Джеффри Пайетт.

«Принципиально важно, чтобы украинские решения в сфере экономики и торговли не подрывали то воздействие, которое должны оказывать европейские и американские санкции. Это не лучшая ситуация, когда украинские фирмы получают коммерческую выгоду, в то время как европейские или американские фирмы вынуждены терпеть убытки в результате действий по поддержке украинского суверенитета и территориальной целостности», - сказал посол в интервью еженедельнику «Фокус».

Вместе с тем Дж.Пайетт подчеркнул, что для США является принципиально важным принцип введения санкций: они должны вводиться максимально прозрачно.

«Намного лучше, если список санкций публикуется в государственных СМИ, где каждый может увидеть, каковы правила. Таким образом исключаются подозрения в каких-то закулисных договоренностях», - отметил он.

http://obkom.net.ua/news/2014-10-31/1045.shtml