Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядемо вкупочцi тут пiд калиною —
I над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срiбною хвилею
Стелеться полем туман.

Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Он на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.

Небо незмiряне, всипане зорями, —
Що то за божа краса!
Перлами ясними ген пiд тополями
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що нiженьки босiї
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вiрная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — нi вiтру, нi хмар…
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Ти не лякайся, що можуть пiдслухати
Тиху розмову твою:
Нiчка поклала всiх, соном окутала, —
Анi шелесне в гаю.

Сплять вороги твої, знудженi працею, —
Нас не сполоха їх смiх.
Чи ж нам, окраденим долею нашею,
Й хвиля кохання — за грiх? 

Я слухаю багато напрямків музики. Ось одна з

---

моїх улюблених пісень. Стиль пісні - фолк

Я знаю що більшість проклинає цей день, що після свят нічого робити не хочеться.... але якщо подивитися що це початок пятниці (до якої ми всі прагнемо) то стає трішкі тепліше )))))) крім того на вулиці сонеко і сине небо - з весною всіх!!!! УРЯ!!!!

(голосуємо)):

А не спеть ли мне песню о любви,
А не выдумать ли новый жанр.
Попопсовей мотив и стихи,
И всю жизнь получать гонорар.

Мою песню услышат тысячи глаз,
Мое фото раскупят сотни рук,
Мое солнце мне скажет: "Это про нас!"
Посмеется над текстом лучший друг.

И я стану сверхновой суперзвездой,
Много денег, машина - все дела.
Улыбнувшись, ты скажешь: "Как Крутой!"
Я тебя обниму: "Ты права!"

Напишу-ка я песню о любви,
Только что-то струна порвалась,
Да сломалось перо, ты прости.
Может, в следующий раз...
А сейчас пора спать...

просто слухаємо і пишемо як я погано співаю ))))

Така собі хлопсько-фільозофська пісенька з польського фільмового серіалу "Клан"


Автор Ришард Ринковскі (здається, що він і виконавець)

Отакий безрозмірний переклад даю нижче, для тих, хто по-польськи ні мур-мур

Життя наше, як новела

Як у Вівальді в «Порах року»
В очах твоїх вирує світло,
У часі мчиш шаленим кроком...
Скажи, життя, нам щось привітне.

Життя, життя, ти як новела, якої нам завжди не досить.
Ще ніби вчора - юні вельми, а завтра - ніби сніг волосся.
Життя, життя, ти як новела, раз приязне, раз – вороже…
Часом хочу пожалітись, а на тебе… ні, не гоже.

Родину, як дерево, с кожного боку
Час точить, надломи, хитання….
Як у Вівальді в «Порах року»:
Крихта зАхвату – лик страждання

Життя, життя, ти як новела, якої нам завжди не досить.
Ще ніби вчора - юні вельми, а завтра - ніби сніг волосся
Життя, життя, ти як новела, що поглинає нас як річка:
Хочеш нині знать майбутнє, хоч кінця чекаєш звично.

Життя, життя, ти як новела, раз приязне, раз – вороже…
Часом хочу пожалітись, а на тебе… ні, не гоже.
Життя, життя, ти як новела, що поглинає нас як річка:
Хочеш нині знать майбутнє, хоч кінця чекаєш звично.

Ришард Ринковскі

Ноябр

Ех все таки добрався   до Парижу, ці старенькі вулички, хруст французької булки, шарм парижанок, і залишається вже недовго  часу коли я зможу нарешті побачити мою королеву...

В мой старый сад,Ланфрен-ланфра,

Лети, моя голубка.

Там сны висят,Ланфрен-ланфра,

На всех ветвях, голубка.

Ланфрен-ланфра,Лан-тати-та,

Там свеж ручей, трава густа.

Постель из ландышей пуста,

Лети в мой сад, голубка.

 

Мы лёгкий сон,Ланфрен-ланфра,

Сорвём с тяжёлой ветки.

Как сладок он,Ланфрен-ланфра,

Такие сны так редки.

Ланфрен-ланфра,Лан-тати-та,

Но слаще сна твои уста,

И роза падает с куста

Тебе на грудь, голубка.

 

В моём саду,Ланфрен-ланфра,

Три соловья и ворон.

Они беду,Ланфрен-ланфра,

Любви пророчат хором.

Ланфрен-ланфра,Лан-тати-та,

Свети, прощальная звезда.

Любовь последняя чиста,

Лети в мой сад, голубка.

 

В мой старый сад,Ланфрен-ланфра,

Лети, моя голубка.

Там сны висят,Ланфрен-ланфра,

На всех ветвях, голубка.

Ланфрен-ланфра,Лан-тати-та,

Там свеж ручей, трава густа.

Постель из ландышей пуста,

Лети в мой сад, голубка.

 

Ланфрен-ланфра,Лан-тати-та,

Свети, прощальная звезда,

Любовь последняя чиста,

Лети в мой сад, голубка…

 

Ця пісня (хоч і не з нових, і боян...і тд. і тп.) підходить під мій настрій: і не сумний і не радісний, може трошки замріяний......а може через те що, погодка надврорі не дуже.....

Одним словом...приєднуйтесь!!!