хочу сюда!
 

Alena

38 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 30-50 лет

Заметки с меткой «корупція»

Чи зупинить Порошенко податковий геноцид в Україні?

Автоматична система боротьби з фіктивним ПДВ, яку знову хоче запровадити Мінфін, знищить рештки малого і середнього бізнесу за три місяці.


Оце вже стає зовсім не смішно! Малий і середній бізнес (МСБ) ще не оговтались від наслідків першого запровадження системи автоматичного блокування податкових накладних (СМКОР), коли за півроку, з липня 2017, було заблоковано більш як 30 тисяч підприємств, а збитки МСБ сягнули 19 млрд. грн., а зондер-команда міністра фінансів О. Данилюка готує нові тортури для бізнесу. Більш вишукані, більш досконалі і безжалісні, після яких вижити МСБ в Україні навряд чи вдасться.

 СМКОР – спланований геноцид чи фатальна помилка?

Трохи історії. Із самого початку запровадження СМКОР, система розпочала масове помилкове блокування реальних податкових накладних (ПН). Блокування не звільняло продавця від сплати податкових зобов’язань за заблокованими ПН, проте позбавляло його права на отримання податкового кредиту. Процес розблокування заблокованих ПН тривав місяцями, і продукував нові витрати й збитки. В результаті, за півроку цієї, без перебільшення, «різні» МСБ, постраждало близько 33 тисяч підприємств реального сектору, а збитки становили близько 19 млрд. гривень.

(Cм. Ситуация с массовой блокировкой налоговых накладных стала настолько критичной, что предприятия реального сектора экономики вынуждены массово останавливать работу Источник: https://censor.net.ua/resonance/462635/blokirovka_nalogovyh_nakladnyh_ostanovit_li_rada_prikaz_minfina)

Більшість депутатів податкового комітету на чолі з Южаніною, побачивши до чого призвела СМКОР, дуже швидко збагнули, що це – геноцид МСБ, і запропонували перевести СМКОР у тестовий режим.  Паралельно країною пройшли чисельні акції протесту підприємців, відбулося кілька прес-конференцій, на яких МСБ намагався закликати українську владу до здорового глузду.


(Див.: Легальный бизнес просит Верховную Раду спасти их от геноцида Минфина – видео, инфографика: http://www.ukrpress.info/2017/10/04/legalnyiy-biznes-prosit-verhovnuyu-radu-spasti-ih-ot-genotsida-minfina-video-infografika/)

Проте грошима можна виправдати багато дечого. А великими грошима – майже все.  Данилюк, який відчув запах крові (читай - легких грошей), і зажадав повного розорення МСБ на користь владних кишень, відкидав усі зауваження та звинувачення у змові, кормив ЗМІ та міжнародних партнерів казками про «невеликі труднощі» і «дрібні збитки» статистичного ґатунку. Мовляв, на тлі  досягнень з автоматичним відшкодуванням ПДВ проблеми МСБ з блокуванням ПН – це якась побічна нежить у боротьбі із епідемією чуми, якими, безумовно, є махінатори з фіктивним ПДВ.

Мінфіну навіть вдалося задурити голову чиновникам МВФ і Європейській Бізнес Асоціації, які публічно виступили за те, щоб українських підприємців за рішенням робота, без доказів тисячами  кидали за ґрати, вибачте, записували до злочинців і конфісковували в них гроші.

Сподіваємось, вони виступали не за це, і хочеться вірити, що ні МВФ, ні ЄБА, в жодному разі, не підтримали б СМКОР, якби володіли повною інформацією. Або якщо б на собі відчули СМКОР у дії  в якості «заблокованих».

На круглому столі з міністром, депутатами, експертами і представниками МСБ, начальник ГУ ДФС м. Києва Людмила Демченко розповіла на цифрах Данилюку, що СМКОР, в жодному разі, не покращила ситуацію із фіктивним ПДВ, а навіть погіршила. А фінансові експерти розтлумачили молодим геніям з ЄБА, що автоматичне відшкодування ПДВ  жодним чином не пов’язане із застосуванням СМКОР. Більше того, захищаючи СМКОР, ЄБА і МВФ стають співучасниками злочину, за який рано чи пізно, але неодмінно, доведеться відповідати.

(см.На комитете ВР министра финансов Данилюка обвинили в сознательном уничтожении малого и среднего бизнеса: http://www.ukrpress.info/2017/11/17/na-komitete-vr-ministra-finansov-danilyuka-obvinili-v-soznatelnom-unichtozhenii-malogo-i-srednego-biznesa/)

Кошмар на вулиці податків-2, або  Вбивця-Маніяк повертається

Перед новим роком президент України Петро Порошенко, зреагувавши на численні протести і заклики, таки  підписав закон 6776-д, який призупинив знищення МСБ і тимчасово, до 1 березня, призупинив блокування ПН. Це відбулося після акції МСБ біля АПУ на Банковій. Але монстр не вмер, він переродився і зараз готує друге пришестя. А саме, Мінфін, за участю ДФС, зараз шліфують нові, «більш досконалі» критерії для СМКОР, щоб запустити її вже найближчим часом.

(Див. Малий та середній бізнес закликав Порошенка негайно підписати закон, який врятує від зубожіння 100 тисяч сімей: http://n-v.com.ua/malij-ta-serednij-biznes-zaklikav-poroshenka-negajno-pidpisati-zakon-yakij-vryatuye-vid-zubozhinnya-100-tisyach-simej/)

Наче і не було всіх цих акцій, пікетів, дебатів, прес-конференцій, круглих столів і розтлумачень, що блокувати МСБ лише за підозрою комп’ютера. ЦЕ Безглуздо і АНТИКОНСТИТУЦІЙНО!

Якщо першу спробу застосувати СМКОР без тестового режиму ще можна теоретично пояснити браком часу, бажанням пришвидшити реформи, а зволікання із відміною - суто «мачиськими», від слова «мачо», особливостями Данилюка, який до останнього не хотів визнавати свою помилку і вперто шукав, якими ще уявними досягненнями чи благородною метою виправдати існування вбивці МСБ – системи СМКОР, то друга спроба, якщо не дай Боже, СМКОР в новій редакції запустять знову, буде означати лише одне – все це був добре підготований антиконституційний і антидержавний заколот проти народу України, проти приватної власності і презумпції невинуватості.

Гей, люди, міністри, депутати – ущипніть себе за вухо, схаменіться – це ж просто лютий триндець, повна торба!  Якщо влада піде на це і знову запустить СМКОР, це означатиме, що Україні точно хана, і треба тікати звідси поки не пізно, або ж піднімати повстання, що теж не є виходом.

Щоб відверто і щиро обуритись впертим бажанням влади запустити СМКОР, не треба бути зрадофілом, агентом Кремля, посіпакою Саакашвілі, другом Курченка, проектом Льовочкіна, або юлеботом. Навіть  записний «порохобот» має встати і твердо сказати «ні хлопці, а ось на таке я не підписувався!». Бо вже зникає будь-яка грань між цинічною брехнею окремого відомства у конкретному випадку, і ствердженням злочинної брехні як ідеології держави, яку не виправдаєш ні війною, ні стратегічними цілями.

СМКОР=ГЕНОЦИД

Якщо Порошенко і Гройсман зараз «проковтнуть» СМКОР, то що буде далі? А от що. Наступною буде Система автоматичного визначення справжніх українців (САВСУ), за результатами роботи якої тих, на кого покаже робот, будуть саджати у в’язницю або висилати у Сибір.

Ну й, нарешті, ми підходимо до ідеї «електронного правосуддя». Беземоційна, непідкупна машина моніторить інтернет, шукає правопорушників, видає ордери на арешт і виносить вироки. Скільки можна зекономити на суддях, прокурорах, адвокатах… А яке благодатне життя почнеться тоді...  Голлівуд, здається, про це вже зняв фільм, де людей за поданням системи арештовують лише за намір скоїти злочин у майбутньому. Ну, а Україна зробила жахливе майбутнє вже тут і зараз.

Вікно Овертона вже пройдено. Є різні точки неповернення. Знищення МСБ за допомогою СМКОР – це визначальна межа. Для України і перспектив її виживання поняття СМКОР, ГЕНОЦИД - це споріднені слова. Будь-яка людина, що підтримує ідею автоматичного блокування бізнесу за критеріями, які застосовує робот, коли доведено, що робот постійно помиляється - є ворогом України, ворогом її розвитку і процвітання та ворогом народу України. Ця людина або група людей бажають українцям зубожіння і смерті. Будь-які спроби виправдати застосування СМКОР – це як заперечення геноциду.

Ініціативна група ГО «Бізнес Help!»

Шкільна гра “Геліантус” - гроші чи знання?

Освіта в Україні вже давно стала бізнесом. На дітях не заробляють тільки ледачі. Звісно, батьки хочуть, щоб їх дитина росла найрозумнішою і ставала переможцем в різних конкурсах, отримувала чисельні дипломи та нагороди. До того ж перемога в шкільних олімпіадах чи конкурсах Малої академії наук, міжнародних олімпіадах, це не тільки медалі та повага оточуючих, це ще шанс вступити до виша без іспитів, та можливість отримати стипендію, в тому числі і Президентську. І хоча в арсеналі Міністерства освіти багато офіційних конкурсів і олімпіад для школярів, крім цього існує ще безліч менш престижних і статусних конкурсів, які проводять всілякі «активісти» від освіти. На відміну від офіційних, які проводяться за кошти державного бюджету, сумнівного рівня конкурси оплачуються батьками школярів. А щоб надати конкурсу вагомості  іноді йому присвоюють статус міжнародного.


Саме такий Міжнародний природознавчий конкурс-гру «Геліантус» , започаткувало ТО  «Соняшник» ще в 2012 році. Міністерство освіти та науки України із ентузіазмом підтримало цю ініціативу.  Але, на превеликий жаль, чиновники МОН мабуть жодного разу не придивилися, що це за гра, та чому вона навчає українських школярів

А якщо придивиться то виявиться, що «Геліантус» потрапив в Україну з Росії завдяки колегам екс-міністра освіти Дмитра Табачника у 2012 році та міцно закріпився у вітчизняній системі освіти з благословення оновленого МОН. Хоча з точки зору педагогів та батьків українських школярів, цей конкурс-гра є ідеальним відтворенням «дубового» радянського підходу до навчального шкільного процесу, в найкращих його традиціях -  стандартність та примітивність.


Крім того, конкурс-гра «Геліантус» супроводжується друкованими матеріалами (брошурками), змістовне наповнення яких відображає минуле століття, адже пропонує оцінити властивості приладів, призначення яких не тільки невідоме дітям, але є абсолютно даремним  у сучасному світі (сірники, шарманки, ..).

 

Організатори «Геліантусу»  навіть не морочилися над професійним  перекладом на українську мову тестових завдань - на кожному кроці друкарські помилки, а  іноді і взагалі незрозуміло, про що йде мова в завданнях. Цікаво, що означає слово - упакові? Не уявляю, як дітям вдається зрозуміти зміст поставлених запитань...


При цьому, безперечну сучасність  «Геліантусу» забезпечує комерційний підхід до проводження конкурсу - необхідність оплати участі для школярів ( 16-17 грн.) та закупівля супровідних матеріалів -  тих самих брошурок із грифом МОН. До речі брошурки складаються з 4 сторінок, надрукованих на «туалетному»  папері (ред. брошурки не відповідають гігієнічним вимогам до друкованої продукції для дітей ( Державним санітарні норми і правила ДСанПіН  5.5.6 - 138 – 2007, затверджених наказом МОЗ України). Придбання брошурок  є обов'язковим !

 Як розповідають самі вчителі - кошти  централізовано збираються в школах та передаються методистам районних методичних об'єднань МОН, яки потім відправляють поштою на рахунок  організаторів,  (організатор конкурсів-ігор ТО « Соняшник»). За приблизними розрахунками чорна каса (ред.- не підлягає оподаткуванню)  комерційно-навчальних ігор може складати  мільйони гривень! Сьогодні в Україні понад 3, 5 млн. школярів, які навчаються в 1-11 класах, і якщо в цю гру вдасться затягнути тільки самих поступливих, то  і тоді підприємливі освітяни зароблять на дітях кілька десятків мільйонів гривень. 

До речі, за словами батьків українських школярів: «Методисти просять збирати більше грошей, ніж коштує брошура, щоб ще вистачило не пересилку. Потім методисти ходять на пошту і відправляють гроші і відомості з відповідями. У тому, що методисти задіяні в корупційній схемі з переправленням готівки немає сумніву, вони ж отримують свою винагороду за те, що вимагають від шкіл участі в грі».


Цікаво, як ця зашкарубла конкурсна модель «Геліантус - Сонячник – Подсолнух»  із пелюстками корупції вписується в Нову Українську Школу, про яку нам твердить міністр освіта  Лілія Гриневич? Та врешті, абсолютно не зрозуміло яким чином «комерсантам» з ТО «Соняшник» вдається приховувати свої тіньові доходи від продажу «туалетних» брошурок від всевидючого ока податкової служби України?!! Вважаю що із цим питанням слід розібратися окремо.

Іван Сердюк 

З корупцією потрібно боротися спільно з владою!

12.02.2018ОБЩЕСТВООПГ ПОД РУКОВОДСТВОМ ТУПАЛЬСКОГО ПОНЕСЛО ПЕРВЫЕ ПОТЕРИ

Picture

Стали известны скандальные подробности преступной деятельности заместителя начальника Киевской таможни Юрия Коваленко, арестованного Печерским районным судом 7 февраля 2018 года за вымогательство взяток, завышение таможенной стоимости грузов, создание искусственных преград при оформлении товаров.  Директор ООО «Виндейл» Александр Ивашина, который сообщил СБУ о коррупционных действиях руководителей таможни, рассказал о том, как работала схема организованной преступной группировки во главе с начальником Киевской таможни Сергеем Тупальским.

    Теневой кассир Киевской таможни

    Вслед за арестом контрабандиста Альперина Украину всколыхнула очередная сенсационная новость. 30 января СБУ и Военная прокуратура провели совместные обыски в офисе Киевской таможни и задержали первого заместителя начальника Юрия Коваленко. 7 февраля Печерский районный суд арестовал задержанного чиновника с правом внесения залога в размере 3 млн грн. Поводом для обысков стало задержание еще одного фигуранта преступной схемы. В одном из столичных кафе при получении взятки от директора ООО «Виндейл» Александра Ивашина правоохранители надели наручники на Константина Колошина – пособника Коваленко.

    Арест Коваленко, скорее всего, положит начало задержанию других высокопоставленных должностных лиц Киевской таможни, которые задействованы в преступных схемах. Как стало известно от информированного источника в ГФСУ, следующим претендентом на содержание в СИЗО скорее всего станет начальник столичных торговых ворот Сергей Тупальский. Ведь именно он, по словам источника, получал от Коваленко незаконную прибыль, собранную с импортеров.

    «Схема сбора денег с импортеров была до банальности проста. Полученные от субъектов деньги Колошин передавал Коваленко, а тот в свою очередь заносил Тупальскому», - сказал наш собеседник из ГФСУ.

    Он также сообщил, что Юрий Коваленко считается теневым «кассиром» организованной Тупальским преступной группировки.

    «Коваленко курировал самые лакомые направления Киевской таможни – Управление администрирования таможенных платежей и Управление организации таможенного контроля. Он был наиболее приближен к Тупальскому, пользовался безграничным доверием, заслуженным на протяжении многих лет совместной работы, и именно на него возлагались обязанности заставлять предпринимателей платить мзду. Если последние отказывались им создавались искусственные проблемы с оформлением грузов, в результате которых контейнеры простаивали неделями, искусственно завышалась стоимость таможенного оформления, организовывались другие неприятности. В итоге предприниматели несли огромные убытки и в конечном итоге соглашались платить», - свидетельствует источник в ГФСУ.

    «Я больше не мог удовлетворять растущих аппетитов Коваленко»

    Нам удалось связаться и поговорить с владельцем ООО «Виндейл» (ЕГРПОУ 41076720) Александром Ивашиной. Импортер в точности подтвердил ситуацию, озвученную нашим источником в ГФСУ, добавив в общую картину подробности коррупционного беспредела.

    «Помимо официальных платежей Коваленко вымогал взятки со всех «белых» импортеров. Вначале такса составляла $400 за контейнер. Затем - $600. Впервые я отказался платить в сентябре 2017 года. В итоге мой груз (декларация UA125110/2017/409459) простоял на таможне две недели – со 2 по 16 сентября. Затем, когда таксу подняли до $600, я вновь отказался платить. Проблемы не заставили себя долго ждать. Груз (декларация UA100210/2017/805449) простоял на таможне с 20 октября по 3 ноября 2017 года. Я снова был вынужден дать требуемую взятку, так как под угрозой срыва стоял контракт, росли убытки от простоя транспорта, платы за терминал. Но, когда в декабре 2017 года, Коваленко потребовал платить за быструю и беспроблемную растаможку $750 с контейнера, мое терпение лопнуло и я обратился за защитой в СБУ. В общении со мной, Коваленко не скрывал, что деньги предназначены для начальника Киевской таможни Сергея Тупальского. И даже отчитывался передо мной, что взятки переданы конечному адресату», - рассказал Ивашина.

    Ради проверки изложенных предпринимателем фактов, мы попросили источника в ГФСУ предоставить официальные данные по оформлению грузов ООО «Виндейл» в период с сентября 2017 по январь 2018 года. Полученная информация в точности соответствует истории предпринимателя Ивашины. В приведенной ниже таблице хорошо видно, когда владелец «Виндейла» платил Коваленко, а когда отказывался.

    Запасаемся попкорном

    Главной интригой сегодняшнего дня является то, какие показания будет давать на допросах Коваленко и сдаст ли следователям своего шефа Тупальского. Но, то, что под главой киевской таможни не только зашаталось кресло, но и начала гореть земля под ногами – факт. По крайней мере об этом можно судить по слухам о, якобы увольнении Тупальского с Киевской таможни и переводе на руководящую должность в центральный аппарат ГФСУ. И хотя наш источник в ведомстве опроверг эту информацию, вряд ли следователи поверят в то, что руководитель таможни не знал, чем занимается его заместитель. Ну, а если Коваленко признает факт участия Тупальского в коррупционных схемах, говорить будет вообще не о чем. Точнее, рассказывать придется обо всем и желательно чистосердечно.

 

У чому переваги Нацбюро фінансової безпеки



Шановні читачі та експерти!


Останнім часом у пресі та на інтернет-ресурсах дуже жваво обговорюється тема створення Національного бюро фінансової безпеки України. Звучить дуже багато думок з цього приводу. Висловлюються небайдужі прості громадяни, бізнесмени, експерти. А ще – гучні опоненти нашої ідеї, які, на жаль, далеко не завжди зважено і вдумливо обґрунтовують власні думки.


Однак все, що відбувається навколо проекту НБФБ, надало нам, авторам Концепції створення нового органу фінансової безпеки, унікальну можливість ще раз переконатися: ми – на вірному шляху.


Нас часто питають: «Чим ваш підхід відрізняється від альтернативного?» (маючи на увазі пропозиції команди міністра Олександра Данилюка по створенню СФР). Ми відповідаємо: «Усім».


Ми не критикуємо проект Закону про Службу фінансових розслідувань, пропонований Міністерством фінансів. Ми наголошуємо на перевагах нашого підходу.


А тепер – усе по порядку. Перш ніж розпочати роботу над Концепцією створення в Україні органу, що провадитиме фінансові розслідування за світовою моделлю, ми задали собі низку важливих запитань.


Перше – а що таке реформа? Та й, зрештою, що насправді треба реформувати? Чи це просто має бути заміною одних «некорупціонерів» на інших?


Друге – що не так в роботі діючих правоохоронних органів? Що впливає на їх корумпованість?


Третє – як насправді виглядає криміногенна ситуація у вітчизняній економіці? Які існують кримінальні схеми й технології? Що ж робить їх такими невразливими? Яким чином побудована кримінальна інфраструктура в економіці та що створює підґрунтя для її існування?


А ще – чому, розслідуючи податкові та інші злочини у сфері публічних фінансів, правоохоронці ЗАВЖДИ втручаються в діяльність СПД?


І найголовніше – чи можна запропонувати таку модель організації діяльності, яка могла б відповідати сучасним вимогам та очікуванням суспільства?

«Гідра в тіні». Кому це вигідно

Аналізуючи теперішню ситуацію, ми з’ясували, що правоохоронні органи фактично не протидіють системним злочинам. Їх царина – лише окремі злочинні прояви. Але чому? Є дві ключові причини. Перша – пов’язана з самим функціонуванням системних кримінальних схем. Друга – ми стали нащадками старої системи організації поліцейської діяльності, що побудована на системі тотальних перевірок, без прив’язки до аналізу ризиків, суб’єктів господарювання та інших осіб, щодо причетності до скоєння злочинів.

Наслідком цього є корупція, створення правового підґрунтя для функціонування кримінальних схем та кримінальної інфраструктури, тиск на бізнес. Системні схеми фактично виключають конкурентні умови ведення бізнесу, штучно створюють ситуацію, за якої вести чесний бізнес просто неможливо.

Результат 55% СПД ухиляються від сплати податків, 45% їх уникають, використовуючи схеми агресивного податкового планування.


Використання системних схем є фактично прихованою монополізацією ринку. І дійсно:


1. Протиправними діями скорочується час на «заробляння» грошей.

2. У звязку з нездатністю підприємців функціонувати в конкурентних умовах, штучно монополізується ринок, нейтралізуючи інших його учасників.

3. Формується корупційний ринок державних послуг та соціальних благ.

4. Неконкурентні умови примушують інших учасників ринку діяти у незаконний спосіб.

5. Зайва державна регуляція економічних відносин створює хороші умови праці лише для учасників кримінального ринку тощо.

6. Правоохоронні, контролюючі органи нейтралізуються шляхом підкупу окремих представників або призначенням підконтрольної особи.

До речі, рентабельність СПД, що не працюють з бюджетними коштами, складає лише 10%. Саме тому багато політичних сил та бізнесменів намагаються просувати до «державного корита» виключно підконтрольні собі структури.



Як сьогодні розслідують фінансові злочини в Україні?


Звернемо увагу на діючу модель розслідування податкових злочинів. Як ми вже наголошували, вона побудована у тій чи іншій мірі на системі перевірок СПД. Результат – 70% кримінальних проваджень закриваються.




Це фактично і є корупційні ризики, тиск на бізнес, а якщо додати до цього проведення ініціативних заходів, що не закінчуються відкриттям кримінальних проваджень, то такі ризики значно збільшуються.


Представники законодавчої та виконавчої влади звертали увагу на три зони ризику в цій моделі. Перша – це безпосередньо перевірки; друга – акти; третя – судово-економічні експертизи в межах кримінального провадження.




Зверніть увагу, як вони намагалися вирішити це питання:


У першому випадку – встановлення мораторію на перевірки.


У другому – запровадження податкової преюдиції до статті 212 ККУ як умова до початку кримінального переслідування. іншими словами – встановлення того факту, що, мовляв, умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) вважатиметься злочином у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеної у рішенні контролюючого органу, у порядку та строки, передбачені ПК України, після завершення процедури адміністративного та судового оскарження такого рішення (у разі подання скарги платником податку).


Третє – заборона будь-яких перевірок в межах кримінального провадження (виключенням є норма, визначена у ст. 78.1.11. ПК України щодо наявності рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.


На перший погляд – цілком логічні кроки, однак є декілька «але»:


1. Кримінальне процесуальне законодавство прописане саме під таку модель розслідування, да і податковий кодекс не може мати нічого спільного з досудовим розслідуванням.

2. Запровадження таких новел не вирішує питання виводу бізнесу з тіні. Адже виходить, що продовжуючи тиск на бізнес, держава ніяким чином не бореться з системними схемами вчинення злочинів.

3. Не визначені механізми стимулювання СПД до ведення бізнесу у правовий спосіб та чесної сплати податків.

4. Нема механізмів викриття та нейтралізації кінцевих бенефіціарів кримінальних схем.

5. Не з’ясовано, у який спосіб буде вирішуватись питання щодо усунення правового та іншого підґрунтя функціонування кримінальних схем.

6. Як оцінити суми збитків, спричинених злочином, в межах кримінального провадження, без права перевірки юридичних осіб?

7. Не запропонована альтернативна модель боротьби, зокрема  розслідування злочинів. Нема практичного інструментарію для протидії злочинності та багато ін. Іноді практичні працівники просто не можуть діяти у іншій спосіб.

Що пропонуємо ми?

Створена нашим авторським колективом ILP модель (Intelligence Led Policing) передбачає абсолютно новий підхід до процесу боротьби зі злочинами.


Крім того, запровадження сучасної форми організації правоохоронної діяльності, керованої аналітикою, сприятиме зниженню корупційних ризиків.


Переваги ILP моделі:


1. Первинна інформація буде отримуватись за рахунок доступу до інформаційних масивів, а не за рахунок контакту з СПД (перевірок контролюючого органу).

2. Рекомендації аналітика стосуватимуться не тільки протидії конкретним протиправним проявам. Вони сприятимуть усуненню причин та умов існування системного кримінального явища.

3 Аналітичні моделі не тільки пояснюватимуть характер кримінальної події у теперішньому, але й будуть здатні спрогнозувати їх розвиток у майбутньому.

4. Правоохоронці будуть максимальному відстороненими від «переднього краю» (контакту з СПД) без шкоди для розслідування.

5. Співвідношення контактних дій (перевірки, обшуки, вилучення, допити) до безконтактних (аналіз даних) зменшиться в десятки разів, зберігаючи при цьому результативність.

6. Сформовані на підставі аналізу висновки будуть побудовані не на практичному досвіді (не дивлячись на його важливість), а на системі розрахунків ризиків та загроз.

7. Аналітична діяльність стане своєрідним фільтром, аналітик повинен зосереджуватись лише на ризикових об’єктах та кримінальній інфраструктурі.

8. Аналітичні висновки формуватимуться тільки на основі фактів (уникаючи необґрунтованих припущень).

9. Рекомендації, сформовані аналітиком, сприятимуть підвищенню обґрунтованості та ефективності прийняття управлінських рішень.

10. Скоротиться час, фінансові видатки та обсяг людського ресурсу, задіяного у виявленні та розслідуванні злочинів.

11. Аналітика буде йти поруч з оперативно-розшуковою діяльністю, особливо кримінальною розвідкою. Аналітик розвантажить детектива та надасть конкретні рекомендації щодо розслідування кримінального провадження.

Не впевнений – не обганяй


Наші опоненти дійсно праві: не тільки Литва, але й інші держави отримали право на реформування саме податкової системи України. А це не лише створення органу, що буде опікуватись фінансовою безпекою держави. Європа делегувала литовцям та іншим учасникам ЄС право також на реформування нашої Генеральної прокуратури в частині процесуального керівництва над новоствореним органом.


Проте ми хочемо наголосити на одній речі. У перехідних положення проекту Закону «Про СФР» (саме його в ЗМІ називають «проектом Данилюка») є один цікавий пункт. Він змушує глибоко засумніватись: а чи самі автори проекту насправді впевнені у ефективності роботи своєї СФР?


Цитую: «У разі неможливості протягом одного року з моменту набрання чинності цього Закону здійснення Службою фінансових розслідувань функції досудового розслідування, підслідність кримінальних проваджень визначається Генеральним прокурором (його заступниками) або уповноваженими ними прокурорами».


Насамперед ми намагаємося зрозуміти мету цієї норми. Дійсно, бувають різні форс-мажорні обставини, однак найбільшим недоліком запропонованого законопроекту є невизначеність. Яку ж саме модель боротьби зі злочинами ви пропонуєте?




Постскриптум


Сподіваюсь, ми були коректними у наших висловлюваннях. Адже наше завдання – не займатися пустою балаканиною або образами, які ні до чого гарного не приведуть. Ми за об’єднання всіх зусиль навколо спільної мети – змінити в Україні все на краще.


Далі, в наших нових публікаціях, ми презентуємо громадянам України 15 ключових базових положень законопроекту «Про НБФБ» та поступово пройдемо по кожному з них. І дамо відповідь на ваше часте запитання: «А чому поки ніхто не бачив сам законопроект про Національне бюро фінансової безпеки?».


Не бачив – тому що передусім нам потрібна згода усього топ-менеджменту країни на запровадження реформ у сфері захисту «державного гаманця». А без цього обговорювати тему створення реальних механізмів боротьби з мега-крадіями просто немає сенсу.


З повагою, В’ячеслав НЕКРАСОВ, спiвавтор «Концепції створення Національного бюро фінансової безпеки України»

Ні корупції!

У Львівській області викрили на хабарі голову ОТГ6 февраля 2018 

Співробітники Служби безпеки України викрили на хабарі голову однієї з об’єднаних територіальних громад Самбірського району Львівщини.

Про це повідомляє 1NEWS з посиланням на прес-службу СБУ.

Правоохоронці встановили, що посадовець вимагав від приватного підприємця 15 тисяч гривень за сприяння у перерахуванні коштів згідно з актами виконаних робіт та гарантію укладення нових договорів на ремонтні роботи.

Оперативники спецслужби затримали посадовця у центрі Самбора після отримання частини неправомірної вигоди у розмірі 10 тисяч гривень.

Відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Вирішується питання щодо оголошення затриманому про підозру в скоєнні злочину та обрання запобіжного заходу.

https://1news.com.ua/ipol/u-lvivskiy-oblasti-vikrili-na-habari-golovu-otg.html

Про робота

...Після запитання, що робити з українською корупцією , у робота глюкнув якийсь скріпт, та завис процесорomg nevizhu



...Вже навіть роботи в ступор входять від отого "життя по новому"...
Поцупив отут

Боротьба з корупцією вимагає спільних зусиль влади і громадян

Тaкe явищe, як кoрупцiя, притaмaннe всiм крaїнaм нeзaлeжнo вiд пoлiтичнoгo устрoю i рiвня eкoнoмiчнoгo рoзвитку, i Укрaїнa нe винятoк. В нaшiй дeржaвi бoрoтьбi з кoрупцiєю придiляється чимaлa увaгa з бoку влaди.

В прoцeсi бoрoтьби з кoрупцiєю в Укрaїнi в пригoдi мoжe стaти успiшний дoсвiд iнoзeмних крaїн. Нaприклaд, Вeликoбритaнiї, Румунiї, Нiмeччини, СШA, Iзрaїлю, Сaудiвськoї Aрaвiї, Сiнгaпуру тa iнших. Дo слoвa, в Румунiї, якa є oдним iз взiрцiв у рeзультaтивнoму пoдoлaннi кoрупцiї сeрeд дeржaв кoлишньoгo сoцтaбoру, зa oстaннi 11 рoкiв нa кoрупцiї були впiймaнi тa пoнeсли кaру: oдин чинний прeм’єр-мiнiстр, oдин кoлишнiй прeм’єр, двoє зaступникiв гoлoви уряду, двa дeсятки мiнiстрiв тa eкс-мiнiстрiв, пoнaд пiвсoтнi дeпутaтiв тoщo. Мaйнa кoрупцioнeрiв зa цi рoки кoнфiскувaли aж нa двa мiльярди єврo.

Викoрiнeння кoрупцiї цe дoсить тривaли прoцeс, втiм, в нaшiй дeржaвi вжe зaклaдeнo пeвний фундaмeнт бoрoтьби з кoрупцiєю. Aнaлiз чиннoгo зaкoнoдaвствa прo вiдпoвiдaльнiсть зa кoрупцiйнi прaвoпoрушeння дaє пiдстaви ствeрджувaти, щo в цiлoму в Укрaїнi ствoрeнa дoстaтня зaкoнoдaвчa бaзa для eфeктивнoї бoрoтьби з кoрупцiєю. Вoнa пeрeдбaчaє цiлий кoмплeкс кримiнaльнo-, aдмiнiстрaтивнo-, цивiльнo-прaвoвих, дисциплiнaрних тa iнших зaхoдiв, який дoзвoляє притягнути дo вiдпoвiдaльнoстi прaктичнo будь-яку пoсaдoву oсoбу, щo дoпустилa злoвживaння влaдoю чи пoсaдoвим стaнoвищeм. Крiм тoгo, кiлькa рoкiв тoму в Укрaїнi з’явилися три нoвi «aнтикoрупцiйнi» iнституцiї — Нaцioнaльнe aнтикoрупцiйнe бюрo (НAБУ), Aнтикoрупцiйнa прoкурaтурa тa Нaцioнaльнa aгeнцiя з питaнь зaпoбiгaння кoрупцiї (НAЗК).  Звичaйнo, хoтiлoся б бaчити бiльшe дoвeдeних дo зaвeршeння у судaх спрaв у сфeрi кoрупцiї, oднaк вaртo рoзумiти, щo прoцeс викoрiнeння кoрупцiї пoтрeбує пeвнoгo чaсу, a вiдтaк спрaвжнi рeзультaти дiяльнoстi, скaжiмo НAБУ, мoжнa будe oцiнити тiльки згoдoм.

Крiм тoгo, в Укрaїнa прaцює нaд ствoрeнням Aнтикoрупцiйнoгo суду – нeзaлeжнoї iнституцiї, зaхищeнoї вiд зoвнiшньoгo тиску тa пoкликaнoї змусити вiдпoвiдaти пeрeд зaкoнoм гoлoвних кoрупцioнeрiв крaїни.

Щoб бoрoтьбa з кoрупцiєю булa eфeктивнoю, aнтикoрупцiйнi рeфoрми мaють бути прoдoвжeнi. Гoлoвнi їх зaвдaння – цe ствoрeння сильних вaжeлiв, спрoмoжних зaпoбiгaти кoрупцiї, тa лiквiдaцiя умoв для кoрупцiї.

Уряд пiд кeрiвництвoм Вoлoдимирa Грoйсмaнa aктивнo прaцює нaд цим, i вжe є дoсить вaгoмi рeзультaти. Тaк, в Укрaїнi вдaлoся лiквiдувaти кoрупцiю при пoвeрнeннi ПДВ пiдприємцям. Зaпрoвaджeнo прoзoрi прaвилa дeржзaкупiвeль, прoвeдeнa дeрeгуляцiя, рeглaмeнтувaння пeрeвiрoк бiзнeсу, щo знaчнo скoрoчує мoжливoстi кoрупцiйнoї дiяльнoстi.

Oднaк для пoвнoгo пoдoлaння кoрупцiї в нaшiй крaїнi нeдoстaтньo лишe aнтикoрупцiйних зaхoдiв, якi втiлює дeржaвa. Тaкoж пoтрiбнo, aби вiдбулися змiни у свiдoмoстi грoмaдян. Кoрупцiя зaнaдтo дoрoгo кoштує нaшiй дeржaвi i нaрoду як в мaтeрiaльнoму, тaк i в духoвнoму вимiрaх. I спрaвa нe тiльки у бaгaтoмiльярдних втрaтaх вiд кoрупцiї. Нe мeнш нeбeзпeчним є тe, щo в суспiльнiй свiдoмoстi вкoрiнюється стeрeoтип прo кoрупцiю як eтичнo прийнятну фoрму дiй. Тoму будь-який грoмaдянин пeрш, нiж вирiшувaти «зaдoбрити» якoгoсь пoсaдoвця чи службoвця в oбмiн нa oтримaння влaснoї вигoди, пoвинeн дoбрe пoдумaти, чим мoжуть oбeрнутися нaслiдки цьoгo.

Кoрупцiя, нeзaлeжнo вiд її мaсштaбiв, – цe iржa, якa рoз’їдaє крaїну зсeрeдини. Тoму бoрoтися з нeю трeбa спiльними зусиллями. Лишe зa тaких умoв мoжнa рoзрaхoвувaти нa рeзультaт.

 

Справа Михайла Тітова розвалиться в суді - адвокати



В «УНІАН» відбулась прес-конференція за участю адвокатів 5-ти громадян України, яких у рамках розпіареної справи було затримано 29 серпня 2017 року в місті Миколаєві. Зокрема, адвокат миколаївського бізнесмена Михайла Тітова і ще двох затриманих повідомив журналістам про численні факти зловживань та порушень закону зі сторони прокуратури, яка проводила слідство.


Повне відео з прес-конференції:




«Ситуація, яку ми спостерігаємо навколо цієї справи дуже загрозлива, але на жаль, типова для вітчизняного сьогодення. Бачимо явні ознаки вибіркового правосуддя, політичного тиску, безкарності правоохоронців, які ведуть цю справу», – заявив Сергій Войченко, адвокат затриманих Михайла Тітова, Олега Коноваленка і Дмитра Леонова.  


«Нагадаю присутнім обставини справи, і з чого все починалось.  29 серпня 2017 року у Миколаєві була гучна «спецоперація» - тоді затримали п’ятьох громадян України. У затриманні брали участь співробітники військової прокуратури, СБУ - високі чини тоді пропіарились у ЗМІ про взяття під варту, начебто, небезпечних злочинців. Але саме затримання було абсолютно незаконним та безпідставним. Не було жодного доказу їхньої причетності до якихось злочинів, не було жодної причини брати підозрюваних під варту без можливості внесення застави - ніхто з них не збирався нікуди тікати, а деякі епізоди, які їм інкримінували, стосувались 2013 року. Більше того, статті, по яким намагалися обвинуватити затриманих, належать до підслідності поліції. Проте справу забрала  прокуратура і військова прокуратура України, які за законом не мають права цього робити, бо це не відноситься до їх підслідності. Далі, за рішенням Матіоса, справу передають з Миколаєва у Маріуполь, і затриманих перевозять у прифронтове місто – ще одне безглузде рішення, і грубе порушення прав людини та процесуального законодавства.


Чому справу вирішили розглядати у Маріуполі? Тоді як всі епізоди, свідки та інші особи, які мають відношення до справи, знаходяться за 500 км. На Миколаївщині. Окрім того, що це безглуздо, це ще й марнотратство, бо слідчі прокуратури, прокурори їздять на судові засідання, витрачаючи чималі кошти платників податків. Судді теж регулярно порушують процедури, нехтують аргументами сторони захисту, і приймають безпідставні рішення про тримання підозрюваних під вартою. Доказова база не витримує ніякої критики. Щодо свідків і потерпілих, то ми не побачили ще жодного, хто б міг розказати – коли, як і яким чином він потерпів від затриманих. Більшість так званих «потерпілих», взагалі, не знають жодного з затриманих, і не мали з ними ніяких справ, не вважають себе потерпілими, і відчувають тиск зі сторони прокуратури», - розповів адвокат.


На думку Сергія Войченка, ця справа ще й політично вмотивована, бо затриманим інкримінують якісь політичні уподобання, що не збігаються з президентською лінією.


«Коли генпрокурор Луценко представляв прокурора Миколаївської області Дунаса, він дав йому 3-4 місяці для розслідування цієї справі та передачі її до суду. Тому, напевно, і бачимо такий безлад і беззаконня - коли все робиться незрозумілими методами, з грубими порушеннями КПК і всіх норм моралі і здорового глузду. Рецепт прокуратури - зібрати міські чутки, і на основі цих чуток будувати свої обвинувачення. Жоден з 131 обшуків, жодна з 50 експертиз не дали ні вагомих доказів, ні законних підстав для висунення обґрунтованого обвинувачення. Докази, які наводить прокуратура, розсипаються одразу ж.


Натомість, за свідченням сторони захисту, прокуратура регулярно втручається в адвокатську діяльність. Останній приклад це створення проблем для адвоката одного з затриманих О. Пеліпаса - Володимира Тимошина, який не зміг приїхати на прес-конференцію. При тому, що сторона захисту всіляко підкреслює, що всі підозрювані і адвокати відкриті для нормальної співпраці, і ніхто не бажає йти на конфронтацію.


«Але, зважаючи на хід справи, ми будемо змушені подавати скарги у міжнародні інстанції. Також, ми очікуємо якнайскорішої передачі справи в суд, бо впевнені, що в суді ця справа лусне, як мильна булька», - підкреслив Сергій Войченко.


Адвокат іншого затриманого Бориса Серафімова, Вікторія Беліменко повідомила журналістам звістку, що буквально за день до прес-конференції Апеляційний суд Донецької області прийняв рішення змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт для її підзахисного.


«Сьогодні мій підзахисний Серафімов нарешті приїхав додому. Будемо сподіватись, що більше ніяких сюрпризів, нових «потерпілих», чи нових, «висмоктаних з пальця», претензій від прокуратури не буде, і підозрюваний, згідно з законом, зможе дочекатись суду у колі родини», - висловила надію Вікторія Беліменко. 


«Майже всі потерпілі, яких у суді представляє прокуратура, взагалі незнайомі з підозрюваними. Справа розслідується у стилі роману Агати Крісті «10 негренят», коли голос зверху постійно говорить і диктує, що і як треба робити – все робиться з порушенням закону, процесуальних норм. Затриманим інкримінують чи не половину статей КК України. Це суцільний фарс – коли суддя запитує у прокурора, чому саме ця стаття, а прокурор відповідає «прочитаєте про це в нарадчій кімнаті». Хіба це нормально! Не можна переслідувати людей лише за те, що вони думають не так, як хочеться владі, та опинились на шляху бажання зробити піар на гучній справі. Але сподіваємось, що закон і правда переможе, а ЗМІ і громадськість не дадуть здійснитись беззаконню». – підсумувала адвокат.  


P.S. На даний момент під вартою в маріупольському СІЗО залишаються двоє підозрюваних з п’яти раніше затриманих по справі – Михайло Тітов і Дмитро Леонов.

Активи Януковича і його оточення.

На прес-конференції у квітні 2017 р генпрокурор Ю.Луценко повідомив,що заарештовані кошти оточення Януковича в повному обсязі повернулись українському народу...До сьогоднішнього дня не було зрозуміло походження цих арештованих коштів,де їх було вкрадено,кому вони належали,хто виконавці даних схем і головне хто покараний.
В одному із підрозділів злочинної організації екс президента Януковича,такий собі керівник групи компаній "СЄПЕК" Курченко продав Онищенку і Фуксу права на "гроші Януковича".



Про що йдеться у справі:
Незаконне заволодіння скрапленим газом ПАТ "Укргазвидобування" та ПАТ "Укранафта" на суму 2,196 мільярдів гривень.
Незаконне заволодіння грошовими коштами "Нафтогазу" на суму 449 мільйонів гривень.
Незаконне заволодіння коштами НБУ на загальну суму 787 мільйонів гривень, наданих у вигляді стабілізаційного кредиту ПАТ "Реал Банку", яким володів Курченко.  
Незаконне заволодіння коштами "Брокбізнесбанку" на суму 836 мільйонів гривень шляхом протиправного надання міжбанківських кредитів уже згаданому "Реал Банку".
Незаконне заволодіння коштами "Брокбізнесбанку" на загальну суму 1,4 мільярда гривень шляхом видачі кредитів фіктивним підприємствам.
Незаконне заволодіння грошовими коштами "Укргазбанку" на суму 499 мільйонів гривень шляхом укладання договорів купівлі-продажу облігацій Державної іпотечної установи.
Незаконне заволодіння коштами ПАТ "Аграрний фонд" на суму понад 2 мільярди гривень — через укладення договорів купівлі-продажу ОВДП з "Укргазбанком" та договорів прямого РЕПО з Національним банком.
Незаконне заволодіння грошовими коштами ПАТ "Нафтогаз України" на загальну суму 4,966 мільярдів гривень.Купівля «вишок Бойко».

ЗМІ в історії людства


 

Як виявили дослідники, засоби масової інформації існували в світі з давніх давен. Наприклад, прізвище «Сміт» вірніше має писатися як «ЗМІт», тобто прізвище з цим ключовим сполученням літер веде своє походження від представників ЗМІ, які хоч чимось, але прославилися на ниві журналістики. ГолдЗМІт, БлекЗМІт, просто ЗМІт – це нащадки славетних журналюг, що спотворювали світ за багато років або століть раніше за нас. Кажуть, що іноді деякі первісні ЗМІ були незалежними. Так це чи ні – ми зараз можемо лише здогадуватися.

Звичайно, що самою незалежною від влади та олігархів були ті ЗМІти, що видавали свої творіння на заборах, стінах та інших загальнодоступних та письмо придатних поверхнях публічного розгляду. Але навряд чи вони могли заробляти цим своїм писанням на життя, бо їхні опуси часто-густо не перевищували об’ємом трьох літер, які навіть тоді знали й неписьменні читачи первісних ЗМІ. Першими постраждалими журналістами були саме ті, хто писав на заборах та стінах – власники означених поверхнів відловлювали майстрів ху.дожньо- заборного слова та жорстоко били. Своїм обмеженим світосприйняттям власники не розуміли, що таким чином здійснюють кривавого тиску на свободу слова. Але, незважаючи ні на що, заборно-стінова журналістика дожила й до сьогодення завдяки велетенським зусиллям аматорів прози та поезії, що вони розміщують на різноспрямованих рівних поверхнях в самих неочікуваних для цього місцях. Прошу зауважити, що живопис теж має походження від заборно-стінової літератури та й досі може з нею поєднуватися в одних майстрів.

Велич заборно-стінової літератури полягає в її лаконічності. Достатньо трьох-п’яти літер, і все, що хотів сказати автор, відкривається у своїй багатогранності, що свідчить про неабиякий талант до ху.дожнього слова у письменника (на жаль, вони частіше за все є анонімами). Але я зараз навіть не про це. Після перегляду трилогії «Матриця», стає зрозумілим, що сюжет фільму полягає в протистоянні маргінальних помиїв суспільства проти стабільної структури традиційно-роботизованого суспільства, основою якого є саме ЗМІ. Не дарма ж головного героя трилогії звуть «Агент ЗМІт», якому протистоїть якийсь там «Нео». Але ось в чому, власне, і таємниця сюжету, прихована від стороннього глядача з єзуїтсько-масонською хитрістю: Neo = New, Neo = One. Тож цілком логічно постає словосполучення New One чи то One New.

Що з цього виходить, стає зрозумілим з сюжету. Тобто, Агент ЗМІт не дає працювати Вані Нью (чи то Нью Вані). Бо Агент ЗМІт є рупором провладної корумпованої олігархії, а Нью Ваня є унтерЗМІтом не менш корумпованої, але далекої від влади тієї ж олігархії.

Все, що далі трапилося – є лише рекламою Нью Вані та вихвалянням могутності Агента ЗМІта (власне, тих сил, що за ними стоять). Кінцем трилогії є порозуміння Агента ЗМІта з Нью Ванею шляхом фактичного злиття обох тих початкових версій суспільства в одне.

Власне, залишилося одне питання – коли корумповані провладні олігархи приймуть до себе не менш корумпованих, але олігархів не при владі, то вони всі стануть провладними. ЩО ТОДІ БУДЕ З СУСПІЛЬСТВОМ?

На цій приємній ноті я закінчую свій репортаж з домашнього кінотеатру, бо писати стільки літер на заборі мені впадло, тож катуйтеся через інтенет.

 

В. Тамбовський, душелюб та людовєд, дохтурь ненормативних наук, проффесор кафедри ізячної словісності Солсберійського державного університету.