Вихідні у мене почались не п'ятничного вечора, як зазвичай, а суботнім ранком, [ ...далі дуже багато літер ]  

Черговий "литдибр". Як би не хотілось, нині живемо в такий час, що постити фоточки небезпечно. Ну, нічого, потерпимо... Зараз взагалі така тема, що багато українських блогерів (зокрема, відеоблогерів, — бо фотоблогерів фактично не лишилось) стали рідше викладати контент. Частина відеоблогерів зовсім перестала знімати відео. А ті, що лишилися, розповіджають про російську окупацію.

Що цікаво, призупинили публікації і деякі російські ліберальні (проукраїнські) блогери. Надодачу багато аполітичних російських сайтів не відкриваються. Мабуть, заблочили доступ з українських IP. Не знаю, превентивно, чи були преценденти, однак росіянські сайти недоступні. Жаль, Фотобус серед них... Ні VPN, ні проксі не відкриває. Ну, що ж, мені ще до війни набридло знімати автобуси і маршрутки. Інша річ — цікаво, чи продовжить хтось з українців викладати туди знімки? А в цілому, без кацапських сайтів можна обійтися. Хоча хочеться почитати скиглення русні з приводу цін і дефіциту товарів. Як втішення — деякі сайти, які вважав російськими, закрились. Річ у тім, що вони адмініструвались українцями.

Нд - 13.03.2022
Війна триває вже 18-ту добу. Поспав лише пів ночі.

Протягом дня нічого особливого не робив. Відсипався. Добре, що вдень було тихо.

Пн - 14.03.2022
Чомусь архів зі старого компа переписався не повністю. Може тому, що переписував поспіхом. Тому знову переписав. Архів зі старого компа треба ще впорядковувати. Але зараз не до того.

Як тільки вечір — знову чутно артилерію. Всю ніч тривали бої. Ще й на ніч натрапив на погані геополітичні новини. Так що безсоння було гарантоване. Тож, щоб якось заспокоїтись довелося зайнятись веб-серфінгом. Місячного мобільного трафіку знову не вистачило. Та й особливого задоволення серфінг не приніс.

Вт - 15.03.2022
Під ранок теж гуркотіло, тому не зміг виспатись.

Нагуглив прикольний ремікс на патріотичну військову тематику, про Байрактар. Впевнений, що цей період історії теж буде оспіваний.

На ніч дивилися кулінарні рецепти. Пізніше одну справу приготували.

Ср - 16.03.2022
Ніч була відносно тихою. Хоча спав з перервами.

Сьогодні була комендантська доба. Хтось скаржився з цього приводу, але мені вона не заважала — я й так рідко кудись виходжу.

Здійснив купу онлайн-платежів за комунальні послуги. Через це трапилася невеличка сварка — мама сама запропонувала віддати витрачені гроші, але потім передумала. Далі пішли докори, мовляв, у нас спільний бюджет. Потім намагалася всунути гроші. Я ж тихцем поклав гроші назад. Хіба що замінив порвану купюру на цілу.

Болить коліно, яким гепнувся під час великої сварки. Синець ще не зійшов.

Довго вкладався спати, однак не зміг швидко заснути.

Чт - 17.03.2022
Чомусь кровоточать ясна. Є підозра, що це спровокували величезні карамельні цукерки. А може просто занадто ретельно чищу зуби.

Сходив із батьком по магазинам. Купив солодощі (так, вони шкідливі, але підходять для заїдання стресу). В "АТБ" завозять нові товари, що радує. Правда, при цьому є й порожні полиці. А з батарейками менш пощастило: в наявності була необхвідна кількість, але від різних виробників. Що ж, був змушений купити, що є.

Найбільший український інтернет-магазин відновив роботу. Хоча працює з обмеженнями і ціни суттєво зросли. Наприклад, смартфони, у порівннянні з довоєнними цінами, подорожчали на 1000 гривень. З інтернет-магазинами гіпермаркетів справи гірші — ні акцій, ні асортименту.

Пт - 18.03.2022
Вночі було тихо. Проте мучило безсоння.

Кицька спить з мамою, а ось Мурзік більше тижня не приходить.

Прочитав, що ВСУ потрібна фінансова допомога (боєприпаси коштують дорого). Хоч матеріально допоміг, раз не можу допомогти іншим способом.

Триває 23 день російського нападу. Четвертий тиждень війни...

Впоравшись зі справами, вирішив прогулятись і пофоткати маршрутки в одному районі. Там я буваю рідко і, на відміну від інших околиць, транспорт не перефотканий вздовж і впоперек. Тим паче, після послаблення карантину туди ще не ходив. Як не як, хоч якесь різноманіття. Так ось, фоткаю собі. Ось тільки забув правило "Жадність фраєра погубить", бо поптався довгенько. Так ось, збирався постояти ще дкілька хвилин і піти як поруч зупиняється автівка, підходить мужик і запитує, що фотографуєш. "Маршрутки". "А на кого працюєш?" "Ні на кого. На себе. Фотографую для себе". Якось не додумався дати посилання на Лукомор'є — там цікава статейка про дослідників громадського транспорту. Попросив, що не фоткав маршрутки з окремого маршруту. Значить, щось там не так.  Чмо російськомовне. Але все одно, 99% місцевих маршруток відфоткано. А 1%, якщо шо, то київські фотографи відфоткають. І радісно від того, що заборонили вмикати музику в маршрутках.

До нас в гості вже майже 2 роки приходив і  наїдався і відсипався дворовий кіт. Але ось декілька днів його не видно. Кіт був ручним, не боявся перехожих. А незадовго до цього зникла кішка (яка була дикою і нікому в руки не давалась). Тепер обидвох нема і невідомо, що з ними.
От такі справи.

P.S.: Сьогодні прийшов. Мабуть ходив в загул.

Так от... Минулого тижня я якраз і не послухалася своєї "чуйки" і поплатилася за це немаленькою сумою (цифру не казатиму, але вона дійсно не маленька).
ПОРАДА Якщо ваша "чуйка" підказує вам щось, або ви маєте якісь сумніви стосовно своїх дій (особливо, якщо дії і інтернет поєднані) - прислухайтеся до голосу "чуйки" або до своїх сумнівів і не робіть того, що збиралися зробити
P.S. Зате тепер я знаю, де найближчий відділок поліції у районі, в якому наразі я проживаю.
Доречі, приємно знати, що у поліції працює дуже багато молодих людей. Країна розвивається, не стоїть на місці і правозахисні органи не "прикормлюють" старих і корумпованих поліціянтів."