Молодець! То брови зачухаються і пальцем потраплю в око. То при нарізці хліба замислюся і не помічу як розріжу руку. А це прикусив язика. Думав, що прокусив. Відчуття неприємні. Раніше пережовував не так активно, а це мабуть дуже їсти захотів.

Нічого, заживе. Просто неприємно.

Мабуть, правду кажуть, що в людині борються два природні інстинкти: розмноження і самознищення. З розмноженням все погано, бо ні з ким розмножитись. Напевно, тому справа доходить до другого.

Ще зі школи восени був цікавий флешмоб. Називається: "Знайди горіх". Дуже нагадує збір грибів. Лише з відмінністю, що гриби різні, а горіхи відрізняються хіба шо розміром.

Так само, як і гриби, горіхи маскуються в опалому листі. Їх так само збирають інші люди. Тому азартне заняття! Ходиш вулицями приватного сектора, шуршиш листям, намагаючись не сильно наступати, щоб не роздавити горіх. І або ногою, або очима шукаєш горіхи.

Бачив якось, що мужик з цілим пакетом ходив. Отак-от!

Цього разу технічний фестиваль "OldCarLand" змінив локацію: замість Національного музею авіації переїхав до Національного виставкового комплексу "Експоцентр України". Як мінімум, лише зміна місця проведення — привід завітати. Тим паче, ВДНГ — досить цікава місцина. Зараз, правда, приводять до ладу — сталкерам там нічого робити. Але архітектура, символи радянської епохи, величезна територія.

На цей фестиваль обіцяли привезти раритети, які не показували (або показували, а я забув). Плюс — була ймовірність, що будуть машини з попередніх виставок, які я ще не бачив.

Та й в рекламі обіцяли "найбільшу виставку".

Отож, враження.

— Виставка займає не всю територію ВДНГ, а лише частину.

— Автомобілів мало. Може, 100-150 штук. Де обіцяні 1000 (щоправда, це з урахуванням мотиків і танків).

Може в суботу-неділю з'їдуться всі учасники. Але по опівдня, в перший день виставки, машин було малувато.

На попередніх виставках машин було набагато більше.

— Широта охоплення. На виставці не лише автомобілі, а й військова бронетехніка, комунальні дорожньо-прибиральні машини, мотоцикли. Навіть танки!

Правда, всього, але потроху.

— Більшість анонсованого ексклюзиву таки побачив. Але не все. Нажаль, не було автобусу АМО-4 і ЗАЗ-1105.

Деяких завсєгдатаїв виставки також чомусь не було:(

Ну а тепер переходимо до фоток.

Легкові авто. В цій експозиції машини, знані по попереднім виставкам.

Зібрався у подорож і ледве не про***в. Маршрутка, в якій їхав, зламалася і пленталася ледве-ледве. І якраз запізнювався! Ну, думаю: "Все! Поїздка відміняється!" Але якось до Києва довезли. Довелося пересідати в іншу маршрутку і виходити раніше. А потім ще бігти і шукати де ті приміські платформи. А на станції теж проблема — до відправлення електрички менше 10 хвилин, а біля кас довжелезні черги. А ще не знаю де потрібна платформа. Коротше, зайшов в електричку за пару хвилин до відправлення. Але, головне — встиг.

Ну а сама подорож — не дуже. Кому цікаво — звіт.

Народ! А куди пропало Громадське радіо? Точніше, Громадська хвиля. З минулої суботи замість неї музика і програми каналу "Промінь".

Можна сказати, пішла ціла епоха. З 2014 року звик до вечірнього аналітичного ефіру. А тепер шо? По радіо на ніч нічого слухати. Сподіваюсь, що програму повернуть, як цне сталося рік тому, коли Перший канал українського радіо став Суспільним радіо.

Може хтось знає подробиці?

Здогадуюсь, що вони перейшли на окрему хвилю. От тільки в FM-діапазоні тепер нема.

P.S.: Вчора таки повернулись. Так що все нормально.

Медична реформа, сцуко! Один сімейний лікар на поліклініку і весь район! Виписка лікарняних, видача рецептів на безкоштовні ліки, підписання договорів на лікування, поточні відвідувачі. Черга на весь коридор. З такими висхідними даними медична реформа в Боярці приречена на "успіх".

Єдиний плюс "реформи" - програма "Доступні ліки". Хоч на ліках економія.

P.S.: В черзі простояв 4,5 години! А ще обстеження. 

Ну, хоч лікарка молода, симпатична. Запишусь де неї. Повинно ж бути щось добре?

Батьки думали, що не дочекаються онуків. Таки дожили до народження онука. Хоча вже "здають позиції". Мамі вже 67 — погано від довгих розмов і праці по господарству, а іноді взагалі без причин. Батько — здоров'як: скоро буде 80. Хоча теж почав скаржити на здоров'я. Так що продовження роду дуже доречне. Буде тепер кому ламати мою колекцію машинок.

Поповнення в сім'ї брата. Думали, що їм і котів вистачає, тому здивувались почувши про поповнення.

Тепер от переживаємо, щоб вегетаріанство не зашкодило.

А я шо? А мені ні від кого. Хоча, якби був жінкою, то давно б нагуляв дитину)