Збирався зустріти Новий рік по-новому, святково. Наприклад, на Софійській площі. Але потім передумав. Вирішив, відвідати нашу міську ялинку. Однак за півгодини до опівночі розпочалась така канонада з феєрверків, що не захотів ризикувати.А вдома навіть випити ні з ким — батьки ще до ночі полягали спати. Н тєлік подивитися, ні радіо послухати. Хоча дивно, що й у сусідів було тихо.На сьогодні були грандіозні плани: 2 закинуті увстанови, ялинка на Софійській площі. Вдалося здійснити тільки третій...

Читати далі...

Якщо нічого не пишу, значить скоріш за все, просто не хочеться писати. Такий п%здець коїться. В батька тепер не тільки загіпсована рука, а ще й нога. Помітив набряк на руці. Вирішив піти до лікаря. Там безапеляційно сказали: операція. На двох руках(!). І не призначили ніякого лікування. Мало було переживань через батька — тепер ще й за себе переживати треба.Як порвав зв'язки на коліні обійшлися без втручання. Хоча інший лікар пропонував.Коли поламав руку теж пропонували вставити імплант. Але...

Читати далі...

Щоб там не казали, а від погоди настрій теж залежить. Зранку сонце і ні хмаринки, а опівдні — хмарність. Опадів, щоправда, не обіцяють. Але все одно, при ясній і сонячній погоді настрій трохи краще, ніж коли все в хмарах. Тільки не подумайте, що настрій залежний від погоди. Погода — це як каталізатор настрою. Якщо думаєш про проблеми, або нервуєшся, чи просто переживаєш через якісь справи і погода не дуже — то і настрій посилюється.

Сьогодня, як і вчора, півдня мотався по місту (по справах, а не просто так). І шо можу сказати: таки настало літо! Не знаю скільки градусів покають погодні інформери, але за відчуттями +27+30. Літо розпочалося.Після дворічної перереви прогулявся по улюбленим місцям в лісі. В спеку там ненабагато краще, ніж у місті. Чесно. І повітря нечистіше, ніж у місті — від асфальтної дороги смердить нагрітим на сонці бітумом.Про ліс напишу пізніше.

«Щоденник» О. Довженка – це важливий документ доби. Фактично, це оремо зроблені записи, розташовані в хронологічному порядку. Але, прочитані разом, вони становлять один з різновидів мемуарної літератури. Тобто, теж є літературним твором, хоча у Довженка не було задуму його публікувати. Вражає те, що у щоденнику немає жодного запису про особисто-людське життя. Усі думки і помисли Довженка спрямовані на те, як допомогти народові у трагічний час, як застерегти його від помилок.

Щось робила на кухні, та краєм вуха почула одну телепередачу, яку дивився мій чоловік. Щось типу про передбачення, які описані в творах письменників. Часом вони правдивіші за передбачення ясновидців. Зразу згадала "молодість", раніше я бавилась картами "Таро" і взагалі мене цікавило усе паранормальне. Не те, щоб до фанатизму... та передбачення майбутнього цікавило особливо. Я ще з 1999 року вела особисті щоденники до того часу, поки не з'явився цей сайт. І замітила...

Читати далі...

Вчора передумав подорожувати, думаю, попрацюю. Раптом, ні з того, ні з сього, вирубається комп. Монітор ввімкнувся, а комп треба вмикати вручну. Вмикаю: навіть лампочка не загоряється. Ну, думаю, всьо, доклацався. Перевірив світло в кімнатах — в деяких кімнатах лампи світять, в деяких — ні. Ліфт не працює. Холодильник вимкнувся. Навіть водопостачання припинилося. Напевно, це щось з електрикою.Нашому мікрорайону щось не щастить з електрикою. Лише місяць тому ремонтували квартальну...

Читати далі...

Щось зламалось на сайті: неможливо завантажити фотки. Пише: "ImageMagick fail". Ну, нехай. Значить, не покажу, а розкажу. Вибрався на вилазку, сумістивши з прогулянкою. Подивився парк Кіото. Виявляється, сакури ще не відцвіли! Алея гарна, мені сподобалась (при тому, що майже кожен рік фоткаю квіточки). А потім була стрьомна вилазка. І на завершення, оглянув будівництво нової тролейбусної лінії.

Прокинувся вночі від стукоту об підвіконня. Думаю: або інопланетяни, або горобці просяться до хати. [Приєднана картинка] Подивився у вікно: а надворі — сніг! Схоже, це шматки снігу падали на підвіконня. Прикольно. Хоча дивуватись нічому — рік тому сніг тримався до 1 квітня.А зараз від снігу не лишилось і сліду.

На День народження справи налагодились. По-перше, як і просив, дарували гроші. Бо чесно, сувеніри, одяг або шампуні — то банально і буденно. І хоча гроші теж не запам'ятаються, та хоч сам куплю на своє визначення (наприклад, екскурсію).По-друге, несподівано приїхали гості. Щоправда, розмовляти було ні про що та й збирався працювати — тому розважали батьки, а я працював за компом. Соромно, що до гостей так, але збирався весь день працювати. По-третє, запрацював блютуз-адаптер. Так що перекинув...

Читати далі...