Таки був змушений звернутися до Центру зайнятості. Там якщо ніфіга не знайдуть, то хоча б порадять як переконувати роботодавців: «Ну ва-а-азьмите меня» ((с) Елена Воробей)). Бо після 30-ти працівники вже не потрібні( Та й підпсую статистику безробіття. Але не тут-то було...Ну, думаю, що може бути простіше — зареєструватись. Взяв документи, які потрібні. Але опа — треба довідку, що не є учасником сільскогосподарського господарства. Отакої?! Наше місто вважають «сільською місцевістю». А учасники...

Читати далі...

У Потапа з Настею в одній із пісень є такі слова: «Вызывай такси под рестик». А я дивувався із незрозумілого слова. Думав, а шо ж воно таке — «рєстік»? І от, випадково дізнався, з програми «Чотири весілля». Виявляється, рєстік — це ресторан. Хм... раніше такого слова і не чув. Хоча після програми почув ще один незрозумілий вислів: «пресвятий кейтеринг». А шо воно значить?

Виглянув у вікно: «Блін! А вже весна!» Абрикоси зацвітають. Листя на каштанах розпускаються. Люблю саме таку пору. І хоча саме такий період дуже швидко пролітає. Жаль, в цей період навряд чи вдасться кудись з'їздити. Хіба шо в Київ.

Розумію, що ставити діагнози по інтернету — то фігня, але можливо в когось щось подібне було. В поліклініці навряд чи щось порадять (коли мати потрапила в лікарню, то місцеві медики так і не змогли поставити діагноз, лише в обласній допомогли). Лікар, в ягого спостерігаюсь, у відпустці. А дільничного лікаря нема. Та взгалі на всю поліклініку тільки два дільничних лікаря. Це на 40-тисячне місто і прилеглий район. Нормуль, так? Так шо: «От, валяй у поліклініку» — не аргумент.Зібралися на...

Читати далі...

Їздив у столицю. І просто офигів — тополі вздовж дороги на Київ вирубали. Всі. Від в'їзду у місто до Білогородського кола. От нафіга так робити? Щоб вихлопи осідали на поля?

Зранку збори на дачу. Збиралися довго, планували зробити багато справ — хоча дача фактично вже не наша. І, як завжди, без сварки не обійшлося. Причому всі один з одним. Так що на дачу я і мама не поїхали. Ну шо, кльово! Нащо тільки було збиратися?А можливо, це у нас сімейне. В мене теж буває: щось плануєш, збираєшся — а потім раптом з'являються причини, які змушують змінити плани.

В одній з газет є рубрика знайомств. Мати дивилась свіжий випуск і каже: «Дивись: якраз дівчина з нашого регіону. Може десь живе неподалік. Наче підходить». Я «ламаюся» — щось зовсім не хочеться знайомитись. А мати продовжує: «Ще й номер телефону з гарними цифорами». Відколи мама почала звертати увагу на нумерологію? Я продовжую: «Нафіг кому треба безробітний, та ще й проживаючий з батьками?» Ну, доборе, добре. Якщо наполягаєте, подзвоню.І тут, кульмінація. Набираю: абонент поза зоною...

Читати далі...

Думав про шо б написати і згадав, що розпочинав тему про київські заводи. Але не довів до логічного завершення — залишилось показати частину заводів. От тільки не дуже зараз наїздишся... Тому запитую у юашників: може в когось є фотки, або зможе відфоткати Порібно такого плану.Цікавлять знімки таких підприємств: Судноремонтний завод (Поділ), Пивзавод "Оболонь", Сміттєспалювальний завод (Бортничі), Завод "радикал", Дарницький шовковий комбінат (те, в що він перетворився)...

Читати далі...

Вчора сусіди зверху влаштували ремонт. Шатали труби опалення. Якщо точніше, зрізали труби (централізованого опалення вже давно нема). Та так, що аж штукатурка і бетон сипались. Думав: зовсім розвалять будинок.Прибирали, але аж досі часом трапляються шматки штукатурки. Ну як це можна? Треба було попросити сусідів, що над ними, щоб і вони пошатали трубу.

Вчора відкрив дачний сезон 2017 року. Ну, що сказати... Враження, ніби це інша дача — не та, що була раніше. Порівнюючти із 2015 роком багато що змінилось. І у нас на дачі, і на всьому дачному масиві. Дерева підросли, будинок добудували (в новому вигляді я його бачив тільки декілька разів), сусіди потроху будують будиночки. І ще одна зміна: якщо в 2014-2016х на дачі хазяйнував батько, то з цього року ділянку віддали брату. Батькам вже важко і працювати на городі, і батько вже застарий, щоб...

Читати далі...