Не можу без матюків, тому що деньок видався насиченим. З ночі дув такий вітер, що прокинувшись ледве зміг заснути знову. А під ранок ще й нежить заробив, оскільки через вітер було прохолодніше. Так що насморк, що капець.

Зрозуміло, що за такої погоди і насморку хрін куди підеш (планував прогулятись).

Вранці вирубило електрику. Добре, що опівдні полагодили і що хоча б якийсь час працював мобільний 4G, то міг побачити, що була повітряна тривога.

Від потужного вітру відірвався кабель попереднього інтернет-провайдера (якщо не помічали, то до всіх будинків, в усякому разі у мене в місті, тягнуться дроти), а потім щось впало. Я захотів подивитись. Туди не можна, сюди не можна — то я вирішив подивитись зі своєї кімнати, а там перед вікном стояв журнальний стіл. Однак допитливість була сильнішою, обперся на стіл і скло — хрусь. У батьків — істерика. Особливим був припадок у батька. Хоча стіл стояв у мене. Правда, купляли вони, десь 10 років тому. Але у мене не запитували. Одним словом, я не дуже засмутився, бо він мені заважав. І я б його викинув, але нікуди було перекласти папери та всілякі дрібниці. В результаті, зняв столешню, де було скло, — і поставив на місце. Правда, бічні стійки не знімав, бо батьки заперечували. Ну, нехай стоять. Будуть, як обмежувачі. Дрібниці та папери розтасував по різним місцям — і наче норм.

Можна було б, звичайно, замовити нове скло. Але мама переживала, що це дорого (а гроші ж не її), треба шукать, хто зробить. Ну, нехай постоїть напівкомплектний. Так він мені менше заважатиме. А якщо буде незручним, можна купити пластиковий кошик для речей. За 10 років столик вже окупився. Та й шафи і комод не в кращому стані:) Мама вже забула, що хотіла той столик викинути.

Наслухався про стан справ в державі і на війні (просто через цікавість). Потім довелося себе заспокоювати. А оскільки ніякі засоби не допомагали. довелось подивитись порнушку, хоч це і ризикованіше, ніж відвідування китайських сайтів по роботі. Важко сказати, наскільки допомогло, бо все одно не заснув, але як мінімум було цікаво :)

Отже, що ж засмутило у відосах експертів і колишніх військових:

1. Розповідають, що найближчими місяцями посилять мобілізацію, бо русня не заспокоюється і закидує новим фаршем, який треба комусь перемелювати, а втрати й у нас чималі.

2. Наші втрати величезні. В усякому разі більші, ніж про це говорять.

3. Неповага до ветеранів. Обурив випадок у Львові, коли водій не пустив ветерана з інвалідністю, бо не хотів затримувати рейс.Що зробили з водієм невідомо, але сумніваюсь, що йому щось загрожує, крім народної помсти.

4. Підтвердження загиблих бійців таке, що важко довести загибель. Простіше оголосити без вісти зниклим.

5. Погана якість китайських аптечок, на які у міністерствах вважають гарними і хочуть замінювати на кращі.

6. Лякають щоденними ракетно-дроновими обстрілами інфраструктури і блекаутами.

7. Недостатня кількість Атакамсів. Тому "бавовна" на расіянських аеродромах, як у Бердянську, будуть одиничними випадками. Та й лапті тепер будуть обережнішими.

8. Рано чи пізно Україну підведуть до перемир'я на невигідних умовах, на які погодяться приСлуги Коломойського.

9. Зменшення підтримки через вибори у Словаччині, недостатнє забезпечення зброєю. Вреші-решт, Україні теж доведеться компенсувати це м'ясними штурмами.

10. Держава забезпечує харчуванням і озброєнням, але дронів недостатньо.

Ось така, х%йня, малята...

Чим себе заспокоюєте і відволікаєте, і наскільки це допомагає? І що думає про ситуацію в країні?

При завантаженні оновлень для Віндовс виникає помилка. По-перше, довго завантажується. По-друге, пише, що встановлено, але при цьому пропонує встановити ще раз.

Почитав, що пишуть в інтернетах. Така проблема не лише у мене.

Одоліла лінь. Нічого не хочеться робити. Правда, хоч вдається виспатись. І якщо щось хочеться, то спати.

Для осені це нормальне явище. Особливо, якщо враховувати, що нікуди не їжджу. Та й емоціне вигоряння від роботи ніхто не скасовував. Навантаження по роботі значно більше, ніж минулого року.

Декілька думок і нонаток щоденника. Найперше, про вторгнення палестинців до Ізраїлю. Схоже, терорашка взялась на розгойдування світового порядку, тому під загрозою не лише європейські чи середньоазійські країни, а й взагалі весь цивілізований світ. Вже відомо, що напад палестинців підбурювала рабсія та іран. Тому не здивуюсь, якщо до них приєднається і китай, який нападе на Тайвань. Гадаю, ми стали ще ближче до Третьої світової війни.

Варто сказати пару слів про погоду. Вітряно і дощово. Сьогодні, правда, лише вітряно. Однак некомфортно. А ще небезпечно, якщо надворі. Хоча на фоні військової загрози примхи погоди не настільки дратують.

Не знаю, це лише у нас так, чи у інших теж, але щось розкашлялись.В новинах розказують по новий різновид ковідла (зараз всім не до того). Ну і, звичайно, розпочинаються сезонні осінньо-зимові застуди. Як мінімум, треба тепліше одягатись (хоча вдень спекотно) і не їсти/пити холодне. Однак горло все одно болить.

А як там у вас обстановка?

Поступово приходить розуміння, що таке жити зі старими батьками. Це не лише постійні сварки, глухота і загальмованість, а й загострення болячок. Ну батько ще тримається, хоча йому треба щось пояснювати по декілька разів (але все одно зробить по-своєму), а ось мама занепокоює. Думав, що не відкачаємо. Лише під кінець дня визначили діагноз. Мабуть, шлунок не перетравлює. І добре, що не викликали медиків. Вони б одразу запропонували декілька операцій або дали б ліки, від яких все скінчилося. Наші лікарі, вони такі, можуть лише швидше відправити на той світ.

Однак в такі миті одразу забуваєш і про сварки, і про образи.

Допомагав піднятись з ліжка. Так руки дряблі, наче без м'язів. Ще декілька днів нічого не їсть.

На щастя, все обійшлося (сподіваюсь), але замислився над купівлею підгузок і протигазу, бо прокинувся від того, що не було чим дихати.

А у мене ще й купа завдань по роботі. Та й треба готувати щось їсти.

Зламались навушники. Причому несподівано. Вночі і зранку ще працювали, а ввечері вмикаю — одна сторона не працює. Але все одно, прослужили довго. Навіть, рекордно довго: більше 2-х років регулярного користування ще жодні навушники не витримували. Тоді як китайські ноунейми могли зламатись і через місяць.

Однак круто не лише тривала працездатність, а й якість звуку.

На заміну замовив ще крутіші, тієї ж фірми.

Оскільки крім дегустацій знімати більше нічого, ідеї майже вичерпались. Проблема ще в тому, що відстаю від графіка публікацій, тому треба підібрати продукти (і купити), які можна відзняти за один день. Так, є вермішелі швидкого приготування, але я перебрав річну норму. До того ж, це тривалі зйомки.

Коротше, підкажіть про що можна зняти дегустацію. Звичайно, так, щоб і мені було цікаво.

Попередньої ночі бабахкало з такою інтенсивністю, якої раніше не було. А, судячи за тим, що було гучно, самі розумієте, що. І дійсно, в мордокнизі виклали відео наслідків падіння уламків.

Зрозуміло, що не виспався. Ще й сон снився хріновий. Кляті к@ц@пи! Навмисно роблять, щоб повітряна тривога була довгою.

Єдине, що тішить, так це нальоти на Псковський аеродром.