хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «корова»

Драконяча історія або пригоди лицарів... № 16



Подорож додому
Вітаю усіх... Час плине, люди змінюються... Хоча не завжди й не за будь-яких обставин. Деякі життєві пригоди здаються або ж подібними, або ж неймовірно ірраціональними... Що ж, сподіваюся, що ця оповідка викличе у Вас гарний настрій та дозволить хоча б трішки відволіктися від повсякдення. 
Приємного читання!

       Сер Гуіл, лицар Круглого Столу та лорд Манору на Вікхемі-при-Зеленій пустощі-коло-Стратфорду, саме їхав з Камелоту, коли він поглянув униз і побачив, що під ним була корова. Він зліз і покликав свого піхотинця, Джефа. 

       "Джефе, хороший чоловіче, я, здається, їду на корові, а не на моєму вірному коні". 

       Джеф теж це бачив. Він не міг говорити, оскільки захекавшись намагався йти в ногу, а також намагався втриматися від голосного сміху. Останнє напевно мало б своїм наслідком те, що його голова втрапила б на плаху. 

       "Так, мій лорде, це дійсно виглядає саме так", Джеф, нарешті, спромігся хоча б щось вимовити. 

       "І все ж, мій добрий друже, я знаю напевне, що залишив Камелот саме на коні". 

       "Так, сер Гуіл, саме так Ви й вчинили. Це не викликає сумнівів". 

       "Чи можеш ти пояснити, як я опинився верхи на корові?" 

       "Ну, можливо, відьма зурочила Вас й перетворила коня в корову". 

       Сер Гуіл поділяв цю думку. Вона видавалася цілком логічною. Відьми робили подібні речі. Це як хоббі. Однак, він не хотів аби звичайний піхотинець спромігся показати себе розумнішим порівняно з ним. 

       "Ні, я гадаю, й це можливо, що було зурочено нас обох аби змусити нас думати, що я верхи на корові. Я вважаю, що корова, котру ми бачимо, або ж, скоріше, думаємо, що ми бачимо, досі є моїм вірним конем. Ось що я думаю. Чи згодний ти? " 

       Звичайно ж, ні. Чому б відьмі зачаровувати піхотинця? Те, що лицар їде на корові, жодним чином не впливає на життя піхотинця. Ні, тоді це була б дурна ідея. 

       "Так, мій лорде, я гадаю, що Ви кажете цілком вірно". 

       "Так. Я вважаю, що я правий. Ні, відьмі не перехитрити мене. Рушаймо". 

       Сер Гуіл під'їздив до Манору і завважив селян, власних селян, котрі дивилися у протилежний від нього бік. Він мав би поговорити з ними про це. Коли він під'їздив до маєтку, то почув мукання, що долинало від кріпаків. Він вирішив, що й справді поспілкується з ними з цього приводу. 

       Сер Гуіл був першим ковбоєм.
За оригінальний текст оповідки хочу висловити вдячність


© Don Roble, 2000-03
Тім:
 - Рушайте... Але... Рушайте лишень якщо ви люди мужні. Вхід до цієї печери охороняє істота лиха, настільки  жорстока, що жодна людина, котра боролася з нею, не лишилася серед живих.
 Кістки не менш аніж п'ятдесяти чоловіків лежать розкидані у його лігві.
 Так, мужні лицарі, якщо
ви маєте сумніви щодо Вашої сміливості й вашої сили, не йдіть далі, сама смерть чекає на усіх вас зі страхітливими, великими, загостреними зубами.
Король Артур:
 Що за ексцентричний виступ.
Як на мене, доволі промовистий скетч з шоу Монті Пайтона. Чимало людей, чимало справ. Усі ми робимо щось, що в подальшому тією чи іншою мірою відобразиться у житті, самій долі. Чи є тут закономірності, чи є тут втілення ідеалу... Хто знає... Певно, відповідь в кожного буде своя.
За цей цікавий малюнок та можливість його використання при оформленні замітки хочу висловити вдячність його автору, а за тим й застільникові Круглого столу (4s) bigO914.


88%, 23 голоси

8%, 2 голоси

4%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Дай Бог долгих лет жизни соседской корове!


Вот говорят, что для украинца нет лучшей новости, чем известие о том, что у соседа корова сдохла. Я считаю, что это совершенно неверное обобщение. Нет, ну Украина, конечно, страна немаленькая, может и есть «кто-то кое-где у нас порой…», но вот среди моих i.ua-друзей таких нет точно!

 

Всю прошлую неделю я был сильно занят – практически каждый день какое-то серьезное мероприятие. Не стала исключением и суббота: в этот день в здании нашей церкви проводился фестиваль Союза Христианских Писателей Украины.

 

В качестве принимающей стороны я вступительным словом открывал этот фестиваль, и, опять-таки на правах хозяина, вне заявленной программы прочитал одно из своих стихотворений, а точнее (фестиваль-то всё-таки христианский) – псалом.

 

Каково же было моё удивление, когда в конце дня при награждении лауреатов вдруг выяснилось, что этот мой «внеплановый» псалом занял второе место в номинации «Профессиональный христианский поэт-писатель». Для меня это было как гром среди ясного неба, но, надо признаться, гром довольно приятный.

 

 

 

Конечно я прекрасно понимаю, что на самом-то деле я далеко не «поэт-писатель», и уж тем более – не профессиональный… Но раз жюри решило – значит так тому и быть! Будем считать это авансом на будущее.

 

И вот этой-то новости я и предлагаю порадоваться вместе со мной всем моим друзьям на этом портале. Не зря же сказано в Библии - радуйтесь с радующимися:

 

«Любовь да будет непритворна; отвращайтесь зла, прилепляйтесь к добру; будьте братолюбивы друг к другу с нежностью; в почтительности друг друга предупреждайте;…

 

Благословляйте гонителей ваших; благословляйте, а не проклинайте. Радуйтесь с радующимися и плачьте с плачущими.

 

Будьте единомысленны между собою; не высокомудрствуйте, но последуйте смиренным; не мечтайте о себе; никому не воздавайте злом за зло, но пекитесь о добром перед всеми человеками.

 

Если возможно с вашей стороны, будьте в мире со всеми людьми. Не мстите за себя, возлюбленные, но дайте место гневу Божию. Ибо написано: Мне отмщение, Я воздам, говорит Господь.

 

Итак, если враг твой голоден, накорми его; если жаждет, напой его: ибо, делая сие, ты соберешь ему на голову горящие уголья. Не будь побежден злом, но побеждай зло добром.»

 

(Послание к Римлянам, гл. 12, ст. 9-21)

Сеновал

Анатолий Мозжухин

СЕНОВАЛ

Сражаясь с чувствами, на разум уповая,

Любуюсь девушкой, что на стогу босая

Все машет вилами, хотя уже устала.

Как многогранна роль такого пьедестала!

 

Сеновал, сеновал, сеновал,

Как я часто тебя вспоминал! 

А сегодня б полжизни отдал, 

Чтоб вернуться на тот сеновал.

 

Я сено снизу подавать стремился,

Таким уж непутёвым я родился: 

Больше положенного снизу я видал

И всё мечтал залезть на пьедестал.

 

На мягком, запахом пьянящем сеновале

Издревле предки наши головы теряли,

Ведь сеновал, кого ни опроси, – 

Алтарь любви всей матушки Руси.

 

Узнал я позже, что бывал он и распятьем,

И вспоминали его многие с проклятьем, 

 Но мой алтарь, воздвигнутый из сена, 

К весне, увы, дотла корова съела.

 

Сеновал, сеновал, сеновал,

Как я часто тебя вспоминал!

И сегодня полжизни, и больше б отдал, 

Чтоб вернуться на тот сеновал.

 

Корова-пучеглазка. Лучшее - детям

Покорила сегодня в магазине. Почти каждый день бывают на приеме детки, с которыми сложно совладать. Когда практически с порога сразу неприятие, истерики и вообще ужас. Родители пугали докторами и уколами, а доктора-дебилы и прочий медперсонал успешно соответствовал страшилкам. И прочие гнусно-грустные вещи.

У нас и так полный кабинет конфет, бубликов и игрушек, которые мы просто дарим всем детям - даже тем. кому не удалось провести обследование. Просто чтобы осталось в памяти хоть что-то хорошее. Другого хорошего в медицине, увы, уже не осталось. Эту корову дарить не будем - очень уж прикольная и дорогая, но думаю, если хоть парочку малышей развеселит, то свою цену оправдает.



Map

Волосатая корова

Хемиш –шотландская волосатая корова

Хемиш –шотландские волосатые коровы были давным-давно выведены для суровых условий выживания. У коров длинная шерсть, густой подшерсток, они способны постоять за себя в любых условиях – не замерзнут зимой, забьют любого агрессора.

Плюшевые красавицы-коровы из Айовы

           Вот такаю пушистую безрогую породу КРС разводят на ферме Лотнера (Lautner farms) в американском штате Айова. Животные разводятся на продажу (цены варьируется от 5 до нескольких десятков тыс. долларов) и часто побеждают на различных выставках.
cows 008 Плюшевые красавицы коровы из Айовы

cows 007 Плюшевые красавицы коровы из Айовы

[ Читать дальше ]

16 cічня - ОБЕРІГ КОРОВИ

Селяни вірили, що в цей день голодні відьми, повертаючись із гуляння, здоюють корів. Щоб уникнути такого зла селяни привязували над ворітьми сальну свічку. І зверталися за допомогою до домового: " Дідусь
домовий, напувай мою худобинку, напувай та годуй, гладко води. Біжи, молочко, по
жилочкам, да у вимячко, із вимячка да в дієчки, із дійочок да в подійничок да
по криночкам на товсту сметаночк
у".
Ваили в цей день кашу на молоці вівсяну або ж з борошна, студили її і так в горшку і несли в хлів до корови. Давали в цей день коровам каравай.

Рецепти обрядового хлібу: http://www.rossichy.ru/ncalendar/1_yan/16_yan.html

Тьолочка в басейні...

 - Вася, приїжджай! У нас тьолочка в басейні...

Корова злякалася кішки ...



Корова злякалася кішки і зламала дах

Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна