хочу сюда!
 

Оля

50 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 40-55 лет

Заметки с меткой «путін»

Путін не відмовиться від агресивних планів,поки його не зупинять

11:01 22 лютий Київ, Україна



Диктаторський режим глави Кремля перейшов всі червоні лінії і у Путіна не залишилося ніяких інших козирів, крім як нарощування агресії.

Путін ніколи не відмовиться від своїх ворожих планів проти інших країн, сподіваючись, що вони злякаються ризику великої конфронтації, поки його не зупинять. Таку думку висловив російський опозиціонер Гаррі Каспаров.
"Мілітаристська істерія в Кремлі буде тільки наростати в міру погіршення соціально-економічної ситуації в Російській Федерації", - сказав Каспаров.
Каспаров зазначив, що на зустрічі з фракціями нелегітимної Держдуми Путін вже заговорив про необхідність введення в його країні продовольчих сертифікатів.
"Це означає, що після 20 років вставання з колін Росія зараз повинна ставати в чергу за продуктами. І в цій ситуації, коли холодильник вже взагалі не є союзником, коли економіка знаходиться в жахливому становищі, а рівень злодійства, корупції тільки зростає (тому, що мафія не може зупинятися), розширення мафіозного клану ставить режим в патове положення", - пояснив опозиціонер.
Каспаров підкреслив, що навіть при досить високих цінах на нафту грошей на те, щоб годувати населення РФ і задовольняти зростаючі апетити корумпованої верхівки, Путіну не вистачає.
"І тому як єдиний аргумент буде приводитися необхідність протистояти решті світу. А це означає підвищення градуса агресії. Диктатор ніколи не зупиняється, його зупиняють. Ніколи ще в історії диктатор сам по собі не припиняв агресивних воєн, якщо не зазнавав поразки", - зробив висновок Каспаров.
https://myc.news/ua/politika/putin_ne_otkazhetsya_ot_agressivnyh_planov_poka_ego_ne_ostanovyat___kasparov?fbclid=IwAR3SsKqs3Stw3JoncUCZoRcpKzGdI1alTZt2-NarPu6HOr7f84_SjG7tqIg

Справа Навального: фобії колективного Путіна у передчутті краху


Репресії з боку Кремля, спрямовані на російського опозиціонера Олексія Навального, спроба його вбивства руками офіцерів ФСБ, нинішня посадка «по беззаконню» у момент повернення на батьківщину, викликали негативну реакцію не тільки серед демократично мислячих верств населення у самій Росії, а й на Заході. Для Кремля замаячили нові міжнародні санкції, до яких він, не зважаючи на гучні заяви, не готовий ні з огляду на економічний стан Росії, ні за соціальною напругою всередині країни.

Єдине, що може протиставити цьому кремлівська пропаганда - це формування тези, що Навальний не такий вже й гарний в ідеологічному плані. Тобто - це опозиціонер з вадою: підтримує націоналістів, антиліберал, вітав анексію Криму і так далі. Іноземні агенти Путіна на усіх рівнях негайно почали відпрацьовувати цю повістку. Президент Чехії Милош Земан днями висловився так: "Він (Навальний) видає себе за борця за демократію, але я прочитав, що, по-перше, він підтримав анексію Криму, по-друге, він брав участь у ряді націоналістичних маршів, по-третє, він підтримав сталінські депортації, наприклад, чеченців. Є ще декілька речей, так що який же це борець за демократію? Я думаю, що він російський націоналіст, я нічого проти не маю, але він не повинен прикидатися, що він відноситься до тих політиків, які виступають проти путінського режиму. Він просто проти Путіна, а це з біса велика різниця. Можливо, він просто хотів би сам бути на його місці".

Інтернет-тролі, що видають себе за українців, як тільки в твіттері або фейсбуці з'являється прізвище Навального, негайно пригадують його стару фразу про те, що "Крим - це не бутерброд". Саму фразу, між тим, ніхто в точності згадати вже не може. І це є, на їхню думку, достатнім доказом того, що між Путіним і Навальний немає ніякої різниці, обидва імперіалісти, а значить вороги прогресивного людства.

Чи так це? Зрозуміло, ні. Навальний постійно, багаторазово, і буквально з перших хвилин російської агресії публічно говорив про те, що анексія Криму незаконна, злочинна, неприпустима. Вже на наступний день після так званого "референдуму" в Криму, перебуваючи під домашнім арештом у справі "Ів Роше", Навальний написав про це статтю, і вона була опублікована в газеті New York Times 20 березня 2014 року. В цій статті він назвав дії Путіна в Криму "військової авантюрою під прапором "маленької переможної війни", покликаним відвернути народ (Росії) від реальних проблем.

«Крим завжди був невід'ємною частиною Росії в серцях і умах людей», - заявив на минулому тижні Путін. Хоча навіть серед самих націоналістичних і прорадянських росіян прагнення повернути Крим під російське правління згасло багато років назад. Однак пан Путін цинічно довів націоналістичний запал до апогею; імперіалістична анексія стала стратегічним вибором, що сприяє виживанню його режиму. Мобілізація мас шляхом відволікання їх від реальних проблем, таких як корупція і економічний застій, може відбуватися тільки під прапором боротьби з зовнішніми ворогами. "Що дійсно тривожно в необачний поведінці пана Путіна, - пише далі Навальний, - так це те, що їм рухає бажання помститися українському народу за його повстання проти дружнього Кремлю уряду". Далі Навальний закликає до найрішучіших санкцій щодо як самого Путіна, так і його оточення, пропонуючи покарати за анексію Криму насамперед найближче оточення російського президента.

Ну і де тут «схвалення анексії»? 15 жовтня 2014 року до заарештованого Навального зуміли пробитися два журналіста з "Ехо Москви". В своїй бесіді з журналістами, Навальний висловив свою думку що до анексії Криму та перебігу подій на південному сході України. «…бойові дії, які йдуть на південному сході України, не мали ніяких передумов. І не мають передумов. Вони відбуваються виключно тому, що для нинішнього керівництва Росії це принциповий момент - торпедувати українську державу, торпедувати реформи і продемонструвати всім, що та антикримінальна революція, яка на Україні відбулася, вона буде неуспішною, вона призведе до того, що держава зруйнується. Це найважливіше завдання, в тому числі особисто для Володимира Путіна». «Як я вже сказав, для нього (Путіна) принципово важливий крах української державності, тому що на Україні сталося найгірше, з точки зору Путіна: повсталі люди скинули корумпований режим саме в основному під гаслами корупції... Для Путіна це жахливо: повсталі маси прогнали шахраїв. І він хоче показати, що після цього буде громадянська війна і все розвалиться. Тому що приклад для Росії, для російського населення це подавало б дуже і дуже поганий. Він (Путін) міг, можливо, на якомусь етапі стерпіти, що Грузію все приводили в приклад, ця успішна антикорупційна реформа Саакашвілі, але такий же успіх української державності, економічне зростання, ефективна боротьба з корупцією для Путіна це, звичайно, найжахливіше, що може трапитись».

Навальний ніколи не схвалював агресію Кремля відносно України. Формування образу Навального, як такого собі «недоопозиціонера», вигідне Кремлю. Відверта брехня та побудова на окремих фразах, вирваних з контексту, негативного для демократичного суспільства образу Навального, який вже став «кремлівським кошмаром» - головне завдання на сьогодні інформаційно-пропагандистської машини Путіна.

Наприкінці пам’ятного інтерв’ю від 15 жовтня 2014 року Навальний говорить про те, що Путінська агресія проти України, це було, безумовно, порушення міжнародних договорів. «І якщо я коли-небудь буду частиною цієї влади (Росії), я свої позиції не зміню. Те, що я сказав зараз, завжди залишиться зі мною. Це була неправильна дія, це було порушення!»

Розгортання російської пропагандистської машини у напрямку тотальної дискредитації Навального свідчить про страх, який оселився у кремлівських кабінетах, про усвідомлення колективним Путіним свої "скінченності".

Нам залишається робити своє... і чекати...
https://censor.net/ru/blogs/3247564/sprava_navalnogo_fob_kolektivnogo_putna_u_peredchutt_krahu_rejimu?fbclid=IwAR1ztcpSgJi34B2zB9AxlP-jo2lxbTVQ8T9SBqks7dGJAZkjnnSUmJc0-MU
Источник: https://censor.net/ru/b3247564

Підрозділ зовнішньої розвідки 29155

14:28 12 лютий Київ, Україна



Кремль пишається своїми розвідниками. Спецпризначенці ГРУ - це еліта російських військ. Однак в еліті є своя еліта. Такою є секретні підрозділи в самій структурі. У них немає назви, а лише номери: «74455», «29155», «99450».

Нам вдалося добути трохи інформації саме про підрозділ «29155». Це група людей, яка причетна до зовнішньої розвідки Росії. Дані про них засекречені і навіть всередині управління мало хто про них знає. Відомо також, що її командиром є генерал-майор Андрій Авер'янов. Спеціалізація - вбивства, диверсії, державні перевороти.

Відомо, що група брала участь у замаху на Скрипалів, замаху на болгарського торговця зброєю Еміліана Гебрева, проводила компанію з дестабілізації становища в Молдові в 2014 році, зробила спробу державного перевороту в Чорногорії в 2016 році.

Про решту членів групи відомо не так багато. Зі слів колишнього співробітника ГРУ відомо, що деякі учасники є ветеранами кровопролитних воєн в Афганістані, Чечні, Україні.

Один з європейських чиновників в області безпеки сказав: "Підрозділ «29155» діє в Європі протягом багатьох років. Дуже страшно було усвідомити той момент, що росіяни почали вбивати абсолютно безкарно на території дружніх держав".

Вперше британські спецслужби ідентифікували підрозділ після невдалого державного перевороту в Чорногорії в 2016 році. Тоді основною метою було вбивство прем'єр-міністра з наступною заміною на іншу людину, лояльну до політики і інтересів Кремля. Однак принцип їхньої роботи стали розуміти тільки після замаху на сім'ю Скрипалів у 2018 році.

Британські спецслужби виявили двох членів групи, які подорожували під псевдонімами. Однак пізніше вони були впізнані як Олександр Мишкін і Анатолій Чепіга. Пізніше вдалося ідентифікувати ще кількох учасників «29155». Ними виявилися Іван Лебедєв, Микола Кононихін, Олексій Нікітін і Данило Степанов. На жаль, ці імена так само виявилися псевдонімами. Відомо, що всі, перераховані вище, двічі брали участь у замаху на Еміліана Гебрева.

Нехай про саму «29155» відомо не так багато, але в пресі також можна знайти підказки. Відомо, що з ініціативи 2012 року Міністерства оборони Росії, до нагород були представлені три подібних угруповання. Одним з підрозділів був якраз таки «29155». Іншим - «74455», за втручання у вибори США. Третім - «99450», за захоплення півострова Крим.

З таким ореолом секретності і професіоналізму виникає дуже хороше запитання. Чому «29155» не вдалося вбити Скрипалів, Гебрева, здійснити державний переворот в Чорногорії? Відповідь криється на поверхні. Їм вдалося здійснити задумане, просто вони не задумували вбивати своїх жертв і скидати уряд. Це частина великої гри. Можливо, Путіну необхідно показувати, наскільки страшною і раптовою може бути його помста, можливо, все це робилося для відводу очей від чогось більш серйозного. Йде гібридна війна, павутина якої може вивести куди завгодно.
https://myc.news/ua/specproekty/podrazdelenie_vneshnej_razvedki_29155?fbclid=IwAR14VgzSmGu68WT_foLB-L4UrI0Nph0AegziyYLpoeHmINFMZAUf7uDEhrA

За пару кроків до ... ?


Протести в Росії продовжилися в цю неділю, 31 січня. І знову вони мають ту ж саму відмінну рису - повсюдність. «Відкриті медіа» підрахували приблизну кількість протестуючих в містах Росії. Найбільш чисельні заходи пройшли в Санкт-Петербурзі - до 30 000, Москві - до 15 000, Єкатеринбурзі - до 13 000, Новосибірську - до 10 000, Краснодарі - до 6 000, Челябінську - до 5 000. Першість і в чисельності, і в самих діях, безумовно, тримав Петербург. Що, загалом-то, логічно. Як вдало підмітили у соціальних мережах - саме з Петербургу на країну виповзла нечисть, тому Пітеру і підчищати цей бруд і гидоту.

Цілком очевидно зростає жорстокість у протистояннях з владою. Кремлівська пропаганда натякає на те, що «хтось» завозить «спеціально навчених» людей, що викликає тільки сміх - хто завозить і де саме навчають бойовиків-терористів, що все це пройшло повз грізну ФСБ? Зазвичай все навпаки - саме спецслужби Росії організовують тренування терористів.

Напруга зростає. На Сінний площі в Петербурзі протестуючим вже почали погрожувати табельною вогнепальною зброєю. А зброя - штука така: достатньо її витягнути і застосувати, як виникає ризик, що зброю відберуть і застосують вже у зворотний бік. Так що все вже дуже близько до критичних рівнів. І це при тому, що нічого особливого насправді не відбувається.

Людей на вулицю виходить явно менше, ніж карателів, яких влада наганяє їм назустріч. Страх Кремля настільки високий, що в хід йдуть максимально можливі людські резерви.

31 січня на вулиці вийшли ті, хто готовий був йти на мирний протест, але концентрація радикально налаштованих людей у натовпі протестувальників зростає. Виходять ті, кого терор вже особливо й не лякає. Навіть застосування шокерів і кийків мало впливає на натовп. Якщо почнеться стрілянина - з'явиться додатковий фактор: після пролитої крові на вулицю підуть і ті, хто вважав за краще не виходити. Такий соціальний феномен незмінно повторюється всюди.

Коли наявного особового складу вже буде не вистачати для стримування, а це цілком можливо, якщо в регіонах почнуть виходити поки що «непротестуючі» міста, то Кремль буде змушений виводити на вулиці приватних карателів - різноманітних «байкерів-казаків» та інших чорносотенців.

Це відразу переведе ситуацію в закритичний рівень, так як рівень насильства різко зросте (найманці просто необучені, а тому можуть діяти тільки за межею допустимого силового впливу).

Як тільки влада Кремля випустить на вулиці цю публіку, це буде означати початок ресурсної кризи, за якою залишиться тільки один шлях - збільшення рівня насильства аж до застосування зброї.

Путін та Ко бояться. Ні, не Навального, не зарубіжної реакції та санкцій, не Нюрнберга, не баз НАТО і навіть не арешту рахунків в Швейцарії. Вони нестерпно бояться власних народ. Тих самих людей, яким постійно, щомиті брешуть, яких залякують то терором, то фізичною розправою, то кримінальними справами. Колони росгвардії, зміна статей КК, всі ці Соловйови та Симоняни – це кремлівський страх, породжений не тим, що звичайні люди можуть зробити з «ними», а тим, що «вони» роблять зі звичайними людьми весь цей час. Вони-то в курсі глибини та змісту тієї ями, яку вирили під країною, під майбутнім Росії. Критично деградоване керівництво країни з повністю розбалансованою системою управління та вкрадено-вичерпаними ресурсами достеменно розуміють, що Росію від прірви відділяє всього один крок. Та чи погодиться з таким станом речей народ Росії?
https://censor.net/ru/blogs/3246269/za_paru_krokv_do_?fbclid=IwAR2sOCNp2edTOkWo2uHWu6XFMCrtkn7tLDNowcE4LfAURR71_oesBVZAAaY
Источник: https://censor.net/ru/b3246269

Криваве злочинне угрупування сестер Седлецьких на службі у Путін

Здавалося б де «рейдерство», а де телепрограма «Схеми». І це ті «Схеми», які викривають та висвітлюють «корупцію в деталях», проводять незаангажовані та незалежні журналістські розслідування (з їх слів).

Але на практиці все зовсім по іншому. Під прикриттям команди «Схем» діє злочинне угрупування, яке спеціалізується на рейдерстві та лобіюванні російських інтересів (і не лише бізнес інтересів) в Україні.

Знайомтеся, одним з ключових гравців рейдерського угрупування є Ірина Юріївна Сідлецька.

Так, знайоме прізвище. Адже Ірина Юріївна є рідною сестрою Наталії Седлецької, журналістки «Радіо Свобода», автора телепередачі «Схеми. Корупція в деталях».

Але повернемося до Ірини Сідлецької.

В 2016 році Ірина закінчила Корнельський університет готельного управління (Нью Йорк, США), чим завдячує своєму чоловікові Володимиру Цимбалу фінансовому директору «Ореанди».

Цікавий факт: 23 січня 2020 р. Ірина Сідлецька подала декларацію до НАЗК за 2019 р. для участі в конкурсі по заміщенню вакантної посади керівника Державного Агентства розвитку туризму України, але не пройшла, згідно розпорядження КМ України від 03 березня 2020 р. № 189-р., на вказану посаду було призначено Олеськів Мар’яну Ігорівну. Чому тут чоловік не «замовив слівце» – незрозуміло. Можливо тому, що на Ірині лежить відповідальність за російський бізнес в Україні. Звичайно не весь, але «шматок пирога» гарненький.

Ірина Сідлецька є генеральним директором готельного оператора Premier Hotels and Resorts та управителькою українським бізнесом одного з лідерів «лужниковського» угрупування Олександра Бабакова, який є представником Володимира Путіна з питань взаємодії з організаціями росіян за кордоном.

Отже, вдале заміжжя та освіта не пройшли для Ірини дарма.

По перше: їй довіряють свій бізнес люди Путіна і дають на цьому гарно заробити.

Судіть самі. Ірині Сідлецькій належить наступне майно: Земельна ділянка загальною площею 1499 м2 (Київська область, Баришівський район, с.Коржі); Житловий будинок загальною площею 114,4 м2 (Київська область, Баришівський район, с.Коржі); Квартира загальною площею 42,4 м2 (м.Київ); Земельна ділянка загальною площею 1200 М2 (Київська область, Кагарлицький район, с. Півці);  автомобіль легковий «Ауді 3» 2016 р.

Крім того, Ірина володіє 50% в ТОВ «Готельні Технології».

А ще, під прикриттям бізнесу сестер Седлецьких  відбуваються криваві злочини.

Згадаймо призабуту трагічну подію, коли на виході з готелю «Прем’єр-палас» трьома пострілами кілера був убитий екс-депутат російської Держдуми Вороненко. А «Премєр-палас» належить Олександру Бабакову.

Інша кривава подія відбулася майже 14 років тому.

27 березня 2007 у внутрішньому дворику Святошинського суду снайперським пострілом в серце був убитий Максим Курочкін, на прізвисько Макс «Скажений», який вів з Бабаковим спільний бізнес …

Наприклад, персонал готелю не приховуючи розповідає, як за часів євромайдан в готелі жили офіцери російської групи «Омега», які безпосередньо брали участь в масових розстрілах. Неймовірно, але в буквально в декількох сотнях метрів від Майдану, де відспівували Героїв Небесної Сотні – їли, спали і розважалися їхні кати. Все це відбувалося, мабуть, з легкої руки не тільки старшої сестри, а й відомої журналістки зі «Схем».

Ситуація навколо «Прем’єр-паласу» викликає масу питань. Перший з них, чому в той час поки на Донбасі гинуть наші хлопці, в центрі Києва спокійно працює російський бізнес, прибуток від якого йде в Москву? Гроші, зароблені в Україні – на постояльців «Прем’єр-паласу» йдуть країні-агресору, яка цими ж грошима потім вбивство українців і оплачує.

По-друге: Ірина Сідлецька, не сама звичайно, а в складі злочинного угрупування займається рейдерством.

Зокрема, 24.11.2006 Сідлецька І.Ю., Уколов Є.В., Пономарьов П.А., здійснили рейдерське захоплення будівлі за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна 4, загальною площею 22 934,40 кв.м., яке належало ТОВ «Русь Інтернешнл».

Погрожуючи т.в.о. генерального директора ВАТ «Готельний комплекс «Русь» Мазепі Ганні Юріївні, вказаними особами, на виконання підроблених ухвал суду, отримано від останньої наказ про призначення Сідлецької І.Ю. керівником ВАТ «ГК «Русь» та ТОВ «Русь Інтернешнл», заволоділи установчими документами, первинною бухгалтерською документацією, штампами та печатками зазначених товариств.

З 24.11.2006 по 11.10.2008 в.о. генерального директора ВАТ «ГК «Русь» Ірина Сідлецька вчиняла від імені товариства юридично значимі дії, розпоряджалася майном та коштами товариства. Під час перебування на посадах виконуючого обов’язки генерального директора ВАТ «Готельний комплекс «Русь» та директора ТОВ «Русь Інтернешнл» здійснювала діяльність спрямовану на узаконення права власності на будівлю за ТОВ «ГК «Русь».

Вказане підтверджено в кримінальному провадженні №12012000060000073, внесеного в ЄДРДР 22 листопада 2012 року, розслідування якого здійснює слідче управління Головного управління Національної поліції в м.Києві, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.З та ч. 4 ст. 190 КК України.

Як бачимо, програма «Схеми» не висвітлює реальні злочини, а їх банально «кришує».

Друге питання до Наталії Седлецької – чому її передачі обходять стороною розслідування про діяльність бізнес-імперії Олександра Бабакова в Україні та до злочинної діяльності своєї сестри Ірини Сідлецької.

Напевно тому, що Ірина Сідлецька завдячує карколомною кар’єрою своєму чоловікові Володимиру Цимбалу, представнику від «лужківців». Крок за кроком Сідлецька отримала остаточний допуск до більшості таємниць угруповання та заслужила довіру особисто Бабакова. А через Ірину довіру від російського куратора заслужила і сестра Наталія.

Саме Бабаков, який довгі роки займався в Росії українським питанням, в перші ж дні після Майдану, запропонував Наталі вивести на новий рівень тему розслідувань, які журналістка раніше вела на каналі TVi – зробити свою передачу.

Після вербування у Наталії Седлецької почалося нове життя, повна розваг, вечірок, легкої витрати грошей і подорожей. Тільки за час після Революції Переваги вона здійснила понад 25 виїздів за кордон на шопінг і тусовки. Нью-Йорк, Амстердам, Берлін, Париж, Відень, Стамбул – ось далеко не повний список напрямків подорожей журналістки. І це в той час, коли в країні кожну копійку направляли волонтерам для армії, коли бабусі збирали в селах закрутки, а бізнесмени продавали майно, щоб допомогти добровольцям.

Але Наталю та її сестру Ірину завжди турбували тільки гроші. Як ви думаєте, де була Наталія Седлецька в той час, коли йшли найзапекліші бої за донецький аеропорт? Правильно, в Москві. У столиці країни-агресора Наталія Седлецька, наприклад, зустрічала новий 2015 рік. У той час, коли артилерійські обстріли в АТО не вщухають навіть в новорічну ніч, а кіборги гинули, захищаючи український прапор над донецьким аеропортом, Наталя Седлецька в компанії Олександра Бабакова і його партнерів гульвіса на підмосковній Рубльовці.

Ось і зрозуміло на кого працюють «Схеми» та чиї інтереси вони захищають.

Звісно, зазначені факти є предметом зацікавленості та розгляду правоохоронних органів.

Будемо сподіватися, що вони звернуть увагу на такі явні факти.

Перебіжчики Путіна: зрадити - значить передбачити. Останній акт


Вправний керманич формує своє оточення завжди по «образу та подобію».

Однотипність оточення, тотожність його зі своїм психотипом – головна стратегія «довічної влади». Путін, як він сам вважає, – доволі вправний керманич, тому в ієрархічній системі путінської Росії на верхньому поверсі влади знаходяться злочинці.

https://censor.net/ru/blogs/3244287/perebjchiki_putna_zraditi_znachit_peredbachiti_ostannyi_akt_schuryachogo_korolya

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
27
предыдущая
следующая