Как заявил министр энергетики Украины Игорь Насалик, "если говорить чисто по газу, то я еще раз хочу подтвердить: мы не взяли ни одного куба из Российской Федерации. Да, мы платим дороже, потому что мы платим за транзит и по территории Украины, и по территории Европы. На сегодняшний день эта цена составляет 185 долларов. По прямым контрактам с Российской Федерацией эта цена составляла бы 140 долларов".
РИА Новости Украина:  http://rian.com.ua/analytics/20160829/1015392032.html

 Ситуация в энергетике критическая. Угольная отрасль исчезает - Плачков, бывший министр. В 2010 году между руководством Украины и РФ была достигнута договоренность постройки комплекса по изготовлению топливных сборок на базе Желтоводского месторождения урановых руд. Однако после февраля 2014 года новые власти резко сократили сотрудничество с Россией в ядерной сфере. Вместо российского ТВЭЛ на украинский рынок была запущена контрафактная продукция американского ядерного гиганта "Вестингауз", неоднократно приводившая к авариям на АЭС с тяжелыми последствиями – в Финляндии, Чехии, Словакии и в Украине. Строительство комплекса в Желтых Водах было прекращено украинской стороной, и предложение по достройке завода по производству топливных сборок было отправлено американцам. Однако, сорвав контракты российских конкурентов, "Вестингауз" отказалась строить завод, и Украина осталась без собственного производства ядерного топлива. Хуже того, помимо поставок "пиратского" топлива для АЭС, не единожды ставившего мир на грань очередного Чернобыля, американцы допущены на украинские станции, где производят не согласованные с разработчиками эксперименты с реакторами, подобные тому, который послужил причиной трагедии 1986 года.

Если говорить о перспективах украинской энергетики, то при нынешних условиях таких просто не существует. Вопрос с газом и углем рассмотрен подробно и в комментариях не нуждается. Четыре АЭС, на двух из которых решили повторно наступить на грабли, разрешив загрузку поддельного ядерного топлива, дорабатывают свои ресурсы, и неизвестно, уцелеют ли после американских экспериментов. Выработки электроэнергии уже не хватает, и Украине приходится закупать ее у России.
РИА Новости Украина: http://rian.com.ua/analytics/20160829/1015392032.html

                              Вчера был шашлык...[ подарок ]                     Быстро в очередь!

Одна людина переконувала, що проблема сміття вирішена отими суботниками, що інколи ходять натовпом та збирають по парках сміття. Я ж бачу реальність, і вона далека від чистоти. Ті суботники породили у людей переконання: "кидай сміття під ноги - прийдуть суботники приберуть, їм за це платять депутати".

З одного боку воно діє - після суботника чисто в парку. З іншого боку - люди знахабніли, і не відчувають відповідальності й дотепер, вважаючи, що суботники це прибиральники для них.

Звісно, є й позитивні сторони - дедалі більше людей виходять зі стану мавп еволюціонуючи в людину розумну свідому, і забирають сміття з лісів, парків, лугів, пляжів із собою до міста та кладуть до сміттєвих баків своєї комунальної служби (хай відпрацьовують ті кілька десятків тисяч на місяць, які отримують з кожного під'їзду будинку на це).

Дехто навіть метикує забрати не тільки своє, а й старе сміття. По трохи, по трохи, дивись - й якось прийдеш до вже чистого лісу!

Озеро "Алмазне" :























Парк "Дружби народів", пляж, що під мостом:

гиги, люди загоряють лежачі головою у смітнику)))) жах)))) як свиня в хліву у власному лайні))))




Парк на Лісовому масиві:

Дбайливі сонечка мої, навіть у пакетики пофасували. Ідеальна ілюстрація психопатії що до суботників. Суботники, на думку таких людей, це такі собі міфічні істоти - з'являються ні з відки і зникають внікуди, розчиняючи сміття у повітрі:



Але, ось так виглядає це дбайливо пофасоване сміття по тому, як ним пограється вітер та цікаві лісові тваринки:





А хтось вважає ліс такою собі гардеробною. Типу, люди сюди приходять собі підбирати загублений кимсь одяг. Дехто теж дбайливо так навіть розвішує свої труселя гілками, свято віруючи в те, що вони комусь знадобляться (часто таке бачу в лісі):





Ліс під Обуховом:















А ось людина добра власними натруженими руками не пожалкувала часу й сил, і зробила справжній європейський куточок за своїм гаражем у "передпокої" лісу. Таким людям би аплодувати:



Тільки така свідомість не властива іншим власникам гаражів, і вони продовжують порстатись у власному гівні:































Цікаво, чи сподобалось би тій красуні, що кинула сюди цю бляшанку, якби їй зранку, після того, як вона старано вималює свій мейкап, приплюснути ось таку красу по центру чола:










Вважаю, годі вже під себе серти і в лайні жити. Доречі, не тільки що до сміття на природі, а взагалі, в усьому. Доста. Ми ж не якісь збоченці копрофіли? Ми громадяни, українці, власники своєї особистої країни, міста/села.
Хоча, чого я розпинаюся. Адже більшість навіть вдома під себе гадить і живе так не вважаючи це за проблему...
Хех, хотілось би вірити в бажання щось покращувати.......

Уже третий день не открываются картинки на сайте, ни в альбомах, ни в блогах.

Когда-то давно был на Земле Вечный Кайф. Всё было клёво и никаких проблем не было. Но вскоре люди привыкли к этому и стали воспринимать как должное. Они перестали ценить Кайф и постоянно требовали невозможного. И вот Кайф обиделся и покинул их. Появились проблемы, неприятности, трудности, обломы. Люди поняли, что без Кайфа плохо и извинились перед ним. Кайф простил их, так как не мог долго обижаться и вернулся. Но проблемы и трудности остались и на их фоне Кайф стал ещё кайфовее. Тогда только люди стали его ценить, любить и уважать. И сейчас проблемы существуют для того, чтобы оттенять кайф.

1.

Как бы боретесь с проблемами, трудностями? Что делаете?

Почему спиртное такой распространенный метод? Хотя это не помогает! Оно только хуже делает!!! Почему этого никто не поймет....

- Почему люди влюбляются друг в друга?

- Им, видимо, мало тех проблем, которые у них уже есть.

 Мы меняем работу, друзей, любовников, квартиры. Так проблемы путешествуют вместе с нами. Мы их этим не решаем, но мы меняем им декорации, что само по себе уже освежает. (Бернард Вербер, «Энциклопедия относительного и абсолютного знания»)