хочу сюда!
 

ajnbybz :)

62 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 58-64 лет

Заметки с меткой «музей»

Аккерман

Если бы я составлял список мест Украины, где стоит побывать, то эта крепость в Белгород-Днестровском заняла бы место в первой десятке. За несколько часов невозможно насытиться ее первым впечатлением, потому хочется приезжать туда снова и снова. 

Тролейбусний музей у Сандтофті (Великобританія)

  Поки нікуди не їздиш лишається лише мріяти. Добре, що є інтернет і можна подорожувати не виходячи із дому. Отож відшукав відео з найкращого тролейбусного музею в світі — Сандтофтського. Приклад тролейбусного музею для всіх інших. Цей музей цікавий тим, що у ньому є
1) двоповерхові британські тролейбуси (вперше про існування тролейбусів-даблдеккерів дізнався рік тому);
2) діючі тролейбуси і автобуси, на яких влаштовують покатушки;
3) рідкісні моделі тролейбусів (не обов'язково двоповерхових).

  Про двоповерхорві англійчські траліки. Виявляється, що на одній базі могли бути встановлені різні кузови і не зважаючи на схожість (єдиний типаж) тролейбуси трохи відрізняються зовні. Головне, уловити нюанси.


Отже, приємного перегляду!

Ростовский-на-Дону областной музей краеведения

Оригинал взят у dm_bogatenkov в Ростовский-на-Дону областной музей краеведения

Музей находится на центральной улице города, с внутреним двориком с каменными бабами, работают там такие-же - только злее.





Пушки с казачьей станицы у входа


Костюмы народов Дона, казаки - некрасовцы


Традиционный праздничный костюм замужней калмычки








Костюм горожанки XIX века




Детская коляска, начало XX века.




Интерьер городской квартиры


Стандартный экспонат - отпечаток руки Петра I, такой есть в музее каждого города, где бывал царь


Детали из казино


Знаки страховых общест, такие вещали на застрахованных домах




Прогулка по ГМИИ

Оригинал взят у vittasim в Прогулка по ГМИИ

Музейные прогулки бывают разными: иногда, чтобы увидеть самое-самое, призывают на помощь гида; иногда приходят только к одному экспонату; иногда вихрем проносятся по залам, ненадолго цепляя взглядом что-то случайно подвернувшееся. Иногда дарят себе не один час, чтобы не торопясь переходить от одного до другого очередного чуда, предварительно прочитав всю представленную информацию. В данной прогулке по московскому музею изобразительных искусств информации не будет, как и не будет остановок возле того или иного экспоната. И пройдем мы далеко не по всем залам. За окнами музея снег будет сменяться летней жарой, одни выставки – другими… Всего одна из музейных прогулок, дарующая немую, но бесконечную Красоту.







































































Нарядный ёж.

Людоед отведавший Ленина поделился впечатлениями:


Гаспачо - заряд енергії : 1 месяц, 4 дня

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

50%, 1 голос

50%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Кунсткамера.

Оригинал взят у zeitkeeper в Кунсткамера.

Кунсткамера — кабинет редкостей, сейчас — Музей антропологии и этнографии — первый музей России, учреждён Петром Первым.
В нём собраны предметы старины, раскрывающие историю и быт многих народов. Различные диковины и много разных интересных вещей и предметов. Здание Кунсткамеры является с начала XVIII в. символом Российской академии наук.
Фотографии 2011 года, как я увидел этот музей.

Здание музея.
Кунсткамера. Васильевский остров. Санкт-Петербург.

Наш экскурсовод - интересная, молодая голубоглазая дама.
В Кунсткамере..JPG

Изделия из эмали.
В Кунсткамере. (1).JPG

В Кунсткамере. (2).JPG

Изделия из слоновой кости.
В Кунсткамере. (3).JPG

Много образцов различной кабинетной мебели.
В Кунсткамере. (4).JPG

Кажется китаец.
В Кунсткамере. (5).JPG

В Кунсткамере. (6).JPG

Индиец.
В Кунсткамере. (8).JPG

Привлек внимание деревянный, резной балкон.
В Кунсткамере. (10).JPG

В Кунсткамере. (12).JPG

В Кунсткамере. (14).JPG

Индия.
В Кунсткамере. (15).JPG

Статуэтка, видимо олицетворяет индийского бога.
В Кунсткамере. (16).JPG

Шкатулка. Такая многим понравится.
В Кунсткамере. (17).JPG

В Кунсткамере. (18).JPG

В Кунсткамере. (19).JPG

Или Африка, или Америка.
В Кунсткамере. (20).JPG

Обстановка старинной комнаты.
В Кунсткамере. (22).JPG

Элегантно.
В Кунсткамере. (23).JPG

Рабочее место.
Кунсткамера.

унсткамера., (1).JPG

Левая часть комнаты.
унсткамера., (2).JPG

Правая часть комнаты.
унсткамера., (3).JPG

Книжный шкаф.
унсткамера., (6).JPG

унсткамера., (8).JPG

Вольтер.
Кунсткамера.

Шувалов П.И. - государственный деятель 18 века.
унсткамера., (11).JPG

унсткамера., (13).JPG

Ещё раз обстановка старинной комнаты.
Та самая кунсткамера. (3).JPG

Мозаичная картина, такие картины делал Ломоносов.
Та самая кунсткамера. (5).JPG

Скорее всего Императрица Анна Иоанновна.
Та самая кунсткамера. (7).JPG

Ломоносов.
Та самая кунсткамера. (8).JPG

Та самая кунсткамера. (9).JPG

Подсвечник.
Та самая кунсткамера. (11).JPG

Экспонаты Кунсткамеры. (13).JPG

Экспонаты Кунсткамеры. (11).JPG

Африка.
Экспонаты Кунсткамеры. (10).JPG

Экспонаты Кунсткамеры. (9).JPG

Восток.
Экспонаты Кунсткамеры. (8).JPG

Экспонаты Кунсткамеры. (7).JPG

Миниатюрная живопись в скорлупе раковин.
Экспонаты Кунсткамеры. (6).JPG

Японский самурай.
Экспонаты Кунсткамеры. (5).JPG

Экспонаты Кунсткамеры. (4).JPG

Экспонаты Кунсткамеры. (3).JPG

Экспонаты Кунсткамеры. (2).JPG

Американский индеец равнины.
унсткамера., (14).JPG

Эскимос.
Охотник.JPG

Каменное божество.
унсткамера., (15).JPG

Вид на Васильевский остров.




Після п’ятирічного ремонту відкрився музей Пабло Пікассо у Париж

П’ять років продовжувався тривалий ремонт, після якого музей Пабло Пікасо готовий відкрити свої двері для усіх охочих побачити 5 тисяч робіт митця, які весь цей час зберігалися у сховищі.

 

Будівлею для музею служить маєток 17 століття, на той час відомий готель Sal, який нещодавно був відкритий наново за участі президента Франції Франсуа Оланда. У промові він висловив своє захоплення красою музею та підкреслив величезне значення цього арт-простору. Під час церемонії відкриття музею відбулося також святкування дня народження Пабло Пікассо.

 

Хол готелю Sal

 

Після ремонту площа музею збільшилася втричі. До уваги відвідувачів представлені картини з синього періоду, скульптури у стилі кубізм, сюреалістичні  картини 1924-1930 років, вирізані з металу листи і багато іншого.

 

Щодо власної колекції Пікассо, то вона є надзвичайно різноманітною та включає в себе Іберійські статуї, маски з Африки та Океанії, та картини таких відомих художників, як Гоген, Ренуар, Модільяні та Міро.

 

Архітектор Жан Франсуа Бодан

 

Для більш глибокого та детального вивчення мистецтва та майстерності Пабло Пікассо музей планує проводити одну велику виставку кожного року. Уже всередині 2015 року у колаборації із New York City Museum планується організація виставки, тема якої обертатиметься навколо скульптур Пікассо.

 

Музей истории и железнодорожной техники Южной ЖД (Часть 2)

Выставка на открытой площадке не менее интересна, чем в павильоне.
В основном, в составе экспозиции собраны все предметы и техника с территории ЮЖД (депо Основа, депо Ромны, депо Гребенка и др.), но некоторые экспонаты прибыли с Донецкой ж.д., Киева, из Днепропетровской обл.
Снаружи павильон выглядит как перрон какого-нибудь провинциального вокзала.


Забавные скульптуры станционного смотрителя и носильщика с удовольствием фотографируются с посетителями музея :-)




Спустившись с перрона можно поближе рассмотреть скульптуру — стрелочника, т.е. стрелочницы


Один из наиболее интересных экспонатов - отреставрированный паровоз на угле серии Эр, построенный в 1955 г. на венгерском заводе «Mavag». С 1955 по 1979 г. паровоз эксплуатировался на участке Смородино-Ворожба протяженностью 113 км. В январе 1979 г. отстранен от работы и законсервирован. В 2002 г. паровоз принимал участие в праздновании 125-летия открытия движения на участке Люботин-Ворожба, а в 2008 в праздновании 100-летия станции Основа.


Паровоз 9П построенный в 1951 г. на Муромском паровозостроительном заводе. Маневровый танк-паровоз среднего типа. Считается, что танки-паровозы серии 9П были наиболее совершенными промышленными паровозами в бывшем СССР.


Еще один уникальный экспонат. Знакомьтесь, это «дедушка» современных электричек. Вагон СР 3, построенный на Рижском вагоностроительном заводе в 50-х гг. ХХ в. Вагон служил с составе трехвагонной электросекции для пассажирских перевозок на линиях пригородного сообщения.

Вагон электростанция (1982)


Автомотриса АС-1А. Предназначена для доставки ремонтных бригад и обеспечения технологии ремонта колеи, а также проведения инспекционных поездок. Построена в 1980 г.


Электровоз ВЛ 22м


Тепловоз ТЭП-60 построен на Коломенском тепловозостроительном заводе в 1982 г.


Головной вагон электропоезда ЕР2 и электровоз ЧС-2


Электровоз ЧС-2 был изготовлен на заводе SKODA, ЧССР в 1964 г.


Автомобиль ГАЗ-69 изготовлен на Ульяновском автозаводе в 1967 г. В музей передан службой сигнализации и связи




Грузовой автомобиль ГАЗ-АА изготовлен в 1938 г. на Горьковском автозаводе. Из-за его грузоподъемности в 1,5 т. в народе назывался полуторкой.




Тягач АТ-Т. Тяжелый артиллерийский гусеничный тягач высокой проходимости предназначенный для буксировки колесных, гусеничных и санных прицепов и транспортировки грузов. Изготавливался на Харьковском машиностроительном заводе им. Малышева с 1947 по 1979 гг.


Бульдозер С-100 (Сталинец-100) с лебедкой Д-269. Изготовлен в 1966 г. на Челябинском тракторном заводе.


Еще много интересных экспонатов и техники можно увидеть в музее. Поэтому приходите смотрите, восхищайтесь, удивляйтесь.
А я хочу поблагодарить заведующего музея Прохорова Андрея Николаевича за оказанную помощь в подготовке материала и интересный рассказ об экспозиции музея.


Музей истории и железнодорожной техники Южной ЖД (Часть 1)

В начале июля 2014 г. в Харькове открылся музей истории и железнодорожной техники Южной железной дороги. Это событие состоялось в рамках торжественных мероприятий, посвященных 145-летию Южной магистрали.
Музей расположился вблизи железнодорожного вокзала «Харьков-пассажирский», сразу за Северным терминалом.




Экспозиция музея располагается в закрытом павильоне и на открытой площадке.
В первом зале представлены служба пути, строительная и пассажирская службы. Здесь можно увидеть, как выглядели облигации Курско-Харьково-Азовской ж.д., какой была форма жандармов и служащих ж.д.
Форменная одежда жандарма полицейского управления на железной дороге. Нач. ХХ в



Форменная одежда начальника станции (1870-е гг.)



Форменная одежда дежурного по станции (1930-е гг)



Пряжка ременная работника Курско-Харьково-Севастопольской ж.д., нагрудный знак железнодорожного жандарма (1907), пряжка ременная работника Харьково-Николаевской ж.д.







Макет пассажирского паровоза серии П Курско-Харьково-Азовской ж.д. Вторая пол. XIX в.



Второй зал — это локомотивная, вагонная служба. Немного внимания уделено истории пассажирского вагона и восстановительным поездам, которые занимаются ликвидацией аварий и пожаров.



Изюминка музея — коллекция локомотивов и вагонов харьковского моделиста Бориса Сергеевича Федорова, к сожалению, ныне покойного. Осматривая, именно эту часть экспозиции я пришел в неописуемый восторг. Миниатюрные локомотивы, вагоны, паровозы... Это нужно видеть своими глазами.







Действующий макет создавался Федоровым Б.С. На протяжении 15-20 лет практически полностью вручную, т.к. в годы работы над ним (70-80-е гг. ХХ века) достать путевой материал, здания и сооружения было проблематично, а подвижного состава отечественных железных дорог практически не существовало. Поэтому почти все коллекционер изготавливал своими руками.
До того как попасть в музей, макет занимал почти целую комнату в квартире мастера, на третьем этаже. Сейчас харьковчане и гости города могут увидеть практически всю железно-дорожную структуру на этом макете.





Стенд, посвященный коллекционеру Федорову Б.С.





Служба движения и все, что с ней связано - тема третьего зала.



Среди экспонатов находятся средства связи, коммутатор ручной телефонной связи (1950-е г.)





Аппарат телеграфный Морзе (1910-е гг.)



Аппарат телеграфный Морзе (1956 г.)



Реконструкция кабинета инженера в здании управления (кон. XIX в.)



Реконструкция приемной начальника дороги Конарева Н.С.
СПРАВКА: Конарев Николай Семенович (1927-2007). С 1972 по 1976 гг. начальник ЮЖД, один из самых знаменитых министров путей сообщения СССР (1982-1991). По его инициативе и при непосредственном участии Николая Семеновича в Харькове были построены: метрополитен, спортивный дворец и плавательный комплекс олимпийского уровня, 40-километровая трамвайная линия в Салтовский жилой массив, восстановлен Кузинский путепровод, построены психоневрологический комплекс в Померках и хирургический комплекс в Залютино. Почетный гражданин Харькова.



Приборы энергоснабжения и оборудование вычислительного центра






Морок тоталітаризму, вогнище патріотизму


13 червня в Музеї української пропаганди в Києві відбулася виставка «Від Сталіна до Путіна». Експозиція відображає насильницько- кривавий шлях комуністичних реалізаторів світової революції, який нині творчо продовжують реінкарновані з минулого злочинні за своєю суттю будівничі великого «русскаго мира» на чолі з колишнім полковником КДБ Путіним.

Цей громадський музей на Троєщині, де досі немає ні театру, ні картинної галереї, ні стадіону, перший і досить незвичайний. Не тільки за назвою, а й за приналежністю. Це музей при журналі «Музеї України», який багато років підтримував музейну справу в країні, про яку держава давно практично забула. В атмосфері панування у сфері ЗМІ й донині зиску та заказухи провідників великого капіталу друковане видання патріотів на чолі з головним редактором цього журналу Віктором Тригубом через брак коштів зупинилось. Але журнал існує в електронному варіанті, продовжує знайомити читачів з широкою гамою матеріалів, сповіщає про власні проекти та ініціативи однодумців. Музей відкрився наприкінці травня і нинішня експозиція вже друга.

Світле і просторе, як на нинішню суто прагматичну добу, приміщення з вдвох частин надали господарі популярного на Троєщині торгового центру «Радосинь». Поки що відкрито один зал, але й цього було досить, щоб виставлені експонати: географія смертельного павутиння ГУЛАГу, примітивні поліграфічні витвори сталінської пропаганди і маленькі, кричущі задавленою правдою, листівки спротиву ОУН-УПА підступності нкаведистів.

На стінах плакати – німі реєстратори бездоганно прорахованої системи винищення носіїв українства з допомогою Голодомору, систематичного вбивства патріотів у Биківні, Сандормоху, на Соловках та багатьох інших сумно знаних місцях країни Рад.

Основна експозиція буквально приголомшили перших відвідувачів: особисто запрошених громадських діячів, письменників, істориків, журналістів, а також мешканців масиву, які довідались про цю подію з радіо та інтернет-анонсів , пронизливим трагізмом пережитого радянським, у переважній більшості українським народом, часу. Доби великих завоювань соціалізму, за якої життя і смерть незліченних тисяч громадян радянської країни, де, як співалося «так вольно дышит человек», вирішувала політична доцільність і маніакальна ідея ленінської гвардії про світову революцію пролетаріату.
Органічним і величним доповненням антитоталітарної експозиції сприймаються поки що нечисленні свідоцтва подій недавньої Революції гідності, яка змінили свідомість українського суспільства. Глибоко символічно і вражаюче виглядає на запрошенні обличчя дівчини з рисочками національного прапору на щоках і чолом залитим кров'ю. В плані висвітлення історичних подій на Євромайдані багато роботи попереду, розповідає фундатор музею - доктор історичних наук з Інституту українознавства Павло Гай-Нижник. Поки що не до цього,бо кожен день дає нам нові й нові свідчення, що боротьба українського народу за своє світле майбутнє з зимового майдану тільки почалася. В країні багато сил політичних, бізнесових і військових, які не сприймають ідей народовладдя і справедливості, за які полягла Небесна сотня. Захоплення путінськими неоімперіалістами Криму і професійна організація ними братовбивчої війни в Донецькій і Луганській областях під облудливою вивіскою багаторічного прагнення економічної самостійності та захисту російської мови стануть новим розділом в цьому музеї.

До великого жалю маємо додати, що й підла зрада в українському військовому середовищі, в наслідок якої наступної ночі після відкриття музею в Києві російськими найманцями за чорні гроші проклятого народом на століття втікача – президента під Луганським аеропортом було збито військово-транспортний літак з загоном десантників – патріотів, теж знайде відображення в матеріалах виставки «Від Сталіна до Путіна».

Значну організаційно-ідеологічну допомогу в організації музею надав Центр зовнішньополітичних досліджень «ОПАД», виконавчий директор якого Сергій Пархоменко веде активну роботу на Троєщині. Показовою відмінністю путінської пропаганди, яка наслідує набутки геббельсівських і сталінських майстрів міфів і наших підходів, каже він, в тому,що в Москві шукають зовнішніх і внутрішніх ворогів, а у Києві пишуть про героїзм своїх синів і дочок попри незаперечне багаторічне вільне існування в Україні «п'ятої колони».

Неоціненною у створенні експозиції музею є участь науково-виробничої фірми «ТАНАЇС» на чолі з Василем Панасенком, яка проводить розкопки на місцях битв Великої Вітчизняної і почала передавати для експозиції частину своїх знахідок, які допомагають створенню історично-правдивої фону для розповідей про той важкий і героїчний час.

Привітати організаторів виставки прийшли представники Міжнародної організації «Козацтво України», яку з редакцією журналу і Центром «ОПАД» пов'язують роки співробітництва. Адже важко представити якусь важливу для українського суспільства справу без участі козацтва, сучасних носіїв його кращих традицій, тим більше, коли йдеться про історію народу і відсіч агресору.

Начальник штабу «Козацтва України» генерал-полковник козацтва Петро Чорновіл наголосив на винятковому значенні створення виставок такого глибоко-патріотичного для виховання молоді, розширення їх світогляду і вироблення рис характеру,необхідного для захисту своєї родини, своєї Батьківщини, чим насамперед уславлені наші героїчні козацькі попередники. Він розповів про нещодавнє створення спілки «Об'єданне козацтво України», яке очолив відомий економіст, громадський ліричний Валентин Соколовський. Завдання нового козацького утворення акумулювати сили і ресурси сотень козацьких товариств, яким поодинці не під силу в нинішніх умовах виконувати свою історичну роль – бути захисником інтересів і свободи народу. Присутні тепло сприйняли передане від Верховного отамана ОКУ Соколовського вітання організаторам виставки та відвідувачам, побажання її розвитку і служіння правді та добру, миру та злагоді в українській державі.

Віктор Тригуб сподівається, що ідеологічно-мистецький наступ на Троєщині на укорінену байдужість значної частини мешканців масиву продовжиться, що місцева влада нарешті долучиться до створення там сучасного культурного середовища. Наступна вершина, яку він з однодумцями і бізнесменами-спонсорами збирається подолати – створення на улюбленому,але все ще спальному районі, Дитячого театру.

Зичимо, пане Вікторе й надалі успіху, а наше козацьке слово й діло допомагатимуть вам. Перемагаймо разом!

Микола Нємцев
Прес-служба
«Об'єднаного козацтва України»

http://moku.org.ua/proekti/zakhodi/item/114-pam-yat-totalitaryzmu-vohnyshche-patriotyzmu