Відбулося офіційне відкриття виставки "Крим - це Україна!" в Музеї плакату при журналі "Музеї України" в садибі Тернопільської області Сучасного села Нацмузею у Пирогові.

Приїхали представники Самооборони, Правого сектору, художники, журналісти, громадські діячі...

Вхід безкоштовний. Графік роботи - згідно з розкладом Національного музею народної архітектури та побуту України. Вихідний - четвер, неділя.

Фото Ростислава Тригуба.

Прес-служба МПУ

Каска загиблого майданівця, пробита кулею снайпера

В.Карпов привіз два нових щита. Один з них комусь врятував життя, затримавши картеч...

Катя Крючкова (в центрі) - автор першого постера Музею плакату

Самооборона Троєщини.Д.Бричок

Ася Колос.

Стіна Небесної сотні

Троєщинці

Плакати про Крим і Путлера

Дійти до МПУ можна так...

Портрет Голосу Майдану А.Колос

С.Пархоменко, А.Колос, В.Тригуб

Сергій Пархоменко, заст директора Музею плакату, радник Міністра освіти. Йде до Київради

Вадим Логвінов демонструє оборонну амуніцію майданівця

 Армія, МВС, СБУ під "мудрим" керівництвом пастора Турчинова планомірно здають територію рашистам, і лише розрізнені групи патріотів намагаються протистояти агресії. Музейна сотня і Музей плакату перетворилися на справжній інформаційний центр спротиву України. Відкрили виставку плакату "Крим - це Україна!".

З перших днів Майдану виникла група плакатотворців, яка відчайдушно пропагувала Революцію, морально знищуючи кодло Я-овоча. Багато їх робіт, що вже мають історичну цінність, виставлено на виставці "Плакати Майдану" в скромному приміщенні Музею плакату України в Тернопільській садибі Сучасного села Національного музею народної архітектури та побуту України.

Саме Плакатна сотня чи не єдина серед чисельних силових відомств, вчинила потужний пропагандистський спротив рашистським окупантам в Криму. Міжнародна група авторів, більшість з яких воліє залишатися анонімними, побоючись за особисту безпеку, фактично миттєво створила негативний імідж Путіну і його посіпак-колорадів.

Кілька десятків плакатів тих днів було представлено на пресовому відкритті виставки "Крим - це Україна!".

-Діяльність Музею плакату є дуже важливою в контексті інформаційної війни з Росією. Плакати не лише висміюють московського диктатора та його прихвоснів, але й надихають українців на боротьбу. Саме тому центральним образом більшості наших робіт є український патріот, революціонер, повстанець, козак, який і на Майдані, і в нинішні скрутні часи йде в бій. Битися і зброєю, і словом, і плакатом, – сказав директор центру ОПАД, заступник директора Музею плакату  Сергій Пархоменко.

Директор ОПАД також презентував свої власні плакати та плакати, зроблені спільно з його колегами – громадськими активістами Володимиром Смоляковим (Луганськ) Євгеном Дробком (Миколаїв) та істориком, музейником Ігорем Нетудихаткіним (Київ). Останні два поклали свої вірші про Крим та про Майдан на плакат. Хоча вищезазначені плакатисти не змогли бути присутніми на відкритті, натомість в музей завітали знані художниці Ася Колос та фотохудожниця Катерина Крючкова, чиї роботи теж є на виставці. До речі, Катерина Крючкова презентувала два постери Музею плакату, які дуже сподобалися присутнім...

Керівник Українського інституту воєнної історії, координатор комітету порятунку музеїв Криму Віктор Карпов ще раз привернув увагу до чисельних проблем окупованого півострова, зокрема, комплексу в Балаклаві, що є філією Національного військово-історичного музею, який і досі очолює сумнівний призначенець зрадника екс-міністра Лебедєва...

Голова Ради МПУ, доктор історичних наук, член Політради Правого сектору Павло Гай-Нижник, зазначив, що плакати мають велике виховне значення для української молоді, війська, патріотів. Наголосив, що майданівці не дадуть знищити єдиний офіційний музей подібного профілю в Європі. Особливо це стосується спроб тиску на журнал "Музеї України" і Музей плакату при редакції, після публікації матеріалу про фаворитку кримінального олігарха Ахметова, яка нині фактично очолює Мінкульт...

-Музей плакату перетворився в справжню родзинку відділу Сучасне село в Пирогові! - підкреслив заступник директора Національного музею народної архітектури та побуту України Вадим Логвінов. - Сюди цілеспрямовано йдуть люди з усієї України, туристи з десятків країн. Відділ буквально ожив! Вважаю, експеремент вдалим! Хоча приміщення вже замале для такої кількості робіт!

Особливу увагу присутні журналісти 1+1, радіо Свобода, газети Вести, телестудії Міноборони та інші приділили плакатам військової тематики. А героями презентації стали бійці Деснянської Самооборони, які днями затримали 22 найманця-снайпера на Троєщині. Дмитро Бричок, координатор Самооборони, детально розповів про цю пригоду.

І Самооборона, і Правий сектор підкреслили, що будуть всіляко підтримувати Музей плакату при журналі "Музеї України".

До речі, музей поповнився новими унікальними експонатами - Віктор Карпов передав два щити з Майдану і прокопчений прапор з написом Волинь. До речі, жестяний щит витримав постріл картеччю, явно врятувавши комусь життя...

-А будівельна каска не змогла врятувати поки що невідомого нам майданівця, вбитого снайпером у потилицю, - повідомив Віктор Карпов, - Ми думаємо, що то був хлопець з Харкова. У касці отвір від снайперскої кулі. Вулиця Інститутська. Тепер вона під плакатною Стіною Небесної сотні...

-Ми не дуже розуміємо позицію керівництва Мінкультури! - дивується Дмитро Бричок, - Пройшло вже кілька місяців, а головні музеї України ще не презентували жодної офіційної виставки про Майдан! Хоча виставку про жлобську розкіш маєтку Януковича відкрили відразу! Чому маленький Музей плакату, виключно на особисті кошти його фундаторів, може робити такі резонансні виставки, а заклади з гарним державним фінансуванням Майдан "не помічають"?

Головне, попри всі складності, виставку створили і відкрили.

До Музею плакату постійно йдуть люди. Це - головне!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі "Музеї України"

Фотохудожник Катерина Крючкова в центрі

Дмитро Бричок з Самооборони

А.Колос

 

Журналісти постійно просять надати коротку інформаційну довідку про основні етапи МПУ. Оновили, надаємо. Запрошуємо до нашого музею як у реалі, так і віртуально!

Музей плакату України при часописі «Музеї України». Перший в Україні і Європі, офіційно зареєстрований, спеціалізований музей історії плакату.

Діє при журналі «Музеї України», спільно з Національним музеєм-заповідником «Битва за Київ у 1943 році» — директор Заслужений працівник культури України І. П. Вікован (Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці). За підтримки Національного музею народної архітектури та побуту України — директор Д. В. Заруба, де розгорнуто виставку «Галерея плакатів епохи тоталітаризму», розміщену у частині будівлі сучасної садиби з Тернопільської області, науково-дослідного відділу «Українське село».

Директор і засновник Музею плакату України — редактор журналу «Музеї України», Почесний працівник туризму України, член Національної спілки журналістів України Віктор Тригуб. Куратор — Наталка Іванченко. Методологічна підтримка - доктор історичних наук Павло Гай-Нижник, Голова правління Українського інституту воєнноє історії, кандидат історичних наук Віктор Карпов.

Заступник директора - Сергій Пархоменко.

Музей створено 11 листопада 2011 року, легалізовано рішенням № 133 виконавчого комітету Новопетрівської сільської Ради Вишгородського району. Таким чином, Музей плакату України став першим, офіційно зареєстрованим серед відомих музеїв плакату Європи, які діють лише на правах відділів при великих музейних установах, не маючи самостійної державної реєстрації.

Дві перші виставки плакатів, були урочисто відкриті в приміщенні Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році». Однак, брак виставкової площі, змусив шукати окреме приміщення у Києві.

Проект підтримав директор Національного музею народної архітектури та побуту України Дмитро Заруба, у грудні 2012 року, надавши частину будинку з Тернопільської області для постійнодіючої виставки «Галерея плакатів епохи тоталітаризму». Дієву допомогу надав Голова Київської міської організації «Меморіал», директор Музею совєтської окупації Роман Круцик, передавши комплект плакатів про злочини комуністичного режиму СРСР.

Особлива гордість творців музею — експозиція, повністю присв'ячена діяльності Путивльського і Козельщинського таборів для військовополонених НКВС СРСР. Там перебували і ймовірно були розстріляні у 1939-40 роках, тисячі польських військовополонених, а у червні 1941 року, до Путивля і Козельщини доставили майже 5000 арештантів з Молдавської РСР та десь 6000 «ворогів народу» з Литви, Латвії, Естонії. Подальша їх доля, після початку війни 22 червня 1941 року, невідома.

Віктор Тригуб і дослідник Володимир Бровко, які розслідують ті події, підозрюють, що в'язні були таємно розстріляні і поховані у ретельно замаскованих братських могилах перед стрімким наступом німців. Сприяють у пошуках Посольства Польщі, Молдови, Литви, Румунії, чиї громадяни найбільше постраждали. Однак, є відкритий супротив влади Російської Федерації, яка категорично відмовляється надати необхідні архівні документи. Експозиція на території Національного музею, є першим офіційним визнанням Путивльсько-Козельщинської трагедії, де, за твердженням дослідника з Кременчука Антатолія Шолудька, на польських військовополонених випробувалася хімічна та бактеріологічна зброя. Однак, варто зазначити, що на момент написання цього матеріалу, ніяких документальних матеріалів про масові страти не опубліковано. Як не знайдено жодної братської могили. Є лише спогади свідків і історичні гіпотези, які вимагають підтвердження. Однак, резонансність цього розслідування у 6 країнах Європи, увага дипломатів і преси, призвели до намірів встановлення меморіальних дощок у Козельщині у пам'ять поляків та молдаван, які відбудуться найближчим часом.

З листопаду 2013 року творці Музею плакату підтримують Євромайдан. Збирають роботи про визвольну революцію. У грудні 2013 року музей відкриває сторінку у Фейсбуку, яка миттєво стає популярною, віртуальну експозицію Плакати Майдану відвідує до 200 тис читачів на добу. Враховуючи гостроту багатьох плакатів, фундатори Музею отримували чимало погроз, були хакерські атаки, очікування арешту за "пропаганду тероризму, екстремізму, масових безпорядків". Сторінка у ФБ стала координатором акцій протесту у багатьох країнах. Зокрема, діаспора, використовуючи роботи з колекції Музею плакату проводила мітинги у Франції, Англії, Німеччині, США, Канаді, Польщі, Аргентині, Бразилії, Словаччині, Південній Кореї...

27 лютого 2014 року було змонтовано виставку "Плакати Майдану" у Нацмузеї в Пирогові, що користується популярністю у відвідувачів. Крім плакатів, виставлено щити Самооборони, протигази, каски, кийки, саморобний бронежилет...

На початку квітня 2014 року в Музеї плакату в Пирогові змонтовано виставку "Крим - це Україна!". Формується колекція про події на Південному-Сході України...

Сайт - http://museum-plakat.do.am/

Вхід до галереї Музею плакатів безкоштовний, години роботи відповідають часу роботи Нацмузею у Пирогові за адресою — 03026, м. Київ, с. Пирогів, Національний музей народної архітектури та побуту України.

Українська діаспора Франції теж вирішила підтримати боротьбу за демократію. Колектив "Євромайдан Париж" організував перший "Арт-Майдан" - маніфестацію, що супроводжувалась виступами музикантів, співаків, художників та акторів, які підтримують українських протестувальників.
  Маніфестація почалась процесією зі скверу Тараса Шевченка (186, б-р Сан-Жермен, Українська греко-католицька церква), пройшла бульварами Сен-Жермен та Сан-Мішель, і завершилася перед Пантеоном.

Одна з натхненників акції, секретар асоціації Українських студентів у Франції Ірина Когутяк, що вчиться у у школі мистецтва і графіки при Сорбонні, шукала якусь творчу родзинку заходу. Проглядала Фейсбук, знайшла сторінку Музею плакату України, серед ночі списалася з редактором журналу "Музеї України", фундатором музею Віктором Тригубом. Виникла ідея відібрати кілька робіт з Конкурсу народного плакату протесту, роздрукувати і попросити маніфестантів тримати їх у руках, йдучи Парижем.
-Чесно кажучи, я не повірив, що Ірина впорається! - щиро зізнався Віктор Тригуб, - До акції залишалося два дні. Щось з плакатів ми порекомендували, щось парижани вибрали самі. Ми опублікували анонс заходу, який дружно підхопила вся основна преса України, закордонні сайти... Ірина впоралася! Плакати додали якогось шарму, приємно всіх здивували!

-Люди з великим захопленням розглядали роботи українських авторів з віртуальної колекції Музею плакату, - написала Ірина Когутяк, - Ми їх роздрукували, роздали людям, які тримали роботи у руках. Парижани дуже уважно їх розглядали, фотографували, цікавилися авторами! Спасибі за таку креативну ідею! Майдан вийшов дуже творчим і яскравим! Ми продовжимо презентації українських плакатистів у Франції! Можливо, спільно придумаємо ще щось оригінальне!
Прийшло досить багато симпатиків Майдану. Акція мало певний резонанс, її помітила французька преса.
Можливо, плакати стануть основою якоїсь міні-виставки, якщо вдасться вирішити оргпитання. У Києві, прийнаймні, на це сподіваються.
Приємно вражені і автори робіт. Погодьтеся, не часто випадає нагода виставитися в центрі Парижу, та ще й у такий екстравагантний спосіб!
Стронг, Ю.Журавель, А.Колос, Н.Шуст-Цибалюк, О.Недождій, А.Єрмоленко та інші мають копії своїх творінь у Парижі.
-Взагалі, на адресу Музею плакату нині надходить чимало листів з різних країн з проханням допомогти в організації подібних арт-Майданів, - розповів Віктор Тригуб, - Навіть є ідеї провести виставки плакатистів Майдану, які не побоялися виступити під власним прізвищем. Дехто навіть отримував погрози... Можливо зберемо авторів, сформуємо пересувну виставку, яку можна провезти як Україною, так і Європою...
Прикметно, що відкрити виставку в Києві, Музею плакату не вдається. Нема приміщення. Державні музеї навіть чути про таке бояться, а приватники-галеристи розповідають про менто-тітушок, які елементарно зірвуть захід. Революція ще триває, і чим події закінчаться, ніхто не знає.
Радує те, що сформована розкішна електронна колекція плакатів протесту, яка назавжди увічнила бурхливі події.
Ось і Париж побачив...
Наталка Іванченко, куратор Музею плакату, шеф-редактор журналу "Музеї України"


Музей плакату при журналі "Музеї України" висловлює подяку всім організаторам акції у Парижі! Шана нашим талановитим художникам!
Авторка цього плакату - Irina Kogutyak, секретар асоціації Українських студентів у Франції



Ірина Когутяк - красуня і розумниця!





Арт-Майдан у Парижі з плакатами протесту - фото з стор акції у ФБ

Никто не ожидал такого духовного прорыва от миролюбивых украинцев. На глазах изумленной публики десятков стран, в Киеве создается что-то небывало новое. Как в политике, так и искусстве.
За несколько недель Украина превратилась в реального законодателя мод.
Многие заметили, что кроме всего прочего, Киев стал плакатной столицей мира - такого количества карикатур, демотиваторов, рисунков, плакатов, фотожаб никто не предвидел!
Больше всего удивлены в единственном официально зарегистрированном и действующем в Европе, Музее плакатов Украины. Малоизвестный музей на общественных началах, развернувший выставку-парадокс сталинских агиток и плакатов   "Мемориала" в неотапливаемом помещении в Пирогово, был просто вынужден начать отслеживать массовое плакатное творчество.


Начали Конкурс народного плаката протеста, отбирая работы, опубликованные в интернете, создавая тематические подборки.
Сайт музея и страницу в Фейсбуке посещают тысячи людей. На их базе начали проводится социологические, маркетинговые, психологические замеры и исследования... Более того, народное плакатное творчество уже рассматривают как эффективный элемент психологической войны.
 Высокообразованная, творческая нация способна на высокий интеллектуальный потенциал в самоорганизации всестороннего протеста, юмор, сарказм, буквально уничтожающий противника морально. А это почти гарантированная победа!
При этом, полностью отсутствует руководящий штаб! Нет плана. Лидеров. Вся координация стихийна, через социальные сети.
Основатель и директор Музея плаката Украины Виктор Тригуб, являющийся и редактором журнала "Музеи Украины", попросил прокомментировать ситуацию одного из плакатоведов мирового уровня из России. (Учитывая отношение к Майдану у соседей, эксперт попросил не называть его имени...) Вот какое эмоциональное письмо получили: 
Виктор, я вижу в ФБ совершенно уникальный материал. Он, конечно, грубоват, но передает всю гамму мыслей, идей, переживаний, эмоций.
 Свобода.
 Ничего подобного не знал Париж в 1968, ни Москва в конце 1980-х–начале 1990-х.
 Бесспорно, компьютерная эра отразилась в форме образов. Интернет позволил сохранить анонимность...
Протестные и критические нетиражные плакаты наших художников 90-х и начала 2000-х годов были по сути авторской графикой с элементами карикатуры, так как отражали личное отношение к реальности, а не позицию определенной группы.
 Социальный заказ отсутствовал.
 Я был на нескольких выставках московских художников, которые в начале 2000-х уже цензурировались. К таким работам я относился и отношусь достаточно критично.
 У вас в Украине, получилось иначе, потому я и напомнил Париж, Варшаву (Солидарность), отчасти Чили...
 Все определяет социальный заказ.
Собирайте. Сохраняйте.
 Если найдется хранилище в Европе — дай бог.
Это не должно пропасть. История нас рассудит.
А.




Плакатная революция в Киеве продолжается.

Сомнительно, что эта творческая волна исчезнет по завершению массовых протестов...

Нас ожидают удивительные открытия!

Н.Иванченко, музеевед

Использованы работы, отобранные на Конкурс народного плаката протеста

Квартиру культового музиканта Джимі Хендрікса в Лондоні перетворять на музей . Британський фонд Національної лотереї вже оголосив , що виділить на обладнання музею більше одного мільйона фунтів стерлінгів. Очікується, що мансарду, в якій Хендрікс жив зі своєю коханою, реставрують у відповідності до вигляду тисяча дев'ятсот шістдесят восьмого року. Там з'являться стенди з інформацією про йогожиття і творчість . В минулому працівники музею впускали фанатів лише з особливих нагод, наприклад, три роки тому на роковини смерті Хендрікса. Зараз же планується зробити музей загальнодоступним.Джимі Хендрікс вважається одним з найкращих гітаристів усіх часів і
народів. Він жив у Лондоні з тисячу дев"ятсот шістдесят шостого року по тисячу дев"ятсот сімдесятий. Помер він, однак , не в своїй квартирі , з якої зроблять музей , а в лондонському готелі . За
офіційною версією, причиною смерті стало передозування наркотиками.

                             

             13 жовтня 2013 року  з 10.00  – 15.00 години в Національному музеї народної архітектури та побуту України відбудеться щорічне 

храмове свято «Покрова». 

Свято Покрови Пречистої Діви Марії належить до найбільш пошанованого осіннього свята в честь Богородиці. На честь свята Покрови в Україні засновано чимало містечок, сіл і хуторів. У багатьох селах і містах на її честь будували і освячували  .

Згідно традиції, в Музеї щороку проходить храм, що розпочинається із святкової літургії та обходу церкви з хоругвами і водосвяттям. Церкву прикрашають смерековими "китицями", гірляндами, вінками, хрестами, рушниками, стрічками та розмальованими свічками "трійцями".

Після привітального слова священика та організаторів свята біля церкви відбудеться виступ народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Черемош» Путильського р-ну, Чернівецької обл. з обрядом «Гуцульське весілля», а троїсті музики цього колективу створять колорит Карпатського краю. Вас запросять на народні забави у виконанні Закарпатського, Львівського, Івано-Франківського, Лемківського земляцтв.

 Храмові традиції на Закарпатті багаті і своєрідні. Повсюди на храмове свято під церквою відбувався "кермаш" – ярмарок, де збираються народні майстри зі своїми виробами. З 10. 00 год. – 15. 00 год.  тут можна придбати: обрядове печиво "медівники", рушники, ікони, витинанки  та знамениті закарпатські мальовані свічки.

Цього дня відбудеться святкування з нагоди 15- річчя заснування МГО «Івано-Франківського земляцтва» та відкриття персональної фотовиставки Євгена Гапича «Гуцули».

Бажаючі можуть долучитися до звичаїв і традицій, характерних для проведення престольного свята на Закарпатті, глибше пізнати особливості народної культури цього краю. Запрошуємо всіх відвідати НМНАП України 13 жовтня 2013 р.

 Їхати до Музею від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.

26.09.2013р. у Надвірній заплановане відкриття Музею нафтопромислів Галичини.
http://oilmuseum.org.ua/?page_id=752