хочу сюди!
 

Татьяна

56 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «росіяни»

Їхав козак за Дунай

Так гарно та звабливо українська народна пісня звучить у виконанні російського
"Кубанського козачого хору" з концертної сцени в братському Бєлграді!


Моє покоління ще памятеє ті часи, коли наші народи не шукали за що можна облаяти
та виказати претензії один одному, а доброзичливо жили і розвивалися поряд!!!
А покоління моїх батьків живе з чітким розумінням того, що СИЛА НАША - В ЄДНОСТІ!
Але, лише без царьків, ідеологій, та різних там "...ізмів" в головах людей.
Тупізм - перекладати вину комуністів на плечі російського народу тоді, коли насправді ноги у цієї ідеологічної
провокації ростуть з Німечини. Хоча й сам німецький народ в цьому не винен!...
Такі недалекоглядні маразматики з обох боків борються лише за можливість продовження рабоволодіння
"фінансистів-олігархів" над душами й працею словянських народів.(((

Викажіть кожний свою думку про значення дружби між нашими народами та про розпал "ворожого" ставлення
між ними силами ПРавителів обох наших країн через новітні закони та СМІ:


Звернення адекватних росіян

Я смотрю, как украинцы тщетно пытаются опровергнуть ложь российских СМИ. Дорогие, это — пустой номер.

Вы, украинцы, не понимаете вообще, что такое Россия. Вы пытаетесь доказать, что хорошие, людям, которые этого не слышать, ни читать не хотят. А читают только такие, как мы, которым и доказывать ничего не нужно. 15 лет в России нет свободы слова, а телек исключительно оглуплял свой народ, потому что тупым народом править легче.

Это как в пословице: сытый голодного не разумеет.

Вам не понять, что значит отсутствие свободы слова, потому что у вас его никогда не было.

Когда в 2002 -м году убивали НТВ, нынешние «оппозиционеры» Немцов и Кох кричали, что это — «спор хозяйствующих субъектов». Теперь они оба пишут в ФБ, потому что больше негде. Да и оппозиции не от власти у нас просто нет. Разве что Навальный, но и тот считается националистом, потому что в молодости принимал участие в Русских маршах.

В России самое настоящее болото, в которое годами закладывалась мысль, что кругом — одни враги. Любой, кто способен вырваться из болота, автоматически к ним причисляется. В России такой рассадник мракобесия, что никакими разумными доводами до соотечественников не достучаться.

И наоборот, чем абсурднее ложь, чем быстрее она приникает в мозг россиянина. Прямо из телевизора ее вбивают в серое вещество. Поверьте мне на слово, это страшно, очень-очень страшно, жить среди таких вот полоумных зомби.

Думаете, россияне не знают про дворцы так называемой элиты? Еще как знают. И каждый мечтает оказаться на месте этой элиты. Воровство в России зазорным не считалось никогда. Система кормления всегда была основой нашей экономики.

Так что не делайте пустой работы. Не пытайтесь доказать очевидное, наши люди и без того знают, что их кормят ложью. Им эта пища приятна, они от нее отказаться не хотят.

Пишите для нас. Мы, 15% вас поддержим. Пока нам не закрутили гайки окончательно.

Що змінилося на Московщині за 400 років.

" Русский человек сам ничего не выдумает, если ему не укажут; книг у
него никаких нет ни о земледелии, ни о других промыслах; он ленив, лжив, не
промышлен, сам себе не хочет добра сделать, если силою не будет
принужден; язык его беден, беднее всех главных европейских языков,
потому неудивительно, что и разумы наши тупы и косны: чего не можем
словом сказать, того не можем и думою замыслить; истории русский человек
не знает, никаких политических разговоров вести не может, и потому
иностранцы русских презирают.

 В покрое платья высказывается разум народа: русское платье некрасиво и
неудобно, за него иностранцы зовут нас  варварами, особенно
не расчесанные волосы и борода, остриженная голова делают нас мерзкими,
смешными, какими-то лесовиками. Едим мы нечисто, деньги прячем в рот;
мужик держит полную братину и грязные  пальцы в ней окунуты, так и гостю
подает; квас продается погано, посуда не моется.

 Датский король сказал о наших послах: «Если эти люди еще ко мне придут,
то должен буду построить им свиной хлев: потому что, где они постоят,
там полгода никто не может жить от смрада». Не уменье изъясняться, лень,
пьянство, лживость и расточительность — главные наши природные свойства;
от расточительности происходит жестокость относительно подчиненных. У
нас
нет природной бодрости, благородной гордости, одушевления, не умеем
держать себя с достоинством.

 Турки и татары, хотя и побегут, не дадут себя даром убить, но
обороняются до последнего издыхания. А наши ратные люди когда побегут,
то уже не оборотятся, но дают себя сечь, как мертвые. Великое наше
народное несчастие — это неумеренность во власти; не умеют наши люди ни в
чем меры держать, не могут средним путем ходить, но все по окраинам и
пропастям блуждают. То у нас правительство вконец распущено,
господствует своеволие, безнарядье, то уже чересчур твердо, строго и
свирепо. Во всем свете нет такого безнарядного и распутного государства,
как Россия, и нет такого крутого правительства, как в России.
Расплодились в русском народе премерзкие нравы, так что пред другими
народами русские являются обманчивыми, неверными, склонными к воровству,
убийству, неучтивыми в беседе, нечистоплотными и лживыми.
А отчего
все это происходит? Оттого, что всякое место наполнено кабаками,
заставами, откупщиками, целовальниками, выемщиками, тайными доносчиками:
люди отовсюду и везде связаны, ничего не могут свободно делать, трудом
рук своих не могут свободно пользоваться. Все должны делать и торговать
тайком, в молчанку, со страхом и трепетом, укрываться от такой огромной
толпы правителей или палачей, постоянно лгать.  А сами эти целовальники и
притеснители народа, не получая достаточного жалованья, не могут как
должно исполнять своих обязанностей, нужда заставляет их искать корысти
и брать подарки от воров. Таким образом, люди, привыкши все делать
тайком, как воры, со страхом, с обманом, забывают всякую честь,
становятся трусливы на войне, делаются склонны ко всякой нелюдскости,
необоснованной жестокости, нескромности и нечистоте; не умеют они ценить
чести, не умеют делать различия между людьми
."

Це цитата з роботи С. М. Соловйова "Россия перед эпохою преобразования"
 Так влаштована держава під гнітом якого Україна перебуває майже 400
років.Сьогодні в Россії все ще залишається та ж система влади, що і
тоді, залишилося те ж виховання. Росія залишилася така як і 400 років
тому, 21 століття настало у Москві, а 300 км від Москви і Ви знову в 17
столітті.
Багато чого з цього,вище сказаного, насаджено і в Україні.

Нелюдськості, жорстокості, так, про це можна прочитати тут-
 http://blog.i.ua/user/2776387/560554/

А почитати історичні факти про нашу неньку до приходу на неї московита,
як жили наші предки, то можна зрівняти так - цвіла квітка у вишневому
садочку, цвіла доки не приповзла гусінь, яка опутала все павутинням та
почала гризти живцем.

Народна мудрість каже - " Там куди прийшов московит - життя завмерало та занепадало".
(взяв у Vavita)


Про "старшого брата"

Серед моїх знайомих та друзів є багато росіян.  Багато колишніх військових, льотчиків, медиків, інженерів, художників, фотографів, дизайнерів, мандрівників та багато багато інших розумних людей. Вони всі цікаві, вони можуть багато говорити про все що завгодно і ви можете добре і довго  спілкуватися з ними. 

Але майже завжди настає той момент - коли "хтось в тиші лісу на гілку суху наступає і гілочка та голосно хрустить та ламається" - роіянин чомусь згадує теми помаранчевої революції, України, Голодомору, терору Героїв УПА, проевропейського вектору руху України ... і майже всі мої знайомі, як один, які ще мить тому були поміркованими людьми, раптом починають говорити словами Кадирова : “Грузия, Южная Осетия, Украина – все это будет длиться и длиться. Это какая-то тайная болезнь России. Почему мы должны постоянно страдать, если можем ликвидировать это раз и навсегда?”

Буває і так, хоча рідко, коли вони висловлюють свої думки пом'якше. Вони тоді згадують та говорять про "братство", союз слов'ян, про наші спільні корені та моменти історії..

Але завжди в їх виступах присутня та зарозумілість "старшого брату" - тому що землі Україні дала Росія ( а до цього хіба  українці були подібні до євреїв без країни), і газ, що росіяни продають українцям задешево, і що росіяни все дають українцям, та і в цілому, вся та Україна то Окраіна, хіба це не зрозуміло з назви? Україна - то найпівденніше провінція великої Росії. І мова українська така смішна!

І кожного разу коли я спілкуюся з росіянами, я боюся тої бомби імперіалізму  що є в середині кожного росіянина.

А цей такий милий знайомий росіянин, з якими ми так весело та неупередженно спілкуємось, несе в собі такого собі маленького імперіаліста, який візьме та "видасть" - , що Україна це непорозуміння якесь, а вас всіх, бєндєровцев, стріляти треба "без суда и следствия" !                                        Спілкування з росіянами, це  як прогулянка по лугу, де пасуться корови ... постійно боїшся вступити в лайно.

Іноді ловлю себе на думці, що дуже сильно хочу нерозуміти російської мови.

Міфи і правда про російські матюки

Комплекси неповноцінності московитів утримують більшість представників цього народу в полоні нецензурних слів і виразів, які просто протиприродні жодній нормальній людині, котра себе поважає. Навколо російських матюків існує величезна кількість міфів, що не відповідають дійсності. Наприклад, російські лінгвісти та історики поширили про матюки два міфи: що росіяни почали матюкатися у відповідь на «татаро-монгольське іго», і що матюки – гейби «породження слов’янського язичництва».

Насправді слов’яни ніколи не матюкалися. У тому числі у білорусів і українців, як і в поляків, до російської окупації 1795 найгіршими лайками були лише «курва» (продажна дівка) і «холера» (хвороба). Ні Київська Русь, ні Велике Князівство Литовське, ні Річ Посполита не зберегли жодного документа з матом і жодного розпорядження влади про боротьбу з лайкою, хоча в Московії подібних документів чимало. Якби не російська окупація, то білоруси (литвини), українці та поляки не матюкалися б і сьогодні. Сьогодні, до речі, поляки все-таки майже не матюкаються, а словаки і чехи ВЗАГАЛI не матюкаються. І це цілком нормально, бо більшість народів світу не знають матюків – як не знали їх і слов’яни, балти, романці, германці. Сексуальна лексика у них вкрай мізерна (у порівнянні з російською), а багато мов взагалі при лихослів’ї не використовують сексуальні теми. Наприклад, французьке «con» передає з різними артиклями назву і чоловічого, і жіночого статевого органів, а межа лихослів’я французів – просто назвати опонента цим словом. І лише тільки в англійській мові і лише на початку ХХ століття, і лише в США – з’явилася лайка «mother fucker», аналога якій немає в Європі, і яка булла калькою російських матюків – її і внесли у мову США емігранти з Росії (див. В.Бутлер «Походження жаргону в США», 1981, Нью-Йорк). Таким чином, матюки – це зовсім не «породження слов’янського язичництва», бо слов’яни-язичники не матюкалися. Міфом є і судження, що «у стародавній Русі матюкалися». У Київській Русі ніхто не матюкався – матюкалися лише в Московії, але вона-то саме Руссю і не була. Перші згадки про дивну звичку московитів говорити матюками історики знаходять у 1480 році, коли князь Василь III нарівні з сухим законом вимагав від московитів перестати матюкатися. Потім Іван Грозний велів «кликати по торгах», щоб московити «матюками б не сварилися і всякими б огидними промовами кепськими один одного не докоряли». Відтак німецький мандрівник Олеарій, який приїхав до Московії, з сумом зазначив найбільшу поширеність матірщини: «Малі діти, ще не вміють назвати ні Бога, ні мами, ні батька, вже мають на устах непотрібні слова». У 1648 році цар Олексій Михайлович задумав «видалити заразу» і видав царський указ, щоб «пісень бісівських не співали, матірно та всією нікчемною лайкою не лаялися… А які люди почнуть кого сварити матюками і всякою лайкою – і тим людям за такі супротивні християнському закону за шаленства бути від Нас у великій опалі і в жорстокому покаранні». Московський священик Яків Кротов зазначає: «Впродовж і XVII, і більшої частини XVIII століття в Московії спокійно ставилися саме до нецензурної лайки. Простий приклад: поблизу Савіно-Сторожевського Звенигородського монастиря, розташованого в трьох кілометрах від Звенигорода, протікає струмочок, і у всіх писарських книгах, починаючи з кінця XVI століття, коли була складена перша, абсолютно нормально писарі фіксували назву цього струмка, що протікав по землі, яка належала монастирю. Перша літера була «п», друга половина закінчувалася на «омий». Хто ходив сюди митися від Звенигорода, за кілька кілометрів? Не зовсім зрозуміло. Але, так чи інакше, наприкінці XVIII століття, коли проводиться генеральне межування Росії, складання повної карти Російської імперії, за указом Катерини Великої всі назви, які містять в собі непристойну лексику, матюки в корені, замінюють на більш благозвучні. З тих пір перейменований і цей звенигородський струмок». До тієї пори на картах Московії-Росії існували тисячі топонімів та гідронімів, створених на основі матюків. Нічого подібного в цей час ні в Білорусі-Литві, ні в Русі-Україні тоді не було – там народ матюки не знав. Цю обставину начебто можна було б пояснити тим, що білоруси і українці ніколи не були під Ордою, а московити в Орді триста років жили, а потім у ній владу захопили, приєднавши Орду до Московії. Адже раніше радянські історики так і вважали: що мати московитів стали нібито їхньою відповіддю на «татаро-монгольське іго». Наприклад, Володимир Кантор, белетрист і член редколегії російського журналу «Питання філософії» писав: «Але в Росії з’являється під час татар слово «Еблі», яке нам, російським людям, зрозуміло, пов’язане з ганьбою матері і так далі, тюркською означало просто одружитися. Татарин, захоплюючи дівчину, говорив, що він «Еблі» її, тобто бере її. Але для будь-якого російського простолюдина, у якого відбирали доньку, дружину, сестру, він здійснював насильство над жінкою, і внаслідок це слово набуло абсолютно характеру зґвалтування. Що таке матюки? Це мова тих, кого зґвалтували, тобто того нижчого шару, який відчуває себе весь час поза зоною дії високої культури і цивілізації, приниженим, ображеним, зґвалтованим. I як кожний зґвалтований раб, він готовий застосувати це насильство стосовно до свого товариша, а якщо вийде, зрозуміло, і до благородної людини». На перший погляд, версія здається правдивою. Однак вона помилкова. По-перше, нинішні татари Казані (тоді булгари) точнісінько так «знемагали від татарського ярма» (бо Казань була рівною мірою васалом татар, як і Москва), але жодних матюків чомусь не народили світові. По-друге, татари Орди не були тюрками, а були сумішшю тюркських і фіно-угорських племен. З цієї причини вони приєднали до Орди фінів Суздаля-Московії (мордва, мокша, ерзя, мурома, меря, чудь, мещера, перм) і прагнули об’єднати всі фіно-угорські народи, що йшли з Волги до Європи, в тому числі дійшли і до Угорщини, народ якої вважали «своїм по праву». По-третє, ніякого «татарського ярма» не було. Москва платила татарам тільки податок (половину якого собі за працю з його збору залишала – на чому і піднеслася) і виставляла своє московське військо для служби в армії Орди. Ніколи не було такого, щоб татари захоплювали в дружини дівчат Московії – це сучасні вигадки. У раби – захоплювали під час воєн, але точно так слов’ян сотнями тисяч за рабів захоплювали власне московити (наприклад, 300 тисяч білорусів були захоплені московитами у рабство у війні 16541657 рр.). Але рабиня – це не дружина. Взагалі кажучи, вся ця версія Володимира Кантора «висмоктана» з пальця лише на двох сумнівних підставах: на наявності у мові тюрків слова «Еблі» (одружуватися) і на міфі про горезвісне «татарське іго». Цього дуже мало, тим більше, що без пояснення залишаються інші головні матюки російської мови. А вони ж то як утворилися? Хоча мушу зауважити, що ця гіпотеза Кантора – вже певний прорив у темі, адже раніше радянські історики взагалі писали, що московити просто перейняли матюки у татаро-монголів, мовляв, – ті навчили московитів матюкатися. Проте ні в мові тюрків, ні в мові монголів жодних матів немає. Так от, – є дві поважні обставини, що повністю спростовують гіпотезу Кантора про походження одного з російських матюків від тюркського слова «Еблі» (одружуватися). 1. Розкопки академіка Валентина Яніна в Новгороді призвели у 2006 році до відкриття берестяних грамот з матюками. Вони набагато давніші, ніж прихід в Суздальське князівство татар. Що ставить жирний хрест на взагалі спробі істориків пов’язати мати московитів з мовою татар (тюркською). Мало того, ці матюки на берестяних грамотах Новгорода сусідять з елементами фінської лексики – тобто, люди, що їх писали, були не слов’янами (колоністами ободритами Рюрика, що припливли з Полаб’я і побудували тут Новгород), а місцевими слов’янізованими колоністами Рюрика фінами (або саамами, або чуддю, вєсью, муромою). 2. Є в Європі ще один народ, окрім московитів, який матюкається вже тисячу років – і тими ж самими РОСIЙСЬКИМИ МАТЮКАМИ. Це – угорці. Вперше про угорські матюки російські історики дізналися зовсім недавно – і були вкрай здивовані: адже угорці – не слов’яни, а фіно-угри. Та й не перебували ні під жодним «татаро-монгольським ігом», бо пішли з Волги в Центральну Європу за століття до народження Чингисхана і Батия. Наприклад, московський дослідник теми Євген Петренко вкрай збентежений цим фактом і визнає в одній з публікацій, що «це цілком заплутує питання походження російських матюків». Насправді це не заплутує питання, а як раз і дає повну відповідь. Угорці використовують мати, абсолютно аналогічні матам Московії, з самого часу приходу до Європи з Волги. Зрозуміло, що гіпотеза Кантора про походження одного з російських матюків від тюркського слова «Еблі» (одружуватися) – ніяк не може бути застосована до угорців, бо тюрки не змушували їх дівчат силою вступати до шлюбу. Та й тюрків ніяких навколо угорців в Центральній Європі немає. Євген Петренко зазначає, що сербський матірний вислів «єбєням слунце в пичку» з’явився історично недавно – всього років 250 тому, і був перейнятий сербами в угорців в період, коли Сербія потрапила з турецького ярма під владу Австро-Угорщини при імператриці Марії-Терезі. Угорські літописи ще середньовіччя переповнені такими матюками, які більше ніде і ні в кого навколо (слов’ян, австрійців, німців, італійців та ін, в тому числі турків) не існували. Їх сербам тоді несли угорська колоніальна адміністрація, угорська армія і угорська аристократія. Чому ж матюки угорців абсолютно ідентичні матюкам московитів? Відповідь може бути лише одна: ЦЕ – УГРО-ФIНСЬКI МАТЮКИ. Нагадаю, що угорці, естонці, фіни й росіяни – це один і той самий фінський етнос. Росіяни, щоправда, були почасти слов’янізовані київськими попами, що насадили у них православ’я. Але от дослідження генофонду російської нації, що проводилися у 2000-2006 роках РАН, показали, що за генами росіяни абсолютно ідентичні фінському етносу: мордві, комі, естонцям, фінам і угорцям. Що й не повинно дивувати, бо вся Центральна Росія (історична Московія) – це земля фінських народів, а всі топоніми її – фінські: Москва (народу мокша), Рязань (народу ерзя), Муром (народу мурома), Перм (народу перм) і т.д. Єдиною «білою плямою» залишається питання стародавньої наявності матюків в Естонії та Фінляндії. Судячи з того, що берестяні грамоти Новгорода з матюками могли з великою ймовірністю писатися саамами (а не чуддю або муромою), що так само колись населяли Естонію і Фінляндію, матюки повинні бути здавна в естонців і фінів теж. Цей нюанс потребує уточнення. З іншого боку, у фіно-угорських етносів матюки могли породити саме угри. Тобто угорці і споріднені до них народи, що залишилися жити в землях майбутньої Московії. Угорська група мов включає сьогодні тільки угорську мову і обсько-угорські хантийську і мансійську. У минулому ця група була куди більш потужною, в тому числі, імовірно, включала народ печенігів, що пішли з угорцями в Центральну Європу і по дорозі розселилися широко над Кримом і в степах Дону (їх нібито винищили татари). У самій же Московії головним етносом був мордовський етнос мокша (моксель на його мові), що дав назву річці Моксва (Moks мокша + Va вода), змінену київською мовою на більш милозвучне слов’янам «Москва». I етнос ерзя (зі столицею Ерзя і державою Велика Ерзя, пізніше зміненою на Рязань). У пермської групи комі і удмуртів виділялася держава Велика Пермі. Все це – історична територія споконвічного поширення матюків.
Джерело - duhvoli.com.ua

Похід Івана Грозного 1570 року

«В холодний зимовий час Іван зібрався в похід, взяв із собою опричників і ціле військо. Вже на кордоні Тверської губернії почалася військова екзекуція, перед якою блідли жахи першого лівонського походу. Далі був систематичний розгром усієї області: від Клина до Новгорода цар залишив за собою пустелю.

2 січня його передові загони з'явилися під стінами міста й оточили його з усіх боків. Приміські монастирі було віддано на розграбування, до 500 монахів забрано. Наступного дня опричники проникли в місто, зібрали всіх священиків і дияконів, поставили їх поруч із ченцями… Їх били від ранку до вечора, вимагаючи по 20 р. викупу за кожного. Як можна судити з документів, між ними були щасливці, які уникли катування, заплативши необхідну суму. На решту чекала страшна доля. Царські пристави нишпорили по будинках і зганяли жителів у обгороджене місце, яке охороняли війська. У п'ятницю 6 січня прибув сам Іван (Ірозний. — В. Б.) із сином і 500 стрільців. Він наказав бити ціпками до смерті всіх ченців… Трупи їхні розвезли по монастирях і там поховали.

Настала черга білого духовенства. В неділю зранку перед обіднею архієпископ вийшов із хресним ходом назустріч цареві на волховський міст і хотів благословити його. Іван не прийняв благословення й назвав його «волкомъ хищным». Але все ж наказав йому служити обідню у св. Софії. Він мав намір повторити сцену розправи з Філіпом. Цар прийняв навіть запрошення пообідати у владики. Він здавався веселим і їв охоче. Раптом серед трапези він голосно скрикнув. За цим знаком опричники взялися виконувати те, що їм було заздалегідь наказано. Весь дім архієпископа був розгромлений. З нього зірвали одяг і разом з челяддю кинули в темницю. В наступні дні терор сягнув жахливого розмаху. На головній міській площі було споруджено подобу трибуналу, оточеного знаряддями катувань. Цар приступив до швидкого суду. Міщан приводили сотнями, катували, спалювали на малому вогні з бузувірськими прийомами, відтак майже всіх присуджували до смерті й везли спалювати. Закривавлені жертви прив'язували до саней і з крутого спуску штовхали на бистрину, де Волхов ніколи не замерзав. Нещасні поринали в безодню. Немовлят спалювали, прив'язавши їх до матерів. Опричники з піками стояли на човнах і стежили, щоб ніхто не врятувався.

За даними третього новгородського літопису, вбивства тривали п'ять тижнів, і щодня на той світ відправлялося зазвичай людей 500–600. Іноді кількість жертв зростала до півтори тисячі на день. Перший псковський літопис свідчить, що загалом загинуло близько 60 000 людей, як чоловіків, так і жінок…

Як би там не було, огидна різня набула жахливого розмаху, і коли Іванові більше нікого було вбивати, він обернув свою лють на неживі предмети. З особливим звірством кинувся він спершу на монастирі, припускаючи там зраду. Із тієї ж, імовірно, причини він узявся знищувати торгівлю й промисловість цього великого міста. Всі крамниці в місті та передмістях, а разом із ними й доми були розграбовані й зруйновані дощенту. Присутнім при цих руйнуваннях був сам цар. Опричники ж, якщо вірити літописам, нишпорили довкола верст за 200–250 від Новгорода і скрізь чинили те саме…

Новгород уже ніколи не оправився від завданого йому удару»

Як трахались у росії.

Трахались Усі Ввечері Одночасно - Батько на Печі, Синки двое жили теж в ці хаті - трахали жінок одночасно, на лавках, кожен - свою.
І це все Бул0 - Одночасно. Ввечері. В Одні Хаті. 
Кожен Чув - Іншого. Ім на це було - Насрать. Вуха вимикали.

Комуна.  Суспільне проживання. Усі - Рівні. В - Усьому.
.
Через це вони, росіяни, і намагались будувати - комунізм. Де - Усі Рівні. Де Усі - Толерантні, Спокійні. Де Живуть - Разом. Близько. Комунізм. Рівні Можливості. Рівне Сприйняття Дійсності. Закриття вух.
.
і жінок намагались зробити - доступними усім у рівному плані. Але діло не в доступності жінок, а у Сприйнятті Цього.
.
Вони Усі Разом Трахались у Хаті. У Сенсі - кожен зі своею. В те, що батько трахав невістку - я не вірю. Не може таке бути довго. Несумісні - вони.
.
А от Разом Трахались, Одночасно, кожен зі своею самкою - це Факт.

Спокійно це  - сприймали. Я таких росіян вже бачив - сотні.
.
А Мае Бути - Не Так! Ніякої комуни!! Кожен повинен трахати свою жінку у своїй Хаті!!!
Кожен повинен Ненавидіти Ситуацію - Коли ти трахаеш жінку в одній хаті з братом та батьком.
Росіянам - таке подобаеться. Точніше - вони спокійно це сприймають.
Бо - Напівмавпи.
.
А Людина - Хоче Інтиму. Хоче своеї Хати, куточку.
.
Кожен Батько Українець Намагався Відокремити Сина - побудувати Йому Хату і дати Йому частку зі Свого Городу.
.
Щоби Син Жив - Окремо! і там і трахався.
.
А у росін - Такого Бажання і Дій - Ніколи Не було. 
Вони Жили у Одній Хаті. Разом. УСІ, Ім Так - Краще!!!
.
Ось Вам Суть - Комунізму.