хочу сюда!
 

Татьяна

53 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 50-53 лет

Заметки с меткой «росіяни»

Про "старшого брата"

Серед моїх знайомих та друзів є багато росіян.  Багато колишніх військових, льотчиків, медиків, інженерів, художників, фотографів, дизайнерів, мандрівників та багато багато інших розумних людей. Вони всі цікаві, вони можуть багато говорити про все що завгодно і ви можете добре і довго  спілкуватися з ними. 

Але майже завжди настає той момент - коли "хтось в тиші лісу на гілку суху наступає і гілочка та голосно хрустить та ламається" - роіянин чомусь згадує теми помаранчевої революції, України, Голодомору, терору Героїв УПА, проевропейського вектору руху України ... і майже всі мої знайомі, як один, які ще мить тому були поміркованими людьми, раптом починають говорити словами Кадирова : “Грузия, Южная Осетия, Украина – все это будет длиться и длиться. Это какая-то тайная болезнь России. Почему мы должны постоянно страдать, если можем ликвидировать это раз и навсегда?”

Буває і так, хоча рідко, коли вони висловлюють свої думки пом'якше. Вони тоді згадують та говорять про "братство", союз слов'ян, про наші спільні корені та моменти історії..

Але завжди в їх виступах присутня та зарозумілість "старшого брату" - тому що землі Україні дала Росія ( а до цього хіба  українці були подібні до євреїв без країни), і газ, що росіяни продають українцям задешево, і що росіяни все дають українцям, та і в цілому, вся та Україна то Окраіна, хіба це не зрозуміло з назви? Україна - то найпівденніше провінція великої Росії. І мова українська така смішна!

І кожного разу коли я спілкуюся з росіянами, я боюся тої бомби імперіалізму  що є в середині кожного росіянина.

А цей такий милий знайомий росіянин, з якими ми так весело та неупередженно спілкуємось, несе в собі такого собі маленького імперіаліста, який візьме та "видасть" - , що Україна це непорозуміння якесь, а вас всіх, бєндєровцев, стріляти треба "без суда и следствия" !                                        Спілкування з росіянами, це  як прогулянка по лугу, де пасуться корови ... постійно боїшся вступити в лайно.

Іноді ловлю себе на думці, що дуже сильно хочу нерозуміти російської мови.

Задовбали !

Як же задовбали ті всі дурноваті "российские сенаторы" які знову і знову, вже навіть воно якось маніакално виглядає - "призвали Запад прекратить вмешиваться в дела Украины"
Задовбали всі ті "российские", хто хоче нас повчати, як нам треба жити та з ким дружити.
Ну чому вони, росіяни, не залишуть нас в спокої ? Вже стільки років ?...та віків.
Чому не дадуть нам можливості самім понабивати "гулі" досвіду в Европі ?
Задовбали вже всі ті росіяни з їх порадами та переживаннями за нас...Відстаньте !

Та крім росіян та їх спец.служб ніколи ніхто не пхав та і зараз не пхає так нагло свого рила у наші внутрішні Українські справи.

Та вже відстаньте, москалики, від нас. Досить !
Нам немає чому у вас повчатись і ви нічого розумного нам, Українцям не можете запропонувати.
Якщо нам буде погано з Европою, то ми повернемось самі, добровільно, у ваше братське "лоно".
Але просимо Вас, дайте нам можливість самім вирішувати що і як робити.
Просимо Вас ! Не пхайте своє рило в наші справи. Відстаньте від нас !
Ми, Українці. Вас любимо та поважаємо Вас !
Але щиро просимо, Дайте нам хоть трохи пожити самім, без Вашої "любови та турботи" за нас.


 

Задовбали !

Як же задовбали ті всі дурноваті "российские сенаторы" які знову і знову, вже навіть воно якось маніакално виглядає - "призвали Запад прекратить вмешиваться в дела Украины"
Задовбали всі ті "российские", хто хоче нас повчати, як нам треба жити та з ким дружити.
Ну чому вони, росіяни, не залишуть нас в спокої ? Вже стільки років ?...та віків.
Чому не дадуть нам можливості самім понабивати "гулі" досвіду в Европі ?
Задовбали вже всі ті росіяни з їх порадами та переживаннями за нас...Відстаньте !

Та крім росіян та їх спец.служб ніколи ніхто не пхав та і зараз не пхає так нагло свого рила у наші внутрішні Українські справи.

Та вже відстаньте, москалики, від нас. Досить !
Нам немає чому у вас повчатись і ви нічого розумного нам, Українцям не можете запропонувати.
Якщо нам буде погано з Европою, то ми повернемось самі, добровільно, у ваше братське "лоно".
Але просимо Вас, дайте нам можливість самім вирішувати що і як робити.
Просимо Вас ! Не пхайте своє рило в наші справи. Відстаньте від нас !
Ми, Українці. Вас любимо та поважаємо Вас !
Але щиро просимо, Дайте нам хоть трохи пожити самім, без Вашої "любови та турботи" за нас.

 

Любов царя.

                                   Любов царя.

31 січня 1563 року шістдесят тисяч представників братнього російського народу( а може і набагато більше, братів не рахують) на чолі з генералісимусом Іваном Грозним приступили до стін міста Полоцька.Ще тисяч сорок гостей зі Сходу тягли на собі те, що повинно було назавжди засвідчити братську любов москвичів до половчан: двісті гармат і інше цілком мирне спорядження. Генералісимус Іван був людина незла і нікому не хотів зла, подумаєш, сина рідного убив. А що людей пачками губив, то було б тієї біди: чого-чого, а цього майна в московських господарів завжди вистачало з надлишком. Чому ж сумні у Росії в ці зимові дні світлі очі Івана? Бідний цар просто хотів повернути своє, законне: Волинь, Галичину, та ось, Полоцьк. Він хотів усього лише любові. А його чомусь ніхто не любив. Навіть власні піддані. Його полюблять через кілька століть, напишуть про нього романи, знімуть фільми про те, як він захищав батьківщину і міняв професію, відзначаючи військовий геній, волю, віру і державний розум. Але любов - така річ, якої завжди хочеться тут і зараз. І ось перед ним, як пише Володимир Орлов, лежить «головна твердь Великого князівства Литовського - місто з дев’ятивежевим  замком, з дванадцятьма монастирями і вісімнадцяттю храмами». І зовсім невеликим гарнізоном. Бери - і люби. Але прокляте місто чомусь не бажає царське любові. Якби у Івана був гучномовець або радіо, він, напевно, наказав би з ранку до ранку крутити мантри на тубільних «говіркою», на кшталт цієї: «Ой, якби, якщо Москалі прийшли,Наші рідні, віри одної » Але радіо у нього немає. І кохання теж все ніяк не відчувається. ... Їх це досі дивує - до істерик і соплів. Вони досі ображаються, як діти, і щиро не можуть зрозуміти: як можна жити в Мінську, Вітебську, Гродно, Пінську, Бресті, Полоцьку - і не любити їх? У них же все таке велике і красиве ... На  16-й день облоги Іван, пообіцявши попередньо захисникам Полоцька свободу і збереження їх майна, після жорстоких боїв бере місто. І Полоцьк захлинається від нападу братніх почуттів: євреїв топлять у Двіні, всіх, хто неправильно хрестилися, вбивають без суду і слідства (хоча можна тільки уявити собі цей суд, якщо б він проходив), ченців рубають шаблями, по всьому місту згвалтування і кров, спалені кілька храмів і три тисячі дворів, майно городян реквізується на братські потреби і звозиться в Москву. А любові все одно як не було, так і немає. Хоча, здавалося б: адже вже не викрутяться.  
                Оригінал на білоруській мові опублікований тут

Їхав козак за Дунай

Так гарно та звабливо українська народна пісня звучить у виконанні російського
"Кубанського козачого хору" з концертної сцени в братському Бєлграді!


Моє покоління ще памятеє ті часи, коли наші народи не шукали за що можна облаяти
та виказати претензії один одному, а доброзичливо жили і розвивалися поряд!!!
А покоління моїх батьків живе з чітким розумінням того, що СИЛА НАША - В ЄДНОСТІ!
Але, лише без царьків, ідеологій, та різних там "...ізмів" в головах людей.
Тупізм - перекладати вину комуністів на плечі російського народу тоді, коли насправді ноги у цієї ідеологічної
провокації ростуть з Німечини. Хоча й сам німецький народ в цьому не винен!...
Такі недалекоглядні маразматики з обох боків борються лише за можливість продовження рабоволодіння
"фінансистів-олігархів" над душами й працею словянських народів.(((

Викажіть кожний свою думку про значення дружби між нашими народами та про розпал "ворожого" ставлення
між ними силами ПРавителів обох наших країн через новітні закони та СМІ:


Хозяєва вєрнулісь!

Ось такі стікери з'явились на польських вулицях під час перебування там росіян:

Не дивно, чому у Європі таке, ніби то незрозуміле та предвзяте відношення до рускіх. Ну чого їм не йметься?

Московини про Московію

   

Петро Чаадаєв, філософ:

«Де наші московські мудреці, мислителі? В усьому світі лише ми, москвини, не дали культурному світові нічогісінько вартісного, нічого доброго його не навчили. Ми, москвини, не дали жодної творчої ідеї до скарбниці світової культури, нічим не допомогли поступові людської культури. Жодна понад середню вартість ідея не зродилася у нас у Московщині, в московській голові. Щогірше – все, що ми одержували від культурного світу, ми спотворювали, переймали лише зовнішні форми, відкидаючи, або спотворюючи до невпізнання сам зміст

Василь Розанов, філософ:

«Московщина – це потвора, що нею навіть пекло гидилося і виригнуло на землю.»

Іван Тургєнєв, письменник:

«Якщо б Московщина крізь землю провалилася б, то у світі нічогісінько б не захиталося.»

Олександр Герцен, філософ, письменник, публіцист:

«Якщо наші московські соціалісти матимуть колись державну владу у своїх руках, то вони своїм катівством значно перевищать охранку»

«Народ дикунів та виродків людських»

Дмитро Мережковський, письменник, філософ:

«Природна річ: ескімоси їдять сире м’ясо, а москвини катують людей... Лежачого ніде не б’ють. Але у нас у Московщині б’ють, і то з подвійною насолодою »

Василь Розанов, філософ, критик, публіцист:

«Ми, москвини, споїли киргизів, черемисів, бурятів та інших, пограбували Вірменію та Грузію, заборонили навіть Богослужбу грузинською мовою, ожебрачили багатющу Україну. Європі ж ми дали анархістів: П. Кропоткіна, М. Бакуніна, апостолів руїни і катівства С. Нєчаєва, В. Леніна і т. п. моральний бруд .»

Олексій Масаїнов, письменник:

«Ми,москвини,є народ небезпечний,бо маючи азійську кров,ми жорстокі від природи...Ми москвини є пихаті,заздрі,напівцивілізовані,але зарозумілі,хворі на манію своєї нібито вищості.Ми, москвини, всіх ненавидимо і нічого не шануємо. В історії вічним нагадуванням цього залишиться наша рідна ЧЕКА .»

Олексій Толстой, письменник

«Русь Московська — це тайга монгольська,дика,звіряча.Ця Русь зробила своїм національним ідеалом криваву деспотію і дику запеклість.Ця Московська Русь з давніх давен була,є і буде цілковитим запереченням всього європейського і запеклим ворогом Європи.”

Олександр Пушкін,поет:

”Мусимо визнавати,що наше громадське життя є дуже сумне.Брак громадського критичного осуду,байдужість до всякого обов*язку,до справедливості,до правди.Цинічна зневага до людської гідності,до нової думки — все це викликає розпач.”

Іван Аксаков,поет,публіцист,громадський діяч:

“Ох,як тяжко жити в Московщині,в цьому смердючому середовищі фізичного і морального бруду,підлоти,брехні,крутійства.Злодійства хлібосольних хабарників,гостинних шахраїв.Добрячих падлюк.Побожних розпусників.Чого ж можна сподіватись від народу який створив і утримує такий суспільний лад.”

Максим Горький,письменник:

“Найяскравішою рисою москвинської національної вдачі є саме жорстокість.Тут говорю не про вийнятки,а про масову психологію,про народну душу,про масову жорстокість з її диявольською вигадливістю.З її я б сказав естетичною вишуканістю.”

Володимир Булгаков,письменник:

«Не народ,а худоба,хам,дика орда душегубів,злодіїв»

Таких і подібних висловів у російської інтелігенції є ще дуже і дуже багато.У статті використано матеріяли журналу "Дзвін”2012 рік число 5-6 сторінка 128 і матеріяли сайту

http://dramatica.org.ua/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C