хочу сюда!
 

Sweetlana

43 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 33-43 лет

Заметки с меткой «росіяни»

Звернення адекватних росіян

Я смотрю, как украинцы тщетно пытаются опровергнуть ложь российских СМИ. Дорогие, это — пустой номер.

Вы, украинцы, не понимаете вообще, что такое Россия. Вы пытаетесь доказать, что хорошие, людям, которые этого не слышать, ни читать не хотят. А читают только такие, как мы, которым и доказывать ничего не нужно. 15 лет в России нет свободы слова, а телек исключительно оглуплял свой народ, потому что тупым народом править легче.

Это как в пословице: сытый голодного не разумеет.

Вам не понять, что значит отсутствие свободы слова, потому что у вас его никогда не было.

Когда в 2002 -м году убивали НТВ, нынешние «оппозиционеры» Немцов и Кох кричали, что это — «спор хозяйствующих субъектов». Теперь они оба пишут в ФБ, потому что больше негде. Да и оппозиции не от власти у нас просто нет. Разве что Навальный, но и тот считается националистом, потому что в молодости принимал участие в Русских маршах.

В России самое настоящее болото, в которое годами закладывалась мысль, что кругом — одни враги. Любой, кто способен вырваться из болота, автоматически к ним причисляется. В России такой рассадник мракобесия, что никакими разумными доводами до соотечественников не достучаться.

И наоборот, чем абсурднее ложь, чем быстрее она приникает в мозг россиянина. Прямо из телевизора ее вбивают в серое вещество. Поверьте мне на слово, это страшно, очень-очень страшно, жить среди таких вот полоумных зомби.

Думаете, россияне не знают про дворцы так называемой элиты? Еще как знают. И каждый мечтает оказаться на месте этой элиты. Воровство в России зазорным не считалось никогда. Система кормления всегда была основой нашей экономики.

Так что не делайте пустой работы. Не пытайтесь доказать очевидное, наши люди и без того знают, что их кормят ложью. Им эта пища приятна, они от нее отказаться не хотят.

Пишите для нас. Мы, 15% вас поддержим. Пока нам не закрутили гайки окончательно.

Про "старшого брата"

Серед моїх знайомих та друзів є багато росіян.  Багато колишніх військових, льотчиків, медиків, інженерів, художників, фотографів, дизайнерів, мандрівників та багато багато інших розумних людей. Вони всі цікаві, вони можуть багато говорити про все що завгодно і ви можете добре і довго  спілкуватися з ними. 

Але майже завжди настає той момент - коли "хтось в тиші лісу на гілку суху наступає і гілочка та голосно хрустить та ламається" - роіянин чомусь згадує теми помаранчевої революції, України, Голодомору, терору Героїв УПА, проевропейського вектору руху України ... і майже всі мої знайомі, як один, які ще мить тому були поміркованими людьми, раптом починають говорити словами Кадирова : “Грузия, Южная Осетия, Украина – все это будет длиться и длиться. Это какая-то тайная болезнь России. Почему мы должны постоянно страдать, если можем ликвидировать это раз и навсегда?”

Буває і так, хоча рідко, коли вони висловлюють свої думки пом'якше. Вони тоді згадують та говорять про "братство", союз слов'ян, про наші спільні корені та моменти історії..

Але завжди в їх виступах присутня та зарозумілість "старшого брату" - тому що землі Україні дала Росія ( а до цього хіба  українці були подібні до євреїв без країни), і газ, що росіяни продають українцям задешево, і що росіяни все дають українцям, та і в цілому, вся та Україна то Окраіна, хіба це не зрозуміло з назви? Україна - то найпівденніше провінція великої Росії. І мова українська така смішна!

І кожного разу коли я спілкуюся з росіянами, я боюся тої бомби імперіалізму  що є в середині кожного росіянина.

А цей такий милий знайомий росіянин, з якими ми так весело та неупередженно спілкуємось, несе в собі такого собі маленького імперіаліста, який візьме та "видасть" - , що Україна це непорозуміння якесь, а вас всіх, бєндєровцев, стріляти треба "без суда и следствия" !                                        Спілкування з росіянами, це  як прогулянка по лугу, де пасуться корови ... постійно боїшся вступити в лайно.

Іноді ловлю себе на думці, що дуже сильно хочу нерозуміти російської мови.

Задовбали !

Як же задовбали ті всі дурноваті "российские сенаторы" які знову і знову, вже навіть воно якось маніакално виглядає - "призвали Запад прекратить вмешиваться в дела Украины"
Задовбали всі ті "российские", хто хоче нас повчати, як нам треба жити та з ким дружити.
Ну чому вони, росіяни, не залишуть нас в спокої ? Вже стільки років ?...та віків.
Чому не дадуть нам можливості самім понабивати "гулі" досвіду в Европі ?
Задовбали вже всі ті росіяни з їх порадами та переживаннями за нас...Відстаньте !

Та крім росіян та їх спец.служб ніколи ніхто не пхав та і зараз не пхає так нагло свого рила у наші внутрішні Українські справи.

Та вже відстаньте, москалики, від нас. Досить !
Нам немає чому у вас повчатись і ви нічого розумного нам, Українцям не можете запропонувати.
Якщо нам буде погано з Европою, то ми повернемось самі, добровільно, у ваше братське "лоно".
Але просимо Вас, дайте нам можливість самім вирішувати що і як робити.
Просимо Вас ! Не пхайте своє рило в наші справи. Відстаньте від нас !
Ми, Українці. Вас любимо та поважаємо Вас !
Але щиро просимо, Дайте нам хоть трохи пожити самім, без Вашої "любови та турботи" за нас.


 

Задовбали !

Як же задовбали ті всі дурноваті "российские сенаторы" які знову і знову, вже навіть воно якось маніакално виглядає - "призвали Запад прекратить вмешиваться в дела Украины"
Задовбали всі ті "российские", хто хоче нас повчати, як нам треба жити та з ким дружити.
Ну чому вони, росіяни, не залишуть нас в спокої ? Вже стільки років ?...та віків.
Чому не дадуть нам можливості самім понабивати "гулі" досвіду в Европі ?
Задовбали вже всі ті росіяни з їх порадами та переживаннями за нас...Відстаньте !

Та крім росіян та їх спец.служб ніколи ніхто не пхав та і зараз не пхає так нагло свого рила у наші внутрішні Українські справи.

Та вже відстаньте, москалики, від нас. Досить !
Нам немає чому у вас повчатись і ви нічого розумного нам, Українцям не можете запропонувати.
Якщо нам буде погано з Европою, то ми повернемось самі, добровільно, у ваше братське "лоно".
Але просимо Вас, дайте нам можливість самім вирішувати що і як робити.
Просимо Вас ! Не пхайте своє рило в наші справи. Відстаньте від нас !
Ми, Українці. Вас любимо та поважаємо Вас !
Але щиро просимо, Дайте нам хоть трохи пожити самім, без Вашої "любови та турботи" за нас.

 

Любов царя.

                                   Любов царя.

31 січня 1563 року шістдесят тисяч представників братнього російського народу( а може і набагато більше, братів не рахують) на чолі з генералісимусом Іваном Грозним приступили до стін міста Полоцька.Ще тисяч сорок гостей зі Сходу тягли на собі те, що повинно було назавжди засвідчити братську любов москвичів до половчан: двісті гармат і інше цілком мирне спорядження. Генералісимус Іван був людина незла і нікому не хотів зла, подумаєш, сина рідного убив. А що людей пачками губив, то було б тієї біди: чого-чого, а цього майна в московських господарів завжди вистачало з надлишком. Чому ж сумні у Росії в ці зимові дні світлі очі Івана? Бідний цар просто хотів повернути своє, законне: Волинь, Галичину, та ось, Полоцьк. Він хотів усього лише любові. А його чомусь ніхто не любив. Навіть власні піддані. Його полюблять через кілька століть, напишуть про нього романи, знімуть фільми про те, як він захищав батьківщину і міняв професію, відзначаючи військовий геній, волю, віру і державний розум. Але любов - така річ, якої завжди хочеться тут і зараз. І ось перед ним, як пише Володимир Орлов, лежить «головна твердь Великого князівства Литовського - місто з дев’ятивежевим  замком, з дванадцятьма монастирями і вісімнадцяттю храмами». І зовсім невеликим гарнізоном. Бери - і люби. Але прокляте місто чомусь не бажає царське любові. Якби у Івана був гучномовець або радіо, він, напевно, наказав би з ранку до ранку крутити мантри на тубільних «говіркою», на кшталт цієї: «Ой, якби, якщо Москалі прийшли,Наші рідні, віри одної » Але радіо у нього немає. І кохання теж все ніяк не відчувається. ... Їх це досі дивує - до істерик і соплів. Вони досі ображаються, як діти, і щиро не можуть зрозуміти: як можна жити в Мінську, Вітебську, Гродно, Пінську, Бресті, Полоцьку - і не любити їх? У них же все таке велике і красиве ... На  16-й день облоги Іван, пообіцявши попередньо захисникам Полоцька свободу і збереження їх майна, після жорстоких боїв бере місто. І Полоцьк захлинається від нападу братніх почуттів: євреїв топлять у Двіні, всіх, хто неправильно хрестилися, вбивають без суду і слідства (хоча можна тільки уявити собі цей суд, якщо б він проходив), ченців рубають шаблями, по всьому місту згвалтування і кров, спалені кілька храмів і три тисячі дворів, майно городян реквізується на братські потреби і звозиться в Москву. А любові все одно як не було, так і немає. Хоча, здавалося б: адже вже не викрутяться.  
                Оригінал на білоруській мові опублікований тут

Їхав козак за Дунай

Так гарно та звабливо українська народна пісня звучить у виконанні російського
"Кубанського козачого хору" з концертної сцени в братському Бєлграді!


Моє покоління ще памятеє ті часи, коли наші народи не шукали за що можна облаяти
та виказати претензії один одному, а доброзичливо жили і розвивалися поряд!!!
А покоління моїх батьків живе з чітким розумінням того, що СИЛА НАША - В ЄДНОСТІ!
Але, лише без царьків, ідеологій, та різних там "...ізмів" в головах людей.
Тупізм - перекладати вину комуністів на плечі російського народу тоді, коли насправді ноги у цієї ідеологічної
провокації ростуть з Німечини. Хоча й сам німецький народ в цьому не винен!...
Такі недалекоглядні маразматики з обох боків борються лише за можливість продовження рабоволодіння
"фінансистів-олігархів" над душами й працею словянських народів.(((

Викажіть кожний свою думку про значення дружби між нашими народами та про розпал "ворожого" ставлення
між ними силами ПРавителів обох наших країн через новітні закони та СМІ:


Хозяєва вєрнулісь!

Ось такі стікери з'явились на польських вулицях під час перебування там росіян:

Не дивно, чому у Європі таке, ніби то незрозуміле та предвзяте відношення до рускіх. Ну чого їм не йметься?