хочу сюда!
 

Елена

52 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 47-58 лет

Заметки с меткой «росіяни»

Донецьк треба перейменувати. В Кацапськ. Або Козловськ.

Ну якщо підтримують цього Захарченка, то значить там більшість населення - росіяни етнічні.
.
А раз там росіяни - то це треба підкреслити! Назва мае бути відповідна!

Собачск - це буде обідно, не годиться...
Шаріковськ - та ні..Козловськ? Козломордовськ?

(хто такі козломорді і чого - не треба ж пояснювати?). А ось Кацапськ - оце зразу всім все ясно. Українське місто, в яке налізло купа кацапів. Назва, яка говорить сама за себе.
.
оце скільки живу, не бачив ще жодної нормальної людини з Дамбасу".
життя в мене рухливе, і людей я бачив не мало...
Але тема - про вірність названня міста.
Кацапськ - буде саме те.

Власник I.UA сидить на вул. Гайдара, 50, Київ? Чи в Москві?

де сидить ця контора ( контра)))), параллельно Жилянській біля річки-вонючки Либіді?

Сайт не поганий. Цей І УА. Е майже ВСЕ.

Уперше за 6 років, чи скільки я тут, ЦЕЙ САЙТ видалив мій пост. Видно багато жалоб було від росіян на цей пост.

Що треба посипати росіян хлоркою. 

Видно, сприйняли не як ділення думкою, а як призив....))) Типу, беріть відро з хлоркою - і гайда!   

(А на МЕТА.УА я 9 років...) 

Сайт ніяк не може збільшити онлайн....

А що, якщо написати пост не у формі "призива", а у формі запитання?

"Чи не посипати нормальним людям хлоркою росіян"? 
бо за 300 років у всіх фактів накопичилось же - неміряно!
росіяни за 300 років знищили 300 млн. людей на Планеті. і своїх, і чужих...

.

або (мені не подобаеться такий стиль) - "Я вважаю, що росіян треба посипати хлоркою"...

Як краще написати? І що пройде? Що - культурніше??))) що законніше? як краще?

те, що треба посипати,- зрозуміло й дитині. Ви ж не діти. Факти в голові вміете накопичувати. 
слухайте супер музику - http://music.i.ua/user/5614329/111550/ - сьогодні загрузив сюда.
Як краще написати?

Росіяни - це як вірус грипу. Або чуми. Однаково.

Вони мислять однаково. Що двірник, що професор, що президент - вони усі мислять однаково.

Про зовнішні проблеми ОДНАКОВО мислять.

Вони мріють захватити увесь Світ.

Як і грип. Він теж - мріе. 

Однакові клітини ( грипу), а в них - це люди. Россіяни. Однакові. 

Мишлення в них теж - суспільне! В усіх!

Клони. Був один росіянин - родила жінка - оп, і вже два росіянина.

І цей новий росіянин ідентичний пройдешнему. 

Ідентичний всьому суспільству. Він - не е Особистістю. Він - копія всього оточуючого. Клон.

І ось ці клони поширюються.
 
І хотять захватити світ. Для клонів - це природна поведінка.
 
Так що росіяне хочуть захватити увесь Світ. А спочатку сусідів. 

Так було завжди раніше - так і буде далі. Намагання.

Три роки пройшло .... поки Бог настиг своєю карою

"МИД России с глубоким прискорбием сообщает, что 20 февраля, за день до своего 65-летия, в Нью-Йорке скоропостижно скончался постоянный представитель Российской Федерации при ООН Чуркин", — говорится в сообщении. Чуркин был представителем России при ООН с апреля 2006 года.

Подробности читайте на УНИАН: https://www.unian.net/politics/1786966-umer-postpred-rossii-v-oon-churkin.html

Росіяни раніше.

Росіянин раніше жив так-
земля погана, а лісів багато.
.
Отже, на землі все одно толком нічого поживного для сім'ї не виростиш,
а в ліс один раз сходив- кабана чи лося вбив, додому приволік- І можна вже нічого не робити!
Їжі хвате на місяць..
.
Через те росіяни землю ( працювати на ній) не любили.
Зате всі були мисливці. У кожній хаті була рушниця.
Далі. М'ясо хижих тварин було тверде, І мусіли його подрібнювати на фарш.
Так з'явилися пельмені.
.
Потім з'явилась горілка.
І ось росіянин радянський-
сокирою відрубуе шматок мішка морожених пельменів, кидае у окроп цей шматок разом з мішковиною у окроп, 20 хв., І їжа готова!
Випивае ще ж стакан самогону, І все,- ніякий мороз йому не страшний!!
Готовий до бою! Чи до праці, - дрова рубати, чи там гній з-під коняки чистити, чи офіцером служити, чи на фабрику йти, загалом, готовий.
.
Правда через це в результаті вони ставали к 45- ти рокам алкоголіками, а пізніше бистро вмирали. Але до того, були крепкими бійцями, дякуючи пельменям ситним та самогону
.
Ось так І жили росіяни раніше.

Радники Пивоварського - корупціонери, шахраї, колишні регіонали


Для ефективної роботи будь-якому міністру потрібний щтат радників – спеціалістів, які фахово підкажуть, як вплине те чи інше рішення на розвиток усієї галузі. До їх думки дослухаються і нею ж часто керуються. Якщо міністрів українці знають хоча б в обличчя, то про радників навіть не задумуються. Хто ж такі радники: професійні консультанти чи сірі кардинали? Міжфракційне депутатське об'єднання Верховної Ради України  «Депутатський контроль» взявся це перевірити і надіслало до міністерств запити із проханням надати інформацію про тих, хто консультує їх очільників.

Абсолютним рекордсменом за кількістю радників є Міністерство інфраструктури – там виявилося 50 позаштатних радників. На другому місті Міненерговугілля – 38. Найскромнішим у своїх потребах виявився Мінкульт – всього один радник, та й той у штаті.  Загалом 14 міністрам «підказує» близько 220 радників.

З’ясувалося, що серед величезної когорти консультантів, що заповнили Міністерство інфраструктури, можна виявити багато дійсно цікавих персоналій. Одні активно просувають власні бізнес-інтереси, другі приховують свої прибутки, треті очікують «жирних» посад, а четверті — недолюстровані чиновники часів Януковича.

Кадрові працівники міністерство розповідають, що значна частина радників взялася з інвесткомпанії Dragon Capital, в якій колись працював міністр Андрій Пивоварский. Нібито перед ними поставлено завдання оцінити активи галузі і надати пропозиції щодо їх приватизації.

В Мінінфраструктури існує незаконна система додаткового матеріального заохочення керівної ланки та провідних аналітиків.  Також доплачують і радникам, що працюють на громадських засадах. Зокрема, ЗМІ неодноразово повідомляли, що радники міністерства, які раніше обіймали посади в компанії Dragon Capital – Олександр Мягкий, Андрій Мотовиловець, Олексій Соболєв, Іван Макушенко додатково отримують цілком конкретні суми – від 3 до 5 тисяч доларів США щомісячно. Ці факти ніяк не наважаться перевірити правоохоронці, хоча їх закликав розібратися з тіньовими зарплатами в міністерстві навіть міністр юстиції Павло Петренко.

Серед радників міністра інфраструктури числиться Геннадій Фукс – в минулому – депутат Запорізької облради від Партії регіонів,  у 2006-2010 роках – заступник голови ОДА з питань ЖКГ. Місцеві видання стверджують: власник групи компаній «Віннер Форд Запоріжжя – Інтрейд-Груп» активно оперував значними бюджетними коштами для підтримки бізнес-структур.  До прикладу, в 2009 році, зазначає одне із запорізьких ЗМІ, використав на це 6 млн. гривень. Як наголошував раніше сам пан Фукс, метою його діяльності, як позаштатного радника, є «перезавантаження системи співпраці влади і бізнесу».

Виявилося, що інфраструктура – це також сфера компетенції і Андрія Мухатаєва – колишнього керівника управління СБУ в Харківській області, який ще в 2006-2008 роках встиг «засвітитися» в низці корупційних скандалів та був звільнений з посади під тиском громадськості.

З Андрієм Пивоварським співпрацює і росіянин Євген Ромащин, який донедавна очолював компанію Ріната Ахметова «Сorum Group» . В міністерстві людина Ахметова курирує залізничний транспорт. Минулої зими Ромащин ледь не став новим керівником «Укрзалізниці». Він увійшов до трійки фіналістів конкурсу з відбору на посаду генерального директора "Укрзалізниці", втім суд визнав цей конкурс незаконним.

Колишній директор Іллічівського порту Юрій Крук, який не потрапив на останній етап конкурсу на посаду нового керівника підприємства, отримав посаду радника міністра інфраструктури Андрія Пивоварського у вигляді «втішного призу». Однак, він все одно намагається впливати на роботу порту, маніпулюючи трудовим колективом через свого партнера - голову портової профспілки Сергія Бризгалова. Нещодавно він навіть намагався стати почесним президентом порту. При цьому в інтерв'ю газеті підприємства «Іллічівець», Крук заявив, що «переконаний, що колектив не допустить, щоб в порт прийшли якісь варяги, люди абсолютно некомпетентні». З цього можна лише уявити, які поради отримує від нього міністр…

Найбільш одіозним радником Андрія Пивоварського є Артемій Єршов – найближчий друг та бізнес-партнер Сергія Льовочкіна. Артемій Єршов працював на багатьох посадах в фінансовій сфері – і майже скрізь його діяльність пов’язують із гучними скандалами та фінансовими махінаціями. Наприклад, він «засвітився» у  численних шахрайствах, що відбувалися у банку «Банкірський дім», який у міліцейських звітах фігурував як найбільший конвертаційний центр в Україні, оборудках із кредитами і використанням адмінресурсу  у банку "Кліринговий дім", афері з рефінансуванням банку «Надра», махінаціях із майном і грошима «Укртелекому» тощо.  Останнім його місцем роботи був "Сбербанк России". Зараз Пивоварський просуває свого радника Єршова на посаду гендиректора «Укрпошти».

Отже, інститут радників в Міністерстві інфраструктури перетворився на такий собі кадровий відстійник, де вирішують власні питання чимало людей із сумнівною репутацією. Здається, міністр інфраструктури не звертає на це уваги. Втім, зважаючи на постійні кадрові скандали, які стрясають міністерство через непрозорі призначення керівників найбільших держпідприємств транспортної галузі, питання радників дійсно здається дрібницею.

За матеріалами прес-служби «Депутатський контроль»
Надруковано в SKELET-info

На цю ж тему:
Артемий Ершов: участник финансовых махинаций и ставленник Левочкина 

Для тих, хто ще вважає росіян братами.

Впевнений, що серед моїх друзів таких немає, але вважаю доцільним розмістити цю замітку.

Только что мы с Агентством социальных исследований под заказ проводили соцопрос, выборка 4200 человек, классическая выборка респондентов, телефонные звонки, улица.

Вопрос "Поддерживаете ли Вы ввод войск на Украину", без пояснений о Крыме, Донбассе, Киеве.

56.8% - да, 19.6% - нет. В протестной, интеллигентной Москве 51% / 24%, в Питере 47% / 31%

Второй вопрос - "Готовы ли Вы быть призванным в войска для выполнения такой миссии или отправить на войну своего ребенка?".

52% готовы и сами идти, убивать братьев-славян и детей своих в мясорубку загнать. В Москве - нашей Москве, которая голосовала за Навального - готовы 49,8%.

Но самый пздц дальше. Мультивариантный ответ. "В какую еще страну Вы поддержали бы ввод российских войск для обеспечения интересов РФ?".

Максимум (не буду сообщать цифры) - в страны Прибалтики. Потом США. Япония И, что удивительно, в самом хвосте - Израиль.

А теперь садитесь покрепче. "Готовы ли Вы к санкциям (невозможность выезда за границу, дефицит иностранных товаров, экономические трудности) в случае активного использования Россией вооруженных сил?".

Да ответило 50.4% по России и 45.2% по Москве.

Поздравляю Путина. Ему удалось создать государство такого сферического быдла, что мне уже не страшно. Мне просто мерзко.

 

Вячеслав Балясников (ФБ)

КОМЕНТАРІ ВАТНИКІВ БУДУТЬ ВИДАЛЕНІ, А ЇХ АВТОРИ ВІДПРАВЛЕНІ У БАН.

Слово про розумних росіян


Пауло Коэльо: «Когда русский начинает умнеть, он превращается в украинца». 

Москалі, або чи в усьому винен лише путін?

«Отак подивишся здаля на москаля неначе справді він людина…». Т.Шевченко
ПИШУ ЦЮ СТАТТЮ ДЛЯ ТИХ НАШИХ УКРАЇНЦІВ ЯКІ ВВАЖАЮТЬ, ЩО НЕ РОСІЯНИ ПЕРЕСЛІДУЮТЬ УКРАЇНУ, А ПУТІН.
Для тих також, які з мною ходили на демонстрації впродовж останніх півтора року, зокрема новоприбулих; “Разом” чи «окремо», які мене коригували коли я вигукував, щоби росіяни залишили Україну; чи Крим чи Донбас, які мене критикували коли я не дозволяв  виступати  російською мовою, і тим вже тут родженим проводом громадським, який думає, що з росіянами не тільки можна, але треба співпрацювати. Я не належу до тих які вважають, що погані росіяни це москалі, а всі інші-- це добрі наші сусіди, просто росіяни.
В держдепартаменті США довший час ( під час “холодної війни” та ,мабуть,і сьогодні) слугували політики і бюрократи котрі вважали, що ворогом був СССР, що російський народ був теж поневоленим в СССР. Коли розпався СССР американські державні бюрократи і політики почали думати, що проблема минула, що з росіянами можна співпрацювати, що президент Росії Єльцин  великий демократ, що з його особисто обраним наслідником Путіном можна співпрацювати, що потрібно встановити нову політику щодо Російської Федерації, значно відмінну під політики щодо СССР. До найвизначніших політиків котрі так думали або ще далі так думають, належать такі проміненти як два Президенти Буш, Обама, держсекретар Клинтон та інші. Цікаво, що кандидат у президенти третій Буш “Джеб” вже так не думає. Не знаю, що тепер думає з цього приводу кандидат у Президенти Гіларія Клинтон, але знаю, що вона недавно порівняла Путіна з Гітлєром.
Приїхав до США один з речників єврейсько-української громади, бувший політв`язень Йосиф Зіселс та на відміну від наших новоприбулих сказав, що не Путін виховав Росію, а Росія виховала Путіна. Тобто не Путін проблема. Проблема це Росія і росіяни. Я сказав тоді, от мудрий єврей, але чого ми, українці, такі наївні?!
Найбільш авторитетний центр соціологічного опитування в Росії називається Левада( за прізвищем її засновника-- відомого першого професора соціології Юрія Левади). Чому він авторитетний? Бо, здається, незалежний, тобто неурядовий та йому грозила ліквідація Путіним  в 2013 році. Чому його Путін не зліквідував не знаю, але він діє й досі. За останніми підрахунками опитування 1600 осіб ,18 років або більше, по цілій Росії (45 регіонів) з 130 пунктів 89% населення РФ підтримує Володимира Путіна і його політику. Це на відміну від інших політиків в Росії, які не є конкурентами Путіна, як його права рука Дмитро Медведев, який має тільки 66% підтримки населення. Щоправда тут можна поставити запитання: а що було би, якби «Левада» провела опитування і популярність Путіна була значно нижчою?  Мабуть не було б «Левади».
Одначе треба мати на увазі, що Президент Обама має підтримку біля 45%. Я маю на увазі в США, а не в Росії. Чи це опитування «Левадою» є достовірне? Пряма відповідь є, що ми не знаємо. Знають кілька осіб у «Леваді» та знає Кремль. Знаємо ми одначе, що ця цифра збільшилася по відношенню до Путіна більше як на  25%  за останніх півтора роки, відколи Росія і Путін вторглися в Україну.
Чи це означає, що росіяни в самій суті є імперіалістами? Можна по-різному це інтерпретувати, мовляв, вони просто жадібні до давньої слави, але фактично відповідь є: «Так — росіяни є імперіалістами».
Знаємо також, що якщо ця цифра-- 89% (навіть нехай вона й натягнута) – характеризує те, що Путін більш популярний в Росії чим Президент Обама в США. На це вказують західні соціологічні центри, котрі не мають безпосереднього доступу до російського населення, але можуть виробити хоча б примітивну оцінку. А це при далеко гіршій економіці ніж у США, при ізоляції майже від цілого світу та при тому, що гинуть російські хлопці на чужій території. Звичайно ,це правда, що при демократії  можна і не погоджуватися, кожний має свою оцінку, свого протеже чи політика і тому популярність демократичного політика значно нижча чим авторитарного. Все ж таки на початку 1990-х років Президент Буш-старший після перемоги в Іраку мав популярність на 75%. Американці були захоплені мілітарною перемогою. Правда, це захоплення тривало коротко, бо Президент Буш програв вибори роком пізніше. Не має сумніву, що популярність Путіна у Росії сьогодні-- це наслідок перемог на полі бою в Україні, анексія Криму, оформлення т.зв. ДНР і ЛНР.
Тарас Шевченко жив значну частину свого життя в Росії, на волі, також у Санкт-Петербурзі. У Шевченка було чимало російських друзів. До речі, викупили Шевченка з кріпацтва переважно його російські друзі. Щоправда, я переконаний, що вони зробили це, аби використати його талант, артистичні здібності. До речі, багато радили йому зайнятися постійним малярством і кинути писати. Однак Шевченко тому і вважається генієм і пророком. Він бачив і писав:
“Отак подивишся здаля на москаля —
неначе справді він людина: іде собі як
сиротина, очима — блим, губами — плям, і
десь трапяється хвилина — його буває
навіть жаль. А ближче підійдеш — скотина...” 
Мабуть краще не скажеш. Чи є добрі, чесні росіяни? Є, але їх дуже мало (здається 10% в Росії), і навіть ті здебільша  мовчазні.
Аскольд ЛОЗИНСЬКИЙ, Нью-Йорк, 25 червня 2015 року